Постанова

від 08.06.2017 по справі 904/5251/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2017 року Справа № 904/5251/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Чус О.В., Науменка І.М.,

секретар судового засідання: Пінчук Є.С.

за участю сторін:

від позивача: Ювко В.О., довіреність №66 від 14.09.2016 р., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2017 р. у справі

за позовом: публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк , м.Київ

до відповідача - 1 товариства з обмеженою відповідальністю Ера-Пласт , м.Дніпро,

відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство СДТ , м.Дніпро

про стягнення боргу за кредитним договором та договором поруки у сумі 3 414 450, 00 доларів США та 164 672,79 долари США, що в еквіваленті національної грошової одиниці України, відповідно до курсу НБУ становить 1 951 372,56 грн.

за скаргою публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2017 р. у даній справі (суддя Євстигнеєва Н.М.) скаргу публічного акціонерного товариства "Перший Український Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2017 р. у даній справі (суддя Євстигнеєва Н.М.) скаргу публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково. Визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27 січня 2017 року ВП №52368257 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/5251/14 від 27.01.2017р. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження №52368257 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2016 по справі № 904/5251/14 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "СДТ" на користь публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" заборгованості. В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Згадана ухвала обґрунтована посиланням на те, що з постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.01.2017 р. ВП № 52368257, не вбачається здійснення державним виконавцем заходів щодо розшуку майна, зазначеного в повідомленні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №6640-19/04 від 23.12.2016 р., а отже передчасним є висновок державного виконавця про наявність передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.

Копія зазначеної постанови, не містить посилань на акт виконавця, який має бути обов'язково складений у відповідності до приписів ч. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та з дотримання вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано апеляційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить ухвалу господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "ПУМБ" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у повному обсязі.

Скаржник вважає, що державним виконавцем здійснені всі заходи встановлені Законом України "Про виконавче провадження" для виявлення майна боржника. Дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу є законними та правомірними.

Відзиву на апеляційну скаргу сторонами не надано.

Відповідачі та скаржник не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Скаржник у поданому клопотанні просить розглянути справу за відсутністю його представника.

Колегія суддів вважає, що неявка представників відповідачів та скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016 р. у даній справі припинено провадження у справі в частині вимог публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Ера-Пласт" та товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "СДТ" суми 30 000,00 доларів США на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України; провадження у справі в частині вимог публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ера-Пласт" заборгованості за кредитним договором №DNI-22-320/13 від 06.03.2013 р. з додатковими угодами до нього: №1 від 25.07.2013 р., №2 від 26.09.2013 р., №3 від 11.12.2013р., та договором поруки №DNI-22-323/13 від 06.03.2013 р., із додатковими угодами до нього: №1 від 25.07.2013 р., №2 від 26.09.2013 р., станом на 19.06.2014 р. (включно) у загальному розмірі 3 384 450,00 доларів США та 164 672,79 долари США, що в еквіваленті національної грошової одиниці України, відповідно до курсу НБУ (на дату розрахунку 19 червня 2014 р. 1 USD=11,85 UAH) становить 1 951 372,56 гривень - припинено на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "СДТ" на користь публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість по за кредитним договором №DNI-22-320/13 від 06.03.2013 р. з додатковими угодами до нього: №1 від 25.07.2013 р., №2 від 26.09.2013 р., №3 від 11.12.2013р., та договором поруки №DNI-22-323/13 від 06.03.2013 р., із додатковими угодами до нього: №1 від 25.07.2013 р., №2 від 26.09.2013 р. у загальному розмірі 3 384 450, 00 доларів США та 164 672,79 долари США, що в еквіваленті національної грошової одиниці України, відповідно до курсу НБУ (на дату розрахунку 19 червня 2014 р. 1 USD=11,85 UAH) становить 1 951 372,56 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту у сумі 3 120 000, 000 доларів США; заборгованість за непогашеними відсотками за користуванням кредитом у сумі 249 095,00 доларів США; заборгованість за непогашеною в строк комісією у сумі 15 355,00 доларів США; заборгованість за сумою пені за порушення боргових зобов'язань у сумі 164 672,79 доларів США, що в еквіваленті національної грошової одиниці України, відповідно до курсу НБУ (на дату розрахунку 19.06.2014 1 USD=11,85 UAH) становить 1 951 372,56 гривень; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ера-Пласт" на користь публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_1" публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 36 540,00 грн.; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "СДТ" на користь публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 36 540,00 грн.

23.06.2016 р. господарським судом Дніпропетровської області на виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ.

28.09.2016 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України Думанською А.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52368257 з примусового виконання наказу № 904/5251/14 від 23.08.2016 р., що виданий господарським судом Дніпропетровської області та в якій встановлено строк для добровільного виконання - до семи днів з моменту з моменту винесення (отримання).

Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу позивача та відповідача супровідним листом від 28.09.2016 р. №20.1/509/3.

30.09.2016 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською А.Л. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою, на підставі ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП "СДТ" в межах суми звернення стягнення 3 549122,72 долари США.

Постанова про накладення арешту на майно боржника направлена на адресу позивача, відповідача та Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області супровідним листом від 30.09.2016 р. №20.1./509/3.

26.10.2016 р. на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло повідомлення від Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області №31/4-3655 від 12.10.2016 р., в якому зазначено, що згідно з комп'ютерною базою даних Національної автоматизованою інформаційної системи, за підприємством ТОВ "ВКП "СДТ" станом на 12.10.2016 р. транспортних засобів не зареєстровано, у зв'язку з чим постанову від 30.09.2016 р. залишено без виконання.

Оскільки, відповідачем-2 у добровільному порядку не виконано наказ господарського суду №904/5251/14 від 17.11.2016 р. у встановлений державним виконавцем строк, на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору на користь держави у сумі 354 912,27 доларів США.

17.11.2016 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів боржника, якою, на підставі ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: МФО 305299, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"; МФО 300023, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"; МФО 334851, Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП "СДТ" в межах суми боргу з урахуванням виконавчого збору 3 904 034,99 долари США.

Постанова про арешт коштів боржника від 17.11.2016 р. була направлена до банківських установ для негайного виконання супровідним листом №20.1/509/3 від 17.11.2016р.

21.11.2016 р. на адреси публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнароодний банк" Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були направлені для виконання платіжні вимоги № 509/3-1, №509/3-1, №№ 509/3-1 509/3-6, які були повернуті на адресу відправника без виконання.

15.12.2016 р. на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло повідомлення від Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області №31/4-4365 від 28.11.2016 р., в якому зазначено, що згідно наявної інформації станом на 24.11.2016 за підприємством ТОВ "ВКП "СДТ" на території Дніпропетровської області транспортні засоби не зареєстровані.

28.12.2016 р. на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло повідомлення від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №899/3.1 від 09.12.2016 р., в якому зазначено, що в Криворізькому гірничопромисловому територіальному управлінні Держгірпромнагляду технологічні транспортні засоби ТОВ "ВКП "СДТ" не зареєстровані.

12.01.2017 р. на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло повідомлення від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №6640-19/04 від 23.12.2016 р., в якому зазначено, що відповідно до відомостей, отриманих від фахівців ДП "Придніпровський ЕТЦ", як відповідальних осіб за ведення відомчого обліку зареєстрованого технологічного транспорту за ТОВ "ВКП "СДТ" зареєстровано 5 вилочних навантажувачі.

Постановою державного виконавця від 27.01.2017 р. виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у боржника відсутні грошові кошти та майно, на які може бути звернуто стягнення і здійснені державним виконавцем заходи, щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними.

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" вважає, що постанова від 27.01.2017 р. винесена державним виконавцем передчасно, тому що останнім не вчинені всі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" спрямовані на повне виконання виконавчого документа, а саме: не здійснено запитів до контролюючих органів та не перевірено належним чином майновий стан боржника, що підтверджується відсутністю відповідних відповідей контролюючих органів в матеріалах виконавчого провадження.

Наведені обставини стали підставою для звернення публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до місцевого господарського суду із цією скаргою, в якій, з урахуванням доповнень, заявник просив визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.01.2017 р. ВП № 52368257; визнати недійсною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.01.2017 р. ВП №52368257; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження №52368257 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2016 р. по справі № 904/5251/14 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "СДТ" на користь публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення зазначеної скарги публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк", колегія суддів приймає до уваги наступне.

Згідно ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Частиною 1 статті 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень судів України відбувається на основі виконавчих документів, які є підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій. Такими документами є виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішення третейського суду, рішення міжнародного комерційного арбітражу, рішення іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; інші документи, визначені у частині першій статті 3 Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено заходи примусового виконання рішень: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

В порушення наведених правових норм головним державним виконавцем не вчинено дій, спрямованих на забезпечення виконання рішення суду, не враховано повідомлення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №6640-19/04 від 23.12.2016 р., в якому зазначено, що відповідно до відомостей, отриманих від фахівців ДП "Придніпровський ЕТЦ", як відповідальних осіб за ведення відомчого обліку зареєстрованого технологічного транспорту, за ТОВ "ВКП "СДТ" зареєстровано 5 вилочних навантажувачів. Повідомлення надійшло на адресу відділу 12.01.2017 р., про що свідчить відмітка у правому нижньому куті листа від 23.12.2016 р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Проте, у постанові головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.01.2017 р. ВП № 52368257 відсутні відомості щодо здійснення державним виконавцем заходів щодо розшуку майна, зазначеного в повідомленні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №6640-19/04 від 23.12.2016 р., а тому передчасним є висновок державного виконавця про наявність передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.

За ч.2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

У п.1.5.2 "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р. зазначено, що акт - це документ, який підтверджує певні встановлені факти або події.

Матеріали справи не містять, а Відділом примусового виконання рішень не надано доказів складення державним виконавцем зазначеного вище акту.

У п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З урахуванням наведеного, дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №52368257 від 27.01.2017 р., суперечать нормам Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, ст. 11, згідно з якою державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, є незаконними, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві - недійсною.

При цьому, колегія суддів враховує, що визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа не потребує додаткового її скасування.

Згідно ч.1 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення скарги публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк".

Таким чином, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2017 р. у справі №904/5251/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.В.Чус

І.М.Науменко