Постанова

від 12.06.2017 по справі 911/186/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р. Справа№ 911/186/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

представників

Позивача ОСОБА_2

Відповідача Козачук Д.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Міськреклама"

на рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2017 по справі №911/186/17 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Міськреклама"

про стягнення 35 972,96 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.04.2017 по справі №911/186/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Сягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Міськреклама" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 24000,00 грн - основного боргу, 10618,68 грн - інфляційних втрат, 1354,28 грн - 3% річних та 1600.00 грн - судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Міськреклама" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Баранець О.М., Калатай Н.Ф. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 12.06.2017.

Розпорядженням від 12.06.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 12.06.2017, в зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. яка не є головуючим суддею у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 колегією суддів, в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Міськреклама" на рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2017 по справі №911/186/17 до свого провадження.

В судове засідання 12.06.2017 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2017.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2017.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

17 січня 2014 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (наймодавць) та Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Міськреклама", в особі Мойсеєвої В.Ю., що діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом 17.01.2014 за реєстровим номером №70 (наймач), укладено договір найму (оренди) (далі - Договір)

Договір посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. та зареєстровано в реєстрі за № 72.

Відповідно до умов Договору наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування (найм/оренду) спеціальні металоконструкції в кількості 7 штук.

Згідно з п.1.2. Договору металоконструкції, що передаються в найм (оренду), належать наймодавцеві на підставі видаткової накладної № 1 від 19.11.2013 від постачальника ФОП ОСОБА_7, податковий номер НОМЕР_1.

Пунктом 1.3. Договору сторони визначили, що металоконструкції передаються в найм (оренду) з метою їх використання наймачем як рекламоносіїв для розміщення на них "рекламних візуальних зображень" та встановлюються наймачем з дотриманням вимог закону за нижчезазначеними реквізитами:

- АДРЕСА_1 (дозвіл НОМЕР_2 для розміщення, виданий Білоцерківською міською радою 09.10.2013);

- АДРЕСА_2 (дозвіл НОМЕР_3 на розміщення, виданий Білоцерківською міською радою 09.10.2013);

- АДРЕСА_3 (дозвіл НОМЕР_4 на розміщення, виданий Білоцерківською міською радою 09.10.2013);

- АДРЕСА_4 (дозвіл НОМЕР_5 на розміщення, виданий Білоцерківською міською радою 12.12.2012);

- АДРЕСА_5 (дозвіл НОМЕР_6 для розміщення, виданий Білоцерківською міською радою 12.12.2012);

- АДРЕСА_6 (дозвіл НОМЕР_7 на розміщення, виданий Білоцерківською міською радою 12.12.2012);

- АДРЕСА_7 (дозвіл НОМЕР_8 на розміщення, виданий Білоцерківською міською радою 29.08.2012);

Відповідно до 1.4. Договору сторони оцінили вартість металоконструкцій, які передаються за цим правочином, у сумі 50000,00 грн. Оцінка здійснена за домовленістю між учасниками правочину без залучення експертів.

Строк дії договору погоджено сторонами в п. 2.1. Договору строком на два роки до 17.01.2016.

Відповідно до п. 3.1. Договору плата за користування наймачем металоконструкціями встановлена сторонами у розмірі 1000,00 грн. на місяць, загальна сума орендної плати за весь строк оренди має складати 24000,00 грн.

Нарахування здійснюється щомісячно до 15 числа кожного місяця. Сума місячної плати сплачується готівкою за місцем знаходження наймодавця (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору наймодавець зобов'язався не пізніше наступного дня за днем нотаріального посвідчення цього договору, передати наймачеві металоконструкції за актом приймання-передачі.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили порядок повернення металоконструкцій протягом трьох календарних днів з моменту закінчення строку дії цього договору, а також у разі припинення його дії, наймач зобов'язаний передати металоконструкції наймодавцю за актом приймання-передачі, вимагати від наймача сплати витрат, якщо наймач не виконуватиме обов'язку щодо повернення металоконструкцій за актом приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справ, на виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв сім спеціальних металоконструкцій.

Після закінчення строку дії договору відповідач повернув позивачу металоконструкції, що підтверджується актом приймання-передачі майна №1 від 01.02.2016 за договором № ВТР 395895 від 17.01.2014.

В той же час, доказів оплати за орендовані конструкції відповідач не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 24000,00 грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доводи апелянта щодо підписання Договору не уповноваженою особою колегією суддів визнано безпідставними, оскільки спростовуються наявною в матеріалах справи довіреністю від 17.01.2014 КП Білоцерківської міської ради "Міськреклама", виданою Мойсєєвій Вікторії Юріївні на укладення та підписання договору позички та оренди рухомого майна (автомобілів, рекламних металоконструкцій тощо), актів приймання-передачі, актів виконаних робіт, тощо, строком дії до 18.12.2017. Доказів недійсності зазначеної довіреності апелянтом не надано.

Посилання апелянта на те, що зазначена довіреність останнім не видавалась, колегією суддів також визнано безпідставними, оскільки довіреність від 17.01.2014 скріплена печаткою відповідача та підписана його директором. При цьому, відсутність реєстрації довіреності в журналі вихідної кореспонденції не свідчить про її недійсність.

Також, в матеріалах справи наявна довіреність від17.01.2014 (а.с. 169), якою Мойсєєву В. Ю. уповноважено представляти інтереси відповідача у нотаріальній конторі по питанню укладання та підписання, зокрема договорів оренди металоконструкцій, для чого надано право підписання таких договорів.

Посилання апелянта на відкриття кримінального провадження №42016111030000021, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки згідно з абзацом 3 ст.35 ГПК України обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, є вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, в той час, як відкриття кримінального провадження не може вважатися вироком суду, в розумінні ст. 35 ГПК України.

Крім того, в зв'язку з закінченням дії Договору №ВТР 395895 від 17.01.2014, відповідач, в особі головного бухгалтера Мойсеєвої В.Ю., звернувся до позивача з листом від 15.01.2016 № 8-16 про продовження терміну дії договору до 31.01.2016, чим підтвердив наявність спірного договору та зазначив про закінчення строку дії спірного договору.

В подальшому, 17.01.2016 сторонами укладено Договір найму (оренди) № 03-16, відповідно до умов п. п. 1.1., 2.1., 3.1. якого позивач передав, а відповідач приймає в тимчасове платне користування (найм/оренду) спеціальні металоконструкції в кількості 7 штук на строк до 31.01.2016 і таке користування здійснюється на безоплатній основі.

Поряд з цим, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості саме за договором № ВТР 395895 від 17.01.2014.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягнення основної заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї статті нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який складено арифметично вірно, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Міськреклама" та скасування рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2017 по справі №911/186/17.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Міськреклама" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2017 по справі №911/186/17 залишити без змін.

2.Матеріали справи №911/186/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець