Ухвала

від 31.05.2017 по справі 428/1003/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

іменем україни

31 травня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів : Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення апеляційного суду Луганської області від 28 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 30 січня 2013 року за місцем його проживання, а саме, у квартирі АДРЕСА_1, співробітниками податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - ДПІ у м. Сєвєродонецьку) на підставі ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Горбатенко О.М. від 11 січня 2013 року був проведений обшук. Метою проведення обшуку, як вказано було в ухвалі слідчого судді, було виявлення документів фінансово-господарської діяльності ТОВ Мівіс , ПП Профі , ПП MBB Север , TOB НВП Нікє Рав , ПП Бастіон , ПП Тріанон та інших предметів і документів, що можуть бути доказами під час судового розгляду. Однак, під час обшуку були вилучені речі, які не мають відношення до вказаних підприємств, на яких працює його дружина ОСОБА_4 Крім того, вилучено майно необхідне для ведення підприємницької діяльності.

Вказував на те, що у порушення норм КПК України обшук проводився співробітниками ДПІ у м. Сєвєродонецьку, а ухвала слідчого судді Горбатенко О.М. від 11 січня 2013 року не була оформлена належним чином згідно з нормами КПК України, тобто була недійсна.

Таким чином, виконання недійсної ухвали про обшук житла неуповноваженими особами привело до незаконного вилучення документів, печаток і штампів, системного блоку, ноутбуку та грошових коштів, які є спільною власністю родини, які не зазначені в ухвалі слідчого судді та не були метою обшуку.

Отже, вилучене майно та грошові кошти у сумі 16 810 грн мали правовий статус тимчасово вилученого майна. Всупереч вимогам КПК України старший слідчий СВ ДПІ у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_5 з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна до суду не звертався, майно не повернув.

Зазначав, що 30 січня 2013 року ним було подано заяву до керівника ГВ ПМ ДПІ у м. Сєвєродонецьку про повернення незаконно вилученого майна, а 5 лютого 2013 року було подано клопотання безпосередньо до слідчого про повернення вилученого майна та грошових коштів, однак 13 лютого 2013 року він отримав відповідь старшого слідчого СВ ДПІ у м. Сєвєродонецьку про те, що відсутня можливість повернути вилучені речі з причини того, що 6 лютого 2013 року кримінальне провадження було направлено для подальшого здійснення досудового розслідування до слідчого управління ДПС у Луганській області.

Таким чином, вилучене в ході обшуку 30 січня 2013 року майно та грошові кошти є незаконно привласненими у зв'язку з неприйняттям рішення про арешт або повернення власнику тимчасово вилученого майна та грошових коштів. Зазначав, що вказаними діями ДПІ у м. Сєвєродонецьку було порушено його права.

З урахуванням зазначеного, позивач просив стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду у розмірі 41 044 грн та 360 тис. грн моральної шкоди.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 4 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 28 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 34 744 грн та моральну шкоду у розмірі 8 тис. грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України не доведено факти, якими він обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов'язком.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем доведено його позовні вимоги щодо порушення права власності на його майно, яке було вилучено та за постановою слідчого судді зобов'язано повернути це майно. Відомостей про виконання постанови відповідачем не надано.

Проте погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 серпня 1981 року.

Відповідно до договору дарування, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 24 травня 2004 року, останній є власником квартири АДРЕСА_1.

Постановою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 січня 2013 року ухвалено провести обшук за місцем проживання ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_2, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3, з метою виявлення документів фінансово-господарської діяльності ТОВ Мавісс , ПП Профі , ПП MBB Сєвєр , TOB НВН Піке Ран , ПП Бастіон , ПП Тріанов , а також інших підприємств з ознаками фіктивності, статутних реєстраційних документів та печаток вищевказаних суб'єктів підприємницької діяльності, системних блоків, комп'ютерів, і інших носіїв інформації, що містять документи вказаних підприємств в електронному виді, а також інших предметів і документів, які можуть бути доказами під час судового розгляду.

Згідно з протоколом обшуку від 30 січня 2013 року в ході обшуку в квартирі АДРЕСА_3, було виявлено

та вилучено: системний блок ПК № 8970, дата випуску 11 червня 2010 року, колір чорний № НОМЕР_1, виготовленого в Україні; купюри номінальної вартості 500 грн у кількості 16 штук, купюри номінальної вартості 200 грн у кількості 23 штуки, купюри номінальної вартості 100 грн у кількості 34 штуки, купюри номінальної вартості 50 грн в кількості 14 штук, купюри номінальної вартості 20 грн у кількості 5 штук, купюри номінальною вартістю 10 грн у кількості 1 шт., банківські картки № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, печатка підприємства Піка , код 23487855, штамп кутовий підприємства Ніка , код 23487855, печатка, код 30672410, штамп, код 30672410, печатка кутова, код 21843967, штамп, код 34988676, ноутбук моделі ACER 5100 , номер 64972251116.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 лютого 2013 року скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого СВ ДПІ у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_7 при здійсненні досудового розслідування в кримінальному провадженні № 320012030370000005 задоволено. Визнано бездіяльність слідчого СВ ДПІ у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_7 при здійсненні досудового розслідування в кримінальному провадженні № 320012030370000005, яка полягає у неприйнятті рішення згідно з вимогами ст. 69 КПК України про повернення вилученого майна та грошових коштів, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Зобов'язано слідчого СВ ДПІ у м. Сєвєродонецьку, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у ЄРДР за номером № 320012030370000005, негайно прийняти рішення щодо вилученого у ОСОБА_3 майна та грошових коштів, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, згідно з вимогами ч. 5 ст. 171 КПК України.

Також установлено, що відповідачем не була виконана ухвала Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 лютого 2013 року.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Диспозиція наведеної норми у взаємозв'язку зі ст. 60 ЦПК України покладає на позивача обов'язок довести факт заподіяння шкоди відповідачем та її розмір. Відсутність вини у заподіянні шкоди згідно ч. 2 ст. ст. 1166 ЦК України має доводити відповідач.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції на зазначені норми матеріального права уваги не звернув, не перевірив належним чином доводи відповідача про те, чи є визнана ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 лютого 2013 року бездіяльність старшого слідчого СВ ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області достатньою підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди позивачу відповідно до заявлених вимог у порядку ст. 1166 ЦК України.

Разом із тим, поза увагою апеляційного суду залишились доводи позивача про те, що зазначені дії відповідача були здійснені у кримінальному провадженні.

Крім того, судом апеляційної інстанції не зазначено, якими доказами підтверджується заподіяння шкоди відповідачем та її розмір.

Отже, висновки суду про наявність правових підстав для відшкодування шкоди ґрунтуються на припущеннях, що з урахуванням положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України є неприпустимим.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлені, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 28 липня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

В.І. Журавель

С.Ф. Хопта

С.П. Штелик