Постанова

від 01.08.2017 по справі 913/419/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2017 справа № 913/419/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №1 від 31.07.2017р. ОСОБА_5, довіреність №20/238/ від 12.05.2017р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради, м.Рубіжне Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2017р. (повний текст підписано 19.06.2017р.) у справі№ 913/419/17 (суддя Масловський С.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс , м.Рубіжне Луганської області доКомунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради, м.Рубіжне Луганської області простягнення 218446,74грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс , позивач, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом, до відповідача, Комунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради, м.Рубіжне Луганської області про стягнення 218446,74грн. за договором підряду №8 від 15.11.2012р., з яких 84957,60грн. - основна заборгованість, 11238,27грн. - 3% річних, 104806,81грн. - інфляційні, 14441,94грн. - неустойка у формі пені, 3002,12грн. - неустойка у формі штрафу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.06.2017р. (повний текст підписано 19.06.2017р.) у справі №913/419/17 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради основний борг у сумі 84957,60грн., 3% річних у сумі 11238,27грн., інфляційні у сумі 103669,18грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог мотивоване порушенням відповідачем умов договору підряду №8 від 15.11.2012р. у частині здійснення своєчасних та повних розрахунків за виконані роботи, а також наявністю недоліків у розрахунках позивача. У частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення обґрунтоване спливом строку позовної давності до вимог щодо стягнення штрафу та пені, про застосування якого заявлено відповідачем у справі.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що господарським судом Луганської області в ухвалі про порушення провадження по справі від 23.05.2017р. та в рішенні від 13.06.2017р. (повний текст підписано 19.06.2017р.) помилково зазначено, що позивачем по справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс . Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, наявних в матеріалах справи документів позивача та пояснень останнього, позивач є Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2017р. (повний текст підписано 19.06.2017р.) у справі №913/419/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апелянт посилається на те, що господарський суд Луганської області прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначає, що у зв'язку з ненаданням позивачем всупереч умовам договору підряду №8 від 15.11.2012р. рахунків на оплату, відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання, а отже відсутні підстави для нарахування інфляційних та 3% річних.

Крім того, скаржник наголошує, що у довідці про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. зазначена вартість обладнання (263551,00грн.), однак відповідач даного обладнання не отримував. За твердженнями апелянта, таке обладнання було поставлене лише 24.09.2013р. на суму 216055,00грн., про що свідчить накладна №1 від 24.09.2013р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 01.08.2017р.

Від позивача отримано заперечення на апеляційну скаргу, які судовою колегією розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.08.2017р. підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

15.11.2012р. між Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс (далі - підрядник) та Комунальним підприємством Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - замовник) укладено договір підряду №8 (далі - договір).

За умовами пункту 1.1 договору, підрядник зобов'язується виконати роботи за завданням замовника з використанням своїх (або замовника) матеріалів та устаткування, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Характеристика робіт: монтаж системи опалення та будування котельної (далі - об'єкт підряду та/або система опалення) на об'єкті за адресою: м.Рубіжне Луганської області, вул.Менделєєва, буд.49 (п.1.2).

Ціна узгоджена сторонами в розділі 2 договору. Так, сума (ціна) договору є динамічною та становить на момент підписання договору: 404610,00грн., згідно до кошторису (додаток №1) (п.2.1). Договірна ціна, визначена у п.2.1 цього договору, включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним роботи. Ціна може бути змінена під час строку дії договору при зростанні послуг та матеріалів на ринку відповідних послуг. При цьому підрядник подає замовнику пояснювальну записку та додаткову угоду із графіком, які мають бути підписані замовником протягом п'яти робочих днів (п.2.2).

Пунктом 3.1 передбачено, що оплата за цим договором провадиться: форма розрахунків - готівкова або безготівкова, згідно попереднього кошторису (п.3.1.1); вид розрахунків - у національній валюті: гривнях (п.3.1.2); строк розрахунків - 12 місяців згідно до графіку (додаток №2) (п.3.1.2).

Відповідно до п.3.2 договору, порядок розрахунку: підрядник згідно до графіку, не раніше другої декади місяця розрахунку, виставляє замовнику рахунок (п.3.2.1); замовник протягом п'яти днів, після отримання рахунку, зобов'язаний сплатити рахунок (п.3.2.2).

Згідно з п.5.1 підрядник зобов'язаний: своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені цим договором, і здати роботи замовнику в стані, що відповідає вимогам до кінцевого результату робіт та самих робіт (п.5.1.1); у разі необхідності придбати за рахунок замовника необхідні матеріали, конструкції, устаткування, комплектуючі вироби і здійснити їх приймання, розвантаження, складування і зберігання в період виконання робіт за цим договором (п.5.1.2); у разі необхідності укладати договори субпідряду зі спеціалізованими організаціями, що залучаються для виконання робіт за цим договором, і забезпечувати контроль за ходом робіт, що виконується ними (п.5.1.3); забезпечувати на місці виконання робіт вжиття необхідних заходів по техніці безпеки, пожежній безпеці і охороні такого місця (п.5.1.4).

Обов'язки замовника визначені пунктом 5.2 договору. Так, замовник зобов'язаний: визначити місце та обсяги виконання робіт (згідно до затвердженого сторонами кошторису) (п.5.1.4); забезпечити вільний доступ робітникам підрядника до об'єкту підряду для виконання робіт, визначених у п.1.2 договору (п.5.2.2); оплатити виконані підрядником роботи в розмірах і в строки, встановлені цим договором (п.5.2.3); прийняти виконані підрядником роботи протягом двох тижнів з дати одержання акта від підрядника (п.5.2.4).

Відповідальність за порушення договору узгоджена сторонами в розділі 6 договору. У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством (п.6.1). Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п.6.1.1). Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору (п.6.1.1). Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб (п.6.2). За порушення п.3.2.2 договору, замовник сплачує підряднику неустойку у вигляді штрафу в розмірі 1% від простроченої суми та пеню в розмірі 1% за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення (п.6.3). Необґрунтована відмова замовника від виконання обов'язку, обумовленого п.2.2 договору, тягне за собою штраф у розмірі 10% від ціни, обумовленої п.2.1 договору, яка сплачується замовником підряднику (п.6.4).

Договір підписаний з обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

Додатком №2 до договору підряду узгоджено графік розрахунків, згідно якого період визначений з листопада 2012р. по жовтень 2013р. на загальну суму 404610,00грн.

За змістом додаткової угоди від 25.12.2012р. до договору №8 від 15.11.2012р. сторони досягли згоди щодо внесення змін до п.2.1 та виклали його у такій редакції: вартість робіт, доручених замовником підряднику, за домовленою ціною від 25.12.2012р., розробленою підрядником у відповідності до ДБН-Д.1.1.1-2000 зменшилась на суму 18374,00грн. та складає 386236,00грн., у тому числі вартість обладнання 263551,00грн. .

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2) №1 за грудень 2012р., на виконання умов договору Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс виконано підрядні роботи на суму 117442,27грн. Зазначений акт підписаний сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

За змістом довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) за грудень 2012р., на виконання умов договору позивачем виконано підрядні роботи на загальну суму 347821,77грн., вартість яких включає вартість будівельного обладнання та враховує часткову оплату за рахунком №ХВ-000001 від 20.11.2012р.

Для оплати вартості виконаних робіт Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс були виставлені наступні рахунки: №ХВ-000001 від 20.11.2012р. на суму 33171,50грн.; №ХВ-000002 від 24.12.2012р. на суму 33171,50грн.; №ХВ-000003 від 21.01.2013р. на суму 33171,50грн.; №ХВ-000004 від 26.02.2013р. на суму 33171,50грн.; №ХВ-000005 від 20.03.2013р. на суму 33171,50грн.; №ХВ-000006 від 20.04.2013р. на суму 33171,50грн.; №ХВ-000007 від 28.05.2013р. на суму 33171,50грн.; №ХВ-000008 від 10.07.2013р. на суму 33171,50грн.; №ХВ-000009 від 01.11.2013р. на суму 73252,03грн.

Як свідчать виписки банку по особовому рахунку Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс за період з 10.12.2012р. по 10.08.2016р. та за період з 12.12.2016р. по 31.01.2017р. , Комунальним підприємством Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства здійснено часткові оплати за спірним договором.

Претензією №1 від 15.01.2016р. Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс звернулося до Комунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства з вимогою перерахувати борг за виконані підрядні роботи в строк до 16.02.2016р.

У відповідь на зазначену претензію відповідач направив лист №20/620 від 16.02.2016р., у якому зазначив про неотримання рахунків за договором та просив направити їх на адресу підприємства.

Листом №5 від 23.02.2016р. позивач направив на адресу відповідача рахунок №ХВ-00001 від 23.02.2016р. на суму 257366,32грн. та просив оплатити наявну заборгованість.

Разом з тим, листом №20/911 від 29.02.2016р. Комунальне підприємство Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства повернуло рахунок без підписання з огляду на те, що у відповідача відсутній обов'язок по відшкодуванню витрат за виконані роботи згідно договору підряду №8 від 15.12.2012р. на суму 257366,32грн.

Претензією №10 від 13.05.2016р. позивач повторно вернувся до відповідача з вимогою перерахувати заборгованість за договором підряду в строк до 12.06.216р. У відповідь на зазначену претензію листом №20/2596 від 10.06.2016р. відповідач зазначив, що станом на 09.06.2016р. підприємство рахунків на оплату не отримувало, а тому й обов'язку по сплаті рахунків немає.

Непогашення замовником заборгованості за договором підряду стало підставою звернення підрядника з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначалося раніше, на виконання умов договору позивачем виконано підрядні роботи на суму 117442,27грн., про що свідчить акт приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2) №1 за грудень 2012р. Крім того, згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) за грудень 2012р., на виконання умов договору позивачем виконано підрядні роботи на загальну суму 347821,77грн., вартість яких включає вартість будівельного обладнання та враховує часткову оплату за рахунком №ХВ-000001 від 20.11.2012р.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач наголошує, що у довідці про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. зазначена вартість обладнання, однак відповідач даного обладнання не отримував. За твердженнями апелянта, таке обладнання було поставлене лише 24.09.2013р. на суму 216055,00грн., про що свідчить накладна №1 від 24.09.2013р. Зазначені посилання спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. та актом про приймання обладнання 2012р., які підписані відповідачем без заперечень та скріплені печаткою останнього. Наведені документи містять безпосередньо перелік прийнятого Комунальним підприємством Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства обладнання та його вартість. Крім того, з огляду на приписи ст.101 ГПК України, якими передбачено, що додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, враховуючи недоведеність відповідачем наявності таких причин та участь останнього в розгляді справи в суді першої інстанції, судова колегія не приймає додану до апеляційної скарги накладну №1 від 24.09.2013р. в якості доказу по справі.

За умовами п.3.2.2 договору, замовник протягом п'яти днів, після отримання рахунку, зобов'язаний сплатити рахунок.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що рахунки на оплату не отримував, що свідчить про відсутність простроченого зобов'язання. Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що факт отримання рахунків підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача, де в призначенні платежу при часткових оплатах виконаних робіт безпосередньо відповідачем зазначені номери рахунків. Відповідна відмітка про отримання замовником рахунків на оплату також міститься на останніх. Крім того, у акті №1 звіряння розрахунків від 09.01.2015р., підписаному з обох сторін, значиться факт отримання відповідачем відповідних рахунків. Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про належне виконання підрядником умов договору в частині надання замовнику рахунків на оплату.

Приймаючи до уваги умови договору, зокрема, пункту 3.2.2, та дати отримання рахунків, а також враховуючи приписи ч.5 ст.254 ЦК України, граничними строками оплати останніх є:

№ХВ-000002 від 24.12.2012р. (отримано відповідачем 25.12.2012р.) на суму 33171,50грн. -31.12.2012р.;

№ХВ-000003 від 21.01.2013р. (отримано відповідачем 21.01.2013р.) на суму 33171,50грн. -28.01.2013р.;

№ХВ-000004 від 26.02.2013р. (отримано відповідачем 27.02.2013р.) на суму 33171,50грн. - 04.03.2013р.;

№ХВ-000005 від 20.03.2013р. (отримано відповідачем 21.03.2013р.) на суму 33171,50грн. -26.03.2013р.;

№ХВ-000006 від 20.04.2013р. (отримано відповідачем 20.04.2013р.) на суму 33171,50грн. -25.04.2013р.;

№ХВ-000007 від 28.05.2013р. (отримано відповідачем 07.06.2013р.) на суму 33171,50грн. -12.06.2013р.;

№ХВ-000008 від 10.07.2013р. (отримано відповідачем 10.07.2013р.) на суму 33171,50грн. -15.07.2013р.;

№ХВ-000009 від 01.11.2013р. (отримано відповідачем 01.11.2013р.) на суму 73252,03грн. -06.11.2013р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється відповідачем, останнім здійснено оплату прийнятих за договором підряду робіт лише частково, з огляду на що за зазначеними вище рахунками наявне прострочення виконання грошового зобов'язання. Враховуючи наведені вище обставини та факт визнання відповідачем наявної заборгованості, зокрема, в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.08.2017р., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Комунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс заборгованості в розмірі 84957,60грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на приписи зазначеної статті, Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс нарахувало та пред'явило до стягнення 3% річних у розмірі 11238,27грн. та інфляційні в розмірі 104806,81грн., нарахованих на прострочене грошове зобов'язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений судом першої інстанції, судова колегія зазначає, що в ньому наявні недоліки, зокрема, щодо визначення граничного строку оплати за рахунками №ХВ-000002 від 24.12.2012р. та №ХВ-000003 від 21.03.2013р. Крім того, здійснюючи нарахування 3% річних за рахунком №ХВ-000006 від 20.04.2013р. та за рахунком №ХВ-000007 від 28.05.2013р., господарський суд Луганської області допустився помилки при зазначенні початкової дати нарахування та кінцевої дати нарахування відповідно, вийшовши за межі визначеного позивачем періоду. Разом з тим, здійснивши власний розрахунок 3% річних, враховуючи обмеженість суду розміром позовних вимог, судова колегія дійшла висновку, що зазначені недоліки у розрахунках суду першої інстанції не призвели до прийняття невірного рішення в частині розміру стягнутих 3% річних. Отже, стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11238,27грн. є таким, що відповідає нормам діючого законодавства.

Щодо стягнення інфляційних судова колегія зазначає наступне. Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Як вбачається зі змісту судового рішення, судом першої інстанції зазначено, що приписи законодавства передбачають, що якщо кредитор вирішив скористатися своїм правом на стягнення 3% річних або інфляційних, то вони підлягають стягненню за весь час прострочення, а не за окремі місяці за вибором кредитора. Враховуючи наведене, господарський суд Луганської області здійснив власний розрахунок інфляційних, самостійно визначивши періоди прострочення, з огляду на невірне визначення позивачем періодів прострочення для нарахування інфляційних.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що з огляду на вимоги ч.1 ст.47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч.1 ст.43 цього ж Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце порушення такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних сум нарахувань. Аалогічна позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України, зокрема, в постанові від 25.04.2017р. по справі №923/1908/15.

Перевіривши розрахунок інфляційних, здійснений судом першої інстанції, судова колегія зазначає, що визначені в ньому періоди нарахування не відповідають наведеним вище вимогам. Так, господарським судом необґрунтовано включено до періодів нарахування інфляційних період, які виходять за межі визначеного позивачем періоду, зокрема, лютий 2013р. та грудень 2016р. за рахунком №ХВ-000002 від 24.12.2012р., березень 2013р. за рахунком №ХВ-000003 від 21.01.2013р., квітень 2013р. та липень 2013р. за рахунком №ХВ-000005 від 20.03.2013р., серпень 2013р. та червень 2014р. за рахунком №ХВ-000007 від 28.05.2013р., серпень 2013р. за рахунком №ХВ-000008 від 10.07.2013р. Крім того, судом першої інстанції допущена помилка при визначенні суми боргу, на яку здійснювалося нарахування інфляційних за рахунком №ХВ-000009 від 01.11.2013р., оскільки вказана судом сума є більшою від суми, на яку, на думку позивача, має здійснюватися нарахування.

Враховуючи наведене, здійснивши власний розрахунок інфляційних, судова колегія дійшла висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні в розмірі 98307,17грн.

Крім 3% річних та інфляційних позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення неустойку у формі пені в розмірі 14441,94грн. та відповідно п.6.3 договору неустойку у формі штрафу в розмірі 3002,12грн.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наведеного вбачається, що позивач має право на стягнення пені з моменту настання прострочення виконання зобов'язання відповідачем, але не більше ніж за півроку.

Відповідно до пункту 6.3 договору, за порушення п.3.2.2 договору, замовник сплачує підряднику неустойку у вигляді штрафу в розмірі 1% від простроченої суми та пеню в розмірі 1% за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час розгляду справи заявлено клопотання щодо застосування строків позовної давності до нарахування пені та штрафу.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За приписами частини 1 статті 261 ЦК Кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.054.2013р. Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів передбачено, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка, пеня підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Згідно з ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведені вище норми, дату направлення позовної заяви, а також визначені позивачем періоди нарахування неустойки, приймаючи до уваги дати здійснених відповідачем платежів, судова колегія зазначає, що господарський суд Луганської області обґрунтовано зазначив про сплив строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу, і ,відповідно, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2017р. (повний текст підписано 19.06.2017р.) у справі №913/419/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, але підлягає зміні в частині розміру стягнутих інфляційних зі здійсненням нового розподілу судового збору відповідно до статті 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради, м.Рубіжне Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2017р. (повний текст підписано 19.06.2017р.) у справі №913/419/17 - задовольнити частково .

Рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2017р. (повний текст підписано 19.06.2017р.) у справі №913/419/17 - змінити в частині розміру стягнутих інфляційних зі здійсненням нового розподілу судового збору.

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з Комунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради (93000, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Менделєєва, б.49; код ЄДРПОУ 32026192) на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс (93010, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34903110) основний борг у сумі 84957,60грн., 3% річних у сумі 11238,27грн., інфляційні у сумі 98307,17грн., а також судовий збір у сумі 2917,54грн.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2017р. (повний текст підписано 19.06.2017р.) у справі №913/419/17 - залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Промпобутресурс (93010, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34903110) на користь Комунального підприємства Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради (93000, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Менделєєва, б.49; код ЄДРПОУ 32026192) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 395,08грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим:1 - позивачу;1 - відповідачу;1 - ГСЛО;1 - до справи;1 - ДАГС.