Постанова

від 06.06.2017 по справі 817/678/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2017 р.Р і в н е 817/678/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники ОСОБА_1м., ОСОБА_2

відповідача: представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т АН О В И В:

Державне підприємство "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" (далі - ДП "Радивилівський КХП") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002521401 від 25.04.2017.

Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали, суду пояснили, що оскаржуване рішення податкового органу винесене формально без належного правового аналізу господарських операцій підприємства, воно суперечить достовірним даним бухгалтерського та податкового обліку, діючому законодавству. Доводили, що податкове рішення прийняте на припущеннях контролюючого органу, а не на основі об'єктивних даних, на помилкових висновках, без вивчення специфіки виробництва та технологічних властивостей підприємства. Вказували, що при проведені перевірки фінансово-господарської діяльності комбінату хлібопродуктів за 2015-2016 роки перевіряючі користувались зведеними відомостями витрат та обсягами вартості надання послуг в окремі місяці, а не первинними документами, в яких відображено фактичні витрати пов'язані з підготовкою матеріально-технічної бази до прийняття зерна урожаю 2015 року та витрати, пов'язані з утриманням та поточним ремонтом млин заводів, не враховуючи при цьому сезонний ритм роботи елеваторів пов'язаний із заготівлею зерна. Також вказували, що висновки контролюючого органу про реалізацію товарів/послуг за ціною нижче собівартості в сумі 2725050 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 545010 грн. є упередженими, формальними та необґрунтованими. Зауважували, що в акті перевірки жодного факту реалізації продукції/послуг нижче собівартості податковий орган не відобразив. Відсутні зафіксовані належним чином з посиланням на конкретні документи випадки реалізації товарів/послуг нижче собівартості із зазначенням контрагентів та наданням реєстру конкретних підприємств, яким начебто комбінат реалізував продукцію/послуги за цінами нижче собівартості. Це призвело до винесення контролюючим органом податкового рішення, прийнятого на основі необ'єктивних та помилкових висновків, без вивчення технологічних особливостей роботи підприємства, специфіки виробництва та сезонного характеру надання підприємством послуг. За наведеного просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, суду пояснила, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань позивача за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено їх заниження, на загальну суму 545010 грн. У наданому платником запереченні до акту перевірки зазначено, що при перевірці не враховано сезонний ритм роботи елеваторів, складів ХПП та вартість проведених поточних ремонтів. Проте підприємство проводило діяльність з переробки, зберіганню та очищенню зерна у всіх місяцях протягом всього перевірямого періоду. Доводила, що згідно з регістрами бухгалтерського обліку позивача встановлено, що в деяких місяцях підприємством здійснено надання послуг нижче їх собівартості. Представник відповідача зазначила, що при реалізації послуг по зберіганню, очищенню та переробці зерна підприємством на кожен вид послуг розраховується калькуляція. Отже, при формуванні ціни наданих послуг враховуються всі понесені підприємством затрати (прямі матеріальні витрати, загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут). Витрати майбутніх періодів при визначені собівартості не враховуються. Перевіркою було встановлено, а даними бухобліку позивача підтверджено, що ДП "Радивилівський КХП" проводило діяльність з надання послуг, доходи від яких нижчі за їх собівартість. Таким чином, за результатами проведеної перевірки встановлено реалізацію послуг нижче собівартості в сумі 2725050 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 545010 грн. На підставі наведеного просила відмовити в задоволенні позову повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" зареєстроване як юридична особа 19.03.2002; взяте на облік як платник податків 03.01.1992; зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №009557917156 від 09.07.1997; види діяльності за КВЕД: виробництво продуктів борошомельно-круп'яної промисловості (аркуш акта 2, а.с.8, 29).

З матеріалів справи встановлено, що в період з 06.03.2017 по 03.04.2017 на підставі направлень від 03.03.2017 №181/17-00-14-01 - №186/17-00-14-01, від 21.03.2017 №288/17-00-13-05 та наказу від 21.02.2017 №130, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України проведена планова виїзна перевірка ДП "Радивилівський КХП" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016.

За результатами перевірки складено акт №157/17-00-14-01/00955791 від 10.04.2017 (а.с.8-25), відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення ДП "Радивилівський КХП" п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України - занижено податкові зобов'язання з ПДВ в результаті реалізації послуг нижче собівартості на суму 545010 грн., в тому числі: за січень 2015 року в сумі 4310 грн., за лютий 2015 року в сумі 21135 грн., квітень 2015 року в сумі 56624 грн., травень 2015 року в сумі 71436 грн., червень 2015 року в сумі 136721 грн., липень 2015 року в сумі 59008 грн., серпень 2015 року з сумі 52155 грн., жовтень 2015 року в сумі 104219 грн., листопад 2015 року в сумі 30499 грн., грудень 2015 року в сумі 8903 грн.

Позивачем подано письмове заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду якого висновки акта залишені без змін (а.с.26, 29-30, 32).

25.04.2017 Головним управлінням ДФС у Рівненській області на підставі акта перевірки №157/17-00-14-01/00955791 від 10.04.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0002521401, яким ДП "Радивилівський КХП" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 817515,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 545010,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 272505,00 грн. (а.с.31).

Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.

За даними акта №157/17-00-14-01/00955791 від 10.04.2017 проведеною вибірковою перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено заниження задекларованого суб'єктом господарювання показника у рядку 1 Декларації на загальну суму 545010 грн., в тому числі за січень 2015 року в сумі 4310 грн., за лютий 2015 року в сумі 21135 грн., квітень 2015 року в сумі 56624 грн., травень 2015 року в сумі 71436 грн., червень 2015 року в сумі 136721 грн., липень 2015 року в сумі 59008 грн., серпень 2015 року з сумі 52155 грн., жовтень 2015 року в сумі 104219 грн., листопад 2015 року в сумі 30499 грн., грудень 2015 року в сумі 8903 грн.

При цьому, таке заниження обраховано наступним чином:

1) Операції по реалізації послуг по елеватору ККЗ: лютий 2015 року: дані рахунку 703/12 дохід від надання послуг елеватора ККЗ - 111972 грн.; дані рахунку 912 собівартість по ККЗ - 207995 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 96023 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 19204,60 грн.; квітень 2015 року: дані рахунку 703/12 - 77978 грн. собівартість - 147977грн., різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 69999 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 13999,8 грн.; травень 2015 року: дані рахунку 703/12 - 9016 грн.; собівартість - 144785 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 135769 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 27153,8 грн.; червень 2015 року: дані рахунку 703/12 - від'ємне значення - 134008 грн.; собівартість - 1254180 грн., різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 388188 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 77637,6 грн.; липень 2015 року: дані рахунку 703/12 - 302070 грн.; собівартість - 374716 грн. різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 72646 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 14529,2 грн.; серпень 2015 року: дані рахунку 703/12 - 2194988 грн.; собівартість - 453289грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - - 233791 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 4 6758,2 грн. Всього, визначено в такий спосіб ПДВ на рівні 199283грн.

2) Реалізація послуг по елеватору КХП: січень 2015 року: дані рахунку 703/14 - 239584 грн.; собівартість - 261136грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 21552 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 4310 грн.; лютий 2015 року: дані рахунку 703/14 - 318349 грн.; собівартість - 320050 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 1701 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 340 грн., квітень 2015 року: дані рахунку 703/14 - 67545 грн.; собівартість - 280665 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 213120 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 42624 грн.; травень 2015 року: дані рахунку 703/14 - 82139 грн.; собівартість - 230407 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 148268 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 29653,6 грн.; червень 2015 року: дані рахунку 703/14 - 82222 грн.; собівартість - 265659 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 183437 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 36687,4 грн.; липень 2015 року: дані рахунку 703/14 - 145805 грн.; собівартість - 335654 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 189849 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 37969,8 грн.; серпень 2015 року: дані рахунку 703/14 - 490543 грн.; собівартість - 517526грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 26983 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 5396,6 грн. Всього визначено в такий спосіб ПДВ - 156982 грн.

3) Реалізація послуг по хлібоприймальному підприємстві: лютий 2015 року: дані рахунку 703/23 - 100736 грн.; собівартість - 108685 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 7949 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 1590 грн.; травень 2015 року: дані рахунку 703/23 - 17246 грн.; собівартість - 90385 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 73139 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 14628 грн.; червень 2015 року: дані рахунку 703/23 - 59271 грн.; собівартість - 171252 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 111981 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 22396 грн.; липень 2015 року: дані рахунку 703/23 - 214185 грн.; собівартість - 246730 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 32545 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 6509 грн. Всього визначено в такий спосіб ПДВ на рівні - 43533 грн.

4) Реалізація по борошномольному виробництві: жовтень 2015 року: дані рахунку 701 дохід від реалізації - 602011 грн.; собівартість - 1123104 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 521093 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 104218,6 грн.; листопад 2015 року: дані рахунку 701 - 988377 грн.; собівартість - 1140873 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 152496 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 30499,2 грн.; грудень 2015 року: дані рахунку 701 - 1585458 грн.; собівартість - 1629972 грн.; різниця між собівартістю і доходом має від'ємне значення - 44514 грн., а тому на неї нараховано ПДВ у розмірі 20% - 8902,8 грн. Всього визначено в такий спосіб ПДВ на рівні - 143620,6 грн.

Витрати майбутніх періодів у складі собівартості не враховувались.

Таким чином встановлено реалізацію послуг та продукції нижче собівартості, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ в загальній сумі 545010 грн. (аркуші акта 9, 10, а.с.12).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин суд зазначає, що відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла в періоді охопленому перевіркою), об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла в періоді охопленому перевіркою), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Правова конструкція зазначених норм податкового права свідчить на користь того, що перевірці підлягає правильність визначення бази оподаткування кожної окремої операції з постачання самостійно виготовлених платником податків товарів та/або послуг.

З дослідженого судом акта перевірки №157/17-00-14-01/00955791 від 10.04.2017 встановлено, що фіскальним органом постачання самостійно виготовлених платником податків товарів та/або послуг не аналізувалось в розрізі кожної операції. Акт перевірки не містить опису таких операцій з посиланням на первинні документи, якими вони оформлені. Не зазначено в акті і підстав неможливості здійснити аналіз таких операцій.

Фактично, фіскальний орган зробив висновки про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ на 545010 грн. виключно на підставі узагальнених даних бухгалтерського обліку позивача за 2015 рік в розрізі місяців (а.с.71-74, 106-113).

Хоча контролюючим органом в акті перевірки вказано, що заниження позивачем податку на додану вартість встановлено в результаті проведення вибіркової перевірки відображеного показника за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на підставі таких документів, як: договорів, виписок банків, меморіальних ордерів, оборотно-сальдових відомостей, виданих податкових накладних, актів виконаних робіт, реєстрів виданих податкових накладних, інших первинних бухгалтерських документів. Разом з тим, відсутні будь-які конкретні відомості про такі операції (реквізити первинних документів, реквізити контрагентів, дані калькуляцій тощо). У зв'язку з цим, зазначені висновки не можна визнати ні об'єктивними, ні ґрунтовними.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п.2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (далі - Порядок №727), акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.3 розділу ІІ Порядку №727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку №727 визначено, що в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.5 розділу ІІ Порядку №727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи , регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №727 визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи , на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.

Акт перевірки №157/17-00-14-01/00955791 від 10.04.2017 вказаним вимогам не відповідає, позаяк містить лише узагальнений опис узагальнених даних платника податків. Акт перевірки, в частині, яка стосується оспорюваного податкового повідомлення-рішення, не містить аналізу господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ, як і не містить даних про первинні документи, якими такі операції оформлені.

Відповідно до цього такий акт не може вважатися належним носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд виходить з того, що завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від неправомірних дій чи рішень суб'єктів владних повноважень, тому, дотримуючись принципу змагальності, суд враховує ч. 2 ст. 71 КАС України, яка встановлює, що саме контролюючий орган повинен довести правомірність свого рішення.

З огляду на вищенаведене, податкове повідомлення-рішення №0002521401 від 25.04.2017 не відповідає критеріям правомірності, установленим статтею 2 КАС України, прийняте необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, а відтак, порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.

Судові витрати присуджуються на користь позивача у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0002521401 від 25.04.2017, згідно якого Державному підприємству "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 817515,00 грн., в тому числі 545010,00 грн. - за податковим зобов'язанням та 272505,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь позивача Державного підприємства " Радивилівський комбінат хлібопродуктів" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 12262,73 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Друзенко Н.В.