Постанова

від 14.06.2017 по справі 916/1969/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р.Справа № 916/1969/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 20.03.2017 року №20/03-2017-01;

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 08.02.2017 року №02/119;

від третьої особи - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2017 року

у справі № 916/1969/16

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області

до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства «Водоканал» Ренійської міської ради, м. Рені Одеської області

про стягнення 305 349 грн. 35 коп.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області, в якій просило суд стягнути з Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області вартість устаткування - 134322 грн. 00 коп., вартість устаткування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення - 10473 грн. 02 коп., 3 % річних від простроченої суми - 2793 грн. 00 коп., пеню - 157761 грн. 82 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судовий збір та витрати позивача на послуги адвоката.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2016 року у справі №916/1969/16 залучено до участі у справі Комунальне підприємство «Водоканал» Ренійської міської ради, м. Рені Одеської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.01.2017 року у справі №916/1969/16 (головуючий суддя Цісельський О.В., судді Зайцев Ю.О., Оборотова О.Ю.) позов задоволено частково, стягнуто з Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області вартість устаткування у розмірі 134322 грн. 00 коп., інфляційні у сумі 9199 грн. 99 коп., 3 % річних у сумі 2 592 грн. 04 коп., пеню у розмірі 10000 грн. 00 коп., витрати на оплату адвоката у розмірі 6634 грн. 80 коп., відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати пропорційно задоволеним вимогам та відмовлено в іншій частині позовних вимог.

Виконавчий комітет Ренійської міської ради Одеської області з рішенням господарського суду Одеської області від 17.01.2017 року у справі №916/1969/16 не погодився, тому звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2017 року у справі №916/1969/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

05.04.2017 року від ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією долучено до матеріалів справи.

17.05.2017 року на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області через канцелярію суду було подано належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів і пояснювальна записка, які судовою колегією долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статями 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін та третіх осіб не тягне за собою відкладення розгляду справи на інші строки, тому, враховуючи те, що ухвалами Одеського апеляційного господарського суду по даній справі явка учасників судового процесу не була визнана обов'язковою, справу розглянуто за наявними матеріалами та наданими представниками сторін поясненнями, а повний текст постанови направляється учасникам судового процесу по справі в установленому порядку.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 916/1969/16 та наданих представниками сторін пояснень.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2017 року у справі №916/1969/16 відповідає нормам матеріального та процесуального права України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2015 року на засіданні комісії з влаштування технічної перемички на головному водопроводі в м. Рені було вирішено виконати влаштування технічної перемички на головному водопроводі в м. Рені із влаштуванням камери. Дане рішення було оформлене протоколом засідання комісії з влаштування технічної перемички на головному водопроводі в м.Рені від 25.07.2015 року, в якому, зокрема, зазначено про те, що у строк до 07.08.2015 року має бути підготоване технічне завдання на проектування та отримана проектно-кошторисна документація, після отримання проектно-кошторисної документація вирішено просити виконавчого директора ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області виконати будівельно-монтажні роботи з влаштування і введення в експлуатацію технічної перемички у строк до 20.08.2015 року, після введення в експлуатацію перемички приступити до пуско-налагоджувальних робіт на насосній станції ІІ-го підйому у строк до 20.08.2015 року, також вирішено внести пункт по оплаті обладнання технічної перемички відповідно до проектно-кошторисної документації і здійснити оплату обладнання постачальникові в термін до 10.11.2015 року.

Також у протоколі засіданні комісії з влаштування технічної перемички на головному водопроводі в м. Рені від 25.07.2015 року зазначено про те, що у разі несплати вартості встановленого обладнання в термін до 10.11.2015 року Ренійська міська рада оплачує пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення оплати від загальної вартості обладнання, встановленого на технічній перемичці.

З протоколу з пуско-налагоджувальних робіт та запуску насосної станції ІІ-го підйому в роботу на постійній схемі при міському голові м. Рені від 06.08.2015 року №1 вбачається, що комісія вирішила зобов'язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області негайно приступити до робіт та для влаштування технічної перемички закупити і передати під монтаж:

- засувки паралельні д. 400мм. - 2 од.

- відведення гнуті д. 426мм. -1 од.;

- фланці плоскі д. 426мм. - 4 од.;

- тройник штампований д. 426мм.- 2 од.;

- перехід штампований д. 426мм. - 1 од.

А також для нормальної роботи схеми подачі води від насосної станції в місто Виконкому Ренійської міської ради купити і здати під монтаж:

- датчик регулятора тиску - 2 од.;

- бак розширювальний круглий - 1 од.;

- клапан зворотний фланцевий на кожен насос - 3 од.;

- засувки паралельні фланцеві д. 80мм. (Батерфляй) - 3 од.

10.08.2015 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області (постачальник) і Виконавчим комітетом Ренійської міської ради (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №10/08-2015, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця наступне обладнання: засувка для води д. 400мм. - 2 шт., фланець д. 400 мм. - 4 шт., перехід 500х400 мм - 1 шт., відвід д. 500 мм - 1 шт., трійник - д. 400 мм - 1 шт., а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар.

У пункті 2.1 договору купівлі-продажу зазначено, що покупець зобов'язався здійснити оплату за товар на р/р постачальника: 26006341062 в ОСОБА_4 ОСОБА_5 м. Києва, МФО 380805, код ЗКПО 25050720, відповідно до протоколу від 25.07.2015 року, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору загальна сума договору складає 104479 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ 17413 грн. 20 коп.

Пунктом 6.1 договору визначено, що він вступає в силу з 10.08.2015 року і діє по 31.12.2015 року, але до повного виконання своїх зобов'язань даного договору обома сторонами.

На виконання умов договору ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області закупило у ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Зберігаючі енергію технології і ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю МНВК НДІ приладної електроніки будівельні матеріали, серед яких і ті, які необхідно було передати відповідачу за договором купівлі-продажу від 10.08.2015 року №10/08-2015.

Листом від 17.08.2015 року №08/132 на ім'я Генерального директора ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області і директора Департаменту розвитку інфраструктури і ЖКГ Одеської облдержадміністрації, Ренійський міський голова гарантував оплату встановленого устаткування.

Позивач, на підставі акту передачі в експлуатацію насосної станції ІІ-го підйому в м. Рені Одеської області, передав відповідачу устаткування та інженерні споруди, а Комунальне підприємство "Водоканал" Ренійської міської ради прийняло виконані роботи та встановлене обладнання в повному обсязі, що підтверджується актом від 18.08.2015 року, підписаним без заперечень та зауважень в будь-якій частині.

Також, на виконання протоколу засідання комісії відповідача, позивачем було змонтовано обладнання на загальну суму 29843 грн. 00 коп., що підтверджується протоколом від 06.08.2015 року №1.

15.11.2015 року між Виконавчим комітетом Ренійської міської ради і ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області було укладено договір генерального підряду №ТП-3, відповідно до умов якого ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області взяв на себе зобов'язання на власний ризик власними та/або залученими силами виконати роботи з поточного ремонту технічної перемички на магістральному водоводі д.426-530 мм з влаштуванням камери на насосній станції ІІ-го підйому у м.Рені Одеської області.

Згідно з пунктом 2.1 договору генпідряду від 15.11.2015 року №ТП-3 ціна вищевказаних робіт визначається за домовленістю сторін і складає 104479 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ 17413 грн. 20 коп. В зазначену суму входять: плата за виконані підрядником роботи, ціна матеріалів, їх транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, а також всі інші витрати, пов'язані з належним виконанням підрядником своїх зобов'язань по цьому договору.

З ОСОБА_5 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року від 25.10.2015 року №267 вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором від 15.11.2015 року №ТП-3.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області виставило Виконавчому комітету Ренійської міської ради рахунок-фактуру від 15.10.2015 року №4-00000271 на загальну суму 104479 грн. 20 коп. за договором від 15.11.2015 року №ТП-3.

З платіжного доручення від 29.12.2015 року №173 вбачається, що Виконавчий комітет Ренійської міської ради перерахував ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області 104 479 грн. 20 коп. за договором від 15.11.2015 року №ТП-3.

Як зазначає позивач, відповідач оплатив у повному обсязі позивачу вартість пуско-налагоджувальних робіт за договором генпідряду від 15.11.2015 року №ТП-3, проте не сплатив вартості устаткування за договором купівлі-продажу №10/08-2015 і вартість додаткового устаткування, яке було змонтовано позивачем на виконання рішення комісії відповідача для негайного початку роботи насосної станції для подачі води населенню міста.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судова колегія зазначає, що в даному випадку договір купівлі-продажу №10/08-2015 було укладено задля належного виконання підрядних робіт, тому даний договір нерозривно пов'язаний з договором генпідряду від 15.11.2015 року №ТП-3.

Статтею 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За приписами статей 843, 844 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Кошторис може бути приблизним або твердим. Відповідно до статті 712 названого Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, на відміну від договору підряду, зміст договору купівлі-продажу складає сама передача предмета договору, а відтак лише факт не передання предмета договору свідчить про його невиконання зобов'язаною стороною, чого не може бути у підрядних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на засіданнях комісій прийняв рішення про необхідність проведення підрядних робіт та придбання необхідного обладнання для здійснення влаштування технічної перемички на головному водопроводі в м. Рені із влаштуванням камери.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області виконало свої зобов'язання за договором генпідряду з проведення необхідних робіт на технічній перемичці, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі і не оспорюється сторонами.

При цьому судова колегія зазначає, що з аналізу протоколів засідання комісій вбачається, що товар, який було придбано в подальшому за умовами договору купівлі-продажу, укладеному сторонами належним чином і без заперечень та зауважень в частині того, що правовідносини вже врегульовані будь-яким іншим договором, на загальну суму 104 479 грн. 20 коп., був необхідною складовою для здійснення робіт з влаштування технічної перемички на водоводі насосної станції. Тобто, без визначених в договорі матеріалів неможливо було провести пуско-налагоджувальні роботи та влаштування технічної перемички.

З огляду на те, що відповідач прийняв без зауважень та заперечень роботи за договором генпідряду, судова колегія вважає, що позивачем були поставлені та змонтовані необхідні деталі за договором купівлі-продажу та за протоколами комісій, яка вирішала питання як поставки обладнання, так і його оплати.

Також факт виконання позивача свого договірного зобов'язання з поставки товару підтверджується гарантійним листом Ренійського міського голови від 17.08.2015 року №08/132, яким відповідач зобов'язався оплатити позивачу як обладнання, так і роботи.

Факт монтажу додаткового обладнання на загальну суму 29843 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи і не спростовується відповідачем з огляду ще й на текст протоколу від 06.08.2015 року №1, з якого вбачається вирішення питання щодо переліку обладнання, яке в подальшому було використано при виконанні підрядних робіт і не ввійшло до переліку матеріалів, які були використані і оплачені відповідачем за договором підряду.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення вартості устаткування на загальну суму 134322 грн. 00 коп. підтверджуються матеріалами справи і не спростовані відповідачем належним та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, тому рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині є правомірним. Доводи апеляційної скарги щодо повної оплати відповідачем виконаних підрядних робіт, до складу яких нібито входить і сума даного позову, не прийняті до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами по справі. Зокрема, оскільки в даному випадку купівля-продаж обладнання відбулася на виконання рішення комісії відповідача для негайного проведення додаткових робіт за договором генпідряду і ці роботи зі встановлення цього устаткування були прийняті та оплачені без заперечень відповідачем, то посилання скаржника на відсутність належних первинних документів не можуть бути підставою для невиконання ним його гарантійних зобов'язань, наданих для негайного поновлення подачі води населенню шляхом визначення невід'ємною частиною договору протоколу засідання комісії відповідача, який підписаний в тому числі його уповноваженими представниками без зауважень в цій частині. Судом апеляційної інстанції за нормами статті 43 Господарського процесуального кодексу України по даній справі оцінено докази у сукупності, виходячи з фактичних обставин, які склалися між сторонами за договорами купівлі-продажу та генпідряду.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов'язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

У позовній заяві ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області просило суд стягнути з Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області інфляційні втрати у сумі 10473 грн. 02 коп. за період з листопада 2015 року по липень 2016 року.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов'язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

Судова колегія, перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань за період з листопада 2015 року по липень 2016 року, наданий позивачем, дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно частково задоволено позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, оскільки розрахунок позивача частково не відповідає вимогам чинного законодавства, тоді як розрахунок суду першої інстанції є обґрунтованим, то задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних в сумі 9199 грн. 20 коп. з відмовою у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних в сумі 1273 грн. 03 коп. є правомірним.

Також у позовній заяві ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області просило суд стягнути з Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області 3% річних у сумі 2793 грн. 00 коп. за період з 11.11.2015 року по 21.07.2016 року.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов'язання перед кредитором.

Перевіривши розрахунок позивача 3 % річних за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 11.11.2015 року по 21.07.2016 року у сумі 2793 грн. 00 коп., колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом вірно здійснено перерахунок 3 % річних та задоволено позовні вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 2592 грн. 04 коп. з відмовою у задоволенні позовних вимог про стягнення 200 грн. 96 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 157761 грн. 82 коп. за період з 11.11.2015 року по 21.07.2016 року за несплату вартості встановленого обладнання в термін до 10.11.1015 року, судова колегія зазначає наступне.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено умовами договору.

У пункті 2.1 договору купівлі продажу зазначено, що протокол засідання комісії з влаштування технічної перемички на головному водопроводі в м. Рені від 25.07.2015 року є невід'ємною частиною договору.

Водночас у протоколі засідання комісії з влаштування технічної перемички на головному водопроводі в м. Рені від 25.07.2015 року зазначено про те, що у разі несплати вартості встановленого обладнання в термін до 10.11.1015 року Ренійська міська рада оплачує пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення оплати від загальної вартості обладнання, встановленого на технічній перемичці. Тому в даному випадку сторони узгодили застосування до винної сторони договірної відповідальності у вигляді пені за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем, в порушення вимог чинного законодавства, було нараховано пеню більше ніж за 6 місяців, у зв'язку з чим і було невірно розраховано розмір пені, який підлягає до стягнення у даному випадку.

За таких обставин, Господарський суд Одеської області вірно розрахував, що пеня за прострочення сплати вартості встановленого обладнання, становить 22687 грн. 53 коп.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає правомірним зменшення місцевим господарським судом розміру пені до 10000 грн. 00 коп. з огляду на те, що у відповідності до статті 83 Господарського процесуального кодексу України це є правом суду у виняткових випадках.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу приписів статті 233 Господарського кодексу України, якщо штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Так, з приписів названих статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд за клопотанням сторони або за власною ініціативою може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд може за власною ініціативою зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки це є правом суду відповідно до норм господарського процесуального законодавства України. Водночас, суд повинен користуватись цим правом у разі, якщо сума штрафних санкцій є надмірно великою. Так як пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (стаття 611 Цивільного кодексу України), вона має компенсаційний характер та її розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

В даному випадку позивач не довів належними та допустимими доказами спричинення йому збитків несвоєчасною сплатою грошових коштів за договором купівлі-продажу, тому рішення Господарського суду Одеської області в цій частині не підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені на суму заборгованості за додатково поставлене устаткування в сумі 29843 грн. 00 коп., судова колегія зазначає, що умовами укладених між сторонами договорів та змістом протоколів комісій не було передбачено нарахування пені за несвоєчасну оплату додатково поставленого устаткування, тому місцевим господарським судом правомірно було відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, перерахувавши суми інфляційних, 3 % річних і пені, які підлягають до стягнення.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Виходячи з вищевикладеного, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте судом за результатами дослідження усіх обставин справи. Тому відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2017 року у справі № 916/1969/16 відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області просив суд стягнути з Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області витрати з оплати послуг адвоката у сумі 6000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В даному випадку адвокат ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , м. Ізмаїл Одеської області ОСОБА_1 був присутнім у всіх судових засіданнях, надав відзив на апеляційну скаргу, виконав вимоги ухвал суду, розмір витрат є співрозмірним з ціною позову, тому судова колегія вважає, що його клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2017 року у справі № 916/1969/16 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2017 року у справі №916/1969/16- залишити без змін.

Стягнути з Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області, 68800, Одеська обл., Ренійський район, м. Рені, вул. Соборна, буд. №103, код ЄДРЮОФОПГФ 04056990 на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «ПІВДЕНБУД» , 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, буд. №2-А, код ЄДРЮОФОПГФ 25050720 витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 6000 грн. 00 коп.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя ОСОБА_6 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_5