Постанова

від 14.06.2017 по справі 810/692/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/692/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представника позивача Герасименко Т.В., представника відповідача Глазун Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ УКРСІЧСЕРВІС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ УКРСІЧСЕРВІС до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 31.10.2016 №125000013/2016/000175/2;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.10.2016 № 125110011/2016/00140, що видана м/п Східний термінал , Київської митниці ДФС.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ УКРСІЧСЕРВІС є юридичною особою, що зареєстрована 22.08.2013 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 10721020000029220).

У травні 2016 року позивач (покупець) та компанія-нерезидент DingZhov LiangYou Metal Products Company Limited (продавець) уклали контракт від 11.05.2016 № 79/к на поставку товару (колючого дроту однорядного, холодноволочильного, рифленого), кількість та загальна вартість якого визначаються у специфікаціях та/або рахунках-фактурах (інвойсах).

Пунктом 4.1 контракту передбачено, що продавець постачає товар морським транспортом на умовах FOB Incoterms 2010 до Одеського морського торгівельного порту, Україна.

Сторони контракту 11 травня 2016 року уклали додаткову угоду № 3, в якій змінили умови поставки і домовились, що з метою створення більш комфортних умов транспортування товару пункт 4.1 контракту викладено в наступній редакції Продавець постачає товар морським транспортом на умовах СІF Incoterms 2010 до Одеського морського торгівельного порту, Україна .

Позивач 11 вересня 2016 року здійснював ввезення на митну територію України партії товару (дроту крученого з чорних металів гарячо-оцинкованого для огорожі; дроту з оцинкованої сталі колючого однорядного, холодно-волочильного, рифленого; діаметр основної проволоки 2,8 мм., діаметр проволоки шипів 2 мм., з відстанню між шипами 75+/- 5мм., в бухтах по 400 метрів та вагою бухти 35 кг), придбаного у компанії DingZhou LiangYou Metal Produсts Companу Limited Торговельна марка (DingZhou), країна виробник - Китай, на підставі контракту від 11.05.2016 № 79/к, митне оформлення якого здійснювалось через Одеську митницю ДФС на умовах СІF Incoterms 2010.

З метою митного оформлення товару позивач подав до Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацією від 11.09.2016 № 125110011/2016/031067 з метою уточнення відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

У відповідності до положень Митного кодексу України (далі - МК) митне оформлення товару за вказаною тимчасовою МД було завершено із застосуванням найбільшої ставки ввізного мита з тих, під яку можуть підпадати такі товари (5%) із застосуванням відповідних заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинних на дату оформлення тимчасової декларації.

Після отримання висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 10.10.2016 № 142005702-0272, з урахуванням положень статей 260 та 261 МК України позивач подав до Київської митниці ДФС додаткову електронну МД від 18.10.2016 №.125110011/2016/010621, в якій точні відомості про товар (код товару згідно УКТ ЗЕД), в якій задекларував товар ("дріт кручений з чорних металів гарячо-оцинкований для огорожі; дріт з оцинкованої сталі колючий однорядний, холодно волочильний, рифлений; діаметр основної проволоки 2,8 мм., діаметр проволоки шипів 2 мм., з відстанню між шипами 75+/- 5мм., в бухтах по 400 метрів та вагою бухти 35 кг"), придбаний у компанії DingZhou LiangYou Metal Produсts Companу Limited Торговельна марка (DingZhou), країна виробник - Китай, на підставі контракту від 11.05.2016 № 79/к, на умовах СІF Incoterms 2010). Митну вартість товару позивач не змінював (порівняно з тимчасовою митною декларацією від 11.09.2016 № 125110011/2016/031067, за якою товар був випущений у вільний обіг) і визначив її за основним методом - за ціною договору (контракту).

До вказаної митної декларації позивач додав пакет документів, що перелічені у графі 44 МД, які необхідні для розмитнення товару та здійснення контролю правильності визначення митної вартості, зокрема: (1505) висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 10.10.2016 № 142005702-0272; (1701) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.09.2016 № 125110011/2016/009549; (m 2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 10.09.2016 № 3749; (m 2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 10.09.2016 № 3749/1; (m 2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 10.09.2016 № 3749/2; (m 2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 10.09.2016 № 3749/3; (m 2761) коносамент від 27.07.2016 №MRFB16072944; (m 3001) банківський платіжний документ, що стосується товару від 16.05.2016 б/н; (m 3001) банківський платіжний документ, що стосується товару від 14.06.2016 б/н; (m 3001) банківський платіжний документ, що стосується товару від 08.07.2016 б/н; (m 3001) банківський платіжний документ, що стосується товару від 21.07.2016 б/н; (m 3011) виписку з бухгалтерської документації від 01.05.2016 б/н; (m 3016) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 19.08.2016 ДЗІ № 112/1565; (3105) рахунок-фактуру (інвойс) від 19.07.2016 № 79/к/4; (3141) пакувальний лист від 19.07.2016 б/н; (m 3325) рахунок-проформу від 11.05.2016 № LV-0130; (m 4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.05.2016 № 1; (m 4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.07.2016 № 2; (m 4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.06.2015 № 3; (m 4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.07.2016 № 4; (m 4104) зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.05.2016 № 79/к; (m 4200) некласифікований внутрішній договір (контракт) 07.04.2016 № 343/3/2016/38; (m 4207) договір про надання послуг митного брокера від 18.06.2015 № 46/Т; (m 5504) інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) від 27.07.2016 № 2761; (7014) декларацію про походження товару від 19.07.2016 № 79/к/3; (m 9000) лист від 23.08.2016 № 217; (m 9000) ціну, біржову інформацію від 25.08.2016 б/н; (m 9107) акт про взяття проб (зразків) товарів від 11.09.2016 № 009549; (m 9610) митна декларація країни відправлення від 25.07.2016 №040620160066500297.

Як встановлено судом, під час митного оформлення спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками у напрямку контролю правильності митної вартості, а саме: наявна інформація про рішення про коригування митної вартості від 23.08.2016 за № 500060006/2016/000091/2, винесене Одеською митницею ДФС щодо аналогічного товару, що ввозився ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ УКРСІЧСЕВІС на підставі контракту від 11.05.2016 № 79/к, на умовах СІF Incoterms 2010. та за яким митну вартість скориговано у бік збільшення за другорядним методом відповідно до ст. 64 МК.

Відповідачем зазначено, що факт наявності відомостей про інший рівень митної вартості товару став підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності наданих до митного оформлення документів.

В ході розгляду документів, наданих до митного оформлення згідно ЕМД від 18.10.2016 №.125110011/2016/010621 митним органом встановлено, що декларантом не подано обов'язкові документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК, а надані документи містять розбіжності та не підтверджують числові складові митної вартості.

На підставі викладеного, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2016 №125000013/2016/000175/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.10.2016 №125110011/2016/00140.

Не погоджуючись з таким рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано неповну інформацію про заявлену митну вартість імпортованих товарів, тому висновок митного органу про невиконання декларантом обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 53 МК та ненадання обов'язкових належних документів на підтвердження заявленої митної вартості є обґрунтованим.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому у митного органу можуть виникнути обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом (ухвала Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року по справі № 808/5225/14).

З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення обґрунтоване тим, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять розбіжності, декларантом подано не всі додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Встановивши вказані обставини, які, на думку митного органу, викликають сумніви щодо правильності визначення митної вартості, відповідач на виконання вимог ч. 3 ст. 53 МК витребував у позивача додаткові документи.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин, для правильного вирішення даної справи необхідно встановити чи достатньо поданих позивачем документів для визначення митної вартості товару за першим методом та чи відповідає зазначена у них інформація заявленій митній вартості товару.

В оскаржуваному рішенні відповідач стверджує про те, що в рахунку-фактурі (інвойсі від 19.07.2016 № 79/k/4 в порушення п. 4.5 договору від 11.05.2016 № 79/k відсутній підпис вантажовідправника, експертне заключення надано не в повному обсязі, в наданих банківських платіжних документах є посилання на рахунок від 11.05.2016 № LY-0130, який не вказано в електронній митній декларації, не надано страховий поліс.

Вирішуючи правомірності прийнятих відповідачем рішення та картки, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Згідно умов контракту від 11.05.2016 № 79/к поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах FOB Incoterms 2010 (Одеський морський торгівельний порт, Україна), тому в проформі інвойсі від 11.05.2016 № LY-0130, який складався у день укладання договору, визначено, що поставка здійснюється на умовах FOB (Одеський морський торгівельний порт, Україна).

Додатковою угодою від 10.06.2016 № 3 сторони внесли зміни до контракту від 11.05.2016 № 79/к, а саме змінили умови поставки і домовились, що поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах CIF (Інкотермс 2010) до Одеського морського торговельного порту, Україна.

Відповідно, в інвойсі (комерційному рахунку-фактурі) від 12.06.2016 № 79/к/4, який виписувався після укладення сторонами контракту додаткової угоди та який є розрахунковим документом, передбачено, що поставка здійснюється на умовах CIF (Одеський морський торгівельний порт, Україна).

Твердження відповідача про те, що умови контракту не передбачають окремої умови про включення до вартості товару витрат на страхування, колегія суддів апеляційного суду відхиляє, оскільки згідно змін до договору сторони чітко погодили, що поставка товару здійснюється на умовах CIF, а згідно з правилами Інкотермс 2010 обов'язок зі страхування товару, який поставляється на умовах СIF, покладається на продавця товару, тому вимоги митного органу про надання документів, що підтверджують вартість страхування позивачем, який є покупцем, є безпідставними.

Крім того, відомості про те, що спірна поставка товару здійснюється на умовах CIF (Одеський морський торгівельний порт, Україна) містяться в митних деклараціях та інших документах, що стосувалися розмитнення цього товару.

Посилання відповідача на інвойс 11.05.2016 № LY-0130 як на підтвердження не включення до митної вартості товару витрат на страхування колегія суддів відхиляє, оскільки зазначений документ не стосується спірної поставки та не подавався позивачем до декларування спірної партії товару.

Слід відмітити, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає лише тоді, коли наявні документи не підтверджують числового значення митної вартості. Проте, враховуючи, що страхові витрати згідно умов поставки CIF передбачають включення таких витрат до ціни товару, то неподання страхових документів, на думку колегії суддів апеляційного суду, у даному випадку не впливає на правильність визначення позивачем митної вартості спірної партії товару.

Таким чином зазначена в інвойсі від 12.07.2016 № 79/к/4 ціна товару на умовах поставки CIF (Одеський морський торгівельний порт, Україна) означає, що витрати на транспортування та страхування включені продавцем до складу ціни товару. Таким чином, фактурна (контрактна) вартість товару повністю співпадає з митною вартістю, інші складові митної вартості, зокрема, витрати на страхування та транспортування товару до місця поставки, відсутні як такі, тому жодного документального підтвердження не потребують.

Посилання відповідача на те, що відсутність у поданому до декларування інвойсі від 12.07.2016 № 79/к/4 підпису може бути самостійною підставою для витребування додаткових документів, колегія суддів також відхиляє, оскільки формальні неточності у певних документах, на думку суду, не можуть слугувати підставою для позбавлення особи права на визначення ціни товару за першим методом. Окрім того, слід відмітити, що на зазначеному інвойсі була проставлена печатка відправника, а недоліки відносно відсутності на ньому підпису було в подальшому усунуто.

На переконання колегії суддів необґрунтованим є також зауваження відповідача по відношенню до наданого позивачем висновку експерта, термін дії якого закінчився. Колегія суддів зазначає, що подання такого документу є факультативним. При цьому, факт закінчення строку дії висновку, сам по собі не утворює жодних підстав для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару за наявності базових документів, які її підтверджують.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що позивачем надані для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які підтверджують митну вартість спірної партії товару.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач надав всі необхідні документи для визначення митної вартості спірної партії товару за першим (основним) методом, то підстав для застосування відповідачем наступних методів визначення митної вартості товару не було. Тому, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав на задоволення позовних вимог необґрунтованими, оскільки оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини в справі, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року та задовольнити позов.

У відповідності до ч.ч. 1, 6 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про необхідність присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 6 720 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ УКРСІЧСЕРВІС задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 31.10.2016 №125000013/2016/000175/2.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.10.2016 № 125110011/2016/00140, що видана м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ УКРСІЧСЕРВІС за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС сплачений судовий збір у розмірі 6 720 (шість тисяч сімсот двадцять) грн.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 16.06.2017.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Сорочко Є.О.