Постанова

від 07.06.2017 по справі 927/1095/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р. Справа№ 927/1095/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Дикунської С.Я.

за участю секретаря судового засідання Найченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (№12-08/2117 від 30.01.2017) Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017

у справі № 927/1095/16 ( суддя - Шморгун В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком

до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Управління державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області

2. Головне управління державної казначейської служби України в Чернігівській області

3. Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації

4. Фінансове управління Деснянської районної у місті Чернігові ради

про стягнення 291615, 86 грн

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Прохоренко М.М., довіреність №1330, від 12.12.2016

від відповідача: не з'явились

від третіх осіб: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (позивач у справі) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про стягнення 291 615,86 грн заборгованості та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання по відшкодуванню вартості наданим ПАТ Укртелеком послугам пільговим категоріям споживачів у листопаді 2015 та грудні 2015 року. Позивач вказує, що надання ним послуг зв'язку особам, які згідно приписів законодавства мають пільги, є його прямим обов'язком, який імперативно встановлений законом, а відшкодування вартості таких послуг позивачу проводиться за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відтак, позивач вказує на обов'язок відповідача, як уповноваженого органу, відшкодувати ПАТ Укртелеком вартість послуг зв'язку, наданих пільговим категоріям споживачів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.12.2016 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області, Головне управління державної казначейської служби України в Чернігівській області, Департамент фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації, Фінансове управління Деснянської районної у місті Чернігові ради.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017 позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком заборгованість у розмірі 291 615,85 грн та 4374,24 грн судового збору.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до Законів України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії , Про статус ветеранів війни , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про охорону дитинства , Бюджетного кодексу України, Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України ПАТ Укретелеком , як оператор телекомунікацій, зобов'язаний надавати послуги зв'язку всім особам, які до нього звернуться, в тому числі особам, які мають пільги з оплати послуг зв'язку. Разом з цим місцевим господарським судом зазначено, що обов'язку з надання послуг зв'язку таким категоріям громадян кореспондується обов'язок держави (в особи відповідних органів) у відшкодуванні оператору телекомунікаційних послуг вартості послуг зв'язку, наданих пільговим категоріям споживачів. Оскільки вартість послуг, які надані позивачем у листопаді та грудні 2015 року визначеним пільговим категоріям осіб, відшкодована не була, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, подав апеляційну скаргу №12-08/2117 від 30.01.2017 (вх. № 09-08.4/1160/17 від 09.02.2017), в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані невірним застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки відповідач вважає, що спірні правовідносини не є цивільно-правовими, а за правовою природою відносяться до бюджетних правовідносин, які регулюються нормами Бюджетного кодексу України і пов'язані з формуванням, затвердженням та виконанням відповідних бюджетів. Посилаючись на Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за № 256, апелянт стверджує, що не він є розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, а відтак вважає, що він не порушував прав та інтересів ПАТ Укртелеком . Окрім того, апелянт обґрунтовує свої вимоги також посиланням на те, що за 2015 рік на користь ПАТ Укртелеком було перераховано суму коштів на відшкодування послуг зв'язку пільговим категоріям в межах отриманих субвенцій, оскільки для повного виконання зобов'язань перед позивачем кошти були відсутні, а на 2016 рік Законом України Про Державного бюджет України на 2016 рік взагалі відсутня субвенція державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян, то такі зобов'язання не могли бути виконані на користь ПАТ Укртелеком , що також, на думку відповідача, свідчить про відсутність порушень зі сторони відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. та призначено розгляд справи на 19.04.2017.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 19.04.2017 представників апелянта та третіх осіб, розгляд справи відкладався на 07.06.2017, про що апеляційним господарським судом винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 07.06.2017 представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення Господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

Представники апелянта та третіх осіб у судове засідання 07.06.2017 повторно не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До початку судового засідання Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області листом №12-13/331/2449 від 23.05.2017 (вх. №09-11/9606/17 від 26.05.2017) повідомило про неможливість участі в судовому засіданні 07.06.2017 та просило розгляд справи провести без участі його представників.

Фінансове управління Деснянської районної у місті Чернігові ради також подало клопотання №02-12/229 від 31.05.2017 (вх. №09-11/10357/17) про розгляд справи у судовому засіданні 07.06.2017 за відсутності його представників у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представників у судове засідання.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату і час розгляду справи, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників апелянта та третіх осіб.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком являється оператором телекомунікацій, за рішенням НКРЗІ від 28.09.2006 № 384 його включено до Реєстру Операторів, провайдерів телекомунікацій за № 74.

Згідно актів звіряння розрахунків за наданні населенню послуги, на які надаються пільги, ЦТП ЧФ ПАТ Укртелеком та Деснянським управлінням праці та соціального захисту населення по КФК 090214 Пільги окремим категоріям громадян з послуг зв'язку станом на 01 грудня 2015 року фактично надано послуг споживачам, а саме: ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби і ветеранам органів внутрішніх, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та багатодітним сім'ям, за листопад 2015 року у розмірі 146343,85 грн, станом на 01 січня 2016 року фактично надано послуг цим же споживачам з урахуванням їх пільг за грудень 2015 у розмірі 145272,01 грн (а.с. 14, 15).

Відповідно до кошторису на 2015 рік, затвердженого головою Деснянської районної у місті Чернігові ради 17.02.2015 та зареєстрованого в Управлінні Державної казначейської служби України у місті Чернігові 19.02.2015, було передбачено асигнування із загального фонду бюджету за КФК 090214 Пільги окремим категоріям громадян з послуг зв'язку у сумі 1 915 000,00 грн (а.с. 72).

Згідно з довідками про зміну до кошторису на 2015 рік за № 150 від 07.09.2015, № 216 від 25.12.2015 та № 226 від 29.12.2015, затверджених Головою районної у місті ради, кошторисні призначення було зменшено на загальну суму 113885,68 грн, таким чином загальна сума кошторису на 2015 рік по КФК 090214 Пільги окремим категоріям громадян з послуг зв'язку склала 1 801 114,32 грн.

Як свідчать подані сторонами документи у 2015 році профінансовані видатки на пільги з послуг зв'язку - 1 801 114, 32 грн, у тому числі, ПАТ Укртелеком було профінансовано 1 720 796,82 грн.

Як вірно встановлено судом, 28.01.2016 Управлінням Державної казначейської служби України у м. Чернігові був зареєстрований та взятий на облік Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 28.01.2016 № 15 (до складу якого входить бюджетне зобов'язання по наданим ПАТ Укртелеком послугам з пільговим категоріям споживачів у листопаді 2015 року у сумі 146 343,85 грн).

29.02.2016 Управлінням Державної казначейської служби України у м. Чернігові був зареєстрований та взятий на облік Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 29.02.2016 № 37 (до складу якого входить бюджетне зобов'язання по наданим ПАТ Укртелеком послугам з пільговим категоріям споживачів у грудні 2015 року у сумі 145 272,01 грн).

Згідно з наявним в матеріалах справи актом звіряння розрахунків станом на 01 лютого 2016 року, за наданні населенню послуги, на які надаються пільги ЦТП ЧФ ПАТ Укртелеком та Деснянським управлінням праці та соціального захисту населення по КФК 090214 Пільги окремим категоріям громадян з послуг зв'язку , за відповідачем рахується заборгованість за 2015 рік в розмірі 291 615,86 грн (а.с. 16).

Рішенням Чернігівської міської ради від 28.12.2015 Про міський бюджет на 2016 рік установлено, що розпорядники коштів міського бюджету мають право брати бюджетні зобов'язання у 2016 році враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, взятих на облік в управлінні Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області, у межах виділених їм бюджетних асигнувань. Згідно з додатком 5 до цього рішення Чернігівської міської ради бюджету Деснянського району з міського бюджету виділено субвенцію на надання пільг з послуг зв'язку у розмірі 1 865 900, 00 грн.

Згідно довідки Фінансового управління районної у місті Чернігові ради від 28.08.2016 № 110 всі кошторисні призначення були повністю зняті згідно розпорядження Деснянської районної у місті Чернігові ради від 22.08.2016 № 65-р Про зміни обсягів бюджетних призначень на 2016 рік на підставі рішення міської ради від 11.08.2016 № 10/VII-17 Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 28.12.2015 № 2/VII-6 Про міський бюджет на 2016 рік зі змінами і доповненнями ( 3/ VII-12, № 4/ VII-14, № 6/ VII-24, № 7/ VII-18, 9/ VII-12) .

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В силу ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акту, що регулює господарську діяльність.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації від 18.11.2003 та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 за № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

З представлених до суду документів вбачається, що Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Чернігівської філії надає телекомунікаційні послуги споживачам з урахуванням їх пільг, передбачених п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ; п. 11 ст. 20, п. 8 ст. 30 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ; п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист ; ч. 5 ст. 12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та п. 10 ст. 13 Закону України Про охорону дитинства , а саме ветеранам війни та праці, ветеранам військової служби та ветеранам органів внутрішніх справ, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітним сім'ям.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що правове закріплення реалізації державних гарантій певним категоріям громадян є нормами прямої дії з чого випиває безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв'язку визначеним категоріям громадян, якому кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Відповідно до підпункту б пункту 4 частини 1 ст. 86 та ст. 102 Бюджетного кодексу України вбачається, що до видатків місцевих бюджетів належать, в тому числі видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку наданих пільговим категоріям громадян, що проводяться за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за №256 було затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок №256) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України. Колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини носять змішаний характер і підпадають під правове регулювання не лише, як стверджує апелянт, Бюджетного кодексу України, який визначає безпосередню процедури сплати грошових коштів, але також і регулюються нормами цивільного законодавства: Цивільного кодексу України та відповідними законами України, які закріплюють правову підставу в даному випадку оператора телекомунікаційних послуг надавати послугу на пільговій умові певним категоріям осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконуються обов'язки, щодо надання пільговим категоріям громадян телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. На виконання вимог Законів України позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з листопада та грудня 2015 у загальному розмірі 291 615,86 грн, які відповідачем залишились не відшкодованими.

Пунктом 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення, тобто, в даному випадку це Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради.

Згідно Положення про управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, затвердженого рішенням районної у м. Чернігові ради від 30.12.2015 № 12-2/VІІ Управління є виконавчим органом районної у місті ради, забезпечує на території району реалізацію державної політики у сфері соціально - трудових відносин, оплати і належних умов праці, зайнятості, трудової міграції, пенсійного забезпечення, соціального захисту та соціального обслуговування населення, в тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також ведення обліку осіб, що мають право на пільги за соціальною ознакою; забезпечує цільове використання бюджетних коштів, передбачених на соціальний захист населення (п. 2.1.1, 2.1.3.). Управління проводить нарахування та виплату усіх видів державної соціальної допомоги, компенсацій та житлових субсидій згідно з чинним законодавством (п. 2.2.24).

З урахуванням вищенаведеного суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що Управління соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради відноситься до категорії розпорядників бюджетних коштів.

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат окремих категорій громадян. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя (п. 4 Порядку № 256).

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 5 ст. 48 Бюджетного кодексу України державне казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі).

При цьому, згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

В апеляційній скарзі відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає про відсутність бюджетного фінансування на 2016, що позбавило його можливості виконати перед ПАТ Укртелеком зобов'язання з відшкодування вартості послуг зв'язку пільговим категоріям населення.

Однак колегія суддів зазначає, що законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р. та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011.

За таких обставин, Управління праці та соціального захисту населення відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

У листі від 30.06.2011 р. № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що ...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, а тому висновок суду першої інстанції про існування у відповідача обов'язку перед позивачем у відшкодуванні вартості пільг на телекомунікаційні послуги, наданих окремим категоріям споживачів є законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017 у справі №;927/1095/16 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017 у справі №927/1095/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2017 у справі №927/1095/16 залишити без змін.

3. Справу №927/1095/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

С.Я. Дикунська