Рішення

від 06.06.2017 по справі 523/18441/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2373/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 41

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі судового засідання Поліхранової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 року по цивільній справі за позовом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс Пересипський , Обслуговуючого кооперативу Житлове об'єднання Цементник про розірвання договору найму, виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

20.11.2014 року ОК Житлове об'єднання Цементник звернулося до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про розірвання договору найму, виселення (т. 1, а.с. 3-6).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25.08.2016 року КП ЖКС Пересипський було залучено до справи як правонаступника позивача - ОК Житлове об'єднання Цементник (т. 1, а.с. 198).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20.10.2016 року Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради було залучено до справи як належного позивача, натомість КП ЖКС Пересипський було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (т. 1, а.с. 248).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 року в задоволенні позовних вимог Суворовської РА ОМР було відмовлено (т. 2, а.с. 25-26).

Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням Суворовська РА ОМР 15.12.2016 року звернулася до суду з апеляційною скаргою. Зокрема, апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Окрім цього, апелянт звертає увагу на те, що на даний час, будинок за адресою: м. Одеса, пров. Хуторський, 6/2 не переданий до комунальної власності громади м. Одеси, а тому Суворовська РА не може бути позивачем по вказані справі. Так, апелянт просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 року (т. 2, а.с. 27-28).

В судовому засіданні відповідачка та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Інші учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином . Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення учасників провадження, які з'явились, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 року - зміні частині мотивування відмови, виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради є неналежним позивачем по справі, оскільки гуртожиток, який розташований за адресою: м. Одеса, пр. Хуторський, 6/2 не переданий до комунальної власності громади м. Одеси, а тому вирішив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в позові, проте з врахуванням процесуальної ситуації, яка була штучна створена судом, слід змінити оскаржуване рішення в частині мотивування.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2014 року ОК Житлове об'єднання Цементник звернулося до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про розірвання договору найму приміщення за адресою: м. Одеса, пров. Хуторський, 6, корп. 2, кімн. 8 та виселення з вказаного приміщення ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 3-6).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третьої особи ОК Житлове об'єднання Цементник про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії були задоволені частково. Зокрема, скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23 квітня 2014 року (реєстраційний номер майна 30269903, номер запису: 3804 в книзі: 29м/с-37) щодо реєстрації за ОК Житлове об'єднання Цементник права власності на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Хуторський, 6/1 та права власності на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Хуторський, 6/2. Вказана постанова була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року (т. 1, а.с. 44-50). Таким чином, вказане свідчить про те, що ОК Житлове об'єднання Цементник втратило право власності на спірне в даній справі приміщення.

Провадження по цивільній справі за позовом ОК Житлове об'єднання Цементник до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про розірвання договору найму, виселення зупинялося до моменту набрання законної сили рішенням по справі № 916/5214/14 Господарського суду Одеської області за позовом ОК Житлове об'єднання Цементник до Одеської міської ради за участю третіх осіб про визнання права власності на будівлю гуртожитку загальною площею 998,9 кв. м., жилою - 701,8 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Хуторський, 6/1 та права власності на будівлю гуртожитку загальною площею 1397,8 кв. м., жилою - 711,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Хуторський, 6/2. (т. 1, а.с. 73). Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 14 квітня 2015 року позовні вимоги ОК Житлове об'єднання Цементник були залишені без задоволення (т. 1, а.с. 78-85).

Провадження в справі ухвалою від 10 вересня 2015 року було відновлено (т. 1, а.с. 87).

Як свідчать витяги № 43645752 та № 43646785 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 вересня 2015 року право власності ОК Житлове об'єднання Цементник на будівлю за адресою: м. Одеса, пров. Хуторський, 6/2 та за адресою: м. Одеса, пров. Хуторський, 6/1 відповідно на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду № 815/648/15 від 07 квітня 2015 року та ухвали цього ж суду № 815/648/15 від 31 липня 2017 року було скасовано (т. 1, а.с. 101-102).

Відповідно підстав для задоволення позову у суду першої інстанції не було.

Разом з тим, 18 серпня 2016 року від ОК Житлове об'єднання Цементник до суду була подана заява про залучення КП ЖКС Пересипський як правонаступника ОК Житлове об'єднання Цементник у зв'язку з тим, що рішенням виконавчого комітету ОМР № 231 від 28 липня 2016 року було передано на баланс КП ЖКС Пересипський та закріплено за ним на праві господарського відання гуртожитки, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Одеси та розташовані за адресами: м. Одеса, пров. Хуторський, 6/2 та за адресою: м. Одеса, пров. Хуторський, 6/1 (т. 1, а.с. 191-192,193).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси вказану заяву було задоволено (т. 1, а.с. 198).

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, КП ЖКС Пересипський було подано клопотання про залучення до справи структурного підрозділу Одеської міської ради (яка, в свою чергу, являється власником приміщення за спірною адресою в даній справі) Суворовської районної адміністрації, яка виконує функції уповноваженого органу власника житлового фонду жилих та нежилих приміщень (т. 1, а.с. 242-243).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2016 року Суворовську РА ОМР було залучено до справи у якості належного позивача (т. 1, а.с. 248).

Між тим, чинним цивільним процесуальним законодавством, а саме статтею 33 ЦПК України, передбачений інститут заміни сторони по справі, однак, це стосується лише сторони відповідача, а не позивача. Як роз'яснив пленум Верховного суду України в своїй постанові № 5 від 12 вересня 2009 року, а саме п. 10 вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі (стаття 26 ЦПК), суд повинен виходити з характеру спірних правовідносин, визначеної ним норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та з матеріально-правового інтересу у вирішенні справи. Суд має також вирішити питання про участь інших учасників процесу, які сприятимуть здійсненню правосуддя (стаття 47 ЦПК). Якщо позов пред'явлений не всіма особами, яким належить таке право, суд не вправі залучати таких осіб до участі у справі як співпозивачів, оскільки згідно з принципом диспозитивності особа, якій належить право вимоги, розпоряджається своїми правами на власний розсуд. У випадку пред'явлення зустрічного позову відповідачем або позову третьої особи із самостійними вимогами при проведенні попереднього судового засідання суд за наявності для цього підстав постановляє ухвалу про об'єднання цих вимог в одне провадження та може відкласти проведення попереднього судового засідання.

За обставин даної справи, представник позивача - Суворовської РА ОМР, 08 грудня 2016 року звернувся до суду з заявою про зупинення провадження по справі до моменту державної реєстрації права власності за територіальною громадою м. Одеса будинку по пров. Хуторський, 6/2. Окрім цього, заявником було зазначено, що до моменту такої реєстрації він не може бути позивачем по даній справі (т. 2, а.с. 16). Таким чином, сторона, яка за ухвалою суду першої інстанції набула статус позивача не підтримувала процедурно позов, вважаючи, що не набула права, за захистом якого фактично було подано позов первинним позивачем.

Разом з тим, в матеріалах справи знаходиться копія Розпорядження № 231 від 28.07.2016 року про передачу КП ЖКС Пересипський на баланс (т.1., а.с. 193-194). З такої точки зору слід розрізняти право власності та оперативного керування. Перше виникає у відповідної ради, і на захист якого може звертатись Суворовська РА ОМР, як суб'єкт з делегованими повноваженнями. На захист іншого має право звертатись і КП ЖКС Пересипський . В будь-якому випадку відмова суду в задоволенні позовних вимог Суворовської РА ОМР після заміни позивача (не передбаченої законом), в умовах коли він вважав власне звернення до суду з таким позовом як передчасне є процедурно невірним, оскільки може бути оцінено як таке, що позбавляє його права на звернення до суду до відповідача за аналогічними підставами. При цьому сам факт передачі на баланс спірного майна свідчить, що на момент розгляду справу у вторинного позивача є право на захист, яке, втім згідно зі ст. 20 ЦК України він здійснює на свій розсуд.

Як зазначається в ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Оскільки позивач позовних вимог безпосередньо не заявляв, а апеляційний суд не може вчиняти дії, передбачені для суду першої інстанції, то відмовити в задоволенні позову слід з порушень правила диспозитивності, що не виключить можливості звернення з аналогічним позовом.

Таким чином, оскільки, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а судом першої інстанції були невірно застосовані норми процесуального права, колегія суддів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України змінює рішення суду першої інстанції в частині мотивування

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 року - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 року змінити в частині мотивування відмови. В іншій частині залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

06.06.2017 року м. Одеса