Рішення

від 15.06.2017 по справі 908/1098/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/29/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017 Справа № 908/1098/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

За участю представників сторін: від прокуратури (позивач) - ОСОБА_1, службове посвідчення № 035881 від 05.20.2015; від відповідача-1 - не з'явився; від відповідача-2 - не з'явився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1098/17

за позовом: Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5)

до відповідача 1: Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70430, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Наталівка, вул. 8 Березня, буд. 93)

до відповідача 2: Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_2М.» (70030, Запорізька обл., Вільнянський р-н, м. Михайлівка, вул. Шкільна, 11)

про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки

СУТНІСТЬ СПОРУ:

26.05.2017 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області до Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_2М.» про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1098/17, якій присвоєно номер провадження 22/29/17, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 15.06.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що обов'язковою передумовою для передачі в оренду земельної ділянки за договором є проведення земельних торгів (аукціону), прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування та проведення оцінки земельної ділянки, що передається в оренду. В порушення вимог чинного законодавства, зазначені дії при укладенні спірного договору вчинені не були, у зв'язку з чим договір підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка підлягає поверненню власнику в порядку двосторонньої реституції. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокуратура посилається на ст. ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. 116, 124, 135 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 29, 44, 54-57 ГПК України.

За клопотанням представника прокуратури розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник прокуратури в судовому засіданні 15.06.2017 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду від 29.05.2017 не виконали, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання відповідачі повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.06.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника прокуратури, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького районного суду від 24.11.2009 по справі № 2-О-59/2009 за заявою Прокурора Запорізького району в особі Наталівської сільської ради Запорізького району про визнання спадщини відумерлою, заява задоволена, визнано відумерлою спадщину ОСОБА_3, який помер 10.05.2001 року, у вигляді земельної ділянки площею 8,07 умовних кадастрових гектарів з розпайованих земель колективної власності колишнього КСП Колос , передано у власність територіальної громади - Наталівської сільської ради земельну ділянку площею 8,07 га умовних кадастрових гектарів.

З метою оформлення права власності на вказану земельну ділянку Наталівською сільською радою замовлено в ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). За результатами розроблення такої документації встановлена площа земельної ділянки в розмірі 11,2641 га.

На підставі вказаного рішення суду та технічної документації 17.09.2015 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий № 2322186800:02:001:0017 за Наталівською сільською радою.

У подальшому, 01.12.2016 між Наталівською сільською радою (орендодавець, відповідач 1 у справі) та Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_2М. (орендар, відповідач 2 у справі) укладено договір оренди землі, який 19.12.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18192329 (далі - договір оренди).

У відповідності до п. 1.1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим № 2322186800:02:001:0017, яка знаходиться на території Наталівської сільської ради в межах згідно з планом, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 2.1 вказаного договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 11,2641 га, в тому числі ріллі 11,2641 га з кадастровим № 2322186800:02:001:0017. Цільове призначення земельної ділянки: 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). Категорія землі: землі сільськогосподарського призначення. На земельній ділянці об'єкти нерухомого майна відсутні.

За положеннями п. 2.2 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 206367,20 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції.

Пунктом 3.1 договору оренди передбачено, що він укладений на 10 років і діє до 01.12.2026 року.

Вищезазначена земельна ділянка 01.12.2016 Наталівською сільською радою передана в оренду СФГ ОСОБА_2М. , про що свідчить акт прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 01.12.2016.

Таким чином, на умовах оренди, строком на 10 років, була передана земельна ділянка площею 11,2641 га, вартістю 206367,20 грн, для вирощування сільськогосподарської продукції.

Предметом розгляду по даній справі є визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2016, укладеного Наталівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_2М. щодо оренди земельної ділянки площею 11,2641 га, кадастровий номер 1186800:02:001:0017, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, який 19.12.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18192329.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Таким чином, підставою для передачі в оренду земельної ділянки комунальної власності є рішення органу місцевого самоврядування.

Однак, в даному випадку рішення щодо передачі вказаної земельної ділянки в оренду Наталівською сільською радою не приймалось, про що зазначено в листі Наталівської сільської ради № 264 від 20.04.2017.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

При цьому, частинами другою та третьою статті 134 ЗК України не передбачено винятку щодо обов'язковості проведення земельних торгів при передачі земельної ділянки в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції.

Згідно ч. 1 ст. 135 ЗК України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Отже, обов'язковою передумовою для передачі в оренду такої ділянки є проведення земельних торгів (аукціону).

Однак, незважаючи на вищезазначене, вказаний договір оренди землі укладався без проведення земельних торгів, про це свідчить лист Наталівської сільської ради № 264 від 20.04.2017

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі передбачено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною першою пункту 289.1 статті 289 ПК України та ч. 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі, як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України Про оцінку земель ).

Однак, незважаючи на вищенаведене, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки не проводилась, вартість земельної частки (паю) взято із довідки щодо вартості земельної частки (паю), наданої ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, про що зазначено в листі Наталівської сільської ради № 264 від 20.04.2017.

Таким чином, враховуючи, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, договір оренди землі, укладений без її врахування є таким, що суперечить приписам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним згідно із ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України під час розгляду справ: № 3-70гс15 постанова від 20.05.2015, № 3-297гс15 постанова від 01.07.2015, № 3-41гс15 постанова від 08.04.2015.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 11.05.2016 по справі № 6-824цс16 акцентував увагу на тому, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, тому факт не проведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, не є суто формальною підставою для визнання спірного договору недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, договір оренди землі від 01.12.2016 є таким, що суперечить вимогам ст.ст. 116, 124, 135 ЗК України, ст. 16 Закону України Про оренду землі , ст. 289 ПК України, ст. 13 Закону України Про оцінку земель та на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню судом недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину.

За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною.

Пунктом б ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Частиною 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Тобто, територіальна громада як власник спірного нерухомості чи землі делегує сільській раді повноваження щодо права власності від її (громади) імені, в її інтересах.

Спірна земельна ділянка на підставі рішення Запорізького районного суду від 24.11.2009 по справі № 2-О-59/2009 перейшла у комунальну власності та в силу положень ст. 83 Земельного кодексу України є власністю територіальної громади в особі Наталівської сільської ради.

Відповідно до інформації, наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником цієї земельної ділянки є Наталівська сільська рада.

Враховуючи, що договір оренди землі від 01.12.2016, укладений між Наталівською сільською радою та СФГ ОСОБА_2М. , підлягає визнанню недійсним, земельна ділянка підлягає поверненню власнику в порядку двосторонньої реституції.

Таким чином, спірна земельна ділянка має бути повернена власнику - територіальній громаді в особі Наталівської сільської ради. При цьому, Наталівська сільська рада, у правовідносинах повернення землі діє як представницький орган від імені та в інтересах територіальної громади.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України територіальна громада як власник спірного об'єкта нерухомості чи землі делегує сільській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади (постанова ВСУ від 18.01.2017 у справі № 2-2723цс16).

Таким чином, позовна вимога прокурора про повернення земельної ділянки направлена саме на захист інтересів територіальної громади, як власника спірної землі, а не Наталівської сільської ради, яка розпорядилась спірною землею з порушенням вимог закону, тобто всупереч волі громади.

Правова можливість повернення земельних ділянок комунальної власності територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування у разі звернення прокурора з позовами про визнання незаконними відповідних рішень рад, недійсними правовстановлюючих документів на землю та як наслідок повернення землі визначена у постановах Верховного Суду України у справах № 6-3090цс15 та № 6-3079цс15.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15 (зі змінами та доповненнями) центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Відповідно до п. 4 вказаного Положення Держгеокадастр України організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

- дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Разом з цим, пунктом 5-1 Положення передбачено, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право, зокрема, звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Аналогічні повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначено і статтями 6, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

При цьому, ані вказаним Законом, ані Положенням, Держгеокадастр України не наділений повноваженнями щодо звернення до суду із позовами про визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Таким чином, на цей час відсутній орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

З урахуванням викладеного, прокурор звернувшись з цим позовом набув статусу позивача.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо визнання недійсними угод укладених в порушення чинного законодавства.

Отже, укладенням Наталівською сільською радою оскаржуваного договору оренди землі порушено законодавчо встановлений державою порядок правомірного розпорядження землею.

Встановленням процедури надання земельних ділянок в оренду, Держава виконувала свої функції щодо максимального врегулювання суспільних відносин з урахуванням принципу справедливої рівноваги між приватними та публічними інтересами.

При цьому, Держава, наділяючи свої органи певними повноваженнями для забезпечення ефективного та стабільного функціонування, не лише очікує безумовного дотримання ними законів, але й, в першу чергу, забезпечення виконання законодавчо встановлених норм на місцях.

Свідоме ігнорування Наталівською сільською радою норм матеріального права при передачі землі в оренду суперечить вимогам ст. 19 Конституції України, підриває авторитет законодавця, яким унормовано суспільні відносини у цій сфері та порушує принцип законності.

Передавши у власність земельні ділянки всупереч вимогам земельного законодавства України, орган місцевого самоврядування на власний розсуд розмежував осіб, які діють в межах правового поля та тих, які обирають інший, більш зручний механізм, який суперечить вимогам законодавства та принципу рівності сторін.

Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам та інтересам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Розпорядження земельними ділянками, з порушенням вимог законодавства, свідчить про порушення інтересів держави, адже правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес .

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-92цс13.

Сільськогосподарська земля є базисом української економіки, тому правомірне розпорядження нею та рівний доступ громадян до земельних ресурсів є запорукою ефективного функціонування економіки, своєчасного наповнення бюджету та дотримання конституційних гарантій.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурор надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, доказів належного виконання зобов'язань за договором оренди землі суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються пропорційно на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області до відповідача 1: Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, до відповідача 2: Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_2М.» задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди землі від 01.12.2016, укладений між Наталівською сільською радою Запорізького району Запорізької області (70430, Запорізька область, Запорізький район, с. Наталівка, вул. 8 Березня, буд. 93, код ЄДРПОУ 25478984) та Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_2М. (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, 11, код ЄДРПОУ 19275892) щодо оренди земельної ділянки площею 11,2641 га, кадастровий номер 1186800:02:001:0017, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, який 19.12.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18192329.

Зобов'язати Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2М. (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с.Михайлівка, вул. Шкільна, 11, код ЄДРПОУ 19275892) повернути земельну ділянку площею 11,2641 га, кадастровий номер 2322186800:02:001:0017, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь територіальної громади в особі Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70430, Запорізька область, Запорізький район, с. Наталівка, вул. 8 Березня, буд. 93, код ЄДРПОУ 25478984).

Стягнути з Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70430, Запорізька область, Запорізький район, с. Наталівка, вул. 8 Березня, буд. 93, код ЄДРПОУ 25478984) на користь прокуратури Запорізької області (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Матросова 29а, м. Запоріжжя, 69057,розрахунковий рахунок № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2М. (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, 11, код ЄДРПОУ 19275892) на користь прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 2 (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 19.06.2017.

Суддя О.В. Ярешко