Рішення

від 13.06.2017 по справі 913/419/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

13 червня 2017 року Справа № 913/419/17

Провадження №26/913/419/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промпобутресурс", м. Рубіжне Луганської області

до Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 218 446, 74 грн

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат за посвідченням № 1694 від 04.04.2017.

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 20/2578 від 23.05.2017;

ОСОБА_3, представник за довіреністю № 20/2381 від 12.05.2017.

В судовому засіданні 13.06.2017 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промпобутресурс" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", про стягнення 218 446,74 грн. за договором підряду №8 від 15.11.2012, з яких 84957,60 грн - основна заборгованість, 11238,27 грн - 3% річних, 104806,81 грн - інфляційні витрати, 14441,94 грн - неустойка у формі пені, 3002,12 грн - неустойка у формі штрафу.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.05.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 13.06.2017.

12.06.2017 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області долучив до матеріалів справи претензію про стягнення заборгованості №10 від 13.05.2016 та відповідь на претензію №20/2596 від 10.06.2016.

13.06.2017 відповідач через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на позовну заяву №20/2939 від 09.06.2017 в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що згідно з п. 3.2.2. Договору замовник оплачує рахунок потягом п'яти днів після його отримання, тому вважає, що в договорі чітко вказаний момент виникнення обов'язку замовника оплатити виконані роботи, але зазначає, що рахунків не отримував, тому строк виконання зобов'язання не настав. Також відповідач зазначає, що відповідно до ч.2. ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а тому оскільки штрафні санкції нараховані за період з 2013 року, а позовна заява подана лише у 2017 році строк позовної давності по даній заборгованості вже сплинув.

13.06.2017 позивач в судовому засіданні надав супровідний лист з актом приймання виконаних будівельних робіт та виписки з банку, щодо часткового погашення відповідачем основної заборгованості.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали, заявлену у відзиві вимогу про застосування строку позовної давності по нарахуванню пені та штрафу, проти виконаних робіт не заперечують, але наполягають, що строк оплати виконаних робіт не настав. Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2012 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промпобутресурс", як підрядником, та відповідачем - Комунальним підприємством "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» , як замовником, укладено договір підряду №8, відповідно до якого підрядник, зобов'язується виконати роботи за завданням замовника з використанням своїх (або замовника) матеріалів та устаткування, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи (п.1.1).

Умовами договору сторони погодили, що характеристикою робіт є: монтаж системи опалення та будування котельної (далі за текстом - об'єкт підряду та/або система опалення) на об'єкті за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 49 (п.1.2.); сума (ціна) договору є динамічною та становить на момент підписання Договору: 404610 (чотириста чотири тисячі шістсот десять) грн. 00 коп., згідно до кошторису (додаток № 1) (п.2.1.); договірна ціна, визначена у п. 2.1 цього Договору, включає в себе відшкодування витрат Підрядника та плату за виконані ним роботи. Ціна може бути змінена під час строку дії Договору при зростанні послуг та матеріалів на ринку відповідних послуг. При цьому Підрядник подає Замовнику пояснювальну записку та додаткову угоду із графіком, які мають бути підписані Замовником протягом п'яти робочих днів (п.2.2); оплата за цим Договором провадиться: форма розрахунків - готівкова або безготівкова, згідно попереднього кошторису (п.3.1.1.); вид розрахунків - у національній валюті: гривнях (п.3.1.2.); строк розрахунків - 12 (двонадцять) місяці згідно до графіку (додаток 2) (п.3.1.2.); порядок розрахунку: підрядник згідно до графіку, не раніше другої декаді місяця розрахунку, виставляє Замовнику рахунок (п.3.2.1.); замовник протягом п'яти днів, після отримання рахунку, зобов'язаний сплатити рахунок (п.3.2.2.); підрядник зобов'язаний: своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені цим договором, і здати роботи Замовнику в стані, що відповідає вимогам до кінцевого результату робіт та самих робіт (п.5.1.1); у разі необхідності придбати за рахунок Замовника необхідні матеріали, конструкції, устаткування, комплектуючі вироби і здійснити їх приймання, розвантаження, складування і зберігання в період виконання робіт за цим Договором (п.5.1.2.); у разі необхідності укладати договори субпідряду зі спеціалізованими організаціями, що залучаються для виконання робіт за цим Договором, і забезпечувати контроль за ходом робіт, що виконується ними (п.5.1.3); забезпечувати на місці виконання робіт вжиття необхідних заходів по техніці безпеки, пожежній безпеці і охороні такого місця (п.5.1.4.); замовник зобов'язаний: визначити місце та обсяги виконання робіт (згідно до затвердженого сторонами кошторису) (п.5.1.4.); забезпечити вільний доступ робітникам Підрядника до об'єкту підряду для виконання робот визначених у п.п. 1.2. Договору (п.5.2.2.); оплатити виконані Підрядником роботи в розмірах і в строки, встановлені цим Договором (п.5.2.3.); прийняти виконані Підрядником роботи протягом двох тижнів з дати одержання акта від Підрядника (п.5.2.4.); у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується "порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством (п.6.1.); порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п.6.1.1.); сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушень Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору (п.6.1.1.); підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб (п.6.2.); за порушення п.п. 3.2.2. Договору, Замовник сплачує Підряднику неустойку у вигляді штрафу в розмірі 1% від простроченої суми та пеню в розмірі 1% за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення (п.6.3.); необґрунтована відмова Замовника від виконання обов'язку обумовленого п.п. 2.2. Договору, тягне за собою штраф у розмірі 10 % від ціни обумовленою п.п. 2.1. Договору, яка сплачується Замовником Підряднику (п.6.4.).

Відповідно до додатку №2 до договору підряду №8 від 15.11.2012 узгоджено графік розрахунків, згідно якого період визначений з листопада 2012 року по жовтень 2013 року на загальну суму 404610 грн.

Відповідно до додаткової угоди б/н від 25.12.2012 до договору №8 від 15.11.2012 сторони досягли згоди, щодо внесення змін до п.2.1. та викласти його у такій редакції: вартість робіт, доручених замовником підряднику за домовленою ціною від 25.12.2012 зменшилась на суму 18374 грн. та складає 386236 грн. в тому числі вартість обладнання 263551 грн.

Відповідно до акту звіряння розрахунків №1 від 09.01.2015, підписаного уповноваженими представниками сторін, сальдо на користь позивача складає 88995,30 грн.

За виконані роботи на адресу відповідача позивачем, на виконання п.3.2.1 Договору, були виставлені рахунки, а саме: №ХВ-000001 від 20.11.2012 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000002 від 24.12.2012, отриманого відповідачем 25.12.2012 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000003 від 21.01.2013, отриманого відповідачем 21.01.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000004 від 26.02.2013, отриманого відповідачем 27.02.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000005 від 20.03..2013, отриманого відповідачем 21.03.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000006 від 20.04.2013, отриманого відповідачем 20.04.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000007 від 28.05.2013, отриманого відповідачем 07.06.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000008 від 10.07.2013, отриманого відповідачем 10.07.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000009 від 01.11.2013, отриманого відповідачем 01.11.2013 на суму 73252,03 грн;

Відповідно до претензії №1 від 15.01.2016 (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи), позивач просить відповідача перерахувати борг до 16.02.2016.

Відповідно до виписки з банку по особовому рахунку ППВКФ "Промпобутресурс" №26008120153300 з 10.12.2012 по 10.08.2016 відповідачем проведено часткову оплату за договором підряду № 8 від 15.11.2012 на загальну суму 211214,50 грн.

Відповідно до виписок по особовому рахунку позивача №26008120153300 з 12.12.2016 по 31.01.2017 відповідачем проведено часткову оплату за договором підряду № 8 від 15.11.2012 на загальну суму 4917, 70 грн.

Відповідно до листа відповіді на претензію №20/620 від 16.02.2016 КП "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" зазначило, що рахунки за договором згідно п.3.2.1 Договору не отримувало, а тому просить направити їх на адресу підприємства.

Листом №5 від 23.02.2016 позивач зазначає, що факт виконання робіт та прийняття їх відповідачем підтверджується актом звірки між підприємствами, просить оплатити наявну заборгованість та направляє на адресу відповідача рахунок №00001 від 23.02.2016 на суму 257366,32 грн.

Листом №20/911 від 29.02.2016 відповідач повернув рахунок без підписання, з огляду на те що, у відповідача відсутній обов'язок по відшкодуванню витрат за виконані роботи, згідно договору підряду №8 від 15.12.2012 на суму 257366,32 грн.

На виконання умов договору позивачем виконано підрядні роботи на суму 117442,27 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2) за грудень 2012 р. оригінал якого позивачем долучено до матеріалів справи.

На виконання умов договору позивачем виконано підрядні роботи на загальну суму 347821,77 грн., в якій враховано вартість будівельного обладнання та часткову оплату за рахунком Х000001 від 20.11.2012, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) за грудень 2012 р., оригінал якої позивачем долучено до матеріалів справи, та вартість виконаних робіт на суму 117442,27, що підтверджується актом виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за грудень 2012 р., оригінал якого позивачем долучено до матеріалів справи.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зобов'язання, в силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно з ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України , зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Частин 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що позивач, як підрядник, на виконання п.1.2. договору підряду на №8 від 15.11.2012, виконав роботи з монтажу системи опалення та будування котельної на об'єкті за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 49, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2 за грудень 2012 року (оригінал якого наявний в матеріалах справи) та довідкою КБ-3 за грудень 2012 року (оригінал якої наявний в матеріалах справи), а відповідач, як замовник, свій обов'язок, щодо оплати будівельних робіт в строк встановлений п.3.2.2. договору та графіком розрахунків (додаток №2 до договору підряду) не виконав, а листом №20/620 від 16.02.2016, повідомив позивача про відсутність в нього зобов'язання зі сплати виконаних робіт з огляду на п. 3.2.2. договору підряду, в зв'язку з неотриманням рахунків по оплаті виконаних робіт. Станом на момент розгляду справи, доказів протилежного суду надано не було.

Твердження відповідача про неотримання рахунків на оплату виконаних робіт спростовується випискою з особового рахунку позивача за №26008120153300, в якій відповідачем при частковій оплаті виконаних робіт за договором підряду №8 від 15.11.2012 зазначено у призначенні платежу номера рахунків №ХВ-000002 від 24.12.2012, №ХВ-000003 від 21.01.2013, №ХВ-000004 від 26.02.2013, №ХВ-000005 від 20.03..2013, №ХВ-000006 від 20.04.2013, №ХВ-000007 від 28.05.2013, №ХВ-000008 від 10.07.2013, а також відмітками дати отримання рахунків відповідачем на останніх.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи те, що відповідач в судовому засіданні не заперечував проти суми основного боргу, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 84957,60 грн.

Також позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 11238,27 грн та інфляційні витрати в розмірі 104806,81 грн.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові обов'язки, в тому числі встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України.

За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у пункті 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в яких індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання по повній оплаті будівельних робіт за рахунками, а саме: №ХВ-000002 від 24.12.2012, отриманого відповідачем 25.12.2012 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000003 від 21.01.2013, отриманого відповідачем 21.01.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000004 від 26.02.2013, отриманого відповідачем 27.02.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000005 від 20.03..2013, отриманого відповідачем 21.03.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000006 від 20.04.2013, отриманого відповідачем 20.04.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000007 від 28.05.2013, отриманого відповідачем 07.06.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000008 від 10.07.2013, отриманого відповідачем 10.07.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000009 від 01.11.2013, отриманого відповідачем 01.11.2013 на суму 73252,03 грн., що згідно ст. 625, Цивільного кодексу України є підставою для нарахування і стягнення інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Судом було зроблено перерахунок 3% річних та встановлено, що в розрахунках позивача допущені математичні помилки та невірно визначені періоди нарахування.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за рахунком №ХВ-000002 від 24.12.2012, отриманого відповідачем 25.12.2012 на суму 33171,50 грн. Відповідно до п.3.2.2. Договору замовник протягом п'яти днів, після отримання рахунку зобов'язаний оплатити рахунок. З огляду на те, що відповідач отримав рахунок 25.12.2012 року та останній день сплати припадає на 30.12.2012, а відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тому прострочення виконання зобов'язання за зазначеним рахунком починається з 02.01.2013.

Господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3 % річних за рахунком №ХВ-000002 від 24.12.2012, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Відсоток Граничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3% 01.01.2013 31.01.2013 30 31171,50 81,80 30.01.2013 04.02.2013 4 17000 5,59 04.02.2013 30.07.2013 176 11000 159,12 30.07.2013 11.12.2013 1230 4037,70 407,83 11.12.2016 12.12.2016 1 4004,61 0,33 12.12.2016 13.12.2016 1 3984,50 0,33 13.12.2016 14.12.2016 1 3956,73 0,33 14.12.2016 15.12.2016 1 3899,07 0,32 15.12.2016 20.12.2016 5 3841,32 1,58 20.12.2016 21.12.2016 1 3804,18 0,31 21.12.2016 22.12.2016 1 3770,79 0,31 22.12.2016 25.12.2016 3 3733,01 0,92 25.12.2016 26.12.2016 1 3695,82 0,30 26.12.2016 27.12.2016 1 3654,55 0,30 27.12.2016 28.12.2016 1 3623,36 0,30 28.12.2016 03.01.2017 6 3563,77 1,76 03.01.2017 04.01.2017 1 3406,00 0,28 04.01.2017 09.01.2017 5 3205,00 0,26 09.01.2017 10.01.2017 1 30000 0,25 10.01.2017 12.01.2017 2 2700 0,44 12.01.2017 15.01.2017 3 2400 0,59 15.01.2017 17.01.2017 2 2200 0,36 17.01.2017 18.01.2017 1 1900 0,16 18.01.2017 19.01.2017 1 1600 0,13 19.01.2017 22.01.2017 3 1300 0,32 22.01.2017 30.01.2017 8 1000 0,66 Всього 664,93 Але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, тому стягнення 3% річних підлягають задоволенню в межах заявлених вимог, а саме: 3% річних у сумі 558,45 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за рахунком №ХВ-000003 від 21.01.2013, отриманого відповідачем 21.01.2013 на суму 33171,50 грн. Відповідно до п.3.2.2. Договору замовник протягом п'яти днів, після отримання рахунку зобов'язаний оплатити рахунок. З огляду на те, що відповідач отримав рахунок 21.01.2013 року та останній день сплати припадає на 26.01.2013, а відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тому прострочення виконання зобов'язання за зазначеним рахунком починається з 28.01.2013.

Господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3 % річних за рахунком №ХВ-000003 від 21.03.2013, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Відсоток Граничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3% 27.01.2013 30.01.2013 4 31171,50 8,18 30.01.2013 21.03.2013 50 22171,50 91,12 21.01.2013 17.07.2013 118 5171,50 50,16 Всього 152,19 Але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, тому стягнення 3% річних підлягають задоволенню в межах заявлених вимог, а саме: 3% річних у сумі 147,63 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за рахунком №ХВ-000004 від 26.02.2013, отриманого відповідачем 27.02.2013 на суму 33171,50 грн. Відповідно до п.3.2.2. Договору замовник протягом п'яти днів, після отримання рахунку зобов'язаний оплатити рахунок. З огляду на те, що відповідач отримав рахунок 27.02.2013 року та останній день сплати припадає на 04.03.2013, тому прострочення виконання зобов'язання за зазначеним рахунком починається з 05.03.2013.

Господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3 % річних за рахунком №ХВ-000004 від 26.02.2013, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Відсоток Граничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3% 04.03.2013 17.07.2013 135 31171,50 368,07 17.07.2013 30.07.2013 13 18171,50 19,42 Всього 387,07 Але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, тому стягнення 3% річних підлягають задоволенню в межах заявлених вимог, а саме: 3% річних у сумі 384,76 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за рахунком №ХВ-000005 від 20.03.2013, отриманого відповідачем 20.03.2013 на суму 33171,50 грн. Позивачем помилково зазначено дату отримання відповідачем зазначеного рахунку 20.03.2013. Згідно дати отримання поставленої на рахунку, реальною датою отримання є 21.03.2013 року. Відповідно до п.3.2.2. Договору замовник протягом п'яти днів, після отримання рахунку зобов'язаний оплатити рахунок. З огляду на те, що відповідач отримав рахунок 21.03.2013 року та останній день сплати припадає на 26.03.2013, тому прострочення виконання зобов'язання за зазначеним рахунком починається з 27.03.2013.

Господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3 % річних за рахунком №ХВ-000005 від 20.03.2013, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Відсоток Граничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3% 26.03.2013 25.04.2013 30 31171,50 81,79 25.04.2013 30.07.2013 96 13171,50 103,93 30.07.2013 29.08.2013 30 8305,30 20,48 Всього 205,2 Але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, тому стягнення 3% річних підлягають задоволенню в межах заявлених вимог, а саме: 3% річних у сумі 116,34 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за рахунком №ХВ-000006 від 20.04.2013, як зазначено позивачем в позовній заяві отриманого відповідачем 22.04.2013 на суму 33171,50 грн. Позивачем помилково зазначено дату отримання відповідачем зазначеного рахунку, згідно дати отримання поставленої на рахунку 22.04.2013, реальною датою отримання є 20.04.2013 року. Відповідно до п.3.2.2. Договору замовник протягом п'яти днів, після отримання рахунку зобов'язаний оплатити рахунок. З огляду на те, що відповідач отримав рахунок 20.04.2013 року та останній день сплати припадає на 25.04.2013 тому прострочення виконання зобов'язання за зазначеним рахунком починається з 26.04.2013.

Господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3 % річних за рахунком №ХВ-000006 від 20.04.2013, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Відсоток Граничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3% 25.04.2013 01.10.2013 159 31171,50 433,50 01.10.2013 02.10.2013 1 18000 1,48 Всього 434,98 Але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, тому стягнення 3% річних підлягають задоволенню в межах заявлених вимог, а саме: 3% річних у сумі 426,50 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за рахунком №ХВ-000007 від 28.05.2013, отриманого відповідачем 07.06.2013 на суму 33171,50 грн. Відповідно до п.3.2.2. Договору замовник протягом п'яти днів, після отримання рахунку зобов'язаний оплатити рахунок. З огляду на те, що відповідач отримав рахунок 07.05.2013 року та останній день сплати припадає на 12.06.2013, тому прострочення виконання зобов'язання за зазначеним рахунком починається з 13.06.2013. Позивачем в позовній заяві неправильно визначено період нарахувань 3% річних за даним рахунком. Відповідач сплатив частину основного боргу за цим рахунком 10.06.2014 на суму 15000 грн. та 15.07.2014 на суму 9500 грн, а не 30.08.2013 та 09.06.2014, як зазначено позивачем в розрахунках у позовній заяві.

Господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3 % річних за рахунком №ХВ-000007 від 28.05.2013, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Відсоток Граничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3% 12.06.2013 10.06.2014 363 31171,50 989,69 09.06.2014 15.07.2014 36 18171,50 53,77 14.07.2014 15.07.2014 1 8671,50 0,71 Всього 1844,17 Але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, тому стягнення 3% річних підлягають задоволенню в межах заявлених вимог, а саме: 3% річних у сумі 813,30 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за рахунком №ХВ-000008 від 10.07.2013, отриманого відповідачем 10.07.2013 на суму 33171,50 грн. Відповідно до п.3.2.2. Договору замовник протягом п'яти днів, після отримання рахунку зобов'язаний оплатити рахунок. З огляду на те, що відповідач отримав рахунок 10.07.2013 року та останній день сплати припадає на 15.07.2013, тому прострочення виконання зобов'язання за зазначеним рахунком починається з 16.07.2013. Позивачем в позовній заяві неправильно визначено сума основного боргу при нарахуванні 3% річних за даним рахунком.

Господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3 % річних за рахунком №ХВ-000008 від 10.07.2013, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Відсоток Граничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3% 15.07.2013 30.08.2014 411 31171,50 1120,56 29.08.2014 24.03.2017 938 16832,33 1296,32 Всього 2416,88 Але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, тому стягнення 3% річних підлягають задоволенню в межах заявлених вимог, а саме: 3% річних у сумі 1915,30 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за рахунком №ХВ-000009 від 01.11.2013, отриманого відповідачем 01.11.2013 на суму 33171,50 грн. Відповідно до п.3.2.2. Договору замовник протягом п'яти днів, після отримання рахунку зобов'язаний оплатити рахунок. З огляду на те, що відповідач отримав рахунок 01.11.2013 року та останній день сплати припадає на 06.11.2013, а відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, то прострочення виконання зобов'язання за зазначеним рахунком починається з 07.11.2013. Позивачем неправильно зазначено суму основного боргу за цим рахунком при нарахуванні 3% річних у позовній заяві.

Господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3 % річних за рахунком №ХВ-000009 від 01.11.2013, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Відсоток Граничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3% 06.11.2013 24.03.2017 1234 73252,03 7423,54 Всього 7423,54 Але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, тому стягнення 3% річних підлягають задоволенню в межах заявлених вимог, а саме: 3% річних у сумі 6875,99 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю в розмірі 11238,27 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування за рахунками, а саме: №ХВ-000002 від 24.12.2012, отриманого відповідачем 25.12.2012 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000003 від 21.01.2013, отриманого відповідачем 21.01.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000004 від 26.02.2013, отриманого відповідачем 27.02.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000005 від 20.03.2013, отриманого відповідачем 21.03.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000006 від 20.04.2013, отриманого відповідачем 20.04.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000007 від 28.05.2013, отриманого відповідачем 07.06.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000008 від 10.07.2013, отриманого відповідачем 10.07.2013 на суму 33171,50 грн; №ХВ-000009 від 01.11.2013, отриманого відповідачем 01.11.2013 на суму 73252,03 грн;

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр» . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд зазначає, що викладені приписи законодавства передбачають те, що якщо кредитор вирішив скористатися своїм правом на стягнення 3% річних або інфляційних нарахувань, то вони підлягають стягненню за весь час прострочення, а не за окремі місяці за вибором кредитора.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за кожний рахунок, господарський суд прийшов до висновку про те, що позивачем невірно визначено період прострочення для їх нарахування за такими рахунками:

- за рахунком №ХВ-000002 від 24.12.2012, з урахуванням проплат, позивачем визначено період окремо за січень 2013, березень 2013 - липень 2013, серпень 2013- грудень 2013, січень 2013 - листопад 2016, в той час як при нарахуванні 3% річних позивачем період прострочення визначений по 30.01.2017, тобто, враховуючи вказаний період нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись по грудень 2016 року (включно). Також інфляційні втрати за січень 2013 за даним рахунком не нараховуються, з огляду на те, що прострочення виконання зобов'язання розпочалось з січня 2013, а не з грудня 2012, як помилково зазначено позивачем.

- за рахунком №ХВ-000003 від 21.01.2013, з урахуванням проплат, позивачем визначено період окремо за лютий 2017, квітень 2013 - червень 2013, в той час як при нарахуванні 3% річних позивачем період прострочення визначений по 17.07.2013, тобто, враховуючи вказаний період, нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись за весь період прострочення, тобто за березень 2013 також.

- за рахунком №ХВ-000005 від 20.03.2013 з урахуванням проплат, позивачем визначено період травень 2013 - червень 2013, в той час як при нарахуванні 3% річних позивачем період прострочення визначений з березня 2013 року, тобто, враховуючи вказаний період, нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись за весь період прострочення, тобто за квітень 2013 також.

- за рахунком №ХВ-000007 від 28.05.2013 з урахуванням проплат, позивачем визначено період окремо за липень 2013, вересень - 2013 - грудень 2013, січень 2014 - травень 2014, в той час як при нарахуванні 3% річних позивачем період прострочення визначений з червня 2013 року по липень 2014, тому, враховуючи вказаний період та невірно визначений період при нарахуванні 3 % річних, нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись за весь період прострочення, тобто з липня 2013 - травень 2014, червень 2014.

- за рахунком №ХВ-000008 від 10.07.2013 з урахуванням проплат, позивачем визначено період за вересень 2013 - грудень 2013, окремо за січень 2017 - лютий 2017, в той час як при нарахуванні 3% річних позивачем період прострочення визначений з липня 2013 року по квітень 2017, тому, враховуючи вказаний період та невірно визначений період при нарахуванні 3 % річних, нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись за весь період прострочення, тобто з серпня 2013 - липень 2014, серпень 2014 - лютий 2017.

- за рахунком №ХВ-000009 від 01.11.2013 позивачем визначено період окремо за грудень 2013, січень 2017 - лютий 2017, в той час як при нарахуванні 3% річних позивачем період прострочення визначений з листопада 2013 року по квітень 2017, тому, враховуючи вказаний період, нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись за весь період прострочення, тобто з грудня 2013 - лютий 2017.

- за рахунком №ХВ-000004 від 26.02.2013 з урахуванням проплат, позивачем вірно визначено період нарахування інфляційних втрат, що складає в сумі 13,17 грн.

- за рахунком №ХВ-000006 від 20.04.2013 з урахуванням проплат, позивачем вірно визначено період нарахування інфляційних втрат, що складає в сумі -232,23 грн.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

№ та дата рахункуСумаПеріод нарахуванняІндекс інфляції %Інфляційні №ХВ-000002 від 24.12.2012 11000Люти 2103 - Червень 2013 99,9999 -0,01 4037,70Липень 2013 - Листопад 2016 199,87136626 4032,51 3563,77Грудень 2016 100,9 32,07 №ХВ-000003 від 21.01.2013 22171,50Лютий 2013 99,9 -22,17 5171,50Березень 2013 - Червень 2013 100,1 5,17 №ХВ-000004 від 26.02.2013 33171,50Квітень 2013 - Червень 2013 100,1 33,17 №ХВ-000005 від 20.03.2013 33171,50Квітень 2013 100 0 13171,50Травень 2013 - Червень 2013 100,1 13.7 8305,30Липень 2013 99,9 -8,31 №ХВ-000006 від 20.04.2013 33171,50Травень 2013 - Вересень 2013 99,2999007 -232,33 №ХВ-000007 від 28.05.2013 33171,50Липень 2013 - Травень 2014 110,78896519 3578,86 18171,50Червень 2014 101 181,71 №ХВ-000008 від 10.07.2013 33171,50Серпень 2013 - Липень 2014 112,45689916 4132,14 16832,33Серпень 2014 - Лютий 2017 183,30009257 14021,35 №ХВ-000009 від 01.11.2013 73252,03Грудень 2013 - Лютий 2017 206,34697458 77901,32 Всього: 103669,18 За розрахунком суду розмір інфляційних втрат складає 103669,18 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково в розмірі 103669,18 грн.

Також позивачем у зв'язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов'язання заявлена до стягнення неустойку у формі пені в розмірі 14441,94 грн. та відповідно п. 6.3. Договору неустойку у формі штрафу в розмірі 3002,12 грн.

Згідно з ч.1 ст.223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України , якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву №20/2939 від 09.06.2017 та в судовому засіданні від 13.06.207 заявлено вимогу про застосування позовної давності по нарахуванню позивачем неустойки у формі пені в розмірі 14441,94 грн. та відповідно п. 6.3. Договору неустойки у формі штрафу в розмірі 3002,12 грн.

Відповідно до абз. 7 п.п. 2.1 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення неустойки у формі пені в розмірі 14441,94 грн. та неустойки у формі штрафу в розмірі 3002,12 грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на застосування строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме основний борг в розмірі 84957,60 грн , 3% річних у розмірі 11238,27 грн, інфляційні витрати в розмірі 103669,18 грн.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України і складає 2997,98 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (код ЄДРПОУ 32026192, місцезнаходження: 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 49) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промпобутресурс" (код ЄДРПОУ 34903110, місцезнаходження: 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 67 А, кв. 90) основний борг у сумі 84957 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 60 коп., 3% річних у сумі 11238 (одинадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 27 коп. , інфляційних витрат у сумі 103669 (сто три тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 18 коп., а також судовий збір у сумі 2997 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 98 коп .

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.2017

Суддя С.В. Масловський