"12" червня 2017 р. Справа № 363/535/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2017 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання слідчого Вишгородського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області про арешт майна в кримінальному провадженні №12017110150000058 за ч. 2 ст.190 КК України,
встановив:
у клопотанні прокурор та слідчий порушують питання про арешт банківських рахунків
ТОВ «Контіненталь» у ПАТ «Свербанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; у АТ «Піреус Банк МКБ» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ; у АТ «Укрексімбанк» № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 ; у АБ «Укргазбанк» № НОМЕР_8 та у ПАТ «Креді Агріколь Банк» № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 та № НОМЕР_11 .
Слідчий в суді просив про задоволення клопотання з викладених у ньому підстав.
Інші учасники процесу, будучи повідомленими про розгляд справи, до суду не прибули, що згідно ч. 1 ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання.
Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотань, слідчий суддя дійшов наступного.
З матеріалів клопотання встановлено, що досудове розслідування проводиться за фактом заволодіння ОСОБА_4 представником ОСОБА_5 співзасновника ТОВ «Контіненталь» та ОСОБА_6 шахрайським шляхом майном іншого співзасновника вказаного товариства ОСОБА_7 , які 03 жовтня 2016 року в порушення умов статуту товариства провели неповноважні загальні збори товариства на яких виключили ОСОБА_7 з його учасників. В подальшому 01 березня 2017 року новий директор товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_4 незаконно відчужили на користь ТОВ «Кузьменецький цегельний завод», власником якого є ОСОБА_6 нерухоме майно ТОВ «Контіненталь», а саме: земельну ділянку кадастровий номер 3221855300:09:086:0102, що розташована в Київській області, Вишгородський р-н, Димерська селищна рада, магазин «УНІВЕРСАМ», розташований в АДРЕСА_1 , та виробничу базу за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того в період часу з 12 жовтня 2016 року по 04 листопада 2016 року з рахунків ТОВ «Контіненталь» здійснювався перерахунок коштів на рахунки юридичних та фізичних осіб підприємців в загальному розмірі 3840000 грн.
Згідно ч. 1ст. 170 КПКУкраїни арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПКУкраїни арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
-можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
-розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 3 і 4 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2та 3 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1.збереження речових доказів;
2.спеціальної конфіскації;
3.конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4.відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Банківський рахунок згідно ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» - це рахунок, на якому обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. Відкриття, обслуговування та закриття банківських рахунків є однією з банківських послуг, яка надається на підставі банківського рахунку.
Подане клопотання обґрунтовано необхідністю збереження речових доказів.
З обґрунтованих в клопотанні доводів та конкретних обставин розслідування не можна дійти висновку, що згадані банківські рахунки відповідають критеріям визначеним у ст. 98 КПК України і є речовими доказами.
Слідчим не доведено, що банківські рахунки підприємства, про арешт яких ставиться питання, мають значення доказу в даному кримінальному провадженні, на які може бути накладений арешт згідно ч. 10 ст. 170 КПК України.
Не доведено перед слідчим суддею і існування ризиків, визначених у абзаці другому ч. 1ст. 170 КПК Україниабо достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце.
Не містять матеріали клопотання й будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручанняв господарську діяльність товариства, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту.
Таким чином заявлене клопотання є необґрунтованим та задоволеним бути не може.
На підставі викладеного і керуючись статтями 132, 170-175, 371-372 КПК України;
ухвалив:
в задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2017 |
Оприлюднено | 03.03.2023 |
Номер документу | 67136044 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Вишгородський районний суд Київської області
Чірков Г. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні