Постанова

від 18.10.2017 по справі 909/1086/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Справа № 909/1086/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого, Алєєвої І.В., Кравчука Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Івано-Франківської міської ради на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі№909/1086/16 Господарського суду Івано-Франківської області за позовомІвано-Франківської міської ради доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську простягнення збитків за використання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею - 1,1447 га., без правовстановлюючих документів в сумі 157222,04грн.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: ОСОБА_4 (особисто);

ОСОБА_5 (представник за дов. від 10.04.2017 р., адвокатське посвідчення від 26.12.2013 р.);

від третьої особи: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Івано-Франківська міська рада звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) збитків за використання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею - 1,1447 га., без правовстановлюючих документів в сумі 157222,04грн. за період з 13.05.2014 по 10.03.2016.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2017 позов задоволено.

Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, що термін договору оренди сплив, заяви про пролонгацію договору відсутні, а тому вказаний договір припинив свою дію 13.05.2014 р. Оскільки земельна ділянка повернута орендодавцеві не була, орендодавцеві були заподіяні збитки.

Львівський апеляційний господарський суд, постановою від 06.06.2017, рішення місцевого суду скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

Івано-Франківська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року та залишити без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2017, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що не погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про автоматичну пролонгацію договору оренди, оскільки відповідачем не було вжито заходів для укладення договору оренди землі.

На думку заявника касаційної скарги, відповідач, використовуючи спірну земельну ділянки без правовстановлюючих документів, позбавив власника землі права користування земельною ділянкою та одержання відповідного доходу.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним у задоволені касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі п. 5.2 рішення Івано-Франківської міської ради від 14.04.2011, між Івано-Франківською міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, 14.04.2011, укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,1447 га по АДРЕСА_1 для обслуговування адміністративно- виробничих будівель та споруд. Договір укладено строком на 3 роки та зареєстровано в міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК при Держкомземі України 12.05.2011 р. за НОМЕР_1.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2.

Відповідно до пункту 20 вищевказаного договору оренди землі, після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві (Івано-Франківській міській раді) земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав в оренду.

Листом-повідомленням №932/01-18/48в від 12.06.2014 Івано- Франківська міська рада зверталася до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 з пропозицією оформити право користування земельною ділянкою. Листом-клопотанням № №932/01-18/48в від 26.06.2014 управляння земельних відносин виконавчого комітету міської ради вимагало від відповідача вчинити дії, направлені на виготовлення документів, які б посвідчували право на користування земельною ділянкою площею 1,1447 га по АДРЕСА_1 та відшкодування збитків завданих користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Проте, вказані вимоги залишені останнім без виконання, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) збитків за використання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею - 1,1447 га., без правовстановлюючих документів в сумі 157222,04грн. за період з 13.05.2014 по 10.03.2016 на підставі статей 22, 1166 Цивільного кодексу України та статей 156, 157 Земельного кодексу України.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом положень статей 122, 123 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтями 152, 156, 157 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Івано - Франківською міською радою заявлено до стягнення суму збитків, яка нарахована за період з 13.05.2014 по 10.03.2016, у зв'язку з використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції під час розгляду справи було встановлено, що пунктом 8 договору оренди сторони погодили, що переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк. В такому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.12.2013р. скаржник через ЦНАП подав заяву встановленої форми щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки площею 1,1447 га по АДРЕСА_1 з документами, передбаченими додатком до такої заяви.

Однак, до закінчення строку договору оренди 12.05.2014р., Івано-Франківська міська рада, відділ Держземагенгства не видавали скаржнику витяги про нормативну грошову оцінку на 0,4751 га і 0,6696 га, а видали їх лише 18.04.2016р.. При цьому, жодних заперечень щодо пролонгації договору орендодавець не висловлював. Лист-повідомлення Івано-Франківської міської ради № 932/01-18/48в від 12.06.2014р. за своїм змістом не може вважатись запереченням орендодавця.

Отже, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції строк дії договору не припинився на підставі ст.33 Закону України Про оренду землі . У зв'язку чим відсутній обов'язок відповідача повернути земельну ділянку та, відтак, відсутні підстави для притягнення до відповідальності за невиконання такого обов'язку. Вказане також спростовує доводи позивача про користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Крім того, відповідно до п. 30 Договору оренди у разі неповернення земельної ділянки в зазначений термін орендар зобов'язаний здійснити плату за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, передбачених договором.

Під час розгляду справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 06.04.2016р. згідно довідки ДПІ м. Івано-Франківська заборгованості по орендній платі за землю у відповідача немає.

Відтак, матеріалами справи не доведено користування спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, наявність та розмір збитків, заявлених позивачем до стягнення, наслідком чого є відмова у задоволенні позову, про що суд апеляційної інстанції постановив правильне та обґрунтоване рішення.

Доводи заявника касаційної скарги про невжиттям відповідачем заходів для укладення договору оренди землі спростовуються матеріалами справи та текстом оскаржуваної постанови.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку апеляційним господарським судом.

Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередньої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Слід також зазначити, що апеляційний господарський суд, відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглядаючи справу, з достатньою повнотою з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду спору, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи, з урахуванням чого підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі №909/1086/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

Г.А. Кравчук