Рішення

від 06.06.2017 по справі 918/157/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р. Справа № 918/157/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Рівне "

до Товариство з обмеженою відповідальністю "БАУ - ІНВЕСТ"

про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 09.12.2016 року)

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Рівне" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУ - ІНВЕСТ" (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

01.10.2014 року між позивачем, як користувачем, та відповідачем, як власником мереж, укладено договір про спільне використання технологічних мереж №03/14, згідно з п. 1.1. якого власник мереж зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених користувачу до використання, а користувач своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за перетікання реактивної електричної енергії.

Договір укладено на строк до 30.09.2017 року та може бути продовжено на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляд.

03.01.2017 року відповідачем, без будь-яких попереджень та пояснень причин, припинено передачу електричної енергії позивачу, внаслідок чого останньому завдано збитків на суму 14 015,16 грн, що складає вартість пошкодженого майна.

У зв'язку з цим, позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання забезпечити передачу електроенергії позивачу та стягнення завданих збитків.

У матеріально - правове обргунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 174, 224, 225 ГК України, ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» тощо.

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та третім особам вчиняти будь - які дії по перешкоджанню позивачу у введенні господарської діяльності шляхом відключення електропостачання об'єктів нерухомого майна, що використовує позивач.

Ухвалою суду від 03.03.2017 року порушено провадження, розгляд справи призначено на 15.03.2017 року.

15.03.2017 року на адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач заперечує позовні вимоги з наступних підстав. На підставі договору оренди земельної ділянки від 05.10.2007 року № 4799 відповідачем отримано від Рівненської державної адміністрації в оренду земельну ділянку загальної площею 2,0 га для будівництва та обслуговування виробничої бази по виготовленню залізобетонних виробів за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (під господарськими будівлями і дворами) на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Частина вказаної земельної ділянки (літ. А-1) площею 8010 м 2 в с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області на вул. Присадибна, 9Б, інженерні комунікації (мережі водопостачання і водовідведення) та частину цегляної огорожі, відповідач передав в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 УКРАЇНА" згідно з договором №3/14 від 01.12.2013 року.

У п. п. 10.1, 10.2 договору сторони визначили, що строк оренди триває протягом дії вказаного договору, тобто до 31.12.2016 року.

15.11.2016 року відповідач направив на адресу позивача лист № 23 з вимогою повернення об'єкта оренди з 31.12.2016 року. Після закінчення строку дії вказаного договору, відповідач припинив передачу електроенергії позивачу.

Крім того, як зазначає відповідач, внаслідок втручання персоналу позивача в комплексний розподільний пристрій, 13.08.2016 року на КТП-555 сталася аварія (коротке замикання), в результаті якої вигорів вхідний розподільчий пристрій, витрати на заміну якого поніс відповідач.

Також, 30.12.2016 року неодноразово спрацьовував пристрій захисного відімкнення внаслідок несправності електрообладнання позивача.

У відповіді від 25.10.2016 року №10 на прохання відповідача повідомити розпорядок робочого часу на виробництві позивача з метою проведення додаткового інструктажу технічного персоналу, а також П.І.Б. особи, якій доручається виконувати обов'язки керівника у разі відсутності директора на виробництві, позивач повідомив, що між сторонами не існує жодних договірних відносин, в силу яких відповідач мав би право забороняти в'їзд транспорту на територію підприємства чи будь-яким іншим чином контролювати діяльність підприємства, рекомендував звертатись з листами до ТОВ "ОСОБА_1 УКРАЇНА", з яким у відповідача укладено договір оренди №3/14 від 01.12.2013 року.

Як стверджує відповідач, укладення між сторонами договору від 01.10.2014 року №03/14 про спільне використання технологічних мереж було нерозривно пов'язано з дією договору №3/14 від 01.12.2013 року, у зв'язку із закінченням дії останнього, існування договору від 01.10.2014 року №03/14 втратило свій зміст.

Оскільки позивач своєчасно не прореагував на звернення відповідача до ТОВ "ОСОБА_1 УКРАЇНА" щодо звільнення орендованої земельної ділянки, тому збитки внаслідок пошкодження майна позивача виникли саме внаслідок необачності останнього.

У судовому засіданні 15.03.2017 року оголошувалась перерва до 22.03.2017 року.

Ухвалою суду від 16.03.2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Рівне" про забезпечення позову задоволено.

21.03.2017 року від позивача надійшли додаткові пояснення по суті справи, а саме: у 2008 році Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Україна збудувало розчинно-бетонний вузол, який орендується позивачем на підставі договору оренди майна №11/03/15 від 11.03.2015 року, строк дії якого до 10.02.2018 року.

З метою забезпечення нормальної роботи розчинно-бетонного вузла, між орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Рівне та Товариством з обмеженою відповідальністю Бау-Інвест (як власником мереж) укладалися договори про спільне використання технологічних мереж, а саме №1/10 від 01.10.2010 року та №03/14 від 01.10.2014 року, строк дії останнього до 30.09.2017 року, проте в жодному з договорів про спільне використання технологічних мереж, укладених між сторонами, в тому числі щодо строків їх дії, не міститься будь-якого посилання на договір оренди землі №3/14 від 01.12.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Бау-Інвест та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Україна .

Окрім того, обґрунтування доводів відповідача з посиланням на закінчення строку дії договору оренди землі №3/14 від 01.12.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Бау-Інвест та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Україна є безпідставним, оскільки, рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.03.2017 року по справі №918/45/17 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Україна здійснило забудову земельної ділянки, належної на праві оренди відповідачу, відтак останній не має права вимагати повернення земельної ділянки на підставі договору оренди землі №3/14 від 01.12.2013 року, оскільки станом на час його укладення на земельній ділянці вже був збудований об'єкт нерухомого майна - розчинно-бетонний вузол, у зв'язку з чим право оренди відповідача припинилося автоматично в силу ст. 377 ЦК України, ст.ст.120, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України Про оренду землі , а у Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Україна виникло право одержати земельну ділянку у користування (власність). Всі інші документи, додані відповідачем до відзиву, вважає за неналежні та недопустимі докази.

22.03.2017 року на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.03.2017 року розгляд справи відкладено на 03.04.2017 року.

30.03.2017 року на адресу господарського суду від відповідача в порядку ст. 79 ГПК України надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 03.04.2017 року оголошувалась перерва до 19.04.2017 року.

19.04.2017 року на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання про продовження розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України та клопотання про залучення в якості третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ "Рівнеобленерго".

Крім цього, відповідачем подано письмові пояснення про те, що зміст договору суперечить правилам користування електроенергією, позивач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності (відсутня відповідна ліцензія) для укладення спірного договору, а тому такий правочин не можна вважати чинним.

Ухвалою суду від 19.04.2017 року провадження у справі зупинено до завершення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУ - ІНВЕСТ" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.03.2017 року про забезпечення позову та повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 року вказану ухвалу скасовано, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 22.05.2017 року провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 06.06.2017 року.

У судове засідання 06.06.2017 року з'явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до ст. 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 року між позивачем (далі - користувач) та відповідачем (далі - власник мереж) укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 03/14, згідно з п. 1.1. якого власник мереж зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених користувачу до використання, а користувач своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за перетікання реактивної електричної енергії.

Крім того, відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору власник мереж зобов'язаний забезпечувати технічну можливість для передачі користувачу електричної енергії в межах 160 кВт потужності на III класі напруги (ступінь напруги 0,4 кВт) в обсягах, визначених відповідно до договору з постачальником електричної енергії, шляхом формування електричної схеми відповідної пропускної здатності, забезпечувати на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженості рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів користувача згідно з ПУЕ.

Договір укладено на строк до 30.09.2017 року та може бути продовжено на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляд.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.05.2017 року у справі № 918/196/17 встановлено, що спірний договір № 03/14 від 01.10.2014 року про спільне використання технічних мереж, укладений між сторонами, не суперечить закону та актам цивільного законодавства, не порушує прав та інтересів позивача, а отже є дійсним, що констатує і цей суд

Оспорюваний договір укладався в 2014 році і з моменту укладення належним чином виконувався сторонами, зокрема, відповідач, як власник електромереж, забезпечував передачу електричної енергії в межах величин, дозволених користувачу до використання, а позивач здійснював плату за перетікання реактивної електричної енергії.

Окрім цього, як встановлено судом, 03.01.2017 року відповідачем без будь-якого попередження та пояснення причин припинено передачу електричної енергії позивачу, що підтверджується актом про відключення розчинно - бетонного вузла ТОВ ОСОБА_1 Рівне від електромережі, який направлено ПАТ Рівнеобленерго як постачальнику електричної енергії.

05.01.2017 року працівниками ПАТ Рівнеобленерго здійснено виїзд на об'єкти власника мереж та встановлено, що в порушення вимог п. 9.1.4. договору про постачання електроенергії № 3004 від 15.02.2008 року, укладеного між ТОВ Бау-Інвест та ПАТ Рівнеобленерго , власником мереж було здійснено відключення електроустановок позивача без попередження та складено відповідний ОСОБА_3 технічної перевірки від 05.01.2017 року № 191830, що підтверджує відсутність електропостачання електроустановок позивача та який передано до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області (далі - Держінспекція).

В свою чергу, листом від 18.01.2017 року № 27-24/01-40 Держінспекція рекомендувала у разі неправомірного припинення електропостачання фіксувати такі факти у відповідних актах та звертатися до суду щодо відшкодування нанесених збитків.

Окрім того, 08.02.2017 року за фактом відключення електропостачання Рівненським районним відділом поліції внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження № 12017180180000219 щодо протиправних дій директора ТОВ Бау-Інвест ОСОБА_3 за ст. 356 Кримінального кодексу України (самоправство).

Відповідно до п. 3.4. договору про спільне використання технологічних мереж №03/14 власник мереж має право на припинення передачі та/або обмеження обсягів використання електричної енергії користувачем у випадках та порядку, передбачених розділом 6 цього договору.

Пунктом 6.1. договору сторонами визначено вичерпний перелік випадків, у яких власником мереж може бути припинено або обмежено електропостачання користувача без попередження: виникнення аварійних ситуацій в електроустановках власника мереж на час, що не перевищує визначеного правилами улаштування електроустановок (ГТУЕ) для струмоприймачів відповідної категорії користувача; споживання електроенергії користувачем після закінчення строку дії цього договору або договору про постачання електричної енергії; приєднання користувачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб поза розрахунковими засобами обліку; самовільного внесенні змін у схеми обліку електроенергії.

Листом № 3 від 20.01.2017 року позивачем надіслано претензію відповідачу з вимогою негайного відновлення електропостачання та повідомлено про завдану шкоду та про можливі подальші негативні наслідки для позивача.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є зокрема, порушення правил користування енергією (ч. 2 ст. 27 вказаного Закону).

Відповідно до п. 7.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі-Правила) електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими правилами.

Згідно з п. 7.3 Правил, обмеження в споживанні електричної енергії внаслідок відключення споживача має проводитися за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів. Як встановлено абз. 2 п. 7.13. Правил, електропередавальна організація має попередити споживача про очікуване відключення не пізніше ніж за 10 днів для узгодження з ним точної дати (дня і години) перерви постачання електричної енергії. Якщо в п'ятиденний термін після одержання попередження споживач не узгодить дату перерви постачання електричної енергії, електропередавальна організація зобов'язана самостійно встановити цей час з повторним попередженням споживача про це не пізніше ніж за 24 годин до відключення.

Пунктом 7.5. Правил також визначено вичерпний перелік випадків, у яких основний споживач може припинити повністю або частково постачання субспоживачу електричної енергії, причому з обов'язковим погодженням з постачальником електричної енергії та обов'язкового попередження споживача не пізніше ніж за три робочих дні.

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Оскільки відповідач не вчинив жодних дій із попередження позивача про припинення постачання електричної енергії, передбачних договором та нормативно-правовими актами, у тому числі правилами користування електричною енергією, та не довів наявності підстав для вчинення таких дій, тому судом встановлено факт неправомірного та безпідставного відключення електроенергії позивачу, а отже, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача забезпечити передачу електроенергії позивачу, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, відповідно до п.11.4. Правил, збитки споживача через перерву в електропостачанні недотримання порядку переведення на аварійну (екологічну) та технологічну броню через дії (бездіяльність) електропередавальної організації відшкодовуються останньою відповідно до законодавства України.

Судом встановлено, що у зв'язку з відключенням виробничих приміщень від електропостачання, склад, в якому зберігалися добавки комплексні до бетонів та будівельних розчинів комплекс К-1 та комплекс К-7 не обігрівався, що призвело до їх замерзання, внаслідок чого вони стали непридатними для подальшого використання у виробництві бетонних сумішей.

Згідно з документами про якість добавок комплексних до бетонів та будівельних розчинів комплекс К-1 та комплекс К-7, обов'язковою умовою їх зберігання є температурний режим не нижче +10°С.

Факт замерзання добавок комплексних до бетонів та будівельних розчинів комплекс К-1 та комплекс К-7 підтверджується висновком експерта Рівненської Торгово-промислової палати № В-77 від 30.01.2017 року, який було складено після огляду наданих для дослідження бочок ємністю 2000 літрів (Комплекс К-1 та Комплекс К-7) та зафіксовано невідповідність температурного режиму зберігання встановленим вимогам згідно з документами про якість.

Згідно з матеріальним звітом за формою № М-19, затвердженою наказом Мінстату України від 21.06.1996 року № 193, станом на 04.01.2017 року на складі позивача знаходились хімічні добавки Комплекс К-7 в кількості 457,51 л на суму 4 916,16 грн та хімічні добавки Комплекс К-1 в кількості 270 л на суму 9 099,00 грн, а всього на загальну суму 14051,16 грн, що складає вартість пошкодженого майна.

Факт придбання позивачем хімічної добавки Комплекс К-1 та хімічної добавки Комплекс К-7 стверджується рахунком-фактурою №СФ-090031 від 26.09.2016 року, платіжними дорученнями №1524 від 29.09.2016 року, №1633 від 11.11.2016 року, також видатковою накладною № РН - 16 М0937 від 29.09.2016 року.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага.

Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки позивачем доведено наявність шкоди та протиправної поведінки відповідача, а також документально підтверджено реальний розмір завданих збитків, то позовна вимога про стягнення збитків з відповідача в сумі 14051,16 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Бау - Інвест" забезпечити передачу електричної енергії від ТП - 555 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Рівне" в межах величини, дозволенх користувачу до використання.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бау - Інвест" (вул. Присадибна, 9Б, с. Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360, код ЄДРПОУ 34518554) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Рівне" (вул. Присадибна, 9Б, с. Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360, код ЄДРПОУ 35224594) 14 015,16 грн завданих збитків та 3 200,00 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складене 14.06.2017 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим з повідомленням (35360, Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Присадибна, 9Б);

3 - відповідачу рекомендованим з повідомленням (35360, Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Присадибна , 9Б).