Рішення

від 13.06.2017 по справі 912/827/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 рокуСправа № 912/827/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/827/17

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області

до відповідача: Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: відкритого акціонерного товариства "Гайворонський комбінат хлібопродуктів"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: публічного акціонерного товариства "Гайворонський спеціалізований кар'єр"

про визнання частково недійсним рішення.

Представники:

від прокуратури - ОСОБА_1, посвідчення № 042586 від 30.03.2016 р.;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи (ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів") - участі не брали;

від 3-ї особи (ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр") - ОСОБА_2, довіреність № 415 від 15.05.2017 р.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення Гайворонської міської ради від 26.09.2012 р. № 693 про оформлення права власності на нерухоме майно в частині залізничної колії загального користування протяжністю 1009 м за ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Гайворонська міська рада рішенням № 693 від 26.09.2012 р. визнала право власності за ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" на під'їзну залізничну колію протяжністю 5735 метрів, до якої увійшла залізнична колія загального користування протяжністю 1009 м. Водночас вказана залізнична колія під час приватизації Гайворонського комбінату хлібопродуктів не увійшла до його статутного капіталу, проте залишена на балансі ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів", внаслідок чого така залізнична колія, згідно положень Закону України "Про управління об'єктами державної власності", спільного наказу Фонду Державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. № 908/68 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", залишилась у державній власності. Даний об'єкт державної власності, за твердженням позивача, належить до сфери управління регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області. З огляду на вказане протиріччя позивач просить визнати недійсним рішення відповідача № 693 від 26.09.2012 р. лише в частині оформлення права власності на залізничну колію загального користування протяжністю 1009 м за ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр".

06.04.2017 р. позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог за № 77-24, у відповідності до змісту якої позов доповнено вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно в частині залізничної колії загального користування протяжністю 1009 м від 02.10.2012 р. (а.с. 32-33 том 1).

Згідно ухвали від 12.04.2017 р. господарським судом не прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог з підстав, що в ній викладені. Таким чином, подальший розгляд справи здійснюється господарським судом за вимогою, що первісно заявлена у позовній заяві.

У відповідності до письмових пояснень від 23.05.2015 р. позивач вказує на те, що відповідачем під час оформлення оспорюваного рішення було порушено вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, а також порушено право державної власності на залізничну колію протяжністю 1009 м, яка у процесі приватизації не увійшла до статутного капіталу ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів", але залишилася на його балансі. Крім того, спірним рішенням порушено право приватної власності іншої юридичної особи - ТОВ "Олд Мілл" на залізничну колію протяжністю 656 м (колії № 2 (330 м) та № 3 (326 м) на станції Виставкова). Факт оформлення за ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" права власності на під'їзну залізничну колію протяжністю 5 735 м № 5 у складі майнового комплексу підприємства, яку товариство не отримувало від засновника під час корпоратизації прямо вказує на протиправність дій Гайворонської міської ради (а.с. 1-7 том 3).

30.05.2017 р. позивачем подано до суду письмове клопотання про залишення без розгляду позовної вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області до Гайворонської міської ради про визнання недійсним рішення Гайворонської міської ради від 26.09.2012 р. № 693 про оформлення права власності на нерухоме майно. У зазначеному клопотання позивач також просить повернути сплачену суму судового збору (а.с. 68 том 3).

Гайворонською міською радою подано до суду письмовий відзив на позов, згідно якого відповідач не визнає позов в повному обсязі, стверджуючи, що позивачем належними засобами доказування не доведено наявність у держави права власності на 1009 м залізничної колії, не доведено місцезнаходження вказаного відрізку залізничної колії та його характеристики, за якими було б можливо ідентифікувати цей об'єкт в натурі, а отже, відсутні підстави вважати, що у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення були порушені права та охоронювані законом інтереси держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (а.с. 40-41 том 1).

У письмових поясненнях від 16.05.2017 р. відповідач стверджує, що ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" разом із заявою про визнання права власності подав всі необхідні документи, які відповідають вимогам, установленим Тимчасовим положенням та іншими нормативно-правовими актами, діючими на момент подання заяви та які дали змогу встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а тому оспорюване рішення є законним та прийнятим у відповідності до норм законодавства, діючого на момент його прийняття. До того ж зауважує, що ані в позовній заяві, ані під час судового розгляду справи позивачем не оспорювалась компетенція відповідача, як органу, уповноваженого приймати відповідні рішення про визнання права власності та не наведено нормативного обґрунтування невідповідності законам України (а.с. 219-220 том 2).

Згідно письмового відзиву на позов третя особа у справі на стороні відповідача - ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" також заперечила проти задоволення позову, зазначаючи про невідповідність доводів позивача фактичним обставинам. Так, зокрема, третя особа вказує на те, що ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" має свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02.10.2012 р. серії САЕ № 645576 в якому, серед іншого, значиться "під'їзна залізнична колія 5735 метрів"; до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав № 35689848 від 01.20.2012 р., внесено відповідні відомості про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" на підставі згаданого свідоцтва про право власності, що є офіційним визнанням та підтвердженням державою речових прав на нерухоме майно ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр", до якого входить залізнична колія від ПК 13+31,38 до ПК 23+80.

Крім того, третя особа звертає увагу суду на той факт, що позивач вже намагався в судовому порядку визнати за собою право власності на залізничну колію довжиною 1009 м (справа № 3/228, що розглядалась Господарським судом Кіровоградської області), проте судом було відмовлено у задоволенні позову з огляду на недоведеність конкретного місця знаходження залізничної колії довжиною 1009 м.

Також третя особа також наголошує, що оспорюване рішення не містить рішень міської ради відносно оформлення права власності на залізничну колію загального користування протяжністю 1009 метрів, а надані до суду позивачем докази не дають підстав стверджувати, що прийняттям оспорюваного рішення були порушені права та охоронювані інтереси позивача (а.с. 43-51, 202-204 том 1, 52-55 том 3).

У відповідності до письмових пояснень від 10.05.2017 р. третя особа у справі на стороні позивача - ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Так, третя особа зазначає, що залізнична колія загального користування протяжністю 1009 м не увійшла під час приватизації до статутного капіталу товариства, є власністю держави, але залишається на балансі ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів".

З огляду на наведене, на думку третьої особи на стороні позивача, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваного рішення (а.с. 135-138 том 1).

Згідно повідомлення від 22.05.2017 р. господарський суд повідомлено про участь у даній справі прокуратури Кіровоградської області з метою захисту державних інтересів у сфері державної власності (а.с. 222-223 том 2).

Прокуратурою Кіровоградської області подано до суду письмові пояснення по суті спору від 31.05.2017 р., у відповідності до яких прокурор стверджує, що під час приватизації Гайворонського комбінату хлібопродуктів до статутного капіталу ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" не передано та залишено у державній власності залізничну під'їзну колію загального користування, яка будувалась вказаним підприємством та розміщена в межах станцій Виставкова та Промислова, має протяжність 1009 м і не входить до 3140 м тієї колії, що будувалась Гайворонським спеціалізованим кар'єром та розміщена на перегонах між станціями Гайворон - Спецкар"єр - Виставкова - Промислова. Гайворонською міською радою безпідставно прийнято технічний НОМЕР_1 року за первинний документ, який підтверджує факт виникнення права власності ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" на всю залізничну колію протяжністю 5735 м. Вищевикладене свідчить про те, що відповідачем безпідставно прийнято оспорюване рішення в частині оформлення права власності ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" на залізничну під'їзну колію протяжністю 1009 м, яка належить державі та порушено право власності держави на вказане майно. Зазначені обставини є підставами для визнання недійсним оспорюваного рішення в частині залізничної колії загального користування протяжністю 1009 м за ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр". Враховуючи наведене, прокурор просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 69-74 том 3).

У судовому засіданні 13.06.2017 р. присутні в засіданні учасники господарського процесу підтримали власні правові позиції відносно предмету спору.

Представники позивача, відповідача та третьої особи на стороні позивача - ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" участі в судовому засіданні не брали, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується відповідними доказами (а.с. 78-80 том 3).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників господарського процесу, господарський суд встановив наступне.

14.09.2012 р. виконавчий директор ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" звернувся до Гайворонського міського голови із заявою за № 1036/14, згідно якої просив визнати право приватної власності за ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" на комплекс будівель про пров. Кар"єрському, 2; будівлю блок-поста № 2 по вул. Пушкіна "А"; будівлю адміністративно-побутового корпусу по пров. Кар"єрському, 2 "З". До зазначеної заяви заявником додано перелік будівель і споруд, які належать ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр", а саме: контора, склад № 1, склад № 2, прохідна, гараж для трактора, магазин, вузол перевантаження, електрощитова ДСД-1, електрощитова і ЗТП ДСД-1, електрощитова ДСД-1, туалет, погріб, склад кисневих балонів, котельня, автопрофілакторій, виробничо-складський корпус, побутова будівля біля будівлі ТО-2, будівля ТО-2, закритий майданчик по ремонту гірничо-дробильного обладнання, акумуляторна, склад деревоматеріалів, тепловозне депо, лабораторія, блок-пост № 1, склад ПММ, електрощитова ДСД-1, електрощитова РП-0.4 ДСД-2, вагова автомобільного транспорту, майстерня ДСД-1, огорожа металева довжиною 67 метрів, огорожа залізобетонна довжиною 388 метрів, ворота, ворота, під'їзна залізнична колія загальною протяжністю 5735 метрів (почато колії - знак "Межа під'їзної колії" встановлений на ПК 5+25), ворота. До зазначеної заяви ПАТ Гайворонський спеціалізований кар'єр" додано документи на зазначені об'єкти (а.с. 3 - 217 том 2).

26.09.2012 р. виконавчим комітетом Гайворонської міської ради прийнято рішення за № 693 "Про визнання права приватної власності ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" (далі - оспорюване рішення, а.с. 120 том 1), у відповідності до якого на підставі представлених документів та керуючись Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухомість від 07.02.2002 р. вирішено:

1. Надати юридичні адреси:

- блок-посту № 2 - вулиця Пушкіна, 21 "А";

-адміністративно-побутовому корпусу - провулок Кар"єрський, 2 "З".

2. Визнати право приватної власності за публічним акціонерним товариством (ПАТ) "Гайворонський спеціалізований кар'єр" на:

- комплекс будівель по провулку Кар"єрському, 2;

- адміністративно-побутовий корпус по провулку Кар"єрському, 2 "З";

- блок-пост № 2 по вулиці Пушкіна, 21 "А".

Ульяновському міжміському бюро технічної інвентаризації оформити право приватної власності за публічним акціонерним товариством (ПАТ) "Гайворонський спеціалізований кар'єр" і у відповідності з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухомість від 06.05.1994 р. № 221 видати свідоцтва на право приватної власності на:

- комплекс будівель по провулку Кар"єрському, 2;

- адміністративно-побутовий корпус по провулку Кар"єрському, 2 "З";

- блок-пост № 2 по вулиці Пушкіна, 21 "А".

На підставі оспорюваного рішення ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - комплекс загальною площею 5298,9 кв.м. за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський район, м. Гайворон, провулок Кар"єрський, буд. 2, до якого, зокрема, увійшла під'їзна залізнична колія 5735 метрів, № 5 (а.с. 37 том 1).

02.10.2012 р. Ульяновським комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації проведено державну реєстрацію прав ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" на комплекс за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський район, м. Гайворон, провулок Кар"єрський, буд. 2, про що здійснено запис за № 425 в книзі 4 (а.с. 38 том 1).

Обґрунтовуючи пред'явлений позов, позивач зазначає, що до під'їзної залізничної колії протяжністю 5735 метрів, право приватної власності на яку визнано за ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр", увійшла залізнична колія загального користування протяжністю 1009 м, яка є державним майном та під час приватизації Гайворонського комбінату хлібопродуктів не увійшла до його статутного капіталу, але залишилась на його балансі.

За доводами позивача зазначені обставини підтверджуються матеріалами приватизації Гайворонського комбінату хлібопродуктів, а саме: інвентаризаційним описом № 2 "ЖД транспорт (основні засоби)", складеним станом на 01.06.1997 р.; відомістю розрахунку відновної вартості основних засобів (рядок 120); довідкою про протяжність залізничної колії, наданої до регіонального відділення листом ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" від 05.05.1998 р. № 81; Протоколом комісії з приватизації майна Гайворонського комбінату хлібопродуктів від 23.06.1998 року; Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Гайворонського комбінату хлібопродуктів, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області від 29.12.1997 р. № 1901 (із змінами); перебування даної залізничної колії на балансі ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" підтверджується протоколом засідання інвентаризаційної комісії ВАТ "Гайворонський КХП" від 20.09.2000 р. та Актом перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" від 26.03.2001 р.

Позивач стверджує, що згідно з вимогами Методики проведення інвентаризації об'єктів державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 р. № НОМЕР_2 "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" проведено інвентаризацію державного майна - залізничної колії загального користування протяжністю 1009 м станом на 31.12.2015 р. та на 31.12.2016 р., що підтверджується листами з додатками ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" № 26/07/01-16 від 26.07.2016 р. та № 09/02/02-17 від 09.02.2017 р. Крім того, залізнична колія загального користування протяжністю 1009 м обліковується у Єдиному реєстрі об'єктів державної власності, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, наданим до Регіонального відділення листом Фонду державного майна України від 03.08.2016 р. № 10-15-14805.

Посилаючись, зокрема, на п. 3 Наказу Фонду державного майна України від 05.05.2001 р. № 357 "Про результати виконання наказу ФДМУ від 09.06.1999 р. № 1077 та наказів, виданих за результатами його виконання, у 2000 році" позивач зазначає, що забезпечення функцій з управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але знаходиться на їх балансі, за територіальною ознакою - місцем розташування господарських товариств, згідно з чинним законодавством покладається на регіональні відділення ФДМУ.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", абз. 3 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", пп. 9 п. 4 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою КМУ № 412 від 15.06.1994 р., п.п. 1.2., 1.3. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999 р., Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області здійснює повноваження власника спірного майна.

Враховуючи наведене, позивач стверджує, що Гайворонська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення не врахувала вимоги чинного законодавства, в яких закріплено право власника володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи наведене, позивач зазначає, що не є підставою для визнання за ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" права власності на залізничну колію загального користування протяжністю 1009 м, оскільки таке право не вибувало за законом від держави України в особі органу, уповноваженого на управління майном - регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

Посилаючись на п. 1 ст. 59 Закону України "Про місце самоврядування в Україні" позивач вважає, що оспорюване рішення має бути визнане недійсним в судовому порядку з мотивів його невідповідності Конституції або законам України.

Прокуратура Кіровоградської області та третя особа на стороні позивача - ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" вважають позовні вимоги обґрунтованими та просять їх задовольнити з підстав, викладених ними у відповідних письмових поясненнях по суті спору.

Письмовий відзив та письмові пояснення по суті спору подано також відповідачем та третьою особою на стороні відповідача - ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр", у відповідності до яких зазначені особи просять відмовити в задоволенні позову, стверджуючи, що оспорюване рішення прийнято з дотриманням вимоги чинного на момент його прийняття законодавства України.

Водночас, при розгляді справи господарський суд виходить з такого.

Як зазначалось вище, за текстом позовної заяви позивач посилається на те, що право державної власності згідно ст. 16 Цивільного кодексу України може бути поновлене судом, а також на те, що право власності держави повинне бути захищене у спосіб визнання недійсним оспорюваного рішення в частині оформлення права власності на нерухоме майно- залізничну колію загального користування протяжністю 1009 м за ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр".

Господарський суд зауважує, що вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр", тобто правовстановлюючого документу, у комплексному поєднанні із вимогою про оскарження позивачем ненормативного акту, прийнятого органом місцевого самоврядування у позові не пред'являлась позивачем.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання незаконним та скасування відповідного правового акту, як способу захисту порушеного права, суд повинен встановити, чи є право позивача порушеним саме фактом вчинення оспорюваного акту, у чому відповідне порушення полягає, чи є сам факт визнання судом відповідного акту незаконним тим правовим засобом, що ефективно захистить порушене право позивача, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права.

Конституційний суд України в пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Судом приймається до уваги, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка неодноразово висловлювалася ним у своїх постановах, в тому в числі таких, які були прийняті на спільному засіданні палат в адміністративних та господарських справах, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність нерухомого майна, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власників відповідного нерухомого майна, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння майном, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах (постанови Верховного Суду України від 30.09.2015р. № 3-553гс15, від 06.10.2015р. № 21-1306а15, від 06.07.2016р. № 3-514гс16, від 19.10.2016р. № 3-806гс16).

Верховний Суд України зазначає, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Згідно змісту ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки господарський суд дійшов висновку, що позивачем оспорюється прийняття відповідачем ненормативного акта (рішення), який вичерпав свою дію фактом його виконання, про що свідчить зміст правоустановлюючого документа (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а.с. 37-38 том 1), виданого на підставі оспореного у справі рішення, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не забезпечує його реального захисту, у зв'язку з чим позов визнається судом необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

При цьому, господарський суд зауважує, що факт обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права фактично визнається й самим позивачем у поданній ним заяві від 30.05.2017 р. про залишення позову без розгляду (а.с. 68 том 3), в якій останній також посилається на існуючу практику Верховного Суду України.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Щодо поданої позивачем заяви про залишення позову без розгляду з поверненням позивачу сплаченої суми судового збору, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 81 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав залишення господарським судом позову без розгляду.

Виходячи зі змісту зазначеної процесуальної норми, процесуальним законом не передбачено такої підстави залишення позову без розгляду, як-то подання позивачем до суду відповідної заяви.

З огляду на викладене, клопотання позивача про залишення позову без розгляду є таким, що не відповідає ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, а тому не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити рекомендованим листом учасникам, що не брали участі в даному судовому засіданні, а саме:

- Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Кіровоградській області за адресою: 25009, м. Кропивницький, вул. Глінки, 2;

- Гайворонській міській раді за адресою: 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Василя Стуса, 30;

- ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" за адресою: 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Воєводіна, 1.

Повне рішення складено 19.06.2017 року.

Суддя Л.С. Вавренюк