Вирок

від 20.06.2017 по справі 344/5483/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5483/17

Провадження № 1-кп/344/419/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представників потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Івано-Франківськ, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, працюючої менеджером зі збуту в Івано-Франківській філії Агентства інформації та реклами «Медіа Захід», неодруженої, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше судимої:

21.11.2016 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.191 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 вчинила привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Відповідно до наказу №09/03-16к/2 від 09.03.2016 року ОСОБА_8 була призначена на посаду головного бухгалтера ТзОВ «Ресторан Груп Компані» (код ЄДРПОУ 38712193) з окладом згідно штатного розпису.

Згідно наказу №09/03 від 09.03.2016 та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 09.03.2016 ОСОБА_8 як головного бухгалтера ТзОВ «Ресторан Груп Компані» було призначено матеріально відповідальною особою за зберігання матеріальних цінностей Товариства.

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_8 , як головний бухгалтер ТзОВ «Ресторан Груп Компані» виконувала обов`язки із ведення бухгалтерського та податкового обліку майна, зобов`язань і господарських операцій, забезпечення ведення операцій бухгалтерського обліку відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», забезпечувала складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності, проводила нарахування заробітної плати працівникам Товариства, за погодженням з власником підприємства забезпечувала перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводила розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов`язань, здійснювала контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, маючи доступ до рахунку ТзОВ «Ресторан Груп Компані» виконувала адміністративно-господарські обов`язки, тобто здійснювала функції з розпорядженням коштами Товариства та контролю за виконанням цих операцій, у зв`язку з чим виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто була службовою особою.

ОСОБА_8 , діючи як головний бухгалтер ТзОВ «Ресторан Груп Компані», набувши повноважень службової особи, до яких, зокрема, входило складання первинних бухгалтерських документів, здійснення розрахунків з контрагентами через використання програмного забезпеченням «БАНК-КЛІЄНТ », доступ до якої мала завдяки електронному ключу доступу, проте використала його всупереч інтересам Товариства, з метою незаконного заволодіння коштами ТзОВ «Ресторан Груп Компані» та звернення їх на власну користь.

За таких обставин, ОСОБА_8 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення грошових коштів Товариства, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи всупереч договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та пункту 3.8, 3.9 Посадової інструкції бухгалтера (головного бухгалтера) Товариства, через систему «БАНК-КЛІЄНТ», на підставі неіснуючого договору №01/04 від 01.04.2016 про повернення фінансової допомоги, згідно платіжних доручень №270 від 27.05.2016, №271, №275 від 31.05.2016, №301 від 15.06.2016, №305 від 16.06.2016, №335 від 11.07.2016, №340 від 12.07.2016, №354 від 23.07.2016, №355, №356 від 26.07.2016, №360 від 28.07.2016, №361 від 29.07.2016, №366 від 30.07.2016, №387 від 08.08.2016, №391 від 09.08.2016, №398, №400 від 14.08.2016, №402 від 22.08.2016, №409 від 25.08.2016, №412 від 29.08.2016, №446 від 06.09.2016, №449 від 09.09.2016, №450, №452 від 13.09.2016, №465 від 22.09.2016 здійснила перерахунок грошових коштів на свою банківську картку № НОМЕР_2 на загальну суму 45 180 гривень.

В період часу з 01.03.2016 до 30.09.2016 головним бухгалтером ОСОБА_8 безпідставно нараховано та виплачено собі заробітну плату в розмірі 3545,98 грн., що призвело до безпідставної сплати податків у розмірі 1828,08 грн.

У серпні 2016 року головним бухгалтером ОСОБА_8 по розрахунково-платіжній відомості директору Товариства ОСОБА_9 безпідставно нараховано одноразову матеріальну допомогу в розмірі 8000 грн., що призвело до безпідставної сплати податків у розмірі 3605,87 грн.

В період з березня до вересня 2016 року по працівнику ОСОБА_8 (головний бухгалтер) проведено перерахування грошових коштів на заробітну плату на картку ОСОБА_8 без відображення у бухгалтерському обліку підприємства всього на суму 2432,18 грн., нарахування податків на дані кошти складає 1007,20 грн.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_8 , які виразились у привласнені коштів Товариства, ТзОВ «Ресторан Груп Компані» спричинено збитки на загальну суму 57599,31 грн., що підтверджується висновком судово-економічної експертизи №133/17-22 від 16.02.2017 року.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину та цивільний позов визнала, повністю підтвердила обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, обвинувачена суду показала, що з березня 2016 працювала на посаді головного бухгалтера ТзОВ «Ресторан Груп Компані» та згідно посадових обов`язків нараховувала гроші. У фірмі були встановлені такі правила, що гроші, що знімалися з усіх карточок йшли в касу, але офіційно не обліковувалось. Вказала, що в період з травня 2016 року до вересня 2016 здійснила перерахунок грошових коштів на свою банківську картку на суму 45 180 гривень, нарахувала та виплатила собі заробітну плату в розмірі 3545,98 грн. У серпні 2016 року директору ОСОБА_9 нарахувала одноразову матеріальну допомогу в розмірі 8000 грн. У вчиненому щиро розкаялася, сприяла слідству, вчинила злочин під впливом важких особистих обставин (необхідні були кошти на оперування співмешканця), має намір відшкодовувати збитки, просила суворо не карати та не позбавляти її волі, оскільки здійснює догляд за важко хворим співмешканцем.

Представник потерпілого ТзОВ «Ресторан Груп Компані» ОСОБА_6 просила цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити повністю.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.3 ст.191 КК України як привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачена за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судима 21.11.2016 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.191 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн, працює менеджером із розповсюдження преси ТОВ «Медіа-Захід», не одружена, однак упродовж 10 років проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_10 , 1977 р.н., який є інвалідом 2 групи (згідно поданих медичних документів - стан після численних реконструктивних операцій на артеріях обох нижніх кінцівок; хворіє на облітеруючий ендартеріїт обох нижніх кінцівок ІІІ стадії з явищами хронічної артеріальної недостатньої, оклюзія стегнової артерії на обох нижніх кінцівках, виразкова хвороба шлунку, хронічний вірусний гепатит «В»); обвинувачена на обліках ОПНЛ №3 та ОНД не перебуває; має на утриманні матір пенсійного віку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незадовільний стан здоров`я обвинуваченої, що згідно поданих медичних документів хворіє гіпертонічною хворобою ІІ ступеня; щире каяття, вчинення злочину внаслідок збігу важких обставин (наявність важких захворювань у співмешканця та відсутність коштів на лікування), активне сприяння розкриттю злочину, намір відшкодувати завдані збитки як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинувачену ОСОБА_8 , обвинувачена проживає разом з матір`ю, сестрою та цивільним чоловіком, офіційно працевлаштована. За місцем проживання на обвинувачену скарг і заяв не надходило, сусіди характеризують її як порядну людину. Доглядає за чоловіком інвалідом 2 групи та хворою матір`ю. В обвинуваченої наявна мотивація до позитивних змін. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи можливе без позбавлення або обмеження її волі на певний строк.

За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченої, обставини вчинення злочину, позицію прокурора, що просив призначити основне покарання обвинуваченій із застосуванням ст. 69 КК України нижче нижчої межі, установленої у санкції ч.3 ст.191 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк два роки, позицію обвинуваченої, що просила суворо не карати та не призначати її покарання, пов`язане з позбавленням волі, позицію захисника, що просив призначити покарання обвинуваченій із застосуванням ст. 69 КК України та перейти до більш м`якого покарання у виді штрафу, позицію представника потерпілого, що просила цивільний позов задовольнити, а щодо покарання обвинуваченій поклалася на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_8 можливе без ізоляції від суспільства, а тому, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, суд вважає за можливе перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.191 КК України у виді громадських робіт, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для її виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як нею, так і іншими особами.

Призначаючи покарання, суд також враховує, що злочин, передбачений ч.3 ст.191 КК України, вчинено ОСОБА_8 у період з березня до вересня 2016 року, тобто до постановлення попереднього вироку щодо неї Надвірнянським районним судом 21.11.2016, а тому ОСОБА_8 слід призначити остаточне покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Цивільний позов потерпілого ТзОВ «Ресторан Груп Компані» слід задовольнити, виходячи з наступного. Так, судом установлено, що сума спричинених збитків згідно висновку судово-економічної експертизи №133/17-22 від 16.02.2017 становить 57599,31 грн. За таких обставин та зважаючи на повне визнання позову обвинуваченою, суд вважає, що розмір матеріальної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченої в користь потерпілого та становить 57599,31 грн.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинувачену.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 129, 370, 373, 374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій з веденням бухгалтерського та податкового обліку на строк два роки.

Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менше суворого покарання за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.11.2016 більш суворим призначеним покаранням за цим вироком визначити остаточне покарання ОСОБА_8 у виді громадських робіт на строк 240 годин з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій з веденням бухгалтерського та податкового обліку на строк два роки.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави 5284 гривні 80 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової економічної експертизи №133/17-22 від 03.02.2017.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у користь ТзОВ «Ресторан Груп Компані», юридична та фактична адреса: м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 67/47, ЄДРПОУ 38712193, 57599,31 грн. (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень тридцять одну копійку) на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя ОСОБА_12