Ухвала

від 12.06.2017 по справі 804/6070/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Барановський Р.А.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2017 рокусправа № 804/6070/16 Приміщення суду за адресою: м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року у справі №804/6070/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Картсервіс Плюс" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Картсервіс Плюс" (далі - позивач, ТОВ "Картсервіс Плюс") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2, ДФС України), Олександрійської міської ради (далі - відповідач-2), в якому просило: визнати протиправними дії відповідача-1 та відповідача-2 щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ "Картсервіс Плюс" з податку на додану вартість за червень 2016 року, а податкову декларацію ТОВ "Картсервіс Плюс" з податку на додану вартість за червень 2016 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 12.07.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем-1 безпідставно відмовлено у прийнятті декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року, оскільки рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №151/28-048 від 24.04.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Картсервіс Плюс" скасовано в судовому порядку. Враховуючи викладене, у відповідача не було підстав для неприйняття щомісячної звітності з ПДВ з підстав анулювання реєстрації платника ПДВ.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ "Картсервіс Плюс" з податку на додану вартість за червень 2016 року.

Визнано податкову декларацію ТОВ "Картсервіс Плюс" з податку на додану вартість за червень 2016 року такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 12.07.2016 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ТОВ "Картсервіс Плюс" судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-1 зі зміненою назвою) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі та дослідження і оцінки доказів, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення,яким відмовити у задоволенні позовної заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку до Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС України було надіслано податкову декларацію з ПДВ за червень 2016 року.

У зв'язку з тим, що на дату подання вищезазначеної звітності підприємство відсутнє у реєстрі платників податку на додану вартість, подану декларацію було прийнято Єдиним вікном електронної звітності ДФС України, про що платнику повідомлено квитанцією №1.

Таким чином, повідомлення позивачу про відмову в прийнятті звітності надається не з боку ДПІ у Соборному районі м.Дніпра, а Єдиним вікном електронної звітності ДФС України.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядав справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що ТОВ "Картсервіс Плюс" зареєстровано 03.08.2005 року, як юридична особа, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань про включення відомостей про юридичну особу, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та з 07.09.2005 року зареєстровано платником податку на додану вартість за податковим номером - 336348726537.

09 жовтня 2015 року між ТОВ "Картсервіс Плюс" та ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області укладено договір про визнання електронних документів №091020151.

12 липня 2016 року засобами електронного зв'язку ТОВ "Картсервіс Плюс" направлено відповідачу податкову декларацію з ПДВ за звітний червень 2016 року з додатками (додаток 2 та додаток 5).

12 липня 2016 року ТОВ "Картсервіс Плюс" отримано електронну квитанцію №1 з Автоматизованої системи "Єдине вікно електронної звітності" ДФС України, в якій зазначено "…податкова декларація з ПДВ за період червень 2016 року доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.07.2016 року в 15:55… документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН 33634870 не був платником ПДВ в періоді червень 2016 року …" (а.с.15-17).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно п.36.1 ст. 36 ПК України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно з п.п.9.1.3 п. 9.1 ст.9 ПК України - податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів.

Пунктом 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 48.3 статті 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється ст. 49 Податкового кодексу України та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 (далі - Порядок № 21).

Пунктом 49.1 та п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.9 розділу І Порядку № 21, податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком:

- розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано;

- декларації за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку.

Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно пункту 49.10 статті 49 ПК України, відмова посадової особи органу контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно із пунктом 49.11 статті 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Отже, у разі відмови у прийнятті податкової контролюючий орган зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням підстав неприйняття.

Пунктом 49.12 статті 49 ПК України встановлено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Положенням п. 49.13 ст. 49 ПК України визначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для відмови позивачу у прийнятті податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року, стало анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "КАРТСЕРВІС ПЛЮС" з 24.04.2015 року (а.с.15-17), про що ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено рішення №151/28-048 від 24.04.2015 року.

Рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №151/28-048 від 24.04.2015 року оскаржено позивачем в судовому порядку (адміністративна справа №804/6902/15).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Судами враховано, що спір у даній справі не стосується фактичних обставин прийняття відносно позивача рішення №151/28-048 від 24.04.2015 року, але висновки суду у адміністративній справі №804/6902/15 підлягають обов'язковому врахуванню при вирішенні даного спору.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 року по справі №804/6902/15, частково задоволено адміністративний позов ТОВ "Картсервіс Плюс" до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області - визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Картсервіс Плюс" №151/28-048 від 24.04.2015 року.

Наведена постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та набрала законної сили 13.07.2016 року.

Отже, станом на час звернення позивача до суду з даним позовом, рішення відповідача-1, яке стало підставою не прийняття у позивача податкової звітності, визнано протиправним та скасовано.

Слід зазначити, що у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Отже, враховуючи, що наведеним вище судовим рішенням скасовано рішення податкової інспекції про анулювання свідоцтва платника ПДВ, належним засобом захисту порушеного права позивача є визнання його платником ПДВ протягом усього періоду судового оскарження скасованого рішення.

Таким чином, на момент направлення до відповідача-1 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року, позивач вважався платником ПДВ, тривала процедура судового оскарження рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, а тому відмова у прийнятті податкових декларацій з підстави того, що позивач не був платником ПДВ у червні 2016 року є безпідставною.

Досліджуючи процедуру надання відмови у прийнятті податкової декларації за період червень 2016 року та встановлюючи особу, якою були допущені вищевикладені обставини, суд виходить із того, що відповідно до положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Положеннями статті 49 Податкового кодексу України встановлено обов'язок подання платником податків податкової декларації до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку.

Оскільки ТОВ "Картсервіс Плюс" перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (ДПІ у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області), позивачем було надіслано податкову звітність з ПДВ саме на адресу районної податкової інспекції, та саме відповідачем-1 отримано податкову звітність, щодо якої виник спір, що підтверджується роздруківкою з програми "М.Е.Doc" (а.с.18).

З наданої роздруківки вбачається, що позивач направив податкову декларацію з ПДВ за червень 2016 року на електрону адресу відповідача-1 (код ДПІ 0463).

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено обов'язок прийняття податкової декларації контролюючим органом.

Податковим кодексом України визначено, що під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Таким чином, описані вище повноваження щодо прийняття, обробки звітності та надіслання відповідних документів про отримання, прийняття тощо є повноваженнями органу ДФС, у якого на обліку перебуває платник податків, в розглядуваному випадку відповідача-1.

З матеріалів справи вбачається, що відмову у прийнятті декларацій з ПДВ за червень 2016 року надано у день відправлення декларації квитанцією №1 з поміткою "відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" ДФС України".

За наведених обставин, порушення прав та законних інтересів позивача в частині неприйняття податкової звітності допущено як з боку Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, так і з боку Державної фіскальної служби України.

Зважаючи на той факт, що відповідачами не зазначено жодних інших підстав для відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року, окрім скасованої в судовому порядку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з урахуванням положень статті 19 Конституції України та п.49.13 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ за червень 2016 року має бути визнана такою, що прийнята у день її фактичного отримання контролюючим органом, тобто 12.07.2016 року, як зазначено у квитанції №1 з Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" ДФС України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, належним чином не довели правомірність своїх дій та прийнятого рішення.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що адміністративний позов ТОВ "Картсервіс Плюс" до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними - підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а несвоєчасне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання не призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року у справі №804/6070/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Картсервіс Плюс" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва