Рішення

від 24.10.2011 по справі 2-4553/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа№2-4553/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2011 року,Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання Ганєв А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з зазначеною позовною заявою та просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2, який був зареєстрований 12 серпня 2005 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції; визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_2, визнати обов'язок позивача, як батька дитини сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 30 % від заробітної плати.

Під час розгляду справи позивач уточнивши позовні вимоги просить розглянути позов в частині розірвання шлюбу. Вимоги щодо визначення місця проживання дитини та аліментні стягнення просить залишити без розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала, на розірвання шлюбу з ОСОБА_1 згодна.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню за наступних встановлених обставин:

ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 12 серпня 2005 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції зроблено запис № 1013 від 12.08.2005 р.

05 січня 2006 року у подружжя народилась спільна дитина ОСОБА_4.

Згодом стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погіршились: зникли взаєморозуміння, спільні інтереси, склалися різні погляди на життя, почуття любові втрачено, шлюбні відносини фактично припиненні.

Під час розгляду справи судом надавався строк на примирення, однак мета цієї процесуальної дії досягнута не була, стосунки між сторонами не полагодились.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на те, що спільно господарства з відповідачем не ведуть, проживають окремо з січня 2011 року.

Дитина залишилась проживати з матір'ю за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1.

Майнового спору та спору з приводу визначення місця проживання дітей на час розгляду справи судом не встановлено.

Одночасно, суд вважає, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, та даний факт має істотне значення.

Шлюб -це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану, а також шлюб -це добровільний, рівноправний союз, спільність чоловіка та жінки, спрямований на створення сім'ї.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Добровільність шлюбу -одна з основних його засад

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією слід зробити висновок, що сім'я у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз, не може існувати. Право одного з подружжя розірвати шлюб не може бути незаконно порушене. Не можливо насильно, без волі особи змусити її перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу за допомогою фізичного або психічного насильства.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу.

З цих підставах суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити й розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 21, 24, ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, 111, 112, ч. 2 ст.114 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 8, 11, 15, 130, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 /дошлюбне прізвище Головіна/ ОСОБА_5, зареєстрований 12 серпня 2005 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис № 1013 від 12 серпня 2005 року.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 /дошлюбне прізвище Головіна/ ОСОБА_5 -вважати розірваним в день набрання зазначеним рішенням законної сили.

Відповідно ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Літвінова І. А.