Ухвала

від 15.06.2017 по справі 640/6848/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/6848/17

н/п 1-кс/640/3562/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №42016221080000156 від «24» червня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської обл., Харківського р-ну, с. Дергачі, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приватного підприємця, засновника ТОВ «Торгова марка Алінка», код ЕДРПОУ (38492797), зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

11.05.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 ,погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 юристом 2 класу ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_5 , починаючи приблизно з кінця жовтня початку листопада 2013 року, познайомився з ОСОБА_8 та його дружиною, ОСОБА_9 , з якими в подальшому у нього склалися партнерські стосунки, пов`язані з комерційною діяльністю.

Однак, у січні 2016 року ОСОБА_5 вирішив стати на шлях протиправної, злочинної діяльності, спрямованої на заволодіння у шахрайський спосіб грошовими коштами подружжя ОСОБА_10 . Для досягнення своєї корисливої мети ОСОБА_5 розробив злочинний план щодо незаконного отримання грошових коштів від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . При цьому він, розраховуючи на довіру з боку вказаних осіб, вирішив запропонувати ОСОБА_9 придбати у нього за 50000 доларів США автомобіль моделі «AUDIQ7», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_2 , тип легковий універсал-В, який він придбав у м. Києві 02.06.2014 на автомайданчику "Автоімперія" за 53 000 доларів США, який 13.05.2015 вже був оформлений на ОСОБА_11 , рідного брата своєї дружини, а потім 02.06.2015 вже від імені останнього оформлений на ім`я ОСОБА_5 нотаріально посвідчену довіреність на право користуватись (експлуатувати) та розпоряджатись (продати, здати в оренду, позичку, обміняти на інший транспортний засіб) зазначеним автомобілем.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , отримавши попередньо в січні 2016 року згоду від ОСОБА_9 на придбання за 50000 доларів США вказаного автомобіля, спочатку 01.03.2016 оформив у приватного нотаріуса ОСОБА_12 , за адресою: м. Харків, вул. Проскури, 6, офіс 1-Б, довіреність від свого імені про надання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прав на користування (експлуатацію) та розпорядження (продати, здавати в оренду, позичку, обміняти на інший транспортний засіб) автомобілем моделі «AUDIQ7», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_2 , тип легковий універсал-В. Того ж дня ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні офісу "СВС Сервіс", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Продольна, 8, наддав їм зазначену нотаріально посвідчену довіреність на право користування (експлуатувати) та розпорядження (продати, здати в оренду, позичку, обміняти на інший транспортний засіб) автомобілем моделі «AUDIQ7», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_2 , тип легковий універсал-В.

При цьому ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які нічого не підозрювали про його злочинний намір та повністю довіряла йому, що саме він є власником автомобіля, хоча той і зареєстрований на ОСОБА_11 . Потім ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , довіряючи ОСОБА_5 , та, будучи введеними ним в оману і впевненими, що вони на законних підставах придбали зазначений автомобіль, передали останньому в присутності ОСОБА_13 та ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 50000 доларів США, банкнотами по 100 доларів у кількості 50 штук, що становило 1 354 700 грн. з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 01.03.2016, так як еквівалент долара до української гривні становив 27,094 грн.

У свою чергу ОСОБА_5 , отримавши від введених ним в оману ОСОБА_9 та ОСОБА_8 50000 доларів США, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння зазначеними коштами шляхом обману та зловживання довірою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер діяння, передбачаючи його наслідки, заволодівши вказаною сумою грошових коштів, для більшої переконливості своїх прихованих шахрайських дій, власноручна дав ОСОБА_9 розписку, в якій підтвердив факт продажу ним їм автомобілю.

Після цього, ОСОБА_5 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, та повернути у свою власність автомобіль, яким тимчасово почала користуватись ОСОБА_9 , у липні 2016 року (більш точна дата органом досудового розслідування не встановлена) запропонував ОСОБА_11 , як формальному володільцю автомобіля, якому нічого не було достовірно відомо про злочинні дії ОСОБА_5 , анулювати довіреність від 01.03.2016, що той і зробив 23.07.2016. Надалі 25.07.2016 ОСОБА_11 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою щодо витребування майна, а саме автомобілю моделі «AUDIQ7», державний номерний знак НОМЕР_1 , з чужого незаконного володіння на його ( ОСОБА_15 ) користь.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у пред`явленій підозрі, вважаючи, що між ним та ОСОБА_10 скалилися цивільно-правові відносини, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Крім того зазначив, що він має на утриманні батьків похилого віку та неповнолітню дитину, та не заперечував, що він переховувався від органу досудового розслідування, оскільки з боку ОСОБА_10 до нього застосовувався моральний тиск.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні СВ Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №42016221080000156 від «24» червня 2016 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

09 вересня 2016 відносно підозрюваного ОСОБА_5 було винесено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, яке 15.09.2016 було вручено його дружині ОСОБА_16 .

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.05.2017 р., дозволено слідчому ОСОБА_4 затримати з метою приводу до Київського районного суду м. Харкова підозрюваного ОСОБА_5 , для участі в розгляді клопотання про застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

14.06.2017 р. о 16-40 год. підозрюваного ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.05.2017 р.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_9 від 05.08.2016 року про вчинення шахрайських дій гр. ОСОБА_5 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 05.08.2016; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_9 від 08.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 08.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 08.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 10.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 10.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 11.08.2016; постановою про призначення судово - автотоварознавчої експертизи від 08.08.2016; висновком експерта № 19/121/5-471 від 25.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 17.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.09.2016.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_5 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти власності, та з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілого, свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м`яких запобіжних заходів.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.4 ст.190 КК Українипередбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 128000 гр. (1600 гр. х 80 = 128 000 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №42016221080000156 від «24» червня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 41 день до 24 липня 2017 року.

Встановити ОСОБА_5 заставу в сумі 128 000 грн. (сто двадцять вісім тисяч) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу застава, справа № 640/6848/17, н/п 1-кс/640/3562/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 24 липня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - ОСОБА_1