Рішення

від 25.05.2017 по справі 755/31184/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/31184/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.

при секретарі Івашко О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства АРІС-ІНВЕСТ про стягнення заборгованості та зустрічним позовом Приватного підприємства АРІС-ІНВЕСТ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства АРІС-ІНВЕСТ про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 08.05.2008 року між ПП АРІС-ІНВЕСТ та ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки, розміром 0,15 га, що знаходиться в Київській області, Обухівський р-н., с. Великі Дмитровичі. На виконання умов договору ОСОБА_2 було попередньо сплачено 189500 грн., що еквівалентно 37500 доларів США на користь ПП АРІС-ІНВЕСТ . 08.05.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки по виконанню зобов'язання ПП АРІС-ІНВЕСТ . ПП АРІС-ІНВЕСТ не виконало взяте на себе зобов'язання та договір купівлі-продажу не уклало. 28.11.2011 року ОСОБА_1, як поручителем, було сплачено ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 37500 доларів США та 135193,97 грн. процентів. Враховуючи, що позивач є поручителем, який виконав зобов'язання за договором, а отже отримав право зворотної вимоги до ПП АРІС-ІНВЕСТ , просить стягнути з відповідача 37500 доларів США, що еквівалентно 564779,77 грн. та 135193,97 грн. процентів.

В подальшому Приватним підприємством АРІС-ІНВЕСТ заявлено зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним мотивуючи його тим, що про укладання договору поруки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 йому стало відомо лише після відкриття провадження по даній справі. Зазначає, що між ПП АРІС-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 немає ніяких особистих, цивільних, господарських, фінансово-економічних відносин. ОСОБА_2 ніколи не повідомляв позивача за зустрічним позовом про наявність такого договору або настання наслідків його дії. Вважає, що ОСОБА_1 не передавав ОСОБА_2 жодних коштів та невідомо чи взагалі підписували сторони договір поруки. Тому просить визнати недійсним та визнати нікчемним договір поруки від 08 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як кредитором ПП АРІС-ІНВЕСТ за попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 травня 2008 року.

Представик позивача за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні первісний позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом ПП АРІС-ІНВЕСТ в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи містяться письмові заперечення проти зустрічного позову, також просить слухати справу у його відсутність. (а.с.89-90)

Суд, вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 08 травня 2008 року між Приватним підприємством АРІС-ІНВЕСТ та ОСОБА_3 було укладено попередні договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,15 га., яка знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Великі Дмитровичі. (а.с.17-25)

Пунктом 2.1. Попереднього договору встановлено, що в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, Продавець та Покупець цим зобов'язується, не пізніше 01 грудня 2008 року, укласти в нотаріальній формі договір купівлі-продажу, за предметом якого Продавець продає та зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець купує та зобов'язується прийняти від Продавця земельної ділянки загальним розміром 0,15 га, яка знаходиться Київська обл., Обухівський р-н., с. Великі Дмитровичі, відповідно до Додатку 1 з цільовим призначенням - будівництво житлових будинків.

Пунктом 3.1. Попереднього договору визначено, що купівельна ціна земельної ділянки загальним розміром 0,15га за Договором купівлі-продажу складає 378750 грн., що відповідає 75000 доларів США за офіційним курсом встановленим Національним Банком України на момент набуття чинності Договором.

Пунктом 3.2.1. Попереднього договору сторони погодили, що купівельна ціна земельної ділянки за Договором купівлі-продажу, сплачується Покупцем у сумі 50 % від купівельної ціни на користь Продавця в готівковому порядку в день укладення даного Договору, що складає 189375 грн., що відповідає 37500 США доларів за офіційним курсом встановленим Національним Банком України на момент набуття чинності Договором.

Відповідно до п. 4.3. Попереднього договору, у разі не укладення Договору купівлі-продажу до 01 грудня 2008 року або порушення умов Договору, Продавець зобов'язаний у 10 (десяти) денний термін повернути внесені на користь Продавця кошти, з урахуванням депозитної ставки 24% річних.

08 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за яким, поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів (24 % річних), неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків, індексу інфляції. (а.с.27,28)

Судом встановлено, що факт отримання ПП АРІС-ІНВЕСТ грошових коштів у розмірі 189500 грн. від ОСОБА_2 підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 115 від 08 травня 2008 року (а.с.26) Зокрема, представник відповідача за первісним позовом не оскаржував той факт, що ПП АРІС-ІНВЕСТ отримало вказані кошти.

Позивач за первісним позовом свої зобов'язання перед відповідачем за первісним позовом за укладеним попереднім договором від 08 травня 2008 року виконав та сплатив 50% купівельної ціни земельної ділянки загальним розміром 0,15 га, яка знаходиться Київська обл., Обухівський р-н., с. Великі Дмитровичі, що підтверджується копією квитанції.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В судовому засіданні встановлено, що ПП АРІС-ІНВЕСТ не виконало свого обв'язку та не уклало основного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Так, 22 листопада 2011 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1, як до поручителя за виконання обов'язку ПП АРІС-ІНВЕСТ за зобов'язанням щодо виконання попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 травня 2008 року, з письмовою вимогою про повернення грошових коштів: 37500 доларів США, що еквівалентно 299418 грн. 75 коп. - основна заборгованість, 135193 грн. 97 коп. проценти, 57797 грн. 50 коп. - індекс інфляції, 16899 грн. 25 коп. - 3 % річних. (а.с.30-31)

Частиною 1 ст. 556 ЦК України передбачено, що після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

На виконання договору поруки від 08 травня 2008 року, ОСОБА_1 були сплачені на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 37500 доларів США, що еквівалентно 299418 грн. 75 коп. - основної заборгованості та 135193 грн. 97 коп. процентів., що підтверджується розпискою (а.с.32)

Вказані обставини також підтверджені письмовими запереченнями ОСОБА_2 проти зустрічного позову Приватного підприємства АРІС-ІНВЕСТ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним.

Таким чином обов'язок ОСОБА_1 як поручителя за виконання обов'язку ПП АРІС-ІНВЕСТ за зобов'язанням щодо виконання попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 травня 2008 року був виконаний.

Частиною 1 ст. 555 ЦК України встановлено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Відповідач не скористався правом вищенаведеної статті та не висунув своїх заперечень щодо стягнення заборгованості за Попереднім договором купівлі-продажу від 08 травня 2008 року, а лише подав зустрічний позов про визнання договору поруки недійсним, що по своїй суті є визнанням наявності у нього заборгованості перед ОСОБА_2 за Попереднім договором купівлі-продажу від 08 травня 2008 року.

Частиною 2 ст. 555 ЦК України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 отримав право вимоги, як кредитор, до обов'язку ПП АРІС-ІНВЕСТ за зобов'язанням щодо виконання попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 травня 2008 року.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 4 ЦПК України регламентує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 правомірно заявлено вимоги про стягнення грошових коштів за попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 травня 2008 року у розмірі 37500 доларів США, що еквівалентно 564779,77 грн. та 135193,97 грн. Процентів, а тому первісний позов підлягає задоволенню.

Стосовно заявленого зустрічного позову Приватного підприємства АРІС-ІНВЕСТ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним суд зазначає наступне.

Звертаючись з вказаним зустрічним позовом ПП АРІС-ІНВЕСТ аргументує його тим, що що про укладання договору поруки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 йому стало відомо лише після відкриття провадження по даній справі. Зазначає, що між ПП АРІС-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 немає ніяких особистих, цивільних, господарських, фінансово-економічних відносин. ОСОБА_2 ніколи не повідомляв позивача за зустрічним позовом про наявність такого договору або настання наслідків його дії. Вважає, що ОСОБА_1 не передавав ОСОБА_2 жодних коштів та невідомо чи взагалі підписували сторони договір поруки.

Згідно вимог ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України Щодо форми правочинів від 19 квітня 2011 року, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до положень ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 558 ЦК України передбачено, що поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Враховуючи положення вищенаведених статтею, суд не вбачає підстав для визнання поруки недійсним з огляду на те, що ПП АРІС-ІНВЕСТ не був повідомлений про укладення вказаного договору, оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено такої вимоги до укладення договору поруки так само як і платності послуг поручителя, наданих ним боржникові, оскільки це є правом поручителя, а не обов'язком.

Стосовно тверджень позивача за зустрічним позовом про фіктивність договору поруки суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Факт фіктивності правочину позивачем за зустрічним позовом в судовому засіданні не доведений, суд не надано обґрунтованих та підтверджуючих доказів того, що між сторонами договору поруки від 08 травня 2008 року був відсутній намір створити правові наслідки на момент вчинення правочину.

Також, представник позивача за зустрічним позовом зазначає, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взагалі не укладався договір поруки від 08 травня 2008 року та припускає, що він був укладений в майбутньому та відсутні докази того, що підписи на договорі поруки та розписки про отримання грошових коштів належать відповідачам за зустрічним позовом.

У відповідності до положень ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Так представником позивача за зустрічним позовом було заявлено клопотання про призначення технічної та почеркознавчої експертизи. Ухвалою суду від 23 жовтня 2015 року вказане клопотання було задоволено та призначено технічну та почеркознавчу експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз МУЮ України. (а.с.113-114)

Експертиза виконана не була, оскільки судом було не дозволено вирізання штрихів рукописних записів і підписів у всіх наданих документах. (а.с.126-127) Дана вимога експертів не була виконана, оскільки неминуче призвела б до знищення доказів, а саме: розписки про отримання коштів від 28 листопада 2011 року.

Також, слід зауважити, що відповідно до ухвали суду від 23 жовтня 2015 року, попередня оплата вартості експертизи була покладена на ПП АРІС-ІНВЕСТ та на вимогу експертів виконана не була, що підтверджується копією листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МУЮ України від 02 вересня 2016 року. (а.с.149)

Натомість, ОСОБА_2 в письмових запереченнях проти зустрічного позову зазначає, що між ним та ОСОБА_1 дійсно було укладено договір-поруки та отримано грошові кошти від останнього, на підтвердження чого він надав розписку.

Тому враховуючи викладені обставини, суд бере до уваги лише ті письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норм, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя .

Обгрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильного витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставни, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 61 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав звільнення від доказування.

Представником позивача за зустрічним позовом не надано суду належних доказів на підтвердження своїх вимог, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, підлягає стягненню з первісного відповідача на користь первісного позивача судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 759, 760, 762 ЦК України, ст.ст. 2, 8, 10,11, 58, 60, 88, 208, 212-215, 218, 226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Первісний позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства АРІС-ІНВЕСТ про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства АРІС-ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 33345578) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 37500 доларів США, що еквівалентно 564779,77 грн. та 135193,97 грн. процентів.

Сягнути з Приватного підприємства АРІС-ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 33345578) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп.

В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства АРІС-ІНВЕСТ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним відмовити.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його оголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н.О. Яровенко