Постанова

від 13.06.2017 по справі 921/383/15-г/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа № 921/383/15-г/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", м.Львів, вх. №01-05/1663/17 від 05.04.2017 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2017 року

у справі №921/383/15-г/17

за позовом: Прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Теребовлянської районної державної адміністрації, м.Теребовля

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", м.Львів

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль

про: припинення договору оренди землі шляхом розірвання та повернення земельної ділянки

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_4 - прокурор, посвідчення №011146 від 24.10.2012 року;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_5 - представник на підставі довіреності б/н від 10.01.2017 року;

від третьої особи: не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.03.2017 року у справі №921/383/15-г/17 (суддя Стопник С.Г.) позовні вимоги Прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Теребовлянської районної державної адміністрації, до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області, про припинення договору оренди землі шляхом розірвання та повернення земельної ділянки - задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.03.2017 року у справі №921/383/15-г/17, відповідач - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль",- подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що спірні земельні ділянки на даний час перебувають у державній власності та є землями сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населеного пункту.

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності згідно якого повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Держземагентства України.

З 2013 року саме Держземагентство та його територіальні органи мають право триймати рішення та підписувати угоди про розірвання договорів оренди державних земельних ділянок сільгоспризначення, які були укладені до 2013 року.

Місцевим судом також не взято до уваги судову практику викладену в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №7 Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам та практику Європейського суду з прав людини, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 20.12.2016 року у даній справі, стосовно підставності заявлення саме прокурором даного позову та правових наслідків неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Крім цього, на цих земельних ділянках розміщені багаторічні насадження, заборгованість по орендній платі вже була присуджена позивачу судом та сплачена у повному обсязі до звернення із позовом. Посилається апелянт також на знищення пожежею та вилучення правоохоронними органами частини документації.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2017 р. у справі № 921/383/15-г/17 та відмовити у позові.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2017р. справу №921/383/15-г/17 призначено судді-доповідачу ОСОБА_6 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 16.05.2017 р..

16.05.2017 року було складено повідомлення у якому зазначено, що у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді - члена колегії Желіка М.Б., розгляд вищевказаної справи не відбувся з урахуванням положень абз. 2 пп.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016 року.

Ухвалою суду від 18.05.2017 року розгляд справи відкладався на 30.05.2017 року року з мотивів, наведених у ній.

Ухвалою суду від 30.05.2017 року, клопотання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" подане в порядку ст.69 ГПК України, задоволено, строк розгляду по справі № 921/383/15-г/17 продовжено на 15 (п'ятнадцять ) днів та відкладено розгляд апеляційної скарги на 13.06.2017 р. на 11 год. 20 хв.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 13.06.2017 року з'явився представник апелянта, подану ним апеляційну скаргу підтримав повністю, з мотивів наведених у ній, надав усні пояснення по суті спору.

Прокурор в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2017 року у справі №921/383/15-г/17 вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін апеляційну скаргу без задоволення.

Представники позивача та третьої особи по справі в судове засідання 13.06.2017 року не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'' , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

Як вбачається із матеріалів справи та постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2016р. по даній справі, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2015 р. у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області. При цьому, скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Вищим господарським судом України у постанові від 20.12.2016 р., зокрема, зазначено, що судами попередніх інстанцій не з'ясовані фактичні обставини у спірних правовідносинах з урахуванням суб'єктного складу, наявності/відсутності систематичної несплати орендних платежів в контексті умов договору оренди землі, зокрема, стосовно того, що дія договору, у тому числі "припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором" (п.п.28-32 договору), наслідків перетворення ЗАТ "Агрокомбінат" в 2012 році в ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль", хронології правонаступництва іншої сторони за договором.

Під час нового розгляду справи суд першої інстанції підставно встановив, що 03.04.2007 р., на підставі розпорядження голови Теребовлянської районної державної адміністрації №26 від 19.01.2006р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ "Агрокомбінат" для посадки саду на території Ладичинської сільської ради", між Теребовлянською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат" (Орендар), укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого (п.п.1,2) Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території Ладичинської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, нормативна грошова оцінка якої становить 729224 грн. Відповідно до пунктів 5-10 Договору сторони встановили, що орендна плата вноситься Орендарем щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 29168,96грн в рік, і складає 2430,75 грн. щомісячно. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 3 Договору передбачено, що останній укладено строком на 25 років, після закінчення якого Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк за умови, якщо не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомить письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

За умовами п.п.30, 31 Договору, договір припиняється шляхом його розірвання: 1) за взаємною згодою сторін; 2) за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовою розірвання договору в односторонньому порядку є рішення суду.

В пункті 13 Договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Крім того, сторони в Договорі передбачили умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п.32 Договору). Вказаний Договір зареєстровано у Теребовлянському реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2007 р. за №040765902562 (реєстраційна справа №18687 від 17.05.2007р.).

Довідкою Відділу Держземагенства у Теребовлянському районі №8-1915-0.61-1077/2-15 від 06.04.2015 р. підтверджено, що земельна ділянка, щодо якої укладено вищевказаний договір оренди 03.04.2007 р., загальною площею 56,49 га, розміщена на території Ладичинської сільської ради за межами населеного пункту, кадастровий номер земельних ділянок 6125085000:01:001:0491, 6125085000:01:001:0600.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, витяг із Статуту ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" (в чинній редакції), Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований за електронним запитом суду станом на 12.01.2017, 22.05.2012 року ЗАТ "Агрокомбінат" (код 31138298) припинено за рішенням засновників в результаті перетворення (реорганізації), а його правонаступником є ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" (код 31138298).

Відповідно до п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. №118 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005р. №499) ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Згідно ст. 108 ЦК України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, права та обов'язки попередньої юридичної особи. Таким чином, в результаті реорганізації, до ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль", як правонаступника ЗАТ "Агрокомбінат", перейшли і права так і обов'язки по договору оренди землі, укладеному 03.04.2007 р..

З 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" яким внесено зміни до ЗК України, зокрема до статті 122 ЗК України, та визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п.1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. №445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Таким чином, починаючи з 01.01.2013 р., повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність або користування відносилось до компетенції Держземагентства та його територіальних органів.

10.09.2014 р. згідно постанови Кабінету Міністрів України №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) шляхом перетворення Державного агентства земельних ресурсів України (Держземагенство). Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема, у сфері земельних відносин та Державного земельного кадастру, та, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (п.1, підпункт 31 пункту 4, п.7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №15); 27.04.2015 р. проведено державну реєстрацію юридичної особи - ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області, до повноважень якого відповідно до пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №1 від 03.03.2015 р., віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, на території Тернопільської області. При цьому, перехід повноважень щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Тернопільської області до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області автоматично не змінює сторону (орендодавця) в укладеному договорі оренди землі. Законодавство не передбачено автоматичний перехід прав орендодавця по договору оренди землі від районної державної адміністрації до органів Держземагенства чи Держгеокадастру; відповідні зміни до договору теж не вносилися.

Таким чином, прокурор правильно визначив позивача у спірних відносинах. При цьому, зазначений скаржником орган був залучений до участі у справі із відповідним процесуальним статусом.

З метою досудового врегулювання спору Теребовлянська РДА неодноразово зверталася до орендаря (листи від 03.03.2015р. №01-313/02-17, 24.11.2014р. №01-1737/1/02-13, 05.09.2014р. №01-1326/02-13) із вимогами оплатити заборгованість по орендній платі та повідомляла, що невиконання істотних умов договору та невиконання взятих на себе зобов'язань тягне за собою його розірвання у судовому порядку. Однак, вимоги орендодавця залишені товариством поза увагою, а заборгованість по орендній платі не сплачена. Посилаючись на вину позивача у заборгованості, що полягала у ненаданні необхідних вихідних даних для розрахунку орендної плати, скерування рахунків на хибну адресу, скаржник не ствердив про створення для нього перешкод звернутись до позивача за необхідною інформацією, тим більше, знаючи про свій обов'язок сплачувати орендну плату у визначений строк. Доказів таких звернень скаржником суду не надано. Існування заборгованості скаржник не заперечив.

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідно до частини першої статті 93 ЗК України та ст.1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Відповідно до вимог ст.96 ЗК України, ст.ст.21, 22, 24, 25 Закону України "Про оренду землі", положень укладеного договору оренди землі від 03.04.2007 р., одним із основних обов'язків орендаря є своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згідно статті 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

За приписами статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом в сфері регулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із п."д" ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом зазначених норм, договір оренди землі може бути розірваний лише на вимогу однієї із сторін цього договору та в разі істотного порушення умов договору, в тому числі через систематичну несплату орендної плати. Разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання (вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 12.12.12 у справі №6-146/цс-12).

Як роз'яснено у п.2.23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до довідки Теребовлянського відділення Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції №194/19/14 від 15.02.2017 року, наданої на запит суду щодо нарахованих та сплачених ЗАТ "Агрокомбінат" (ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль") орендних платежів за період 2010-2012 роки, підтверджено відсутність сплати щомісячних орендних платежів ЗАТ "Агрокомбінат" в період з вересня 2011 по березень 2012 року, а також з травня 2012 року (після проведення реорганізації товариства) по грудень 2012 року, що свідчить про систематичний характер несплати орендних платежів.

При цьому, в довідці також вказується про те, що сума нарахованих орендних платежів відповідно до поданих декларацій в період 2010-2012 роки становила 109596,83 грн, сплачено протягом вказаного періоду - 72272,68 грн.. Також, про відсутність своєчасного проведення ЗАТ "Агрокомбінат" платежів по орендній платі за землю свідчать і постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.10.2012р. у справі №2-а-1970/3368/12 за позовом прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Теребовлянського відділення Гусятинської міжрайонної Державної податкової інспекції Тернопільської області до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" про стягнення 41506,80грн податкового боргу по орендній платі за землю, який нараховано за період з 17.08.2011р. по 03.08.2012р.. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.09.2013р. у справі №819/2097/13-а, порушеної за позовом прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Теребовлянського відділення Гусятинської міжрайонної Державної податкової інспекції Тернопільської області, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014р., відповідно до якої з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернпоіль" стягнуто на користь держави 19166,92грн податкового боргу по орендній платі за землю за період з 30.08.2012р. по 30.01.2013р.. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. за позовом Державної податкової інспекції в Теребовлянському районі до Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" про стягнення 18451,60грн заборгованості по сплаті орендної плати, що виникла станом на 17.08.2011р..

Відповідно до положень ст.188 ГК України, сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Листами №01-313/02-17 від 03.03.2015р., №01-1737/1/02-13 від 24.11.2014р., 01-1326/02-13 від 05.09.2014р., районна державна адміністрація вимагала погасити існуючий борг з орендної плати та повідомляла товариство про те, що систематичне невиконання орендарем обов'язків з внесення орендних платежів є підставою для розірвання договору оренди землі. Факт наявності на орендованій земельній ділянці багаторічних насаджень не тягне за собою неможливість застосування зазначеного способу захисту.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про тривале (систематичне) невиконання ЗАТ "Агрокомбінат" та його правонаступником ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" обов'язку по сплаті орендної плати за землю, тим самим істотно порушуючи істотні умови договору оренди землі від 03.04.2007 року.

Однак, зі змісту позовних вимог та матеріалів справи вбачається, що з 2013 р. порушень у сплаті орендної плати не допускалось, при реорганізації ЗАТ Агрокомбінат у ТзОВ Агрокомбінат-Тернопіль зазначена заборгованість правонаступнику не передавалась, що підтверджується балансом, а відтак, заборгованість право попередника, присуджена судовими рішеннями в силу ст.32 Закону України "Про оренду землі", ст.141 ЗК України, ст.651 ЦК України, п.п.5-9, 30 договору оренди землі та не є самостійною підставою для його розірвання.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога щодо розірвання договору безпідставно задоволена судом першої інстанції. У зв'язку із безпідставністю цієї вимоги, не підлягає задоволенню і похідна вимога про застосування наслідків розірвання договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. У встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення були доведені суду належними доказами.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а відтак, рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2017 р. у справі № 921/383/15-г/17 у відповідності до ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", м.Львів, вх. №01-05/1663/17 від 05.04.2017 року- задоволити.

2 . Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2017 року у справі №921/383/15-г/17 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3 .Стягнути з Прокуратури Теребовлянського району (вул. 22 січня, 14, м.Теребовля,48100) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" (вул. Стороженка,32, офіс 4, м.Львів,79018, код ЄДРПОУ 31138298 )-1515,80 грн. судового збору у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

5.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Тернопільської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 15.06.2017 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.