Постанова

від 13.06.2017 по справі 922/631/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа № 922/631/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 15.03.2017 року;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "К'ю Партс" (вх. №1703 Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.05.2017 р.

у справі № 922/631/17

за позовом Приватного підприємства "К'ю Партс" , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-1» , м. Харків

про стягнення 3 293 146,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2017р. у справі №922/631/17 (суддя Погорелова О.В.), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.05.2017 року, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року по справі №922/631/17, а саме: знято арешт, накладений на грошові кошти в межах суми позовних вимог в сумі 3176232,00 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Профі-1" (61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 24, оф. 1104; код ЄДРПОУ 33815233) та знаходяться на будь-яких рахунках в кредитно-фінансових установах, в тому числі, але не виключно: МФО 320854 - Філія ПАТ "Діамантбанк" - 2600231912748; - 26002300003435; МФО 320984 - ПАТ "Прокредитбанк" - 26009210098038; МФО 322001 - ПАТ "Універсалбанк" - 26008001323426; МФО 380805 АТ "Райфайзен банк Аваль" - 26000557302; 26001557301.

Приватне підприємство "К'ю Партс" , м. Харків з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.05.2017р. у справі №922/631/17 та прийняти нове рішення, яким заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року продовжити до моменту фактичного виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року у справі №922/631/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2017р. суддею доповідачем по справі №922/631/17 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2017р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.06.2017р.

13.06.2017 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.05.2017р. у справі №922/631/17 та прийняти нове рішення, яким заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року продовжити до моменту фактичного виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року у справі №922/631/17 (вх.№6308), які долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.06.2017 року представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 13.06.2017 року не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102221253549, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України , було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

У лютому 2017 року до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Профі-1" звернулось ПП "К'ю Партс", в якому останній просив стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу за договором поставки №15/09/16 від 15.09.2016 року у розмірі 3293146,00 грн. за неналежне виконання відповідачем умов договору щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017року заяву Приватного підприємства "К'ю Партс" про забезпечення позову - задоволено; накладено арешт на грошові кошти в межах суми позовних вимог в сумі 3176232,00 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Профі-1" та знаходяться на будь-яких рахунках в кредитно-фінансових установах, в тому числі, але не виключно: МФО 320854 - Філія ПАТ "Діамантбанк" - 2600231912748; - 26002300003435; МФО 320984 - ПАТ "Прокредитбанк" - 26009210098038; МФО 322001 - ПАТ "Універсалбанк" - 26008001323426; МФО 380805 АТ "Райфайзен банк Аваль" - 26000557302; - 26001557301; стягувачем за цією ухвалою є Приватне підприємство "К'ю Партс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, код ЄДРПОУ 36458906); боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі-1» (61010, м. Харків, вул. Червоно шкільна набережна, 24, офіс 1104, код ЄДРПОУ 33815233).

Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову виходив з того, що існує зв'язок між визначеним предметом спору й заходами до забезпечення позову, і заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача й забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-1" на користь Приватного підприємства "К'ю Партс" 3293146,00 грн. основного боргу за договором поставки №15/09/16 від 15.09.2016 року та 49397,20 грн. судового збору.

Окрім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2017р. у справі №922/631/17, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.05.2017 року, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року по справі №922/631/17, а саме: знято арешт, накладений на грошові кошти в межах суми позовних вимог в сумі 3176232,00 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Профі-1" (61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 24, оф. 1104; код ЄДРПОУ 33815233) та знаходяться на будь-яких рахунках в кредитно-фінансових установах, в тому числі, але не виключно: МФО 320854 - Філія ПАТ "Діамантбанк" - 2600231912748; - 26002300003435; МФО 320984 - ПАТ "Прокредитбанк" - 26009210098038; МФО 322001 - ПАТ "Універсалбанк" - 26008001323426; МФО 380805 АТ "Райфайзен банк Аваль" - 26000557302; 26001557301.

Колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, дії щодо вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом вказаної статті Закону, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

В абзаці 3 пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснено про те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК , обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" ).

Так, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначав про те, що 15 вересня 2016 року між сторонами у справі був укладений договір поставки товарів №15/09/16, у відповідності до умов якого позивач зобов'язувався в порядку та в строки вказані у договорі передати товар у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті, і за ціною, зазначеними у накладних, а також інших документах, які є невід'ємною частиною цього договору з моменту їх підписання повноважними представниками сторін (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.2. договору поставка товару за вказаним договором здійснюється на умовах міжнародних правил «Інкотермс 2010» . Місце поставки - склад покупця.

Загальна сума договору складається з вартості усіх партій товару, відповідно до видаткових накладних, поставленого по договору за період його дії.

Згідно п. 3.3 договору, оплата за товар, який поставляється за умовами договору здійснюється покупцем за кожну відповідну партію товару на протязі 10 календарних днів з дати отримання такої партії товару, підставою для цього є відповідна видаткова накладна.

Підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області стала та обставина, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4927998,00 грн., однак, відповідач в порушення умов договору, з позивачем повністю не розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 3176232,00 грн.

На думку позивача, у разі не забезпечення позову у нього існують достатньо обґрунтовані припущення щодо високого ступеня ризику переведення відповідачем грошових коштів зі своїх рахунків, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Право господарського суду на вжиття заходів до забезпечення позову за заявою сторони передбачено статтею 66 Господарського процесуального кодексу України , та застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення.

Апелянт, обґрунтовуючи свою правову позицію зазначає, зокрема, про те, що в результаті прийняття господарським судом Харківської області ухвали від 16.05.2017 року про скасування заходів забезпечення позову, позовні вимоги, які були повністю задоволенні рішенням господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року можуть бути не виконані, у зв'язку з відсутністю грошових коштів на відкритих банківських рахунках відповідача, що тим самим ускладнить та зробить неможливим виконання вказаного рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів з такими доводами апелянта погоджується та зазначає про те, що заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року у справі є гарантією законних вимог позивача, оскільки зазначені заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року у справі №922/631/17.

Так, позивачем було заявлено позов про стягнення 3 293 146,00 грн. заборгованості за договором поставки №15/09/16 від 15.09.2016 року, тоді як заява про вжиття заходів забезпечення позову стосується саме цієї суми заборгованості, тобто, предмету спору, а невжиття таких заходів, з огляду на доводи апелянта та обставини справи, які свідчать про те, що грошових коштів на рахунках відповідача може бути недостатньо для виплати заборгованості позивачу , або ж не бути взагалі внаслідок їх використання для оплати за іншими угодами, тобто, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Приписами п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову встановлено, що враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання , за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

А отже, враховуючи необхідність гарантування виконання рішення суду, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року у справі передчасним.

Отже, ухвалу місцевого господарського суду від 16.05.2017 року слід скасувати, оскільки господарський суд першої інстанції не повинен був скасовувати вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року заходи забезпечення позову до виконання рішення або зміни способу його виконання.

Неможливо погодитися з вимогами апелянта щодо продовження заходів забезпечення позову до моменту фактичного виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року у справі №922/631/17.

Скасуванням ухвали господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року про скасування заходів забезпечення позову, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року залишаються не скасованими.

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2017 року у справі №922/631/17 не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

За таких обставин, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, а тому ухвала господарського суду Харківської області від 16.05.2017р. у справі №922/631/17 підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, п.1, 4 ч. 1 ст. 104, ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "К'ю Партс" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.05.2017р. у справі №922/631/17 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15.06.2017 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.