Ухвала

від 12.06.2017 по справі 236/2480/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 236/2480/16-ц

Номер провадження 22-ц/775/1097/2017

Головуючий у 1 інстанції Ткачов О.М.

Доповідач Соломаха Л.І.

Категорія 20

У Х В А Л А

12 червня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Соломахи Л.І.

суддів Корчистої О.І., Мальованого Ю.М.

при секретарі Кіпрік Х.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про визнання довіреності недійсною з апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_1, на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 15 травня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 30 вересня 2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсною довіреності, яка посвідчена 09 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Краснолиманського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрована в реєстрі за № 1362, згідно якої ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_3 продати житловий будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами, та земельну ділянку площею 0,0943 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 1423087600:01:000:0053, які розташовані за адресою: вулиця Оскольська, 6, село Яцьківка Краснолиманського району Донецької області.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що він не мав наміру здійснювати купівлю-продаж зазначеного в довіреності нерухомого майна, мав намір уповноважити відповідача на укладення договору міни належних йому житлового будинку та земельної ділянки на інше житло. При видачі довіреності він помилився щодо правової природи правочину. Просив врахувати, що він є людиною похилого віку, інвалідом 2 групи, страждає рядом захворювань і іншого житла, крім зазначеного в довіреності, не має (а.с. 3-4, а.с. 35-37).

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 15 травня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання довіреності недійсною відмовлено (а.с. 143 - 147).

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем ОСОБА_2, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій він просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог (а.с. 149-154).

Ухвалою судді Апеляційного суду Донецької області від 06 червня 2017 року за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 відкрито апеляційне провадження (а.с. 159), в цей же день ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Донецької області справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 червня 2017 року (а.с. 161).

09 червня 2017 року від представника позивача ОСОБА_1 до апеляційного суду надійшла заява, в якій він заявляє відвід судді Соломасі Л.І. з тих підстав, що 23 травня 2017 року Апеляційним судом Донецької області у складі головуючого судді Груіцької Л.О., суддів Осипчук О.В., Соломахи Л.І. була розглянута цивільна справа № 236/933/16-ц (провадження 22-ц/775/786/2017) за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення сторін у первісний стан, визнання права власності на нерухоме майно. Однією з підстав позову у справі № 236/933/16-ц було те, що позивач, при видачі на ім'я ОСОБА_3 довіреності на розпорядження майном (питання про недійсність якої ставиться у справі, що розглядається) не мав волі на його продаж. Хоча у справі № 236/933/16-ц спірна довіреність не оскаржувалась та її недійсність не була предметом спору, проте колегія суддів апеляційного суду у постановленій ухвалі дала оцінку, серед іншого, обставинам щодо видачі цієї довіреності та зазначила, зокрема, про те, що ОСОБА_2, усвідомлюючи значення та правові наслідки своїх дій, відповідно до власного волевиявлення уповноважив свого сина ОСОБА_3 продати належне йому майно. При цьому апеляційний суд дав оцінку змісту цієї довіреності, та, виходячи з нього, надав критичну оцінку поясненням позивача ОСОБА_2 відносно того, що довіреність було надано не для укладення договору купівлі-продажу.

Разом з тим, той факт, що позивач не мав наміру видавати довіреність саме на купівлю-продаж свого майна, є однією з підстав позову, що розглядається у даній справі № 236/2480/16-ц.

Отже, суддя Соломаха Л.І. у складі колегії суддів при розгляді справи № 236/933/16-ц побічно надала оцінку тим обставинам, які є підставою позову у даній справі № 236/2480/16-ц, завчасно сформувавши та висловивши свою позицію щодо даних обставин, а відтак - і щодо можливого результату розгляду справи, що викликає у позивача сумніви в об'єктивності судді (а.с. 176 - 177).

В судовому засіданні 12 червня 2017 року представник позивача ОСОБА_1, який діє від імені позивача ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 26 вересня 2016 року (а.с. 14), заяву про відвід судді Соломахи Л.І. підтримав.

Відповідно до ст. 24 ЦПК України у разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.

Інші особи, крім представника позивача ОСОБА_1, які беруть участь у цій справі, - позивач ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 та її представник - адвокат ОСОБА_6, який діє на підставі договору про надання адвокатських послуг від 13 жовтня 2016 року (а.с. 45), у судове засідання не з'явилися.

Адвокат ОСОБА_6 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі (а.с. 173).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути заяву про відвід судді у відсутність не з'явившихся осіб.

Колегія суддів вважає, що заява про відвід судді Соломахи Л.І. підлягає задоволенню з наступних підстав:

Підстави для відводу судді визначені статтею 20 ЦПК України, згідно пункту 4 частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Дійсно, суддя Соломаха Л.І. приймала участь при розгляді цивільної справи №236/933/ 16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним з апеляційною скаргою ОСОБА_2, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_1, на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 березня 2017 року. За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційним судом у складі головуючого судді Груіцької Л.О., суддів Осипчук О.В., Соломахи Л.І. було постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_2 та залишення без змін рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 березня 2017 року.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 березня 2017 року ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі - продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, що розташовані за адресою: Донецька область, Краснолиманський район, с. Яцьківка, вул. Оскольська, 6, який посвідчений 13 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 Зазначений договір купівлі-продажу був укладений між ОСОБА_3 (представник), який діяв від імені ОСОБА_2 (продавець) за довіреністю, посвідченою ОСОБА_5, приватним нотаріусом Краснолиманського міського нотаріального округу, 09 жовтня 2015 року за реєстровим № 1362, та ОСОБА_4.

ОСОБА_2 просив визнати недійсним договір купівлі-продажу, зокрема, з тієї підстави, що він не мав наміру продавати спірне майно, тобто житловий будинок та земельну ділянку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що позивачем, третьою особою, нотаріусом ОСОБА_5 в судовому засіданні підтверджено, що 09 жовтня 2015 року ОСОБА_2 видав ОСОБА_3 довіреність. При цьому суд враховує, що вказана довіреність підписана ОСОБА_2, в ній очевидно зазначено, який саме правочин може вчиняти його представник ОСОБА_3 - продати житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: Донецька область, Краснолиманський район, с. Яцьківка, вул. Оскольська, 6, одержати грошові кошти від продажу. За таких обставин суд критично ставиться до пояснень позивача та третьої особи, що довіреність було надано не для укладення договору купівлі-продажу.

Відхиляючи апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2, апеляційний суд зазначив, що доводи апеляційної скарги у частині того, що суд першої інстанції не дослідив той факт, що позивач не мав наміру продавати спірне майно, спростовуються матеріалами справи та є такими що не ґрунтуються на законі.

Тобто, як обгрунтовано зазначає представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в заяві про відвід судді, апеляційний суд у складі колегії суддів, до якої входила і суддя Соломаха Л.І., при розгляді справи № 236/933/16-ц побічно дав оцінку обставинам, які є підставою позову у справі № 236/2480/16-ц, а саме, поясненням позивача, що оспорювана ним довіреність від 09 жовтня 2015 року була видана з порушенням волі, що він не мав наміру продавати своє майно.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі ОСОБА_8 проти України , як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється .

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі ОСОБА_9 проти Бельгії (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини наявність попередньо сформованої позиції судді щодо результату розгляду справи роблять обґрунтованими побоювання позивача щодо того, що суддя буде в подальшому розглядати справу та приймати рішення згідно з цією вже завчасно сформованою позицією (рішення у справі Бочан проти України від 3.05.2007р.).

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, у представника позивача є обґрунтовані побоювання щодо того, що суддя Соломаха Л.І., як доповідач у справі № 236/2480/16-ц, буде в подальшому розглядати справу та приймати рішення згідно з позицією, яка вже побічно сформована у справі № 236/933/16-ц.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що заява представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача ОСОБА_10 є обґрунтованою і з метою забезпечення права позивача на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 25 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 11 1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.

У разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

Відповідно до п. 2.3.49. Положення повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.

Керуючись ст. ст. 11 1 , 20, 23, 24, 25, 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах позивача ОСОБА_2, про відвід судді-доповідача ОСОБА_10 задовольнити.

Справу передати для повторного автоматизованого розподілу з метою заміни судді-доповідача ОСОБА_10.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_10

Судді: О.І. Корчиста

ОСОБА_11