Ухвала

від 06.06.2017 по справі 921/140/15-г/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 червня 2017 року Справа № 921/140/15-г/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Малетича М.М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрселко" на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 у справі№921/140/15-г/16 Господарського суду Тернопільської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Елагрі-Борщів" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрселко" прозвернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності

в с т а н о в и в :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Таким законом є Закон України "Про судовий збір".

При зверненні з касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрселко" не надало жодних доказів виконання зазначених вимог процесуального законодавства. Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом положень ст. 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями)).

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. Крім того, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

До того ж скаржником не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги.

З огляду на викладене вказане клопотання не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу слід повернути скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Крім того, згідно зі ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

В той же час у випадку подання касаційної скарги після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом в порядку п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрселко" подано касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 у даній справі через суд апеляційної інстанції 28.02.2017 (згідно з відбитком календарного штемпеля суду), тобто з пропуском встановленого ст. 110 ГПК України строку.

При цьому, скаржником заявлено клопотання про відновлення процесуального строку, яке обґрунтовано посиланням на те, що скаржник не отримував копії оскаржуваної ухвали, а її зміст став відомий з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до п. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 за №28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаних вимог на звороті у лівому нижньому куті оригіналу ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 наявна відповідна відмітка про відправлення копій ухвали сторонам 16.09.2015. Також матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2015) Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрселко" 23.09.2015 (т. 3 а.с. 76).

З клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрселко" не вбачається існування дійсних перешкод для підготовки належно оформленої касаційної скарги, які б об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

З огляду на викладене наведені скаржником причини пропуску процесуального строку не можуть вважатись поважними в розумінні ст. 53 ГПК України, оскільки стали наслідком порушення скаржником вимог процесуального законодавства, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу і залежить виключно від добросовісності скаржника. Виходячи ж зі змісту наведеної норми, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу слід повернути скаржнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрселко" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрселко" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 у справі №921/140/15-г/16.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрселко" із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

М.Малетич