Постанова

від 27.09.2017 по справі 816/398/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 р. Справа № 816/398/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці ДФС на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. по справі № 816/398/17

за позовом Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод"

до Полтавської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування картки і рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС, в якому просили визнати протиправними та скасувати : картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2016/00192, прийняту Полтавською митницею ДФС 13.12.2016, рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1, рішення Полтавської митниці ДФС від 26.01.2017 № 47/10/16-70-19-01 про відмову в скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог вказує , що контрагент ТОВ БелМарк при здійсненні митного оформлення не проводив експертної оцінки товарів, що вивозилися, оскільки цього не вимагає законодавство Російської Федерації, а відповідно вказав процент зносу виходячи із особистої думки декларанта, що не є технічним фахівцем, який може оцінити даний показник. Так само як і уповноважена особа декларанта, що заповнював імпортну декларацію до експертного висновку Полтавської ТПП, а задля фахового підтвердження відсоткового показника зносу ПП ПЛМЗ було замовлено у Полтавській ТПП експертний висновок, який в свою чергу містить фахові висновки компетентного експерта. Також , зазначає , що різниця ваги між новими запчастинами, що виготовляються позивачем згідно наданого прайс-листа на продукцію ПП ПЛМЗ, що поставляється на експорт в РФ (м. Белгород) з 01.01.2017, та меншою вагою запчастин бувших у вжитку, що імпортувалися згідно специфікації від 08.12.2016 № 64 до договору від 22.10.2008 № 22, що становить близько 10%, пояснюється коефіцієнтом вищевказаного зносу означених запчастин, який свідчить в тому числі і про втрату ваги останніми у порівнянні з новими запчастинами. Вважає , що ним були надані до митного оформлення транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Тобто, ПП ПЛМЗ подано відповідачу всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. адміністративний позов Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2016/00192, прийняту Полтавською митницею ДФС 13.12.2016. Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1. Визнано протиправною та скасовано рішення Полтавської митниці ДФС від 26.01.2017 № 47/10/16-70-19-01 про відмову в скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 38719157) на користь Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" (код ЄДРПОУ 3149520) витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 3 200,00 грн.

Полтавська митниця ДФС, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 52-55 Митного кодексу України та ст.ст. 7, 9, 69, 86,122, 127 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України , просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову приватного підприємства «Полтавський ливарно- механічний завод» відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи у їх сукупності, перевіривши постанову суду першої інстанції , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство Полтавський ливарно-механічний завод (ідентифікаційний код 31495420) зареєстровано юридичною особою 08.06.2001, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 12.09.2005 номер запису 1 588 120 0000 002847.

Згідно договору від 22.10.2008 № 2008/61 (із змінами та доповненнями, погодженими сторонами у додаткових угодах) (а.с. 12-22), укладеного між ТОВ БелМарк (м. Бєлгород, Російська Федерація) та ПП ПЛМЗ, першим поставлено на територію України на адресу позивача частини сепаратора для сортування щебеню: каркас сепаратора 026-10 (маса 550 кг) 16 шт; крильчатка сепаратора 026-10 (маса 230 кг) 16 шт; патрубок завантажувальний сепаратора Тип 1 (маса 85 кг) 11 шт; патрубок завантажувальний сепаратора Тип 2 (маса 120 кг) 11 шт.

Запасні частини до сепаратора для сортування щебню поставлялися на умовах FCA м. Бєлгород, Росія, які означають, що продавець виконав свої зобовязання щодо поставки товару в момент передання очищеного для експорту товару перевізнику, якого вказав покупець, у названому місці або пункті.

За змістом пояснень представника позивача дані запчастини бувші у використанні на гірничому виробництві ТОВ БелМарк, виробником яких є ПП ПЛМЗ (м. Полтава, Україна). Представник пояснював, що ПП ПМЛЗ є виробником, зокрема, таких запчастин для сепаратора для сортування щебня, як каркас сепаратора, крильчатка сепаратора, патрубок завантажувальний сепаратора різних модифікацій, які на підставі відповідних договорів поставлялися позивачем, зокрема, ТОВ БелМарк (м. Бєлгород, Російська Федерація). При цьому, між ними існувала домовленість про те, що коли дані запчастини потребуватимуть ремонту у звязку із відпрацюванням їх на виробництві, то ТОВ БелМарк (м. Бєлгород, Російська Федерація) повертатиме їх ПП ПМЛЗ, які їх ремонтуватимуть та збуватимуть знову. У звязку із цими домовленостями і укладено договір від 22.10.2008 № 2008/61 (із змінами та доповненнями, погодженими сторонами у додаткових угодах) (а.с. 12-22)

Загальна вартість поставлених частин у відповідності до специфікації від 08.12.2016 № 64 до договору від 22.10.2008 № 2008/61 (а.с. 26) складає 353 200,00 рублів Російської Федерації. Вартість транспортних витрат на території Російської Федерації 3 150 грн. (а.с. 43-46).

13.12.2016 агентом з митного оформлення ФОП Яровий ОСОБА_1 Н.В. подано до Полтавської митниці ДФС (митний пост Лтава, 36010, м. Полтава, вул. Половка, 64) митну декларацію № 806020002/2016/010803 на товар Частини до сепаратора по сортуванню щебеню, в гр. 31 якої зазначено, що товар має відсоток зношення від 20% до 60%, та пакет документів для митного оформлення ввезених запасних частин до сепаратору для сортування щебню: міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 08.12.2016 № 599714; некласифікований комерційний документ - заявка 46 від 07.12.2016; рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги від 08.12.2016 № 18; калькуляція транспортних витрат від 08.12.2016; довідка про підтвердження вартості перевезення товару від 12.12.2016; експертний висновок про вартісні характеристики товару від 12.12.2016 № В-3342; рахунок фактура (інвойс) від 08.12.2016 № 27; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів від 22.10.2008 № 2008/61; доповнення до вищевказаного зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 25.12.2009, від 24.12.2010, від 29.06.2011, від 21.12.2011, від 27.12.2012, від 04.12.2013, від 11.08.2014, від 24.12.2015; специфікація від 08.12.2016 № 64 до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі продажу товарів від 22.10.2008 № 2008/61; договір про надання послуг митного брокера від 23.02.2015; договір (контракт) про надання транспортних послуг від 28.12.2015 № 2015/37;копія митної декларації країни відправлення від 08.12.2016 № 10101030/081216/0019530; технічна документація від 19.06.2016; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 08.12.2016 № 2730.

Позивач вказує, що у відповідності до митної декларації від 13.12.2016 № 806020002/2016/010803 митну вартість ввезених запчастин бувших у використанні було визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються), яка склала 153 256,47 грн. (360 611,94 рублів Російської Федерації за курсом 0,42499). Виходячи із вказаного розміру визначеної вартості товару позивачем і було обраховано вартість митного оформлення 7 707,68 грн. мита, 32 372,26 грн. ПДВ.

14.12.2016 ПП ПЛМЗ отримано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 806020002/2016/00192 з причин порушення позивачем вимог ст. 52 Митного кодексу України в частині правильності визначення митної вартості товару, а також рішення про коригування митної вартості від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1.

У рішенні про коригування митної вартості від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1 митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом згідно ст. 64 МК України в сумі 1 197 775,10 рублів Російської Федерації, з розрахунку 81,2864 рублі Російської Федерації за 1 кілограм ваги товару (14 735 Х 81,2864 = 1 197 775,10). При цьому за основу визначення митної вартості у вищевказаному розмірі взята митна декларація від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506 із визначеною митною вартістю 1,32 долара США за кг.

Вищевказане рішення про коригування митної вартості обґрунтовано тим, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст. 55 МК України у звязку із виявленою розбіжністю та неповнотою відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару. В результаті контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) у графі 31 митної декларації № 806020002/2016/010803 зазначено, що товар має відсоток зношення від 20% до 60%. Також до митного оформлення подано експертний висновок від 12.12.2016 № В-3342, підготовлений Полтавською ТПП, в якому зазначено, що стан частин сепаратора згідно рахунка-фактури від 08.12.2016 № 27 відповідає фізичному зносу 65-80%. Проте у графі 31 країни відправлення від 08.12.2016 № 10101030/081216/0019530 зазначено, що износ составляет 30-35%. Митний орган ставить під сумніви інформацію про стан товару (відсоток зношення) та визначену вартість;

2) в поданому до митного оформлення експертному висновку Полтавської ТПП від 12.12.2016 № В-3342 зазначено, що при проведенні експертизи були вивчені наступні документи:

- планові калькуляції виробника на запасні частини до сепаратора для сортування щебня, надані ПП ПЛМЗ,

- довідка про актуальні прайсові ціни на запасні частини до сепаратора для сортування щебня, надана ПП ПЛМЗ;

3) наданий до митного оформлення експертний висновок Полтавської ТПП від 12.12.2016 № В-3342 базується на цінових умовах контракту від 22.10.2008 № 2008/61 та інвойсу від 08.12.2016 № 27. Експертом здійснено вартісний аналіз виключно на підставі цінової інформації, що надана ПП ПЛМЗ без наведення конкретних джерел, інших постачальників та виробників, що суперечить частині першій ст. 61 МК України (товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються виробником товару є ПП ПЛМЗ, країна виробництва Україна). Таким чином, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі зазначених документів, експерт посилається виключно на цінову політику фірми ТОВ БелМарк, орієнтовану безпосередньо на ПП ПЛМЗ, а не на конюктуру ринку в цілому. Експертом не здійснено аналіз цін на подібні (аналогічні) товари, не зазначені конкретні джерела інформації. Тому документ прийнято до уваги митним органом, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару;

4) згідно п. 2.2.1 договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37 Замовник зобовязується здійснювати оплату за перевезення у розмірі та відповідно до умов, які визначаються у даному договорі та в заявці замовника на перевезення, проте в заявці на транспортне обслуговування від 07.12.2016 № 46 не зазначені умови оплати за надані транспортні послуги;

5) подану до митного оформлення заявку на транспортне обслуговування від 07.12.2016 № 46 неможливо ідентифікувати та віднести до даної поставки, оскільки відсутні будь-які посилання на договір про перевезення автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37 між ПП ПЛМЗ та ПП Л.В.С.;

6) відсутні будь-які документи із зазначенням інформації про протяжність маршруту в кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює перевірку заявленої вартості транспортних витрат.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару № 1 становить 0,397 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506, що визнана митним органом, становить 1,32 дол. США за кг.

На момент подачі додаткових документів за наслідками проведеної консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару відповідно п. 3.2 договору про перевезення вантажу від 28.12.2015 № 2015/37 оплата за транспортні послуги повинна бути здійснена, однак платіжний документ про здійснення оплати для підтвердження заявленої митної вартості товару до митного оформлення не надано, у звязку з чим не усунуто сумніви митниці щодо дійсної вартості послуг з перевезення товарів.

На підставі наведеного відповідач дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України не може бути прийнятий у звязку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей та містять розбіжності). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у звязку із відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у звязку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у звязку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у звязку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

У звязку з наведеним митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України, що ґрунтується на МД від 12.12.2016 №110050004/2016/6506, яка була визнана митним органом.

14.12.2016 митницею здійснено митне оформлення вищевказаних товарів на підставі поданої позивачем митної декларації № 806020002/2016/010868 із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1.

Не погодившись із виставленою карткою відмови у митному оформлені (випуску) товарів від 13.12.2016 № 806020002/2016/00192 та рішенням про коригування митної вартості від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1, позивач 16.01.2017 на підставі ч. 8 ст. 55 МК України ПП ПЛМЗ звернувся зі скаргою до Полтавської митниці ДФС.

Рішенням Полтавської митниці ДФС від 26.01.2017 № 47/10/16-70-19-01 залишено без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1.

Не погоджуючись із виставленою карткою відмови у митному оформлені (випуску) товарів від 13.12.2016 № 806020002/2016/00192, рішенням про коригування митної вартості від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1, а також рішенням Полтавської митниці ДФС від 26.01.2017 № 47/10/16-70-19-01, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що ПП ПЛМЗ подано відповідачу всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, отже в ході судового розгляду справи судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та, як наслідок, судом не встановлено порушення вимог ст. 52 МК України в частині правильності визначення митної вартості товару.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947).

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі закріплено право митних адміністрацій переконатися в правдивості або точності будь-якої заяви, документа або декларації, наданих для цілей митної оцінки та оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропускається для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст.53 Митного кодексу України визначено , що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналізуючи наведені вище норми колегія суддів приходить до висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод, тобто за ціною договору.

На підставі положень статей 53, 54 Митного кодексу України можна дійти висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, висловленій, зокрема, в постановах від 31 березня 2015 року (у справах № 21-127а15 та № 21-53а15).

Матеріали справи свідчать , що згідно наявної інформації у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, а саме рівень заявленої декларантом митної вартості товару становив 0,397 дол.США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506, що визнана митним органом, становить 1,32 дол. США за кг.

Проведено консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в митному органі та витребувано у підприємства позивача документи , визначені ч.3 ст. 53 Митного кодексу України.

14.12.2016р. декларантом додатково надано до митниці : лист від 14.12.2016 № 426; планові калькуляції виробника на нові запасні частини, що вивозились з України; прайс-лист виробника товару, а саме ПП «ПЛМЗ»; експертний висновок Полтавської ТОП від 12.12.2016 № В-3342.

Інші документи, витребувані митницею, надано не було.

Надані додаткові документи прийняті до уваги митним органом, але не слугували підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару так, як не усували виявлені розбіжності.

Полтавською митницею ДФС розглянуто надані додаткові документи в порядку частини 8 ст. 55 Кодексу.

Колегією суддів встановлено , що на момент подачі додаткових документів відповідно до п.3.2. Договору про перевезення вантажу від 28.12.2015 № 2015/37 оплата за транспортні послуги повинна бути здійснена, однак платіжний документ про здійснення оплати для підтвердження заявленої митної вартості товару до митного оформлення не надано, що призвело до сумнівів дійсної вартості послуг з перевезення товарів.

При цьому, щоб підтвердити дійсну вартість послуг з перевезення вантажу, позивачем додатково так і не надано платіжний документ про сплату за транспортні послуги.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ обовязковими документами, що підтверджують заявлену митну вартість, є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну України від 24.05.2012 № 599, зареєстровано в Мін'юсті 18.06.2012 за № 984/21296, визначено, що до документів, що місять відомості про вартість перевезення, належать:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

В даному випадку в порушення п.6 ч. 2 ст. 53 МК України документи, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів, позивачем не надано.

Колегія суддів звертає увагу на те , що неподання платіжного доручення у випадках, коли платіж за товар мав бути здійснений до моменту його ввезення до митної території України, є підставою для твердження про неповноту поданих на підтвердження митної вартості документів, а відтак і для коригування заявленої митної вартості .

Також, відповідно до митної декларації країни відправлення від 08.12.2016 № 10101030/081216/0019530 на митну територію України ввезено товар «частини сепаратора для сортування щебеню» з фізичним зносом 30-35 %.

Згідно поданої додатково специфікації від 19.09.2016 № 63 до контракту від 22.10.2008 № 2008/61 на ідентичний товар зі ступенем зношеності 20-35 %, що підтверджено наданим експертним висновком Полтавської ТИП від 20.09.2016 № В-2346 (додається), ціни на товар «частини сепаратора для сортування щебеню» значно вище.

В листі від 09.12.2016 ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» пояснює, що ввезений товар за специфікацією від 22.10.2016 № 64 до контракту від 22.10.2008 № 2008/61 має ступінь зношеності 65 %, про що свідчить висновок Полтавської ТШ1 від 12.12.2016 №В-3342.

Однак , додатково не надає бухгалтерську документацію, інші документи чи листи продавця товару щодо дійсного ступеня зношеності товару, що суттєво впливає на рівень вартості імпортованого товару, щоб усунути дану розбіжність.

Колегія суддів вважає , що доводи позивача , наведені в обґрунтування правомірності визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, жодним чином не впливають на обґрунтованість сумнівів митниці , оскільки вони лише пояснюють розбіжності , а не усувають їх, тобто і не усувають обґрунтовані сумніви митного органу.

Виходячи з вищевикладеного, подані копії додаткових документів не усувають розбіжності, зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів, носять суперечливий характер, тому, заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана митним органом.

При визначені митної вартості товарів за резервним методом та прийнятті рішення про коригування митної вартості від 14.12.2016 №806020002/2016/000038/1 митний орган виходив з того , що товари за МД № 110050004/2016/6506 задекларовані у тих же товарних підкатегоріях згідно з УКТЗЕД, поставлялися в Україну на тих же комерційних умовах (БСА), з однієї країни відправлення, що й товари, які стали предметом оскаржуваного рішення. Згідно з інформацією ЄАІС рівень митної вартості 1,32 дол. США за кг. по МД № 110050004/2016/6506 був найнижчим щодо подібних товарів. Усі інші митні оформлення товарів зі схожими характеристиками, інформація про які містилась в ЄАІС на час прийняття оскаржуваного рішення мали інший значно вищий рівень митної вартості.

Оскільки резервний метод визначення митної вартості, передбачений ст. 64 МКУ дозволяє можливість гнучкого його застосування, яке не суперечить статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, під час прийняття оскаржуваного рішення враховувалась норма частини 7 ст. 60 Митного Кодексу України, відповідно до якої для визначення митної вартості оцінюваних товарів за наявності двох чи більше митних вартостей, використовується найменша така вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку , що Полтавською митницею ДФС правомірно використана інформація про рівень митної вартості товару , оформленого за митною декларацією № 110050004/2016/6506 та застосувала резервний метод визначення митної вартості, тому оскаржувані рішення були прийняті відповідачем на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством, тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У відповідності до п.п.1, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне зясування обставин у справі, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Наведене не враховано судом першої інстанції , тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно положень ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. по справі № 816/398/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 03.10.2017 р.