Постанова

від 06.06.2017 по справі 909/1086/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р. Справа № 909/1086/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Желік М.Б.

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Івано-Франківськ, вх. №01-05/1308/17 від 20.03.2017 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2017 року

у справі №909/1086/16

за позовом: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предме спору: відділ Держгеокадастру у м. Івано-Франківську, м. Івано-Франківськ

про: стягнення збитків за використання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею - 1,1447 га., без правовстановлюючих документів в сумі 157222,04грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : ОСОБА_4 - представник на підставі довіреності б/н від 10.04.2017 року; ОСОБА_5 - особисто;

від третьої сосби: не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2017 року у справі №909/1086/16 (суддя Калашник О.В.) позовні вимоги Івано-Франківської міської ради, до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про стягнення збитків за використання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею - 1,1447 га., без правовстановлюючих документів в сумі 157222,04грн. - задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2017 року у справі №909/1086/16, відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 - подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на праві власності належать адміністративно-виробничі будівлі заводу залізобетонних виробів за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.01.2007р. Рішенням Івано-Франківської міської ради від 14.04.2011р. № 170-ІХ (пункт 5) затверджено технічну документацію із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою підприємцю ОСОБА_3 площею 1,1447 га на АДРЕСА_1 з передачею її в оренду терміном на три роки для обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд заводу залізобетонних виробів. Цим же рішенням затверджено проект землеустрою щодо впорядкування існуючого землекористування та встановлено структуру земельних угідь в залежності від їх фактичного використання, а саме загальна площа земельної ділянки становить 1,1447 га, в тому числі 0,4751 га - землі промисловості, 0,6696 га - відкриті землі. Апелянт зазначає, що його було зобов'язано укласти договір оренди землі. На виконання вказаного рішення між відповідачем та Івано-Франківською міською радою 16.02.2011р. укладено Договір оренди землі № 52 згідно п. 1 якого орендодавець (Івано-Франківська міська рада) надає, а орендар (підприємець ОСОБА_3) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування адміністративно-виробничих будівель та споруд заводу залізобетонних виробів, яка знаходиться в АДРЕСА_1. Цей договір укладено строком на три роки (пункт 8).

Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1447 га. Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2966493,90 грн. Договір оренди землі № 52 від 16.02.2011р. зареєстрований у Івано-Франківській регіональній філії центру ДЗК при Держкомземі України 12.05.2011р. за № 261010004000109 і є чинним до 12.05.2014р.

Відповідно до п. 30 договору оренди у разі неповернення земельної ділянки в зазначений термін орендар зобов'язаний здійснити плату за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, передбачених договором. У разі поновлення договору оренди орендар зобов'язаний здійснювати відшкодування втрат від недоотримання Івано-Франківською міською радою коштів за використання земель на період закінчення дії даного договору та державної реєстрації поновленого договору. П. 8 договору оренди передбачено переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк. В такому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

30.12.2013р. скаржник через ЦНАП подав заяву встановленої форми щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки площею 1,1447 га по АДРЕСА_1 з документами, передбаченими додатком до такої заяви. До закінчення строку договору оренди 12.05.2014р., Івано-Франківська міська рада, відділ Держземагенства не видавали скаржнику витяги про нормативну грошову оцінку на 0,4751 га і 0,6696 га, а видав їх лише 18.04.2016р.

Листом від 07.11.2016р. № 19-28-0.4-1705/2-16 відділ Держгеокадастру у м. Івано- Франківську повідомив скаржника, що витяги видані помилково, оскільки термін дії договору оренди звершився, і надав витяг за тією ж датою та номером, але на земельну ділянку площею 11447 кв.м. (1,1447 га). З 13.05.2014р. скаржник продовжує користуватися земельною ділянкою і сплачує за неї орендну плату згідно умов договору оренди та врахуванням інфляції. Івано-Франківська міська рада приймає всі орендні платежі. Станом на 06.04.2016р. згідно довідки ДПІ м. Івано-Франківська заборгованості по орендні платі за землю як зазначає скаржник у нього немає. Такої заборгованості немає і станом на час подачі цієї апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Крім того, позивач 08.07.2016р. прийняв на сесії міської ради рішення № 220-6 пунктом 7 якого поновив терміни оренди земельних ділянок згідно додатку 7.

Пунктом 47 цього рішення позивач встановив, що з дня закінчення дії договору оренди земельної ділянки і до дня державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі орендар сплачує орендну плату згідно договору оренди термін дії якого поновлюється. У додатку 7 поновлення договору оренди вказано під номером 8. Посилання суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні на лист-повідомлення Івано-Франківської міської ради № 932/01-18/48в від 12.06.2014р. апелянт вважає таким, що суперечить змісту ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Згідно змісту цього листа Івано-Франківська міська рада не відмовляла у поновленні договору оренди.

Необгрунтованим і безпідставним апелянт також вважає посилання суду першої інстанції на Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2017 р. у справі № 909/1086/16 та відмовити у позові.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2017р. справу №909/1086/16 призначено судді-доповідачу Костів Т.С. та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 11.04.2017 р..

Ухвалою суду від 11.04.2017 року розгляд справи відкладався на 11.05.2017 року з мотивів, наведених у ній.

Ухвалою суду від 11.05.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.05.2017 р. на 11 год. 00 хв. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відділ Держгеокадастру у м. Івано-Франківську.

23.05.2017 року ухвалою суду розгляд справи відкладався на 23.05.2017 року з підстав, наведених у ній.

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 06.06.2017 року з'явився представник апелянта, подану ним апеляційну скаргу підтримав повністю, з мотивів наведених у ній, надав усні пояснення по суті спору.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, на підставі п. 5.2 рішення Івано-Франківської міської ради від 14.04.2011, між Івано-Франківською міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, 14.04.2011, укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,1447 га по АДРЕСА_1 для обслуговування адміністративно- виробничих будівель та споруд. Договір укладено строком на 3 роки та зареєстровано в міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК при Держкомземі України 12.05.2011 р. за №261010004000109.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1. Відповідно до пункту 20 вищевказаного договору оренди землі, після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві (Івано-Франківській міській раді) земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав в оренду.

Суд першої інстанції виходив з того, що термін договору оренди сплив, заяви про пролонгацію договору відсутні, а тому вказаний договір припинив свою дію 13.05.2014 р.. Оскільки земельна ділянка повернута орендодавцеві не була, орендодавцеві були заподіяні збитки.

Листом-повідомленням №932/01-18/48в від 12.06.2014 Івано- Франківська міська рада зверталася до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 з пропозицією оформити право користування земельною ділянкою. Листом-клопотанням № №932/01-18/48в від 26.06.2014 управляння земельних відносин виконавчого комітету міської ради вимагало від відповідача вчинити дії, направлені на виготовлення документів, які б посвідчували право на користування земельною ділянкою площею 1,1447 га по АДРЕСА_1 та відшкодування збитків завданих користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Однак, вказані вимоги залишені останнім без виконання.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, а також заслухавши пояснення сторін по справі, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції які здійснені за неповно встановлених обставин справи, з огляду на наступне:

так, п. 8 договору оренди передбачає переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк. В такому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

30.12.2013р. скаржник через ЦНАП подав заяву встановленої форми щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки площею 1,1447 га по АДРЕСА_1 з документами, передбаченими додатком до такої заяви. Однак, до закінчення строку договору оренди 12.05.2014р., Івано-Франківська міська рада, відділ Держземагенгства не видавали скаржнику витяги про нормативну грошову оцінку на 0,4751 га і 0,6696 га, а видали їх лише 18.04.2016р.. При цьому, жодних заперечень щодо пролонгації договору орендодавець не висловлював. Лист-повідомлення Івано-Франківської міської ради № 932/01-18/48в від 12.06.2014р. за своїм змістом не може вважатись запереченням орендодавця.

З урахуванням наведеного, строк дії договору не припинився на підставі ст.33 Закону України Про оренду землі . У зв'язку із цим відсутній обов'язок відповідача повернути земельну ділянку та, відтак, відсутні підстави для притягнення до відповідальності за невиконання такого обов'язку.

Окрім того, відповідно до п. 30 Договору оренди у разі неповернення земельної ділянки в зазначений термін орендар зобов'язаний здійснити плату за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, передбачених договором. Станом на 06.04.2016р. згідно довідки ДПІ м. Івано-Франківська заборгованості по орендній платі за землю у апелянта немає. Такої заборгованості немає і станом на даний час. Враховуючи, що плата за користування земельною ділянкою після закінчення дії договору встановлена на рівні орендної плати і була фактично внесена відповідачем, матеріалами справи не доведено наявність та розмір збитків, заявлених позивачем до стягнення.

Акт обстеження земельної ділянки №50 від 22.06.2015 р., у якому встановлено, що вказана земельна ділянка використовується відповідачем з порушенням законодавства про плату за землю, що призвело до значних втрат бюджету м.Івано-Франківська у вигляді недоодержання доходу від орендної плати, тобто нанесення Івано-Франківській міській раді збитків, а також рішення засідання комісії від 10.03.2016, яким визначено розмір збитків нанесених Івано-Франківській міській раді, у вигляді неодержаного доходу внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, які становлять 269316,51грн, про що складено відповідний акт, є лише одними з доказів, які підлягали належній оцінці судом першої інстанції в сукупності з іншими доказами.

Згідно ст. 152 ЗК України, держава забезпечує юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушенні не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 156 ЗК України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Суд першої інстанції помилково посилався на п. 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" де зазначено, що вирішуючи спори за позовами органів місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення ст. 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України.

Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати, як наявність у діях винної особи і усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини у розумінні ст.1193 ЦК України. Зазначене положення не стосується спірних відносин, а використання земельної ділянки виникло у відповідача не у зв'язку із набуттям права власності на об'єкти нерухомості, а у зв'язку із укладенням договору оренди землі.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимох позивача є відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. У встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення були доведені суду належними доказами.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а відтак, рішення господарського Івано-Франківської області від 24.02.2017 р. у справі № 909/1086/16 у відповідності до ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Івано-Франківськ, вх. №01-05/1308/17 від 20.03.2017 року - задоволити.

2 . Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2017 року у справі №909/1086/16 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3 .Стягнути з Івано-Франківської міської ради (вул.Грушевського,21, м.Івано-Франківськ,76004, код ЄДРПОУ 33644700) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2 )-2594,00 грн. судового збору у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

5.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 12.06.2017 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.