Постанова

від 10.04.2018 по справі 921/383/15-г/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 921/383/15-г/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянув касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду (головуючий - Костів Т.С., судді: Марко Р.І., Желік М.Б.) від 13.06.2017

за позовом Прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Теребовлянської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області

про припинення договору оренди землі шляхом розірвання та повернення земельної ділянки

Учасники справи:

представник прокурора - Кравчук О.А.,

представник позивача - не з'явився,

представник відповідача - Кузь Л.В.,

представник третьої особи - не з'явився.

Короткий зміст позовних вимог

1. 09.04.2015 Прокурор Теребовлянського району (далі - Прокурор) подав в інтересах держави в особі Теребовлянської районної державної адміністрації (далі - Позивач) позовну заяву про припинення дії договору оренди шляхом його розірвання, укладеного 03.04.2007 між Позивачем та закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат", зареєстрованого Теребовлянським відділом Тернопільської регіональної філії центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 18.05.2007 № 040765902562, та зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" (далі - Відповідач) повернути у державну власність земельні ділянки загальною площею 56,49 га кадастровий номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, вартістю 729 224 грн. 00 коп. що розташовані за межами населеного пункту на території Ладичинської сільської ради Теребовлянського району шляхом підписання акта прийому-передачі землі.

2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням Відповідачем (що є правонаступником сторони договору оренди землі від 03.04.2007 - закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат") зобов'язань за укладеним із Позивачем договором оренди землі від 03.04.2007 щодо сплати орендної плати у відповідному розмірі, через що за Відповідачем обраховується заборгованість в сумі 66 440 грн. 81 коп., що виникла за період з 2010 року по 2012 рік, в підтвердження якої надані лист Теребовлянського відділення Гусятинської ОДПІ від 16.03.2015 та довідка цього ж органу від 12.03.2015 № 1001 тощо.

3. Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.06.2015 позовні вимоги задоволені.

4. В процесі перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2015 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача залучено Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - Третя особа).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Справа переглядалась судами неодноразово.

6. При новому розгляді справи 10.03.2017 Господарський суд Тернопільської області вирішив позовні вимоги задовольнити: розірвати договір оренди, укладений 03.04.2007 між Позивачем та закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат", зареєстрований Теребовлянським відділом Тернопільської регіональної філії центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 18.05.2007 № 040765902562; зобов'язати Відповідача повернути у державну власність шляхом підписання акта приймання-передачі з Позивачем земельної ділянки загальною площею 56,49 га кадастровий номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, вартістю 729 224 грн. 00 коп., що розташована за межами населеного пункту на території Ладичинської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області. Рішення мотивоване тривалим (систематичним) невиконанням орендарем - закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат", обов'язків щодо сплати орендної плати за укладеним з Позивачем договором оренди землі 03.04.2007, в результаті чого утворилась заборгованість, нарахована за період з вересня 2011 року по березень 2012 року, та з травня 2012 року по грудень 2012 року. Як на підтвердження вказаних обставин суд послався також на рішення в адміністративній справі про стягнення з Відповідача 41 506 грн. 80 коп. податкового боргу по орендній платі за землю, який нараховано за період з 17.08.2011 по 03.08.2012, про стягнення з Відповідача 19 166 грн. 92 коп. податкового боргу по орендній платі за землю, який нараховано за період з 30.08.2012 по 30.01.2013, про стягнення з Відповідача 18 451 грн. 60 коп. заборгованості по орендній платі за землю, що виникла станом на 17.08.2011. При цьому суд встановив, що за умовами договору оренди від 03.04.2007 перехід права на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. На виконання вказівок суду касаційної інстанції в постанові від 20.12.2016 суд встановив, що Відповідач 22.05.2012 став правонаступником закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" в результаті реорганізації (перетворення) вказаної особи, тобто сторони договору -орендаря, а тому до Відповідача перейшли і права, і обов'язки за договором оренди землі від 03.04.2007. Крім викладеного суд зазначив про неодноразові звернення Позивача як до закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат", так і до його правонаступника - Відповідача, стосовно погашення заборгованості з орендної плати та попередження, що систематичне невиконання орендарем обов'язків щодо слати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі. Судом відхилені доводи Відповідача щодо незаконності права вимоги у даній справі саме Позивача, оскільки перехід повноважень з розпорядження землями за спірним договором до Третьої особи, не означає автоматичну зміну сторони договору оренди та автоматичний перехід відповідних прав та обов'язків до Третьої особи. Знищення частини документів щодо оренди спірної ділянки в пожежі, що відбулась 18.07.2011, не визнана судом поважною причиною несплати Відповідачем орендної плати, оскільки Відповідачем не доведена неможливість отримати відповідні реквізити в інших органах, та враховані обставини сплати орендної плати після пожежі - в серпні 2011 та квітні 2012. Відсутність заборгованості щодо орендної плати станом на час розгляду справи та сплата такої заборгованості згідно з судовими рішеннями в адміністративних справах не спростовують підстави для розірвання спірного договору оренди. Через задоволення вимог про розірвання спірного договору оренди суд визнав обґрунтованими похідні вимоги щодо повернення переданої за таким договором земельної ділянки орендодавцеві - Позивачу. Доводи, що повернення земельної ділянки порушує право власності Відповідача через розташування на орендованій земельній ділянці багаторічних фруктових насаджень та саджанців, відхилені судом, оскільки багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт права, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. 13.06.2017 Львівський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Відповідача задовольнити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що з 2013 року порушень у сплаті орендної плати не допускалось, при реорганізації закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" у Відповідача визначена Позивачем та судом з посиланням на рішення в адміністративних справах заборгованість зі сплати орендної плати правонаступнику - Відповідачу не передавалась, що підтверджується балансом, а відтак заборгованість правопопередника, присуджена рішеннями в адміністративних справах в силу вимог закону та умов договору оренди землі не є самостійною підставою для його розірвання, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди та застосування наслідків розірвання у вигляді повернення земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 27.10.2017 Прокурор подав касаційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2017, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2017 залишити без змін.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. В результаті реорганізації до Відповідача, як правонаступника закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат", перейшли і права, і обов'язки за договором оренди від 03.04.2007, у тому числі щодо сплати заборгованості з орендної плати та відповідальності за відповідні порушення.

10. Відповідач продовжує ухилятися від своїх зобов'язань шляхом неподання з 2013 року податкових декларацій зі сплати на землю та ненадання доказів своєчасності погашення заборгованості чи її відсутності, а через неподання Відповідачем податкової декларації з плати на землю за 2013-214 роки втрати нарахувань з орендної плати становлять 73 211 грн. 04 коп., що призводить до ненадходження коштів до бюджету та порушує права Позивача.

11. Апеляційний суд безпідставно послався на обставини відсутності заборгованості по сплаті Відповідачем орендної плати з 01.02.2013, оскільки підставою вимог про розірвання спірного договору оренди стали обставини несплати орендної плати за період з 2010 по 2012 роки.

12. В іншій частині доводи скаржника є ідентичними тим, що наведені в рішенні місцевого суду.

Позиція Відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

13. Суди зробили неналежні висновки у справі через зміну відповідно до законодавства повноважень стосовно розпорядження землями, що є в оренді за спірним договором, з передачею цих повноважень Третій особі, у зв'язку із чим через відсутність відповідних повноважень у Позивача на час звернення із позовом та розгляду даної справи права останнього не є порушеними. А тому Прокурор по суті звернувся із позовом у даній справі з метою захисту прав Третьої особи, що виконує повноваження з розпорядження земельною ділянкою за спірним договором оренди, але не є стороною цього договору, а не в інтересах Позивача, у якого відсутні вказані повноваження, однак який є стороною спірного договору оренди. Через викладене неналежними є вимоги та рішення про задоволення вимог про повернення земельної ділянки саме Позивачу, а не Третій особі, а відмова апеляційним судом у задоволенні таких вимог є законною.

14. Рішення про задоволення вимог та повернення земельної ділянки за договором оренди з одночасним вилученням багаторічних фруктових насаджень, зроблених Відповідачем в період з 2007 по 2015 роки, порушує право власності останнього на вказані багаторічні фруктові насадження.

Позиція Верховного Суду

15. Згідно з положеннями частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельною ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статей 24 та 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

В постанові № 3-211гс14(910/16306/13) від 21.01.2015 Верховний Суд України, враховуючи наведені норми законодавства, підтримав позицію апеляційного та касаційного судів щодо відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав наявності заборгованості з орендної плати, підтримавши як правомірні висновки цих судів, що орендарем погашено заборгованість зі сплати орендних платежів і на час ухвалення судом рішення у справі відсутня заборгованість перед бюджетом з орендної плати.

У даній справі суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 03.04.2007, укладеного між Позивачем та закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат", стали обставини несплати орендної плати у 2011 році та у 2012 році (з вересня 2011 року по березень 2012 року, та з травня 2012 року по грудень 2012 року) попереднім орендарем - закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат". Також суди встановили, що правонаступником закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат", яким є Відповідач, створений в результаті реорганізації (перетворення) 22.05.2012, до якого перейшли права та обов'язки орендаря за договором оренди земельної ділянки від 03.04.2007, на час розгляду справи вказана заборгованість з орендної плати погашена, а обставин вчинення Відповідачем актуальних порушень вказаного договору оренди земельної ділянки судами не встановлено, а тому Суд відхиляє доводи скаржника з посиланням на порушення Відповідачем під час звітування у 2013-2014 щодо сплати орендної плати (пункт 10), оскільки такі порушення не були матеріальною підставою заявлених у даній справі позовних вимог та підставою для розірвання спірного договору оренди.

Враховуючи викладене та наведену правову позицію Верховного Суду України в постанові № 3-211гс14(910/16306/13) від 21.01.2015 , Суд підтримує висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, оскільки підставою вимог про розірвання спірного договору оренди стали обставини несплати орендної плати за період з 2010 по 2012 роки, заборгованість за якої є погашеною, у зв'язку із чим відхиляються доводи скаржника, наведені в пунктах 9 11, 12.

16. Таким чином доводи скаржника щодо незаконності відмови у задоволенні позовних вимог про припинення договору оренди землі шляхом розірвання та повернення земельної ділянки не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

17. Висновки апеляційного суду в оскаржуваній постанові про відмову у задоволенні позовних вимог та скасування протилежного рішення суду першої інстанції зроблені відповідно до норм законодавства, зокрема статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 651 Господарського кодексу України, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

18. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 921/383/15-г/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак