Ухвала

від 19.06.2017 по справі 5011-16/11461-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.06.2017Справа № 5011-16/11461-2012 За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Приватного підприємства "Агентство нерухомості Велика Хата"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

ОСОБА_4

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Атріум"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Отрош І.М.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Сиротенко О.О. - керівник

від третьої особи 1: не з'явились;

від третьої особи 2: не з'явились;

від третьої особи 3: ОСОБА_6 - представник за довіреністю б/н від 31.05.2017;

від третьої особи 4: Молічева Ю.К. - представник за довіреністю б/н від 01.06.2017;

від ТОВ "Брайт'Н Клаб": Цермолонський І.М. - представник за довіреністю б/н від 12.04.2017.

ВСТАНОВИВ:

17.08.2012 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ1" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 (суддя Ярмак О.М.) порушено провадження у справі № 5011-16/11461-2012, розгляд справи призначено на 09.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-16/11461-2012 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2012 у справі № 5011-16/11461-2012, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013, у позові Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 у справі № 5011-16/11461-2012 скасовано; справу № 5011-16/11461-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 у справі № 5011-16/11461-2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Стасюка С.В., суддів Любченко М.О. та Нечая О.В.) позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено повністю; звернуто стягнення на предмет іпотеки - чотирьохкімнатну квартиру № 30, загальною площею 258,50 кв. м, житловою площею 103,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що згідно з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 23.10.2013 року, належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ1" на праві приватної власності, ринковою вартістю 6386000 грн. 00 коп., шляхом визнання на нього права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в рахунок погашення заборгованості в сумі 6386000 грн. 00 коп. за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006 року, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступникомм якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та громадянкою ОСОБА_2; визнано за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" право власності на нерухоме майно - чотирьохкімнатна квартира № 30, загальною площею 258,50 кв. м, житловою площею 103,90 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 у справі № 5011-16/11461-2012 залучено до участі у справі іншого відповідача - Приватне підприємство "Агентство нерухомості Велика Хата"; рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 р. у справі №5011-16/11461-2012 змінити виклавши другий пункт рішення в наступній редакції: "Звернути стягнення на предмет іпотеки - чотирьохкімнатну квартиру № 30, загальною площею 258,50 кв. м., житловою площею 103,90 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, станом на 10.04.2015 р., належить Приватному підприємству "Агентство нерухомості Велика Хата" на праві приватної власності, ринковою вартістю 6386000 грн. 00 коп., шляхом визнання на нього права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в рахунок погашення заборгованості в сумі 6386000 грн. 00 коп. за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006 року, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та громадянкою ОСОБА_2"; в іншій частині рішення залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2015 у справі № 5011-16/11461-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 у справі № 5011-16/11461-2012 скасовано; справу № 5011-16/11461-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 5011-16/11461-2012 (суддя Лиськов М.О.) замінено неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ1" на належного відповідача - Приватне підприємство "Агентство нерухомості Велика Хата".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016, припинено провадження у справі № 5011-16/11461-2012 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2016 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі № 5011-16/11461-2012 скасовано; справу № 5011-16/11461-2012 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

08.07.2016 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006 у розмірі 11910000 грн. 00 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру № 30А, загальною площею 125,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та двокімнатну квартиру № 30Б, загальною площею 122,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 у справі № 5011-16/11461-2012 (суддя Паламар П.І.) залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3; призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу; на вирішення судової експертизи поставити наступні питання: - який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на об'єкті, що був розташований за адресою: АДРЕСА_1? - чи була квартира № 30, загальною площею 258,50 м2, розташована по АДРЕСА_1, знищена внаслідок виконаних робіт? - чи було здійснено зміни об'ємно-планувальних характеристик квартири № 30, загальною площею 258,50 м2, розташованої за адресою АДРЕСА_1, внаслідок виконаних робіт? - чи є однокімнатна квартира № 30А загальною площею 125,9 м2, розташована за адресою АДРЕСА_1 новоствореним майном? - чи є двокімнатна квартира № 30Б загальною площею 122 м2, розташована за адресою АДРЕСА_1 новоствореним майном? Зупинено провадження у справі № 5011-16/11461-2012 до отримання висновку експерта.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 23.08.2016, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2016, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 у справі № 5011-16/11461-2012 в частині зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи, яка зумовила зупинення провадження, скасовано, матеріали справи № 5011-16/11461-2012 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду справи.

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу, справу № 5011-16/11461-2012 передано на розгляд судді Отрош І.М.

У зв'язку з надходження з Вищого господарського суду України запиту щодо направлення матеріалів справи № 5011-16/11461-2012 до Вищого господарського суду України, матеріали справи № 5011-16/11461-2012 були скеровані до ВГСУ.

07.04.2017 матеріали справи № 5011-16/11461-2012 повернулись до Господарського суду міста Києва.

12.04.2017 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт'Н Клаб" надійшла заява про заміну позивача у справі його правонаступником, в якій заявник просить суд замінити позивача у справі № 5011-16/11461-2012 Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт'Н Клаб".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 справу № 5011-16/11461-2012 прийнято до провадження; розгляд справи призначено на 23.05.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 розгляд справи відкладено на 06.06.2017. До участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Атріум".

02.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису.

06.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи 4 надійшли письмові пояснення.

06.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи 3 надійшли письмові пояснення.

Представник ТОВ "Брайт'Н Клаб" подав документи на виконання вимог ухвали суду та письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 розгляд справи відкладено на 19.06.2017.

12.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

14.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від ТОВ Брайт'Н Клаб надійшли додаткові пояснення.

Представники позивача, третіх осіб 1,2 у судове засідання 19.06.2017 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У судове засідання 19.06.2017 з'явились представники відповідача, третіх осіб 3,4 та ТОВ "Брайт'Н Клаб".

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Брайт'Н Клаб про заміну позивача у справі № 5011-16/11461-2012 його правонаступником, суд встановив такі обставини.

31 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Атріум було укладено договір факторингу № 31/03/17, за умовами якого ПАТ Укрсоцбанк (клієнт) передає ТОВ Фінансова компанія Атріум (фактор) свої права грошової вимоги до боржника за основними договорами в розмірі та на умовах передбачених цим договором. У відповідності до додатку 1 до договору факторингу №31/03/17 від 31.03.2017 року, фактору відступаються, зокрема, наступні права: права грошової вимоги за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006 року, укладеним між клієнтом та ОСОБА_2 (копія договору подана 23.05.2017).

Пунктом 2.3. договору факторингу встановлено, що права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день отримання клієнтом в повному обсязі грошових коштів, передбачених п. 3.2. цього договору. Після переходу прав грошової вимоги до фактора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідні права грошової вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку фактора чи клієнта або підписання будь-яких документів.

Згідно з п. 3.1. договору факторингу, загальна сума прав грошової вимоги, що відступаються відповідно до умов даного договору, становить 4950601,42 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом, встановленим НБУ на дату підписання цього договору (26,97 грн. за 1 дол. США) становить 133517720,30 грн., а також 722734,35 грн.

Фактор зобов'язаний передати в розпорядження клієнту грошові кошти у розмірі 10000000,00 грн. шляхом перерахування у день підписання договору на рахунок клієнта (п. 3.2. договору факторингу).

У відповідності до п.10.1 договору факторингу, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

При цьому, згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що на виконання умов договору факторингу № 31/03/17, 31.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Атріум було перераховано на рахунок Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк грошові кошти у розмірі 10000000,00 грн., що підтверджується поданим 23.05.2017 платіжним дорученням №83 від 31.03.2017 з призначенням платежу: за відступлення права грошової вимоги по договору факторингу №31/03/17 від 31.03.2017.

За наведених обставин, у зв'язку з укладенням між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Атріум договору факторингу № 31/03/17 від 31.03.2017, з 31.03.2017 (момент оплати за таким договором) відбулась заміна кредитора у зобов'язаннях, що виникли на підставі договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006, укладеного між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та ОСОБА_2.

При цьому, відповідно до п. 2.4. договору факторингу, права клієнта як кредитора/заставодержателя за договорами забезпечення, що укладені в забезпечення виконання зобов'язань боржника за основними договорами, не передаються.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За змістом ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання. (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 583 Цивільного кодексу України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Наведені норми закону, які регулюють забезпечення виконання зобов'язання, дають підстави для висновку, що забезпечувальне зобов'язання поділяє юридичну долю основного, оскільки акцесорне правовідношення за своєю правовою природою є додатковим до іншого, основного, без якого воно втрачає свій сенс і значення та виявляється, в тому числі, у неможливості переходу прав кредитора до третьої особи за основним зобов'язанням без одночасного переходу до неї зобов'язання додаткового.

Так, у додатковому характері забезпечувальних зобов'язань вбачається неможливість їх існування поза межами існування основного зобов'язання, а отже виходячи з правової природи забезпечувальних зобов'язань, акцесорні права, що виникають з таких зобов'язань, слідують долі основних у відносинах цесії.

З огляду на наведене, умова п. 2.4. договору факторингу, права клієнта як кредитора/заставодержателя за договорами забезпечення, що укладені в забезпечення виконання зобов'язань боржника за основними договорами, не передаються, судом не приймається, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що з укладенням договору факторингу № 31/03/17 від 31.03.2017 між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Атріум , до останнього перейшли як права вимоги за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006, так і за договором забезпечення виконання зобов'язання за цим договором.

Як встановлено судом, спір у справі, власне, виник з договору забезпечення, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором (іпотечний договір від 19.07.2006, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івашко Н.П. та зареєстрований у реєстрі за №5267, укладений між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та ОСОБА_2).

За наведених обставин, суд дійшов висновку про перехід до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Атріум як прав вимоги за основним зобов'язанням (договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006), так і договором забезпечення (іпотечний договір від 19.07.2006).

Судом встановлено, що 31.03.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Атріум (первісний кредитор) та ОСОБА_4 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № ДФ004-17, за яким первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває в повному обсязі права вимоги до ОСОБА_2, в тому числі за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006 (копія договору подана 23.05.2017).

Відповідно до п. 2.1. договору, права вимоги за кредитними договорами, що відступаються за договором, оцінені сторонами у 10005000,00 грн.

Згідно з п. 1.4. договору права вимоги, що відступаються за цим договором, а також всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора переходять до нового кредитора з дня повної оплати ціни прав вимоги.

Судом встановлено, що на виконання умов договору відступлення права вимоги № ДФ004-17 ОСОБА_4 було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Атріум грошові кошти у розмірі 10005000,00 грн., що підтверджується поданим 23.05.2017 платіжним дорученням №1592563 від 31.03.2017 з призначенням платежу: оплата згідно з договором відступлення права вимоги № ДФ004-17 від 31.03.2017.

Судом встановлено, що 07.04.2017 року між ОСОБА_4 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Брайт'Н Клаб (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 07/04-17, за яким первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває в повному обсязі права вимоги до ОСОБА_2, в тому числі за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006 (копія договору подана 23.05.2017).

Відповідно до п. 2.1. договору права вимоги за кредитними договорами, що відступаються за договором, оцінені сторонами у 10005000,00 грн.

Згідно з п. 1.4. договору в редакції додаткової угоди від 10.04.2017, копія якої подана 06.06.2017, права вимоги, що відступаються за цим договором, а також всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора переходять до нового кредитора з підписання акту приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги № 07/04-17.

Судом встановлено, що на виконання умов договору відступлення права вимоги № 07/04-17 ОСОБА_4 було передано Товариству з обмеженою відповідальністю Брайт'Н Клаб документи, що засвідчують права, які передаються за договором відступлення права вимоги № 07/04-17 від 07.04.2017 (копія акту доучена до заяви про заміну сторони правонаступником, поданої 12.04.2017).

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія - це заміна особи у зобов'язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання. Так, договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.

Нормами Цивільного кодексу України не встановлено заборони щодо оплатності договору цесії, сторони самі визначають оплатний він чи безоплатний. Якщо договір цесії є оплатним, то до нього застосовуються положення про договір купівлі-продажу а якщо - безоплатний, то - застосовуються положення про договір дарування.

При цьому, згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст.1079 Цивільного кодексу України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Таке ж положення передбачено ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

За змістом п. 1 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №352 від 06.02.2014 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року N 231", до фінансової послуги факторингу відноситься сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Отже, необхідними ознаками для кваліфікації правовідносин як факторингу є, в тому числі, здійснення фінансування клієнта та отримання фактором плати за користування клієнтом грошовими коштами, які надаються під відступлення права вимоги.

Суд зазначає, що ознакою факторингової операції є її систематичне виконання суб'єктом господарювання з метою отримання прибутку, тобто по суті здійснення підприємницької діяльності шляхом ведення фінансової діяльності, зокрема укладення факторингових договорів. Аналогічна (як між договором факторингу та оплатним договором цесії) відмінність існує між кредитним договором та договором процентної позики, при цьому остання не заборонена законом при відсутності ліцензії на здійснення фінансової діяльності, якщо така діяльність не є систематичною діяльності юридичної особи з метою отримання прибутку.

Водночас, учасниками судового процесу не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю Брайт'Н Клаб (як особи, на користь яких відступлено права вимоги) систематично з метою отримання прибутку здійснюють господарську діяльність вказаного виду (укладають факторингові договори).

При цьому, судом враховано правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 13.04.2016 у справі № 3-238гс16, щодо того, що плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Суд зазначає, що договір відступлення права вимоги може бути безоплатним або оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. Законом не заборонено укладати оплатний договір відступлення права вимоги (якщо він не має ознак договору факторингу) за відсутності ліцензії на здійснення фінансової діяльності.

Зі змісту договорів відступлення права вимоги № ДФ004-17 та № 07/04-17 не вбачається, що визначена в них сума коштів є саме платою, вираженою у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Суд зазначає, що ринкова вартість права вимоги, яке відступається за договором уступки, не обов'язково дорівнює розміру уступленого права вимоги. Так, при визначенні ринкової вартості майнового права (яким є право вимоги) можуть братись до уваги економічні та інші показники (зокрема, можливість фактичного отримання задоволення вимог кредитора боржником (його фінансовий стан), обставини спливу позовної давності щодо вимог, які будуть заявлятись до боржника, наявність способів забезпечення виконання основного зобов'язання, тощо).

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що різниця між вартістю уступки за договорами відступлення права вимоги № ДФ004-17 та № 07/04-17 та обсягом (загальною сумою) уступленого права є платою за користування грошовими коштами, які надаються під відступлення права вимоги, а отже не доведено наявності ознак факторингу в укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Атріум та ОСОБА_4 договорі відступлення права вимоги № ДФ004-17 та укладеному між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Брайт'Н Клаб договорі відступлення права вимоги № 07/04-17.

За таких обставин, у зв'язку з укладенням між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Атріум та ОСОБА_4 договору відступлення права вимоги № ДФ004-17 від 31.03.2017, а згодом між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Брайт'Н Клаб договору відступлення права вимоги № 07/04-17 від 07.04.2017, відбулась заміна кредитора у зобов'язаннях, що виникли на підставі договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006, а також у забезпечувальних зобов'язаннях, що виникли за договором забезпечення - іпотечний договір від 19.07.2006, укладеним між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та ОСОБА_2.

Так, позовні вимоги у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 19.07.2006 мотивовані неналежним виконанням боржником (ОСОБА_2) своїх зобов'язань з погашення боргу згідно з договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006, забезпеченого іпотечним договором від 19.07.2006, укладеним між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та ОСОБА_2.

При цьому, як встановлено судами при попередніх розглядах даного спору, майно яке було предметом іпотеки за іпотечним договором від 19.07.2006, було реалізовано з прилюдних торгів під час ліквідаційної процедури після визнання ФОП ОСОБА_2 банкрутом для задоволення вимог кредиторів. Так, згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 23.10.2013, предмет іпотеки - чотирьохкімнатна квартира № 30, загальною площею 258,50 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, належало ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ1" на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2011, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мартиросян І.Е. Водночас, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 10.04.2015, Приватне підприємство "Агентство нерухомості Велика Хата" (відповідач) було власником чотирьохкімнатної квартири № 30, загальною площею 258,50 кв. м, житловою площею 103,90 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.04.2012, укладеного між ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ1" (продавець) та Приватним підприємством "Агентство нерухомості Велика Хата" (відповідач).

Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відтак, в силу ст. 23 Закону України "Про іпотеку" обтяження майна іпотекою є дійсним для нового набувача.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до положень п. 1.4. постанови Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", нормами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

З огляду на встановлені судом обставини заміни кредитора у матеріальних правовідносинах, що виникли за іпотечним договором від 19.07.2006, укладеним між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та ОСОБА_2, суд вважає за необхідне замінити сторону (позивача) у процесуальних правовідносинах у даній справі (Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк на Товариство з обмеженою відповідальністю Брайт'Н Клаб ), у зв'язку з чим заява останнього про заміну позивача правонаступником, подана 12.04.2017, підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 19.06.2017 представником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Брайт'Н Клаб було подано клопотання про скасування заходів до забезпечення позову у справі та заяву про відмову від позову.

У судовому засіданні було оголошено перерву тривалістю 10 хвилин.

Після оголошеної перерви, судом зазначено наступне.

Як встановлено судами при попередніх розглядах даного спору, предметом іпотеки за іпотечним договором від 19.07.2006, укладеним між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та ОСОБА_2, була квартира АДРЕСА_1. Разом з тим, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Інд.номер 44065558) та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.09.2015 року (Інд. номер 44065496) за ПП "АГЕНТСТВО нерухомості "ВЕЛИКА ХАТА" зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру №30Б загальною площею 122 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1; у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Інд. номер 44065002) та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.09.2015 року (Інд. номер 44064131) за ПП "АГЕНТСТВО нерухомості "ВЕЛИКА ХАТА" зареєстровано право власності на однокімнатну квартиру №30А загальною площею 125,9 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1. Так, відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 12.05.2016 у справі №5011-16/11461-2012, зміна технічних характеристик квартири АДРЕСА_1 відбулась в результаті реконструкції даної квартири.

При цьому, у судовому засіданні 19.06.2017 представником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Брайт'Н Клаб було підтримано позовні вимоги з урахуванням поданих Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк 08.07.2016 пояснень, відповідно до яких останнє просило суд: в рахунок часткового погашення заборгованості боржника ОСОБА_2 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 18/064-КФ від 19.07.2006 в розмірі 11910000,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Приватному підприємству Агенція нерухомості Велика Хата шляхом визнання права власності на: однокімнатну квартиру №30А загальною площею 125,9 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1, вартістю 5980000,00 грн.; двокімнатну квартиру №30Б загальною площею 122 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1, вартістю 5930000,00 грн.

При цьому, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.04.2017 №85156983, іпотекодержателями об'єктів нерухомого майна - двокімнатної квартири №30Б загальною площею 122 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1, та однокімнатної квартири №30А загальною площею 125,9 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1, зареєстровано ОСОБА_3, яка залучена третьою особою без самостійних вимог у справі, та ОСОБА_12.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Відповідно до п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Враховуючи, що при розгляді справи про звернення стягнення на предмет іпотеки судом досліджуються та встановлюються обставини, які можуть вплинути на права та обов'язки ОСОБА_12, що зареєстрована як іпотекодержатель цього майна, суд дійшов висновку щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_12.

Відповідно до норм статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Враховуючи необхідність залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи. При цьому, розгляд клопотань про скасування заходів до забезпечення позову та про відмову від позову відкладено до наступного судового засідання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 25, 27, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Брайт'Н Клаб про заміну позивача у справі № 5011-16/11461-2012 його правонаступником задовольнити.

2. Замінити позивача у справі № 5011-16/11461-2012, а саме Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код: 00039019) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Брайт'Н Клаб (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-Б; ідентифікаційний код: 40110351).

3. Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_12 (03038, АДРЕСА_3).

4. Зобов'язати третю особу , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_12 надати суду письмові пояснення на позовні вимоги з доданням доказів, що підтверджують викладені в них обставини.

5. Розгляд справи № 5011-16/11461-2012 відкласти на 26.06.17 о 10:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 21.

Явку представників сторін та третіх осіб у судове засідання визнати обов'язковою.

Документи та додаткові докази, що витребовуються ухвалою суду для долучення до матеріалів справи, у прошитому вигляді з обов'язковим описом додатків завчасно, не пізніше ніж за день до судового засідання, необхідно подати до канцелярії Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-А.

У випадку подання документів в день судового засідання - відповідні документи необхідно подавати у судовому засіданні.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Суддя І.М. Отрош