Рішення
від 06.06.2017 по справі 923/208/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2017 року Справа № 923/208/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. , при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора-заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, вул. Університетська (40 років Жовтня), буд. 136-а, м. Херсон, ідентифікаційний код 39766281,

позивача-2: Чаплинського професійного аграрного ліцею, вул. Грушевського, 21, смт. Чаплинка, Чаплинський район, Херсонська область, ідентифікаційний код 02127236,

до: Фермерського господарства "Чаплинське", вул. Франко, буд. 11. кв. 55, смт. Чаплинка, Чаплинський район, Херсонська область, ідентифікаційний код 35686192,

про звільнення земельної ділянки площею 147,9 га

за участю прокурора прокуратури Херсонської області ОСОБА_1, посвідчення № 032753 видане 27.03.2015;

представників сторін:

від позивача-1: ОСОБА_2, довіреність № 32-21-0.61-264/2-17;

від позивача-2: ОСОБА_3, директор ОСОБА_4 з ЄДР, паспорт;

від відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_4, довіреність б/н від 10.04.2017.

в с т а н о в и в:

Прокурор-заступник керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі: позивача-1: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, м. Херсон, позивача-2: Чаплинського професійного аграрного ліцею, смт. Чаплинка Херсонської області звернувся з позовною заявою до відповідача: Фермерського господарства "Чаплинське", смт.Чаплинка Херсонської області про звільнення земельної ділянки площею 147,9 га.

Ухвалою від 21.03.2017 суд прийняв позовну заяву, порушив провадження у справі, призначив судове засідання на 11.04.2017 і витребував від відповідача відзив на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своєї позиції, належним чином посвідчені копії та/або витяги з реєстраційних документів.

У подальшому господарський суд своїми ухвалами відкладав розгляди справи на 18.05.2017 і 06.06.2017 року.

У судовому засіданні 06.06.2017 прокурор позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю з наступних підстав.

Прокурор вказує, що у позивача-2 Чаплинського професійного аграрного ліцею, на праві постійного користування, знаходиться 229, 3004 га землі, цільовим призначенням якої є дослідні і навчальні цілі, пропаганда передового досвіду ведення сільського господарства.

Виділення зазначеної земельної ділянки здійснено на підставі розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації № 255 від 08.06.2012 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою".

На виконання вказаного розпорядження, виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 323259 від 30.07.2012 року.

Цільове призначення зазначеної земельної ділянки, згідно державного акту, - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Між позивачем-2 та відповідачем 05.01.2017 укладений договір про спільну (сумісну) діяльність та пропаганди досвіду ведення сільського господарства у вирощуванні сільськогосподарських рослин на учбовому господарстві Чаплинського професійного аграрного ліцею.

Прокурор вважає, що сторонами порушено вимоги законодавства при організації правовідносин. Так, положеннями Цивільного кодексу України визначено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Прокурор стверджує, що визначене ст. 95 Земельного кодексу України право землекористувача самостійно господарювати на землі не передбачає повноважень постійного землекористувача передавати можливість господарювати на землі іншій особі. Також, на думку прокурора, постійний землекористувач земель державної власності обмежений в цивільних правах щодо укладання певних видів договорів, зокрема договору про спільну діяльність.

Прокурор зазначила, що термін самостійне господарювання означає обов'язок землекористувача безпосередньо самому, виключно своїми силами і засобами здійснювати обробіток землі, і цей правовий статус землі та землекористувача виключає можливість Фермерського господарства "Чаплинське" укладати договір, яким фактично передавати іншій особі земельну ділянку, права розпоряджатися якою, на думку прокурора, у відповідача не було.

На думку прокурора, наявні умови договору дають підстави вважати, що основною ознакою договору є платне володіння та користування відповідачем протягом певного строку земельною ділянкою. Отже, виходячи з положень спірного договору про спільну діяльність, що регулюють предмет договору, права та обов'язки сторін, даний договір є договором оренди землі, укладення якого регулюється Законом України "Про оренду землі" та Земельним кодексом України. Таким чином, укладаючи договір спільної діяльності, Фермерське господарство "Чаплинське" та Чаплинський професійний аграрний ліцей мали намір приховати правовідносини оренди землі.

За твердженнями прокурора, зазначений договір між позивачем-2 і відповідачем від 05.01.2017 вчинений сторонами для приховування договору оренди землі, отже, відносини сторін повинні регулюватися правилами щодо укладання договорів оренди землі.

Відповідно до вимог земельного і цивільного законодавства, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. Оскільки спірний договір таку державну реєстрацію не пройшов, то, на думку прокурора, він є неукладеним, отже, наслідки недійсності правочину не застосовуються до спірного правочину, який не вчинено.

Представник позивача-1 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області проти позовних вимог прокурора заперечила, просила у їх задоволенні відмовити повністю з наступних підстав.

Виходячи із змісту спірного договору від 05.01.2017 року, форма та зміст укладеного позивачем-2 і відповідачем договору не містить ознак орендних правовідносин, згідно вимог Закону України "Про оренду землі", та є внутрішньогосподарським договором по підряду робочої сили.

Статтями 44 і 46 ГК України передбачено, що підприємництво здійснюється на основі, зокрема самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону. Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.

Також, оспорюваний договір не підпадає під вимоги договору оренди земельної ділянки, оскільки не відповідає встановленій законодавцем формі.

Окрім того, Чаплинський професійний аграрний ліцей не є власником землі, а є лише постійним землекористувачем та має право володіти і користуватися земельною ділянкою, без права на розпорядження.

Представник позивача-2 Чаплинського професійного аграрного ліцею проти позовних вимог прокурора заперечив, просив у їх задоволенні відмовити повністю з наступних підстав.

Між позивачем-2 та відповідачем 27.01.2017 укладено додаткову угоду до договору від 05.01.2017 про спільну (сумісну) діяльність та пропаганди досвіду ведення сільського господарства у вирощуванні сільськогосподарських рослин на учбовому господарстві Чаплинського професійного аграрного ліцею.

Відповідно до вказаної додаткової угоди, сторони погодили, зокрема те, що внеском Чаплинського професійного аграрного ліцею у спільну (сумісну) діяльність є право користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 323259 від 30.07.2012 року (кадастровий номер 6525455100:11:030:0001), що розташована на території Чаплинської селищної ради Чаплинського району Херсонської області для дослідницьких та практичних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства з вирощування сільськогосподарської продукції. Внеском Фермерського господарства "Чаплинське" є особиста трудова участь в організації виробництва вирощування сільськогосподарської продукції.

Твердження прокурора, що ліцей спільно з Фермерським господарством "Чаплинське" уклали договір про сумісне використання земельної ділянки і вирощування сільськогосподарської продукції з метою приховати договір оренди, вважає необґрунтованим, стверджує, що шкоди інтересам держави та позивача-2 не завдано, вважає, що укладений договір є саме договором про спільну діяльність, що регулюється ст. 1130 ЦК України та не суперечить законодавству. Отже, позивач-2 не вбачає підстав для захисту прокуратурою його інтересів в Господарському суді Херсонської області, оскільки вони (інтереси) відповідачем не порушувались.

Щодо твердження прокурора про удаваність правочину між ліцеєм та Фермерським господарством "Чаплинське" представник позивача-2 зазначив наступне.

У Чаплинського професійного аграрного ліцею, на праві постійного користування, знаходиться 229, 3004 га землі, цільовим призначенням якої є дослідні і навчальні цілі, пропаганда передового досвіду ведення сільського господарства.

Виділення зазначеної земельної ділянки здійснено на підставі розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації № 255 від 08.06.2012 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою".

На виконання вказаного розпорядження, виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 323259 від 30.07.2012 року.

Між позивачем-2 та відповідачем 05.01.2017 укладений договір про спільну (сумісну) діяльність та пропаганди досвіду ведення сільського господарства у вирощуванні сільськогосподарських рослин на учбовому господарстві Чаплинського професійного аграрного ліцею.

Зазначеним договором передбачено, отримання ліцеєм частки доходу від сумісного використання землі.

Представник позивача-2 зазначив, що право володіння на земельну ділянку відповідачеві не передавалося.

Представник Чаплинського професійного аграрного ліцею вважає, що прокурор втручається у процес здійснення позивачем-2 свого права самостійно господарювати на своїй земельній ділянці, просить у позові відмовити.

Відповідач надав до суду письмовий відзив, який підтримано його представником у судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог прокурора заперечує та просить у їх задоволенні відмовити з наступних підстав.

Так, відповідач стверджує, що між Чаплинським професійним аграрним ліцеєм та Фермерським господарством "Чаплинське" укладено договір про спільне використання земельної ділянки, наданої у постійне користування останньому строком на 5 (п'ять) років.

Відповідно до укладеного договору, внеском Чаплинського професійного аграрного ліцею у спільну (сумісну) діяльність є право користування земельною ділянкою для дослідницьких та практичних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства з вирощування сільськогосподарської продукції, а внеском Фермерського господарства "Чаплинське" є особиста трудова участь в організації виробництва вирощування сільськогосподарської продукції.

Відповідач вказує на те, що чинним законодавством України не заборонено здійснення вкладів у спільну діяльність у вигляді грошових коштів, а тому посилання прокурора про те, що кошти сплачені до позивача-2, є орендною платою, безпідставні.

Щодо посилання прокурора на протиправне розпорядження Чаплинським професійним аграрним ліцеєм земельною ділянкою, яка знаходилася у його володінні, то вони, на думку відповідача, є безпідставним, оскільки земельна ділянка ліцею з постійного його користування не виходила, за актом приймання-передачі в користування чи оренду Фермерському господарству не надавалась.

Заслухавши доводи прокурора, заперечення позивача-1, позивача-2 та відповідача проти позову, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволення позовних вимог прокурора з наступних підстав.

Як встановлено судом, між Чаплинським професійним аграрним ліцеєм та Фермерським господарством "Чаплинське" 05.01.2017 укладений договір про спільну (сумісну) діяльність та пропаганди досвіду ведення сільського господарства у вирощуванні сільськогосподарських рослин на учбовому господарстві Чаплинського професійного аграрного ліцею (а.с. 20-21).

Відповідно до абз. 1 розділу III. Права та обов'язки сторін договору, земельна ділянка площею 147, 9 га належить на правах постійного користування позивачу-2 Чаплинському професійному аграрному ліцею, що підтверджено ОСОБА_6 на право постійного користування землею серії ЯЯ № 323259 від 30.07.2012 року (а.с. 22). Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 652540003000016 30.07.2012 року.

Ліцей, хоча і фінансується з Державного бюджету та є неприбутковою організацією, - є суб'єктом господарювання, який відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України як землекористувач, має право самостійно господарювати на землі, право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію тощо.

Відповідно до ст.ст. 1130, 1131 ЦК України, договір про спільну діяльність є угодою, за якою сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Прокурор не заявляє вимог щодо договору від 05.01.2017 року про сумісне використання земельної ділянки і вирощування сільськогосподарської продукції, не просить визнати його недійсним, вважає його удаваним, яким сторони приховують укладений договір оренди землі, який прокурор також вважає неукладеним.

Як встановлено судом, підтверджено сторонами та не заперечується прокурором, договір від 05.01.2017 року про спільну (сумісну) діяльність та пропаганди досвіду ведення сільського господарства у вирощуванні сільськогосподарських рослин на учбовому господарстві Чаплинського професійного аграрного ліцею сторонами виконується, зокрема за цим договором ліцеєм отримано належну частку доходу за договором, яка використовується на благоустрій та ремонт будівлі ліцею тощо.

Отже, суд вважає, що позивачем-2 організовано господарське використання земельної ділянки в інтересах ліцею і для потреб ліцею, в цілях, визначених відповідно до Державного ОСОБА_6 на право постійного користування землею серії ЯЯ № 323259 від 30.07.2012.

Оскільки земельна ділянка із володіння позивача-2 не вибувала та не передавалася у самостійне користування відповідачеві, вимога прокурора про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку без визнання недійсним договору від 05.01.2017 року про спільну (сумісну) діяльність та пропаганди досвіду ведення сільського господарства у вирощуванні сільськогосподарських рослин на учбовому господарстві Чаплинського професійного аграрного ліцею є необґрунтованою.

Загальні принципи господарювання визначені ст. 6 ГК України, якими визначено, зокрема, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Діяльність не господарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності не господарюючих суб'єктів.

Суд погоджується з доводами позивача-2 та відповідача, що прокурор фактично звужує розуміння поняття права самостійно господарювати на землі до обов'язку землекористувача безпосередньо самому, виключно своїми силами і засобами здійснювати обробіток землі. Суд зазначає, що право самостійно господарювати на землі не обмежується законом, отже, землекористувач є вільним у виборі способів господарчого забезпечення діяльності ліцею, у тому числі й шляхом укладання договору про спільну діяльність. Тим більше, коли у ліцею для цільового використання землі у розмірі 147, 9 га немає ні засобів, ні коштів, ні робочої сили, він (ліцей) не може господарювати на землі інакше як із залученням до цього інших осіб, зокрема через укладання цивільно-правових угод.

Оскільки межі розуміння поняття право самостійно господарювати на землі між прокурором та сторонами суттєво і протилежно відрізняються, суд зазначає, що відповідно до Конституції України, при застосуванні оціночних понять необхідно керуватися принципами справедливості, розумності і доцільності, що має сприяти забезпеченню принципу верховенства права, гарантованого Конституцією України. Судова влада у досліджених відносинах має реалізувати свій розсуд таким чином, щоб забезпечити реалізацію конституційних прав і свобод і не допустити надмірних обмежень та обтяжень для сторін.

Суд вважає, що твердження прокурора є помилковим, а позовна вимога має за мету примусити сторони договору припинити сумісну господарську діяльність. Підставою для такої вимоги, на думку суду, є побоювання прокурора у порушенні законодавства сторонами у справі - учасниками цивільних відносин.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні від 16.12.2015 Верховного Суду України у справі № 6 - 2510 цс 15, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід оцінювати три критерії на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу.

Принцип пропорційності передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

За критерієм законності суд вбачає, що договір про спільну діяльність укладений на підставі, у межах та порядку, передбачених цивільним законодавством України. Названі прокурором підстави як удаваність угоди є припущенням, яке не можна вважати законним втручанням в господарські відносини сторін.

Щодо втручання держави у право самостійного господарювання ліцею суд вважає, що воно не є виправданим, оскільки у результаті втручання (припинення відносин між позивачем-2 та відповідачем) суспільний інтерес, який прокурор вбачає у відновленні законності, не отримає задоволення. Об'єднані сторонами кошти уже використані ними в господарській діяльності, у здійсненні благоустрою та ремонту учбового закладу, примус сторін до припинення господарських відносин призведе до фінансової неспроможності ліцею.

Суд погоджується з твердженням позивачів та відповідача, що суспільний інтерес, у разі задоволення позову, зазнає шкоди, що відобразиться на економічних стосунках обох сторін сумісної діяльності.

Питання ж про ефективність використання земельної ділянки, отримання землекористувачем від її наявності достатніх доходів відноситься до повноважень ліцею та власника ліцею, які призначили керівника. Суд зважує на те, що договірні відносини між сторонами не завершені, вони будуть додатково врегульовані за результатами господарського року та підрахунку сторонами угоди доходів та прибутків (втрат) від спільної діяльності.

Досліджені судом обставини не дають підстав стверджувати, що метою діяльності позивача-2 та відповідача є наміри приховати інший правочин - договір оренди землі.

Суд виходить з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі відповідно до умов договору - сумісне використання земельної ділянки, зокрема для потреб ліцею. Ці правила регулюються законодавством, яке сторонами покладено в основу визначення прав і обов'язків, - ст. 1130-1131 ЦК України.

Таким чином, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, площею 147, 9 га, вартістю 5 131 961,39 грн., що належить на праві постійного користування Чаплинському професійному аграрному ліцею, задоволенню не підлягає.

За результатами розгляду позовних вимог суд не знайшов порушення інтересів держави або місцевого самоврядування, які підлягають захисту.

Судові витрати покладаються на прокурора.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У позові відмовити повністю

Повне рішення складено і підписано 12.06.2017 року.

Суддя П.Д. Пригуза

СудГосподарський суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення06.06.2017
Оприлюднено16.06.2017
Номер документу67097741
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —923/208/17

Постанова від 02.11.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Яценко О.В.

Ухвала від 27.10.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Яценко О.В.

Ухвала від 06.10.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Яценко О.В.

Постанова від 12.07.2017

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Головей В.М.

Ухвала від 29.06.2017

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Головей В.М.

Рішення від 06.06.2017

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Пригуза П.Д.

Ухвала від 18.05.2017

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Пригуза П.Д.

Ухвала від 21.03.2017

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Пригуза П.Д.

Ухвала від 11.04.2017

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Пригуза П.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні