Постанова

від 12.06.2017 по справі 922/2377/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р. Справа № 922/2377/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Пушай В.І.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 30.12.2016)

відповідача-1 - не з'явився

відповідача-2 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Тайм , м. Харків (вх. № 1234 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2016 у справі № 922/2377/16

за позовом Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами в інтересах:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Уміг Мьюзік , м. Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Мун Рекордс , м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Тайм , м. Харків

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Велмос , м. Харків

про стягнення 72500,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами в інтересах: Товариства з обмеженою відповідальністю Уміг Мьюзік та Товариства з обмеженою відповідальністю Мун Рекордс звернулась до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Тайм , в якій просила суд стягнути з відповідача на користь позивачів 72500,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.09.2016 (суддя Шарко Л.В.) у справі № 922/2377/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Тайм на користь Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю УМІГ Мьюзік компенсацію за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкти - музичні твори в розмірі 58000,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Тайм на користь Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Мун Рекордс компенсацію за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об'єкт - музичний твір Обними меня в мінімальному розмірі - 14500,00 грн. Здійснено розподіл судових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю Роял Тайм , м. Харків із даним рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2016 у справі № 922/2377/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Судові витрати скаржник просить покласти на позивача. Зокрема, відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції не було досліджено наявний відеозапис та акт фіксації № 29/01/16 від 26.01.2016 та не з'ясовано, в який саме спосіб відбулося використання музичних творів. Також, відповідач звертає увагу на той факт, що приміщення було орендовано ТОВ Велмос на підставі договору суборенди (найму) нежитлових приміщень № 04/01/2016 від 04.01.2016, відповідно до пункту 6.7. якого, сторони дійшли згоди, що відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав при проведенні музичних вечорів несе орендар - ТОВ Велмос .

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 до участі у даній справі, як іншого відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Велмос .

12.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Велмос звернулось до суду апеляційної інстанції в порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України із заявою про визнання позову (вх. № 12484, том 1 аркуш справи 222), в якій визнало себе належним відповідачем, тому що приміщення, в якому здійснювалось публічне виконання музичних творів на момент порушення було орендовано ним у ТОВ Роял Тайм на підставі договору суборенди (найму) нежитлових приміщень № 04/01/2016 від 04.01.2016, та на момент укладання договору ТОВ Велмос було попереджено про відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав при проведенні музичних вечорів, про що зазначено в пункті 6.7. даного Договору. Таким чином, ТОВ Велмос визнає заявлені позивачем вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог за його рахунок.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 (головуючий Білецька А.М., судді: Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є.) рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2016 у даній справі залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю Роял Тайм звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов за рахунок іншого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Велмос .

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 у справі № 922/2377/16 скасовано, а справу № 922/2377/16 направлено до Харківського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Вищий господарський суд України зауважив, що суд апеляційної інстанції залучивши до участі у справі ТОВ Велмос як співвідповідача, фактично, не вирішив спір щодо нього та не прийняв відповідне рішення. В даному випадку, суду апеляційної інстанції необхідно було, у відповідності до приписів статті 84 Господарського процесуального кодексу України, зазначити, як вирішено спір щодо кожного з відповідачів, незалежно від того, чи було сформульовано Організацією окремі позовні вимоги до залученого іншого відповідача (з урахуванням того, що заявлений позов стосується стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав), чого здійснено судом не було.

Автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями суддею-доповідачем у справі № 922/2377/16 визначено суддю Барбашову С.В.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2017 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 розгляд справи призначено на 23.05.2017 о 10:00 год.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.05.2017, у зв'язку з відпусткою судді Істоміної О.А., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Пушай В.І.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 розгляд справи відкладено на 12.06.2017 о 12:00 год. Даною ухвалою зобов'язано позивача у встановленому порядку надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Велмос (61033, місто Харків, вул. Шевченка, будинок 233-Б; код ЄДРПОУ 40096903), належні докази чого надати суду апеляційної інстанції.

На виконання вимоги ухвали суду від 23.05.2017 позивачем разом із письмовими поясненнями № 3 (вх. № 6053 від 08.06.2017) суду апеляційної інстанції повторно надані: копія опису вкладення у цінний лист та копія квитанції відділення поштового зв'язку, які свідчать про направлення копії позовної заяви із доданими до неї документами на адресу відповідача-2 - ТОВ Велмос . Позивач зазначає, що вказані документи були надіслані на адресу ТОВ Велмос (61037, м. Харків, просп. Московський, буд. 247) ще 06.12.2016 і відповідні документи залучені до матеріалів справи разом із письмовими поясненнями № 2 від 06.12.2016.

Представник відповідача-1 в судове засідання 12.06.2017 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача-2 в судове засідання 12.06.2017 не з'явився, але через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 6185), в якому просить розгляд справи відкласти, у зв'язку із заміною представника відповідача-2 та необхідністю останнього ознайомитись з матеріалами справи.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, за якою сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення клопотання ТОВ Велмос про відкладення розгляду справи без задоволення.

В даному випадку неявка представника ТОВ Велмос в засідання суду апеляційної інстанції 12.06.2017 не перешкоджає перегляду прийнятого у даній справі рішення в апеляційному порядку, а справа може бути розглянута без участі представників відповідачів за наявними у ній матеріалами і наведеними сторонами доводами. Додаткових пояснень по суті спору, окрім тих, що вже містяться в матеріалах справи відповідачами не надано, хоча на це у них було достатньо часу та можливостей.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції прийнято до уваги, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" від 17.10.2014 зазначено, що перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Як вбачається з матеріалів справи, після залучення ТОВ Велмос до участі у даній справі, як іншого відповідача (ухвалою суду від 30.11.2016), позивачем 06.12.2016 на його адресу була направлена позовна заява з додатками.

Отже, з моменту залучення до участі у справі відповідачу-2 було надано достатньо часу та можливостей ознайомитись з матеріалами справи та надати свої пояснення щодо суті спору, однак вказаним правом ТОВ Велмос не скористалось.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Тайм , м. Харків (вх. № 1234 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2016 у справі № 922/2377/16 підлягає задоволенню, виходячи з наступних правових підстав та фактичних обставин справи.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2014 між Приватною організацією Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю УМІГ Мьюзік (видавник) укладено договір № АУ003К про управління майновими авторськими правами.

Відповідно до пункту 2.1. Договору № АУ003К від 01.01.2014 видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання творів, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання.

Згідно з пунктом 8.3. Договору № АУ003К від 01.01.2014 у випадку виявлення порушень прав, організація має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав.

ТОВ УМІГ Мьюзік надані декларації, відповідно до яких заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичних творів згідно переліку:

№13

Назва твору Автор музики Автор тексту Виконав

1. ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_3 ОСОБА_4

2. ОСОБА_5 ОСОБА_3 ОСОБА_3 ОСОБА_6

3. ОСОБА_7 ОСОБА_3 ОСОБА_3 ОСОБА_8

4. Улыбайся ОСОБА_4, ОСОБА_4, ІОWА

ОСОБА_9 ОСОБА_9

Згідно зазначеної декларації ТОВ УМІГ Мьюзік отримало майнові права на зазначені твори на підставі Договору про передачу авторських і суміжних прав № ПЛВ-054/15 від 31.12.2014.

ТОВ УМІГ Мьюзік підтвердило наявність у нього виключних майнових прав щодо зазначених музичних творів, надавши Договір № ПЛВ-054/15 від 31.12.2014, укладений із ООО Первое музыкальное издательство .

В свою чергу, ООО Первое музыкальное издательство підтвердило станом на 20.01.2016 факт передачі прав позивачу, підписавши виписку із каталогу музичних творів до названого договору. Факт передачі оформлений випискою в зв'язку із тим, що весь перелік музичних творів щодо яких отримані майнові авторські права занадто об'ємний, містить тисячі музичних творів - тому ТОВ УМІГ Мьюзік надав перелік майнових авторських прав щодо саме тих музичних творів, щодо яких були виявлені порушення.

Договір № ПЛВ-054/15 укладений в письмовій формі, згідно наданих додатків чинний до 31.12.2016 (пункт 1.21.), передбачає отримання позивачем виключних майнових прав в тому числі щодо публічного виконання (пункти 1.16.,2.1.) а також право звернення до суду за захистом порушених прав (пункт 2.6.) і територію на якій діють права - Україна (пункт 1.20.).

Таким чином, станом на 29.01.2016 - на момент проведення контрольного прослуховування і виявлення факту порушення, ТОВ УМІГ Мьюзік мав виключні майнові права щодо зазначених музичних творів, підтвердив це діючими угодами, а тому Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами мала право управляти ними також на підставі діючої угоди із ТОВ УМІГ Мьюзік .

Також, з матеріалів справи вбачається, що 17.05.2012 між Приватною організацією Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (організація) і ТОВ Мун Рекордс (видавник) укладено Договір №17052012/01 про управління майновими авторськими правами.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №17052012/01 від 17.05.2012 видавник доручає організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на твори, перелік яких додається до цього договору, а саме дозволяти від імені видавника використання творів Користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання. Пунктом 3.2.7. названого Договору у разі виявлення порушень майнових прав, видавник надає організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів правовласника в суді.

ТОВ Мун Рекордс надані декларації, відповідно до яких заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичних творів згідно переліку:

№1

Назва твору Автор музики Автор тексту Виконав

1. Обними Меня ОСОБА_10 Руслан ОСОБА_11 ОСОБА_4

Згідно зазначеної декларації ТОВ Мун рекордс отримав майнові права на зазначений твір на підставі Ліцензійного договору № 11/16-05-13 від 16.05.2013.

Договір № 11/16-05-13 від 16.05.2013, укладено із ООО ОСОБА_6 Продакшн . В свою чергу ООО ОСОБА_6 Продакшн підтвердило станом на 16.05.2013 факт передачі прав позивачу підписавши додаток № 2 до Договору № 11/16-05-13 від 16.05.2013.

Договір № 11/16-05-13 від 16.05.2013 укладений в письмовій формі, згідно наданих додатків чинний до 30.06.2016, передбачає отримання позивачем виключних майнових прав, в тому числі щодо публічного виконання (пункти 1.1. (2), 2.1., 2.2., 4.1., 4.5.) а також право звернення до суду за захистом порушених прав (пункти 4.3., 4.5.) і територію на якій діють права - Україна (пункт 4 додатку 2).

Таким чином, 29.01.2016, тобто на момент проведення контрольного прослуховування і виявлення факту порушення, ТОВ Мун рекордс мав виключні майнові права щодо зазначеного музичного твору, підтвердив це діючими угодами, а тому Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами мала право управляти ними також на підставі діючої угоди із ТОВ Мун рекордс .

Відповідно до пункту 52 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності у разі надання третій особі права використання твору (об'єкта суміжних прав) за ліцензійним договором або передачі третій особі виключних майнових прав за договором про передання (відчуження) згаданих прав новий суб'єкт майнових прав інтелектуальної власності на цей об'єкт не вправі вимагати відшкодування збитків, завданих допущеним до укладення відповідного договору порушенням, або виплати компенсації за таке порушення. Відповідна вимога може бути заявлена особою, яка була суб'єктом майнових прав на відповідний об'єкт авторського чи суміжного права на момент вчинення правопорушення.

Таким чином, для судового захисту має значення факт наявності відповідних прав на дату вчинення порушення.

Відповідно до статей 7, 15, 31 Закону України Про авторське право і суміжні права позивачі у справі - ТОВ УМІГ Мьюзік та ТОВ Мун Рекордс є належним суб'єктами майнових авторських прав.

В абзаці шостому пункту 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності роз'яснено, що документами, які підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 Закону України Про авторське право і суміжні права ; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України Про авторське право і суміжні права - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Із матеріалів справи вбачається, що Приватною організацією Організація колективного управління авторськими та суміжними правами отримано свідоцтво про облік організацій колективного управління. Дана організація має зареєстрований статут та договори із суб'єктами авторського права на управління майновими правами на колективній основі, а тому, відповідно до частини другої пункту 1 статті 15, статей 45, 49 Закону України Про авторське право і суміжні права , абзацу шостого пункту 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав має документи, які підтверджують право організації на звернення до суду за захистом майнових авторських прав.

Позивач вважає, що майнові авторські права щодо заявлених в позові об'єктів (музичних творів) порушені саме ТОВ Роял Тайм , на підтвердження чого надав акт фіксації № 29/01/16 від 26.01.2016, складений представниками ПО Організація колективного управління авторськими та суміжними правами , якими зафіксовано, що в приміщенні ресторану AltBier за адресою: м. Харків, вул. Культури, 8, публічно виконувались музичні твори за допомогою наявного в приміщенні закладу обладнання. Також в даному акті зазначено, що в приміщенні зазначеного закладу господарську діяльність здійснює ТОВ Роял Тайм .

В обґрунтування позову ПО Організація колективного управління авторськими та суміжними правами послалась на те, що майнові авторські права на зазначені твори належать ТОВ УМІГ Мьюзік та ТОВ Мун Рекордс на підставі укладених ними угод і заявлених в деклараціях. Чинність зазначених договорів не спростована законом чи рішенням суду, а тому підтверджена презумпцією правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України). Водночас, ПО Організація колективного управління авторськими та суміжними правами зазначила, що ТОВ Роял Тайм не надав доказів про укладання ним угод, які забезпечують виконання вимог закону щодо використання об'єктів (музичних творів).

Зважаючи на те, що використання ТОВ Роял Тайм зазначених музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, чим порушено вимоги статті 50 Закону України Про авторське право та суміжні права , ПО Організація колективного управління авторськими та суміжними правами змушена була звернутись до господарського суду із даним позовом про стягнення з ТОВ Роял Тайм на користь Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Уміг Мьюзік та Товариства з обмеженою відповідальністю Мун Рекордс компенсації за порушення майнових авторських прав за кожний з використаних без дозволу об'єктів - музичних творів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, встановивши факт наявності у позивачів майнових прав суб'єкта авторського права щодо заявлених об'єктів (музичних творів), а також документально підтверджений факт порушення відповідачем (ТОВ Роял Тайм ) майнових авторських прав щодо заявлених в позові об'єктів, керуючись статтями 15, 50, 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог.

Однак вказані висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту а частини першої статті 50 Закону України Про авторське право і суміжні права порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України загальні способи захисту цивільних прав та інтересів поширюються на захист авторського права і (або) суміжних прав, зазначений перелік не є вичерпним. Спеціальні способи захисту авторського права і (або) суміжних прав передбачені статтею 432 Цивільного кодексу України та статтею 52 Закону України, зокрема, стягнення компенсації, як окремий спосіб такого захисту.

Таким чином, підставою для стягнення компенсації за порушення майнового авторського права і (або) суміжних прав може бути використання спірного музичного твору без виплати авторської винагороди.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про авторське право і суміжні права публічним виконанням є подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в даному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Відповідно до положень пункту 1 статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору і виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Ці майнові права можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права і отримує аналогічні майнові авторські права.

Пунктом 3 статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право, окрім того дозволяти або забороняти публічне виконання, публічну демонстрацію і публічний показ. При цьому цей перелік не є вичерпним.

Відповідно пункту 5 статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Аналогічні положення містять статті 426, 443 Цивільного кодексу України.

Таким чином, законом встановлено право, відповідно до якого користувач перед використанням музичних творів серед сторонніх осіб має отримати дозвіл суб'єкта майнових авторських прав або організації колективного управління на таке використання.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , а саме пунктом 29 надано роз'яснення про те, що позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню. Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону №3792-ХІІ при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу). При цьому не потрібно встановлювати і доводити розмір шкоди в разі заявлення вимоги про виплату компенсації, а достатньо встановлення лише самого факту вчинення відповідачем порушення (пункт 51.2. вищезазначеної постанови).

Факт наявності у позивачів майнових прав суб'єкта авторського права щодо заявлених об'єктів (музичних творів) підтверджується зазначеними в позовній заяві угодами. Наявність майнових авторських прав також обґрунтовується положеннями статтею 204 Цивільного кодексу України, якою встановлена презумпція правомірності правочину - відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний законом недійсним.

Позивачем до позовної заяви надано акт фіксації № 29/01/16 від 26.01.2016, складений представником ПО Організація колективного управління авторськими та суміжними правами , яким встановлено, що в приміщені ресторану АІtВіег за адресою: м. Харків, вул. Культури будинок 8, публічно виконувались музичні твори за допомогою наявного в приміщення закладу обладнання. Серед використаних об'єктів майнових авторських прав публічно виконувались:

- твір під назвою іноземною мовою Песня Солохи . Суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є позивач-1.

- твір під назвою іноземною мовою Песня Оксаны . Суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є Позивач 1.

- твір під назвою іноземною мовою ОСОБА_7 зимы . Суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є позивач-1.

- твір під назвою іноземною мовою Улыбайся . Суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є позивач-1.

- твір під назвою іноземною мовою Обними Меня . Суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є позивач-2.

Отже, факт порушення майнових авторських прав щодо заявлених в позові об'єктів (музичних творів), який зафіксовано представниками позивача в приміщені ресторану АІtВіег за адресою: м. Харків, вул. Культури будинок 8, підтверджується належними та допустимими доказами.

До акту фіксації долучено диск з відеозаписом проведення шоу - програми за мотивами мюзиклу Вечори на хуторі біля Диканьки , на якому зафіксовано місце та час проведення заходу; факт публічного виконання музичних творів з текстом, майнові авторські права на які належать позивачу-1 та позивачу-2 за допомогою наявного в приміщенні закладу обладнання.

Втім, під час апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 04.01.2016 між ТОВ Роял Тайм та ТОВ Велмос було укладено договір суборенди (найму) нежитлових приміщень № 04/01/2016, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення підвалу № 41 в літ. Д-1 Сумський ринок розташованого за адресою: м. Харків, вул. Культури, 8 загальною площею 447,8 кв.м., згідно із схемою поверхового плану, далі по тексту об'єкт оренди. (Додаток № 1 - Схема експлікації поверхового плану площі нежитлових приміщень наданого в оренду є невід'ємною частиною цього договору, схема експлікації будівель).

Згідно пункту 5.1. Договору суборенди (найму) нежитлових приміщень № 04/01/2016 цей договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2016 включно. Строк оренди розпочинається з дати фактичної передачі об'єкта оренди орендарю по акту прийому-передачі згідно пункту 2.2. цього договору і діє до 31.12.2016.

У матеріалах справи також міститься акт приймання-передачі до договору суборенди (найму) нежитлових приміщень № 04/01/2016 від 04.01.2016, який підписаний між сторонами 04.01.2016.

Отже, приміщення, в якому здійснювалось публічне виконання музичних творів на момент порушення майнових прав суб'єкта авторського права, було орендовано ТОВ Велмос у ТОВ Роял Тайм на підставі договору суборенди (найму) нежитлових приміщень № 04/01/2016 від 04.01.2016.

Відповідно до пункту 6.7. Договору суборенди (найму) нежитлових приміщень № 04/01/2016 від 04.01.2016 сторони дійшли згоди, що відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав при проведенні музичних вечорів несе орендар, тобто ТОВ Велмос .

Позивачем в порушення обов'язку доказування не доведено, а судом першої інстанції не з'ясовано під час вирішення даного спору, що в приміщені ресторану АІtВіеr за адресою: м. Харків, вул. Культури будинок 8, де позивачем зафіксовано порушення (публічно виконувались музичні твори за допомогою наявного в приміщенні закладу обладнання), використання музичного твору серед сторонніх осіб без дозволу і без сплати відповідної винагороди здійснило саме ТОВ Роял Тайм та повинно нести за це відповідальність.

Причиною виникнення даного спору у даній справі є питання щодо правомірності публічного виконання спірних музичних творів у приміщенні ресторану, наявності чи відсутності підстав для стягнення з винної особи компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивачів.

Як вже було зазначено, відповідно до положень підпункту а пункту 1 статті 50 Закону України Про авторське право і суміжні права порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, в тому числі, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 15, 39 зазначеного Закону.

Таким порушенням, в тому числі, є використання будь-якою особою, як-то: орендарем приміщення або особою, що здійснює господарську діяльність у даному приміщенні, музичного твору серед сторонніх осіб без дозволу і без сплати відповідної винагороди.

Більш того, згідно наданих пояснень, ТОВ Велмос вважає себе належним відповідачем, тобто визнає позовні вимоги та факт порушення саме ним майнових прав суб'єктів авторського права - позивачів у справі.

Враховуючи наведене, наданий до матеріалів справи акт фіксації порушення та надані до нього документи (у тому числі фіскальний чек про сплату клієнтами ресторану АІtВіег рахунку на суму 761,00 грн.) не є належними доказами того, що відповідальність за поданим позовом повинно нести саме ТОВ Роял Тайм .

За всіма обставин справи в їх сукупності, відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав при проведенні музичних вечорів, у вигляді заявленої до стягнення компенсації, яка є предметом даного позову, повинна бути покладена на ТОВ Велмос .

Так, відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 та 25 цього Закону.

Частиною п'ятою статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права визначено право автора на винагороду за будь-яке використання твору, крім випадків, встановлених Законом.

Відповідно до частини третьої статті 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

З огляду на вищезазначене, використання спірних музичних творів у приміщенні ресторану, яке на час виявлення порушення знаходилось в оренді відповідача-2 - ТОВ Велмос і відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав при проведенні музичних вечорів несе саме орендар на підставі пункту 6.7. Договору суборенди (найму) нежитлових приміщень № 04/01/2016 від 04.01.2016, що не суперечить підпункту а пункту 1 статті 50 Закону України Про авторське право і суміжні права , відбулося без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, чим допущені порушення, передбачені вимогами пункту а статті 50 Закону України Про авторське право і суміжні права .

Згідно пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010, № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Як співвідповідачі можуть залучатися кілька осіб, які, залежно від характеру порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, несуть солідарну або часткову відповідальність.

Доведення факту публічного виконання не має значення спосіб подання музичного твору, а також пристрої і процеси за допомогою яких здійснюється таке подання (за винятком способів, пристроїв і процесів для публічного сповіщення - який є окремим видом використання, при якому звук не сприймається людським вухом і застосовується з іншою метою - для передачі сигналу на відстань). Достатнім є лише сприйняття на слух музичних творів сторонніми особами, які перебувають у публічному (громадському місці), чи можуть там перебувати.

Публічне виконання може відбуватися як у реальному часі ( наживо ), так і з допомогою технічних засобів. Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - наживо ) несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу (пункт 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012).

Жодних доказів правомірності використання спірних музичних творів відповідачем-2 (ТОВ Велмос ) не надано, як і не спростовано презумпцію винного завдання шкоди, адже він ніколи не отримував дозволів на право використання у приміщенні, яке ним орендується, діяльності музичних творів, майнові авторські права на які належать позивачам, у порядку, передбаченому статей 31-33 Закону та статей 1107 - 1109 Цивільного кодексу України.

Згідно пункту г частини першої статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права при порушеннях будь-якою особою авторського права суб'єкти авторського права мають право подавати позови про, окрім іншого, виплату компенсації.

Компенсація відповідно до пункту г частини другої статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права визначається судом в розмірі від 10 до 50000,00 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходів. Відповідно до пункту 42 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 5 від 04.06.2010 розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат, які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 8 Закону України Про авторське право і суміжні права музичний твір з текстом і без тексту - є окремим об'єктом авторського права, який належить конкретному суб'єкту.

Приписи пункту а частини першої статті 50 Закону України Про авторське право і суміжні права захищають майнові права окремо щодо кожного суб'єкта таких прав. А при призначенні розміру компенсації-як способу захисту порушених майнових прав такого суб'єкту враховується також кількість використаних музичних творів, права щодо яких належать суб'єкту права (пункт г частини першої статті 52 вищевказаного Закону).

Так, відповідач-2 припустився порушення щодо 4-х музичних творів суб'єктом майнових авторських прав щодо яких є позивач-1. Розмір мінімальної заробітної плати встановлений Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік на рівні 1450,00 грн. на період з 01.05.2016 по 01.11.2016.

З урахуванням кількості використаних відповідачем об'єктів, мінімальна суму компенсації на користь позивача-1 складає: 10 (десять) мінімальних заробітних плат за кожний з використаних відповідачем-2 об'єктів, що за чотири твори складає 58000,00 грн.

Також, відповідач-2 припустився порушення щодо 1-го музичного твору суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є позивач-2. Розмір мінімальної заробітної плати встановлений Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік на рівні 1450,00 грн. на період з 01.05.2016 по 01.11.2016.

З урахуванням кількості використаних відповідачем-2 об'єктів, мінімальна сума компенсації на користь позивача-1 складає: 10 (десять) мінімальних заробітних плат за кожний з використаних відповідачем-2 об'єктів. Розрахунок загального розміру компенсації на користь позивача-2, що складає 14500,00 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Велмос із посиланням на частину п'яту статті 78 Господарського процесуального кодексу України звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою про визнання позову (вх. № 12484; том 1 аркуш справи 222), в якій визнало позовні вимоги Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Уміг Мьюзік , м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю Мун Рекордс , м. Київ повністю та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог за рахунок ТОВ Велмос .

Дана заява підписана директором ТОВ Велмос - ОСОБА_12. Підпис директора підтверджено печаткою ТОВ Велмос . Заява про визнання позову відповідачем-2 не спростована.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право відповідача визнати позов повністю або частково прямо передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У пункті 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що згідно з частиною 4 статті 78 Господарського процесуального кодексу України господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини 5 цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем.

Обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання (частина перша статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана відповідачем-2 - ТОВ Велмос заява про визнання позову, є такою, що відповідає змісту частини п'ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем.

Право відповідача на визнання позову є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

Зважаючи на те, що в силу статті 12 Цивільного кодексу України особа вільно розпоряджається своїми матеріальними правами, дії відповідача-2 не суперечать законодавству, а колегією суддів апеляційної інстанції, у зв'язку із поданою відповідачем-2 заявою, не встановлено порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому з огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що саме ТОВ Велмос повинно відповідати за поданим у даній справі позовом.

Правові підстави для залишення без задоволення заяви ТОВ Велмос про визнання позову за даних обставин справи у суду апеляційної інстанції відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2016 у справі № 922/2377/16 підлягає скасуванню на підставі пункту 1 частини першої статті 104 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з прийняттям по справі нового рішення, яким позов підлягає задоволенню за рахунок відповідача-2, а в задоволенні позовних вимог щодо відповідача-1 слід відмовити.

В зв'язку із задоволенням позову за рахунок відповідача-2, понесені позивачем судові витрати за подачу позовної заяви в сумі 1378,00 грн., відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на ТОВ Велмос .

Що стосується понесених відповідачем-1 - ТОВ Роял тайм витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 1515,80 грн., колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ці витрати відшкодуванню відповідачу-1 не підлягають, та залишаються за скаржником підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок того, що ТОВ Роял тайм у суді першої інстанції не сприяло повному з'ясуванню обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, в судові засідання господарського суду першої інстанції представник ТОВ Роял Тайм не з'являвся, хоча судом були вжиті заходи відносно належного повідомлення ТОВ Роял Тайм про час та місце розгляду справи, проте своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та участь у судовому засіданні відповідач-1 не скористався. Вказане зумовило доведення спору до суду апеляційної інстанції та мало наслідком прийняття на відміну від місцевого господарського суду рішення про задоволення позову за рахунок іншого відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, частиною п'ятої статті 78, статями 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини першої статті 104, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Тайм , м. Харків задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2016 у справі № 922/2377/16 скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Тайм , м. Харків відмовити.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Велмос , м. Харків задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Велмос (61033, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 233-Б; код ЄДРПОУ 40096903) на користь Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (02002, м. Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 23, офіс 916; код ЄДРПОУ 37396151) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "УМІГ Мьюзік" (03124, м. Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7 А; код ЄДРПОУ 39040213) компенсацію за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкти - музичні твори: Песня Солохи , Песня Оксаны , ОСОБА_7 зимы , Улыбайся в розмірі 58000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Велмос (61033, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 233-Б; код ЄДРПОУ 40096903) на користь Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (02002, м. Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 23, офіс 916; код ЄДРПОУ 37396151) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Мун Рекордс (03087, місто Київ, вулиця Іскрівська/Міцкевича, будинок 9/9; код ЄДРПОУ 36883133) компенсацію за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об'єкт - музичний твір Обними меня в мінімальному розмірі - 14500,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Велмос (61033, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 233-Б; код ЄДРПОУ 40096903) на користь Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (02002, м. Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 23, офіс 916; код ЄДРПОУ 37396151) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. за подачу позовної заяви.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Пушай В.І.