Ухвала

від 12.06.2017 по справі 537/195/17

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 1-кс/537/374/2017

Справа № 537/195/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017 року слідчий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника ТОВ «Вєлєна-торг» - адвоката ОСОБА_4 , директора ТОВ «Вєлєна-торг» ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту,

встановив:

Прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, відповідно до якого просив накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Вєлєна-торг» (код ЄДРПОУ 37467995) № НОМЕР_1 (валюта українська гривня), № НОМЕР_2 (валюта українська гривня), які відкрито в ПАТ «Промислово-фінансовий банк», що знаходиться за адресою: м. Кременчук, Полтавської області, квартал 278, будинок 22-Б, без встановлення суми коштів та зупинити проведення всіх видаткових операцій по ньому, окрім операцій щодо розрахунку з державним бюджетом та операцій по надходженню грошових коштів; арештовані кошти на вказаних рахунках передати на відповідальне зберігання службовим особам ПАТ «Промислово-фінансовий банк»; зобов`язати службових осіб банку надати слідчому відділу ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області виписку банку про залишок коштів на арештованих рахунках на момент оголошення ухвали слідчого судді про накладення арешту та у подальшому письмово у 3-х денний термін повідомити слідчий відділ про факти надходження коштів на вказані рахунки за весь час існування арешту.

На обґрунтування клопотання його ініціатором вказано, що Кременчуцькою місцевою прокуратурою здійснюється нагляд у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими СВ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області. Вказане кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017170090000001, за повідомленням оперативного управління Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області. В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Вєлєна торг» (код ЄДРПОУ 37467995) у період з 01.06.2013 року по 30.06.2016 року шляхом відображення в документах податкової звітності господарських взаємовідносин із підприємствами з ознаками «фіктивності», а саме: ПП «Комір Груп» (код ЄДРПОУ 39613437), ТОВ «Пальмір Груп» (код ЄДРПОУ 40304865), ТОВ «Укрторгарт» (код ЄДРПОУ 39463201), ТОВ «Торенія» (код ЄДРПОУ 38091691), ПП «Гарде-плюс» (код ЄДРПОУ 39012097), ТОВ «Фабенс» (код ЄДРПОУ 39285132), ТОВ «Холдинг-Будпроект» (код ЄДРПОУ 38822690), ПП «Фебрус» (код ЄДРПОУ 39613421), ПП «Вайтома» (код ЄДРПОУ 40028058), ПП «Варрант-М» (код ЄДРПОУ 40412726), ухилилися від сплати податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів у особливо значних розмірах. Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Вєлєна торг», за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, за результатами, якої було складено акт №587/16-31-14-04-14/37467995 від 14.12.2016 року, в якому зазначені виявлені під час перевірки порушення податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1417 тис. грн. Згідно витягу з бази даних ДФС України в приміщенні ПАТ «Промислово-фінансовий банк» ТОВ «Вєлєна торг» (код ЄДРПОУ 37467995) відкрито рахунки № НОМЕР_1 (валюта українська гривня), № НОМЕР_2 (валюта українська гривня). Грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках вказаного підприємства, являються об`єктами кримінально протиправних дій і можуть бути використані як докази обставин ухилення від сплати податків, а також інших кримінальних правопорушень. З метою запобігання подальшої злочинної діяльності з використанням банківських рахунків ТОВ «Вєлєна торг» (код ЄДРПОУ 37467995), визнання грошових коштів речовими доказами та їх збереження, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, виникла необхідність в арешті грошових коштів, що знаходяться на вказаних рахунках, в зв`язку з чим прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 клопотання та його мотиви підтримав в повному обсязі, з підстав у ньому зазначених.

Представник ТОВ «Вєлєна-торг» - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що дане клопотання є необґрунтованим. Зазначив, що не зрозуміло якою саме сумою обґрунтовуються результати податкової перевірки даного підприємства. Прийняте податкове повідомлення-рішення оскаржено ТОВ Вєлєна-торг та частково скасовано. На даний час подано позовну заяву про скасування податкового повідомлення-рішення в Полтавський окружний адміністративний суд. Докази того, що грошові кошти, на які необхідно накласти арешт здобуті злочинним шляхом відсутні. Також вказав, що арешт коштів може перешкодити виплаті заробітної плати працівникам даного підприємства.

Директор ТОВ «Вєлєна-торг» ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала. Пояснила, що в березні 2016 року податковою поліцією було проведено обстеження місцезнаходження підприємства, дана територія орендована через фонд держмайна, так, як територія знаходиться на базі комунального підприємства. Всі дозволи та ліцензії необхідні для даної господарської діяльності в підприємства наявні. Була проведена зустрічна податкова перевірка після проведення перевірок контрагентів (тих, які причетні до Бінара) за результатами якої порушень не виявлено. 23.08.2017 року на підприємстві були проведені обшуки. Дане підприємство не є фіктивним, а є діючим. За результатами проведеної позапланової перевірки було складено акт, який Фіскальною службою України частково скасовано.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали поданого клопотання в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею достовірно встановлено, що СВ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 32017170090000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Згідно витягу з ЄРДР від 03.01.2017 року, службові особи ТОВ «Вєлєна-торг» (код ЄДРПОУ 37467995) у період з 01.06.2013 року по 30.06.2016 рік шляхом відображення в документах податкової звітності господарських взаємовідносин із підприємствами з ознаками «фіктивності», а саме: ПП «Комір Груп» (код ЄДРПОУ 39613437), ТОВ «Пальмір Груп» (код ЄДРПОУ 40304865), ТОВ «Укрторггарт» (код ЄДРПОУ 39463201), ТОВ «Торенія» (код ЄДРПОУ 38091691), ПП «Гарде-плюс» (код ЄДРПОУ 39012097), ТОВ «Фабенс» (код ЄДРПОУ 39285132), ТОВ «Холдинг-Будпроект» (код ЄДРПОУ 38822690), ПП «Фебрус» (код ЄДРПОУ 39613421), ПП «Вайтома» (код ЄДРПОУ 40028058), ПП «Варрант-М» ( код ЄДРПОУ 40412726), умисно ухилились від сплати податків у значних розмірах.

За наслідками позапланової документальної перевірки ТОВ «Вєлєна-торг» складено акт №587/16-31-14-04-14/37467995 від 14.12.2016 року. Згідно проведеної перевірки від 14.12.2016 року ТОВ «Вєлєна-торг» встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення рішення від 20.01.2017 року №0000411404.

Відповідно до рішення про результати розгляду скарг від 24.04.2017 року за вих. №8609/6/99.99.11.01.02.25, винесеного першим заступником голови Державної Фіскальної служби України вищевказане податкове повідомлення рішення скасовано частково в частині донарахувань по операціях щодо яких підтверджено здійснення оплати грошовими коштами ТОВ «Вєлєна-торг» на користь ПП «Комір груп», ТОВ «Укрторгарт», ПП «Фебрус» з податку на прибуток за 2015 рік та не встановлено дебіторської заборгованості.

На час розгляду клопотання податкове повідомлення рішення оскаржується в судовому порядку, що підтверджується копією позовної заяви та ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду.

З матеріалів поданих в обґрунтування клопотання вбачається, що ТОВ «Вєлєна-торг» відкрито розрахункові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в ПАТ «Промислово-фінансовий банк» (МФО 331768).

Відповідно дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Прокурор у клопотанні зазначає, що на банківські рахунки ТОВ «Вєлєна-торг» необхідно накласти арешт, в зв`язку з запобіганням подальшої злочинної діяльності, визнання грошових коштів речовими доказами та їх збереження, конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Однак, будь-яких достатніх доказів в обґрунтування зазначених тверджень прокурором слідчому судді не надано.

Кримінальне провадження внесено до ЄРДР за вчинення службовими особами ТОВ «Вєлєна-торг» кримінального правопорушення, за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 212 КК України, при цьому санкція за даний злочин конфіскації майна не передбачає.

Окрім того, з поданого клопотання не вбачається, чи набула будь-яка особа статусу підозрюваного, обвинуваченого, що давало б підстави визначити хто саме несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та не надано відомостей про наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у даному кримінальному провадженні, який до клопотання не доданий та не зазначено розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Враховуючи мету арешту майна, а саме забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа. Однак, у судовому засіданні не було надано доказів щодо обсягу грошових коштів, які перебувають на рахунку та належать ТОВ «Вєлєна-торг», що позбавляє слідчого суддю можливості встановити розмір грошових коштів, на які може бути накладено арешт у рамках заявленого клопотання на вказаних рахунках та встановити співмірність із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Крім того, з даних рахунків можуть здійснюватись виплати на оплату праці тощо, що може призвести до обмеження законних прав та викликати наслідки, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту є на даний час передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 167, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

В задоволенні клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Полтавської області, а учасниками процесу, які не були присутні в судовому засіданні в той же строк з моменту її отримання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1