Рішення

від 08.06.2017 по справі 910/5859/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2017Справа №910/5859/17

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-агро"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудінвест"

про: зобов'язання вчинити дії та стягнення 1 300 000,00 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Гнатенко Ю.Є. - представник за довіреністю

від відповідача: Псалома М.В. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-агро" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудінвест" про зобов'язання вчинити дії та стягнення 1 300 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 року порушено провадження у справі №910/5859/17.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем в порушення умов укладеного з позивачем Договору поставки №783 КЗ від 01.12.2016 року було недопоставлене позивачу товар на суму 1 244 556,96 грн у кількості 108,26 тон, в зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача поставити позивачу зазначений товар. В зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 1 300 000,00 грн неустойки.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що під час переддоговірних обговорень відповідач наголошував про відсутність власних коштів для закупівлі одразу всієї партії товару, в подальшому затримка позивача в оплаті поставленого позивачем товару призвело до затримки у закупівлі відповідачем товару та втраті можливості закупівлі товару на економічно вигідних цінах, оскільки товар подорожчав. Посилаючись на ст.83 ГПК України відповідач просить суд зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки.

В судовому засіданні 03.05.2017 року оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 08.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2016 року між ТОВ Олександрівка-Агро (покупець) та ТОВ Агробудінвест (продавець) укладено Договір поставки №783 КЗ від 01.12.2016 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язався в порядку, на умовах і в терміни, передбачені цим Договором поставити (передати у власність) покупцю, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити зернові культури, соя, а також дозволені до застосування і зареєстровані в Україні компоненти для комбікормів в кількості, за якістю і за цінами вказаними у відповідних додатках до договору - Специфікаціях , які є невід'ємною частиною цього Договору.

01.12.2016 року між сторонами Договору підписано Специфікацію №1 від 01.12.2016 року, за умовами якої відповідач зобов'язався в строк до 12.12.2016 року поставити позивачу товар, а саме сою у кількості 300 000 кг вартістю 3 448 800,00 грн.

09.12.2016 року сторонами Договору підписано Додаткову угоду №1 до Договору поставки, за умовами якої відповідач зобов'язався поставити позивачу сою у кількості 300 000 кг вартістю 3 435 264,00 грн в строк до 16.12.2016 року.

У відповідності до п.2.6. Договору моментом передачі товару є момент підписання покупцем товарно-транспортної накладної на складі Покупця.

Судом встановлено, що відповідачем поставлено позивачу товар у кількості 191,20 тон на загальну суму 2 184 576,96 грн, що підтверджується видатковими накладними №306 від 12.12.2016 року на суму 399 363,36 грн, №307 від 12.12.2016 року на суму 394 141,44 грн, №308 від 12.12.2016 року на суму 267 453,12 грн, №318 від 19.12.2016 року на суму 370 401,12 грн, №320 від 27.12.2016 року на суму 387 415,20 грн, №321 від 27.12.2016 року на суму 365 802,72 грн.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками сторін, а відтак приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження поставки відповідачем позивачу товару.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач у передбачений договором строк не поставив позивачу товар в повному обсязі, а саме не поставив сою у кількості 108,26 тон на суму 1 244 556,96 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору передбачений обов'язок відповідача здійснити поставку товару, обумовленого договором, у строк до 16.12.2016 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було поставлено відповідачу товар в повному обсязі, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виконати умови договору та здійснити поставку сої у кількості 108,26 тон на суму 1 244 556,96 грн.

В зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару позивач на підставі п.5.3. Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі 1 300 000,00 грн.

Відповідно до п.5.3. Договору у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник зобов'язується сплатити покупцю неустойку в розмірі 5 % від суми не поставленого товару згідно відповідної Специфікації за кожен день прострочення поставки.

Відповідачем у відзиви заявлено про зменшення розміру нарахованої позивачем суми неустойки на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до підпункту 3.17.4 пункту 3.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 частини першої статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 233 ГК України.

Так, за приписами статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із статтею 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, що не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3 ЦК України, частині третій статті 509 ЦК України та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Зі змісту вищенаведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку за встановлених судом обставин прострочення відповідача не завдало будь-яких значних збитків позивачу, позивачем не доведені обставини щодо збитків, не зазначений їх розмір, не наданий відповідний розрахунок.

На підставі зазначеного, враховуючи невеликий термін прострочення поставки товарів, відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок прострочення поставки відповідачем товару, враховуючи, що відповідач здійснив поставку більшої частини товару, суд на підставі системного аналізу змісту приписів ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, приймаючи до уваги інтереси сторін у даній справі, дійшов висновку про можливість зменшення нарахованої позивачем неустойки до 300 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Агробудінвест (01004, м.Київ, вул.Пушкінська, будинок 21, Н/П №2, код ЄДРПОУ 35134386) поставити товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-агро" (84040, Донецька обл., Олександрівський район, село Новостепанівка, вул.Свободи, будинок 3, код ЄДРПОУ 37980355) згідно Договору поставки №783 КЗ від 01.12.2016 року сою у кількості 108,26 тон за цінами, встановленими у Договорі поставки №783 КЗ від 01.12.2016 року та Додатковій угоді №1 від 09.12.2016 року, негайно після набрання даним рішенням законної сили.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудінвест" 01004, м.Київ, вул.Пушкінська, будинок 21, Н/П №2, код ЄДРПОУ 35134386) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-агро" (84040, Донецька обл., Олександрівський район, село Новостепанівка, вул.Свободи, будинок 3, код ЄДРПОУ 37980355) 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп - неустойки та 21100 (двадцять одну тисячу сто) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повне рішення складено: 13.06.2017 р.