Постанова

від 10.12.2020 по справі 804/6070/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 804/6070/16

адміністративне провадження № К/9901/36006/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 (суддя доповідач - Р.А. Барановський, судді: О.М. Турова, О.В. Єфанова) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 (колегія суддів: С.В. Білак, Н.А. Олефіренко, В.А. Шальєва) у справі № 804/6070/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Картсервіс Плюс до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КАРТСЕРВІС ПЛЮС звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (нова назва Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області), Державної фіскальної служби України, у якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю КАРТСЕРВІС ПЛЮС з податку на додану вартість за червень 2016 року, а податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю КАРТСЕРВІС ПЛЮС з податку на додану вартість за червень 2016 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 12.07.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 безпідставно відмовлено у прийнятті декларації з податку на додану вартість за червень 2016, оскільки рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №151/28-048 від 24.04.2015 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ КАРТСЕРВІС ПЛЮС скасовано в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2016, яка була залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю КАРТСЕРВІС ПЛЮС з податку на додану вартість за червень 2016 року. Визнано податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю КАРТСЕРВІС ПЛЮС з податку на додану вартість за червень 2016 року такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 12.07.2016.

Рішення судів мотивовано тим, що станом на час звернення позивача до суду з даним позовом, рішення податкового органу, яке стало підставою не прийняття у позивача податкової звітності, скасовано судом. З огляду на цю обставину, відмова відповідачів у прийнятті податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року у зв`язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ ТОВ КАРТСЕРВІС ПЛЮС є протиправною.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 1 подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити, повторюючи доводи заперечень до позову та апеляційної скарги, які не підлягають повторному зазначенню.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.10.2015 між ТОВ КАРТСЕРВІС ПЛЮС та Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області укладено договір про визнання електронних документів №091020151.

12.07.2016 засобами електронного зв`язку позивачем направлено відповідачу податкову декларацію з ПДВ за звітний червень 2016 року з додатками (додаток 2 та додаток 5).

В цей же день Товариством отримано електронну квитанцію №1 з Автоматизованої системи Єдине вікно електронної звітності ДФС України, в якій зазначено …податкова декларація з ПДВ за період вересень 2015 року доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.07.2016 в 15:55… документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН 33634870 не був платником ПДВ в періоді червень 2016 р. … .

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, який був задоволений, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов`язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

Судами встановлено, що рішенням податкового органу №15/28-048 від 24.04.2015 анульовано державну реєстрацію платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю КАРТСЕРВІС ПЛЮС

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 по справі № 804/6902/15 визнано протиправним та скасовано вищезазначене рішення. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 у справі № 804/6902/15 набрала законної сили 13.07.2016 (ухвала суду апеляційної інстанції).

Відтак після набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Таке рішення податкового органу не може створювати будь-яких правових наслідків для платника податку. Протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття контролюючим органом рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Отже, колегія суддів Суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо відсутності підстав для відмови у визнанні податкової декларації податковою звітністю платника податку, в зв`язку з відсутністю позивача в реєстрі платників ПДВ.

Стосовно ДФС, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що згідно із відомостями Єдиного держаного реєстру судових рішень такий суб`єкт також звертався до Суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, у відкритті по якій ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 було відмовлено, з підстав її необгрнутованості.

Відтак, як вже зазначалось, касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів касаційної скарги лише відповідача 1.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник