Рішення

від 08.06.2017 по справі 911/1285/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. Справа № 911/1285/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" в особі Києво - Святошинської філії з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "КИЇВОБЛГАЗ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Фізична особа ОСОБА_1;

2. Фізична особа ОСОБА_2

про стягнення 80 000,00 грн

Суддя В.М. Антонова

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність №03/77 від 03.01.2017);

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність №1-125 від 01.09.2016);

ОСОБА_5 (довіреність № Др-5-0317 від 28.03.2017);

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

У провадженні господарського суду Київської області на новому розгляді перебуває справа № 911/1285/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" в особі Києво - Святошинської філії з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "КИЇВОБЛГАЗ" (далі - відповідач), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа ОСОБА_1 (далі - третя особа-1) та Фізична особа ОСОБА_2 (далі - третя особа-2) про стягнення 80 000,00 грн збитків.

Рішенням господарського суду Київської області (суддя Конюх О.В.) у справі № 911/1285/16 від 04.07.2016 позовні вимоги задоволено повністю, постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі головуючого судді Михальська Ю.Б. суддів Отрюха Б.В. та Тищенко А.І.) №911/1285/16 від 08.12.2016 рішення №911/1285/16 від 04.07.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України (колегія суддів у складі головуючого судді Палій В.В. суддів Бондар С.В. та Селіваненко В.П.) № 911/1285/16 від 28.03.2017 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" задоволено частково; рішення господарського суду Київської області від 04.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 зі справи № 911/1285/16 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області

Згідно із ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи рішення та постанову у справі № 911/1285/16, суд касаційної інстанції зазначив про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили чи є заявлена позивачем до стягнення упущена вигода (дохід) такою, що дійсно була б ним отримана в разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків, чи не носять такі розрахунки теоретичного характеру, які побудовані лише на можливих очікуваннях отримання певного доходу.

-Згідно автоматизованої системи розподілу справ між суддями від 06.04.2017 справу № 911/1285/16 передано на новий розгляд судді Антоновій В.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2017 прийнято справу № 911/1285/16 до свого провадження суддею Антоновою В.М. розгляд справи призначено на 25.05.2017.

23 травня 2017 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли пояснення до позовної заяви б/н від 23.05.2017 (вх. №10371/17).

25 травня 2017 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли пояснення б/н від 25.05.2017 (вх. №10621/17).

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/1285/16 від 25.05.2017 року судом відкладено розгляд справи до 08.06.2017 року.

07 червня 2017 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли пояснення до позовної заяви б/н від 07.06.2017 (вх. №11695/17).

08 червня 2017 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли доповнення до пояснення до позовної заяви б/н від 08.06.2017 (вх. №11718/17).

У судове засідання 08.06.2016 представники позивача та відповідача з'явились. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог. Представники від третіх осіб не з'явились в судове засідання, хоча були повідомлені належним чином.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 -1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області № 911/1285/16 від 04.07.2016 позовні вимоги задоволено повністю стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі Києво-Святошинської філії по експлуатації газового господарства на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техсоюз Факел» 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень нуль копійок) збитків, 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) судового збору, постановою Київського апеляційного господарського суду № 911/1285/16 від 08.12.2016 рішення № 911/1285/16 від 04.07.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України № 911/1285/16 від 28.03.2017 рішення господарського суду Київської області № 911/1285/16 від 04.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 у справі № 911/1285/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Предметом розгляду даної справи є заявлені позовні вимоги позивача, який стверджує, що внаслідок дій відповідача, йому були завдані збитки у розмірі 80000,00 грн упущеної вигоди.

Судом встановлено, що 08.02.2012 за № КС 14212020484 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації "Газопостачання житлового масиву індивідуальних житлових будинків та багатоповерхової забудови в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області (газопровід середнього тиску)", замовник товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ", вартість будівництва за затвердженою проектною документацією (вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію) 560,5 тис. грн.;

- 18 липня 2013 за № КС 142131991013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації "Газопостачання житлового масиву індивідуальних житлових будинків та багатоповерхової забудови в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області (ІІ черга, 1й пусковий комплекс - газопровід середнього тиску)", замовник товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ";

- 05 серпня 2013 товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ", як власником газопроводу середнього тиску (замовник), та Публічне акціонерне товариство "КИЇВОБЛГАЗ" (виконавець) відповідно до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" укладено Типовий договір № 904 на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами), відповідно до умов якого замовник передав виконавцю в експлуатацію складові Єдиної газотранспортної системи, які безпосередньо приєднані до газових мереж виконавця, який є газорозподільним підприємством, та використовуються для забезпечення розподілу природного газу, або які призначені для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам;

- під складовими Єдиної газотранспортної системи розуміється об'єкт системи газопостачання замовника, що перебуває у його власності (вказаний у додатку №1 до договору, пункт 1.2 Типового договору);

- надання послуг з експлуатації об'єкта включає здійснення виконавцем комплексу технічних заходів, необхідних для забезпечення розподілу природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження, поточного ремонту, в строки та в порядку, що передбачені договором та чинними нормативно-правовими актами (пункт 1.3 Типового договору);

- за змістом пункту 4.2 Типового договору замовник зобов'язався своєчасно оформлювати акти виконаних робіт (наданих послуг) та розраховуватись з виконавцем, забезпечити проведення капітального ремонту об'єкта власними силами або відшкодувати витрати на його проведення виконавцем;

- замовник має право вимагати від виконавця належної експлуатації об'єкта, дотримання вимог нормативних документів, в тому числі щодо ведення необхідної документації (пункт 5.2 типового договору);

- виконавець зобов'язався проводити якісно роботи та надавати послуги, визначені Типовим договором, гарантувати безпечні умови експлуатації газового обладнання, надавати замовнику на його прохання необхідну інформацію про хід виконання робіт (підпункти 4.1.1, 4.1.3 пункту 4.1 Типового договору), при наданні послуг дотримуватися Правил безпеки, правил ведення робіт, державних будівельних норм та правил, інших нормативних документів щодо порядку, строків та якості виконання робіт, порядку їх оформлення документами (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 Типового договору); приєднувати до об'єкта газопроводи третіх осіб виключно за погодженням із замовником (підпункт 4.1.6 пункту 4.1 Типового договору). Виконавець має право експлуатувати об'єкт, використовуючи його для провадження своєї господарської діяльності з розподілу (транспортування) природного газу та здійснювати технічне обслуговування об'єкта (підпункт 5.1.1 пункту 5.1 Типового договору);

- сторонами підписано Акт розмежування ділянок експлуатації газових мереж, споруд на них та газоспоживаючого обладнання від 05.08.2013;

Додатком № 1 до Типового договору погоджено відомості про об'єкт, наданий замовником в експлуатацію виконавцю, а саме розподільчі газопроводи середнього тиску в с. Софіївська Борщагівка (діаметром 63мм - довжиною 991м, діаметром 40мм довжиною 560м, діаметром 90мм довжиною 305м, діаметром 160мм довжиною 220м, діаметром 315мм довжиною 32м, діаметром 125мм довжиною 276м, діаметром 110 мм довжиною 150 м);

- 25.12.2014 товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ" надано дозвіл № 25/12 громадянці ОСОБА_6 на підключення до вуличного газопроводу середнього тиску та видачу технічних умов на проектування газопостачання ділянки №38а по вул. Янтарній у с. Софіївська Борщагівка;

- 20.02.2015 товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ" та громадянкою ОСОБА_6 укладено договір № 26/02, згідно умов якого товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ" зобов'язалося надати відповідний дозвіл на оформлення технічних умов для проектування та підключення газопроводу, а громадянка ОСОБА_6 зобов'язалася сплатити вартість приєднання до газопроводу товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ" в сумі 40 000,00 грн. без ПДВ;

- аналогічні договори товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ" укладалися і з іншими споживачами, які виявили бажання здійснити приєднання до газопроводу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ": 16.02.2015 позивачем та громадянкою ОСОБА_7 (вул. Янтарна 17) укладено договір № 16/02; вартість приєднання 40 000,00 грн. була фактично сплачена квитанціями від 18.02.2015 та від 27.02.2015; 27.02.2015 позивачем та громадянином ОСОБА_8 (вул. Оксамитова 46/11) укладено договір № 27/02; вартість приєднання 40 000,00 грн. була фактично сплачена квитанцією від 13.03.2015;

- 29.04.2015 публічне акціонерне товариство "КИЇВОБЛГАЗ" видало громадянці ОСОБА_6 Технічні умови на зовнішнє газопостачання об'єкту (житлового будинку по вул. Янтарній 38а в с. Софіївська Борщагівка при нестандартному приєднанні, відповідно до яких місце (точка) забезпечення потужності - існуючий газопровід середнього тиску ДН 40 мм, прокладений по вул. Янтарній позивачем;

- Технічними умовами не передбачено наступне приєднання інших споживачів до газових мереж громадянки ОСОБА_6, як і не було передбачено створення резерву потужності з урахуванням наступних навантажень;

- дозволом позивача від 25.12.2012 № 25/12 на приєднання будинку громадянки ОСОБА_6 також не була передбачена можливість підключення інших об'єктів до газопроводу середнього тиску позивача;

- товариством з обмеженою відповідальністю "Інжбуд-С" розроблено робочий проект на зовнішнє газопостачання при нестандартному приєднанні по вул. Янтарній 38а, в с. Соф. Борщагівка;

- 17.06.2015 публічним акціонерним товариством "КИЇВОБЛГАЗ" як власником та громадянкою ОСОБА_6 як замовником укладено Типовий договір № 2502330200337 на приєднання до газових мереж, відповідно до умов якого житловий будинок по вул. Янтарній 38А в с. Софіївська Борщагівка приєднується до газових мереж власника, що перебувають у його експлуатації, пропускна потужність газопроводу замовника в точці приєднання (максимально можливе перетікання обсягу газу за одиницю часу через перетин трубопроводу) - 4,16 куб.м. на годину;

- згідно з пунктом 3.5 вказаного договору побудовані власником за цим договором газові мережі зовнішнього газопостачання замовника є його власністю;

- пунктами 1.2 та 1.3 Типового договору від 17.06.2015 № 2502330200337 передбачено, що місце забезпечення потужності об'єкта замовника - громадянки ОСОБА_6 визначено на існуючому газопроводі середнього тиску діаметром 40 мм, що прокладений по вул. Янтарній та належить товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ" і перебуває в експлуатації публічного акціонерного товариства "КИЇВОБЛГАЗ" відповідно до Типового договору від 05.08.2013 № 904, а точка приєднання - на відключаючому пристрої після вузла обліку;

- згідно робочого проекту (від місця забезпечення потужності до точки приєднання, тобто мережа зовнішнього газопостачання) передбачено прокладення підземного газопроводу середнього тиску з поліетиленової труби діаметром 32х3,0 (SDR 11) довжиною 54 погонних метра, глибиною залягання не менше 1,1 м., вихід газопроводу з землі із встановленням КБРТ з регулятором тиску газу та лічильника газу мембранного типу G-4 "Самгаз" на стойці;

- актом прийняття внутрішньої і зовнішньої мереж систем газопостачання від 17.08.2015 внутрішні і зовнішні мережі газопостачання будинку громадянки ОСОБА_6 прийняті до експлуатації;

- 30.09.2015 публічним акціонерним товариством "КИЇВОБЛГАЗ" громадянці ОСОБА_2 (третя особа у справі) видані Технічні умови на зовнішнє газопостачання об'єкту при стандартному приєднанні; товариством з обмеженою відповідальністю "Інжбуд-С" розроблено відповідний робочий проект на зовнішнє газопостачання при стандартному приєднанні; актом прийняття зовнішньої мережі системи газопостачання від 17.12.2015 мережі газопостачання були прийняті до експлуатації;

- 30.09.2015 публічним акціонерним товариством "КИЇВОБЛГАЗ" як власником та громадянкою ОСОБА_2 як замовником укладено договір № 2501330201336 на приєднання до газових мереж, відповідно до якого житловий будинок замовника по вул. Янтарній 38а в с. Софіївська Борщагівка приєднується до газових мереж власника, що перебувають у його власності, користуванні, експлуатації, пропускна потужність газопроводу замовника в точці приєднання - 4,83 куб.м. на годину;

- згідно з пунктами 1.2, 1.3 зазначеного договору місце забезпечення потужності об'єкта замовника - громадянки ОСОБА_2 визначено на існуючому газопроводі середнього тиску діаметром 32 мм, що прокладений по вул. Янтарній (тобто, газопроводу, який є мережею зовнішнього газопостачання громадянки ОСОБА_6В.), а точка приєднання - на межі балансової належності;

- 30.09.2015 публічним акціонерним товариством "КИЇВОБЛГАЗ" видані громадянину ОСОБА_1 Технічні умови на зовнішнє газопостачання об'єкту при стандартному приєднанні; товариством з обмеженою відповідальністю "Інжбуд-С" розроблено відповідний робочий проект на зовнішнє газопостачання при стандартному приєднанні; актом прийняття зовнішньої мережі системи газопостачання від 17.12.2015 мережі газопостачання були прийняті до експлуатації;

- 30.09.2015 публічним акціонерним товариством "КИЇВОБЛГАЗ" як власником та громадянином ОСОБА_1 як замовником укладено договір № 2501330201335 на приєднання до газових мереж, відповідно до якого житловий будинок замовника по вул. Янтарній, 38 в с. Софіївська Борщагівка приєднується до газових мереж власника, що перебувають у його власності, користуванні, експлуатації; пропускна потужність газопроводу замовника в точці приєднання - 4,83 куб.м. на годину;

- згідно з пунктами 1.2, 1.3 Договору від 30.09.2015 № 2501330201335, місце забезпечення потужності об'єкта замовника громадянина ОСОБА_1 визначено на існуючому газопроводі середнього тиску діаметром 32 мм по вул. Янтарній (тобто газопроводу, який є мережею зовнішнього газопостачання громадянки ОСОБА_6В.), а точка приєднання - на межі балансової належності.

Таким чином, позивач стверджує, що приєднання замовників об'єктів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснені з порушенням порядку визначеному у технічній документації та чинного законодавства, що регулює господарську діяльність у сфері газопостачання.

Фактично відповідачем, на думку позивача, проведено технічну процедуру підключення ще двох об'єктів, тобто будинок № 38 та 38-б по вул. Янтарна в с. Софіївська Борщагівка.

Позивач вважає що, відповідач від внутрішньої газової мережі забезпечення будинку № 38-а, самовільно, без дозволу власника зовнішніх газових мереж підключив ще два будинки № 38 та 38-б. тобто замість одного будинку, відповідачем було приєднано до газової мережі позивача три будинки, чим порушено умови типового договору № 904 від 05.08.2015, укладеного із позивачем, вимоги порядку № 420 та позбавлено позивача, як власника газопроводу, законно очікуваного права отримати від наступних двох споживачів кошти як дольову участь у створенні резерву потужності, розмір яких позивачем було визначено в сумі 40 000,00 грн. з кожного.

Розмір заборгованості відповідача на суму 80 000,00 грн упущеної вигоди розраховано після, вивчення економічного питання при будівництві цього газопроводу, а також вартість надання дозволу на приєднання до газових мереж іншими підприємствами в Києво-Святошинському р-ні та Київській області, а також попередні погодження з майбутніми споживачами такої послуги, в результаті чого всі бажаючі на приєднання погодилися на вартість приєднання в 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 копійок), а в деяких випадках за іншими цінами за домовленістю сторін.

Позивач зазначає, що така вартість була визначена сторонами з урахуванням того, що власник (позивач) цю суму отримував за переданий на технічне обслуговування газопровід відповідачу, позивач повинен сплачувати плату щомісячно згідно Типового договору № 904 від 05.08.2013 укладеною між сторонами 3491, 85 грн в тому числі ПДВ 698,37 грн, не дивлячись на те, що позивач безоплатно передав відповідачу газопровід у користування, від експлуатації якого відповідач отримує доходи за постачання газу споживачам.

З кожним замовником на отримання дозволу на приєднання до газової мережі власника (відповідача), укладалися договори за добровільною згодою сторін, в сумі 40 000,00 грн. і не було випадків по запереченню з боку споживачів.

Позивач зазначає, що така вартість послуги на приєднання до газопроводу є не разовою і не є випадковою, а була системною, щорічною, починаючи з жовтня 2011 року і по теперішній час.

Відповідно до частини першої статей 317, 319, 320, 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до підпункту 6.1 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19.04.2012 № 420 (далі - Порядок № 420), та був чинний станом на час укладення відповідачем договорів з третіми особами на приєднання до газових мереж, приєднання та підключення об'єктів газоспоживання (газопостачання) замовника до Єдиної газотранспортної системи України (далі ЄГТСУ) здійснюються газорозподільним підприємством (далі - ГП), газотранспортним підприємством (далі - ГТП) на підставі договору на приєднання до газових мереж, типова форма якого затверджується НКРЕ.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 420 власник газових мереж - юридична або фізична особа або фізична особа - підприємець, якій належать на праві власності або користування мережі газодобувного підприємства, газорозподільні або магістральні мережі та споруди на них; межа балансової належності - точка поділу газових мереж між суміжними власниками газових мереж зовнішнього та внутрішнього газопостачання за ознаками права власності, господарського відання або користування; підключення до газових мереж - надання газотранспортним, або газорозподільним, або газодобувним підприємством послуги замовнику щодо фізичного підключення об'єктів системи газопостачання та/або споживання замовника до газових мереж згідно з установленим порядком; приєднання до газових мереж - надання газотранспортним або газорозподільним підприємством послуги замовнику з виконання організаційних і технічних заходів, спрямованих на створення можливості здійснення транспортування або розподілу необхідного обсягу природного газу до місця приєднання об'єкта замовника з дотриманням показників якості та надійності; зовнішнє газопостачання - газові мережі від місця забезпечення потужності до місця приєднання об'єкта або земельної ділянки замовника; внутрішнє газопостачання - газові мережі від місця приєднання об'єкта або земельної ділянки замовника до його газових приладів (пристроїв) включно або до системи газоспоживання третіх осіб (замовників, споживачів).

Відповідно до підпункту 6.5.1 пункту 6.5 порядку № 420 приєднання об'єктів газоспоживання (газопостачання), які не відповідають вимогам до стандартного приєднання, здійснюється з урахуванням такого:

Газорозподільне підприємство (ГТП) протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви замовника про приєднання до газових мереж на підставі даних про об'єкт замовника та характеристики місця забезпечення потужності, замовленої до приєднання, надає замовнику технічні умови на зовнішнє та внутрішнє газопостачання об'єкта замовника. Якщо доданих до заяви даних про об'єкт замовника недостатньо для формування зазначених документів, ГП (ГТП) протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви замовника направляє замовнику письмовий запит щодо уточнення даних про об'єкт замовника.

Якщо на дату підготовки технічних умов на зовнішнє газопостачання об'єкта замовника є необхідність створення ГП (ГТП) додаткової потужності в місці забезпечення потужності замовника, технічні умови на зовнішнє газопостачання об'єкта замовника видаються з урахуванням розвитку газових мереж для створення резерву потужності у місці забезпечення потужності замовника, і в технічних умовах окремо зазначаються величина загальної потужності та потужності, заявленої замовником. У разі необхідності створення додаткової потужності необхідні витрати для виконання в повному обсязі робіт згідно з проектно-кошторисною документацією на зовнішнє газопостачання об'єкта замовника фінансуються за рахунок пропорційної участі наступних замовників (у разі їх наявності), що приєднуються до того самого місця забезпечення потужності, та/або за рахунок коштів, залучених ГП (ГТП) як поворотна фінансова допомога від замовників. При цьому в технічних умовах на зовнішнє газопостачання наступних замовників місце забезпечення потужності має збігатися з місцем забезпечення потужності первинного замовника, для якого технічними умовами передбачено створення резерву потужності.

Виходячи з вищевикладеного, суд встановив, що всупереч підпункту 4.1.6 пункту 4.1 типового договору № 904, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач, отримавши дозвіл позивача на приєднання до газопроводу позивача одного нового споживача - громадянки ОСОБА_6, фактично здійснив приєднання до мережі зовнішнього газопостачання громадянки ОСОБА_6 (яка, у свою чергу підключена до вуличного газопроводу середнього тиску позивача) ще двох споживачів - громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без дозволу позивача.

Як встановлено судом, відповідач у своїх письмових поясненнях заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що заявлена позивачем сума 80 000,00 грн. завданих збитків (упущеної вигоди), не доведена та не має причинного зв'язку між ним та позивачем.

Відповідач зазначав, що газопровід, що побудований на замовлення гр. ОСОБА_6, як видно з Акту розмежування ділянок експлуатації газових мереж, споруд на них та газоспоживаючого обладнання від 05.08.2013 року, що є додатком до Договору на експлуатацію не є частиною зазначеного Договору, а фактично перебуває у власністі ПАТ Київоблгаз відповідно до п. 3.5 Типового договору на приєднання до газових мереж №2502330200337 (типова форма договору була затверджена Постановою НКРЕ №76 від 31.01.2013 р. Про затвердження Типового договору на приєднання до газових мереж , що діяла на момент виконання зобов'язань).

Пунктом 6.6 Постанови №420 від 19.04.2012 року Про затвердження Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України , що зареєстрована в Мінюсті України 07.05.2012 р. за № 721/21034 (далі - Порядок), що була чинною на той час. також визначено, що газові мережі зовнішнього газопостачання, побудовані ГП (газорозподільне підприємство) (ГТП), є його власністю (п. 1.3 Порядку власник газових мереж - юридична або фізична особа або фізична особа - підприємець, якій належать на праві власності або користування мережі газодобувного підприємства, газорозподільні або магістральні мережі та споруди на них).

Відповідач стверджує, що приєднання об'єкта на замовлення громадянки ОСОБА_6, було здійснено на підставі робочого проекту, що розроблено ТОВ Інжбуд- С , який було викуплено у його власника ПАТ Київоблгаз , відповідно до Договору купівлі-продажу №2502330200337/032 від 17.06.2015 р.

Вартість проектно-кошторисної документації було зарахована в рахунок зменшення плати за приєднання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, відповідно до п. 4.1 Типового договору на приєднання до газових мереж № 2502330200337 від 17.06.2015 року.

Даний газопровід прийнято до експлуатації 17.08.2015 року згідно Акта прийняття внутрішньої і зовнішньої мереж систем газопостачання від 17.08.2015, що міститься в матеріалах справи. Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Враховуючи вище викладене, відповідач вважає, що газопровід побудований на замовлення гр. ОСОБА_6 став частиною єдиної газотранспортної системи України, що відповідно до до ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", який був чинний у період про який йдеться в позові становить виробничий комплекс, що складається з магістральних газопроводів та газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та інших організаційно і технологічно пов'язаних з ними об'єктів та споруд, призначених дія транспортування, розподілу і зберігання природного газу.

Тобто всі газопроводи, що побудовано на території України становлять Єдину газотранспортну систему України, в тому числі і газопроводи Позивача.

Відповідно плану системи газопроводів (дод. 1) слідує, що до газопроводу позивача приєднано лише газопровід за адресою: вул. Янтарна 38 в с. Софіївська Борщагівка, Кигво-Святошинського району, Київської області (замовник гр. ОСОБА_6), на який ПАТ Київоблгаз було отримано дозвіл. Інші два газопроводи за адресами: вул. Янтарна 38 та 38-Б (в ТУ та проекті зазначено 38-А) в с. Софіївська Борщагівка. Києво- Святошинського району, Київської області приєднано до газопроводу відповідача.

Зазначене підтверджується проектною документацією, що міститься в матеріалах справи, замовники гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2А, де місцем забезпечення потужності даних об'єктів, тобто точка підключення систем газопостачання, визначено та запроектовано, відповідно до заяв замовників, розподільний газопровід середнього тискуматеріал ПЕ, діаметр 32 мм., що прокладено по вул. Янтарна.

Таким чином, відповідач зазначає, що побудований газопровід перейшов у власність до ПАТ Київоблгаз за Типовим договором на приєднання до газових мереж №2502330200337 від 17.06.2015 р. між ПАТ Київоблгаз та гр. ОСОБА_6

Відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами підключення спірних об'єктів до газопроводу, який належить позивачу.

Відповідач звертає увагу, що на території Київської області господарську діяльність з розподілу природного газу здійснює лише ПАТ Київоблгаз на підставі відповідної ліцензії серії АГ № 507469 від 30.06.2011 р. виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Таким чином, відповідач стверджує, що позивач не має можливості керувати потужностями газорозподільної мережі.

Стосовно заявленої суми 80 000,00 грн. завданих збитків (упущеної вигоди), відповідач зазначив, що посилаючись на ч.2 ст. 22 ЦК України та положення абз. 2 п. 6.5.1 порядку у якому зазначено, що у разі необхідності створення додаткової потужності необхідні витрати для виконання в повному обсязі робіт згідно з проектно-кошторисною документацією на зовнішнє газопостачання об'єкта замовника фінансуються за рахунок пропорційної участі наступних замовників (у разі їх наявності), що приєднуються до того самого місця забезпечення потужності, та/або за рахунок коштів, залучених ГП (ГТІІ) як поворотна фінансова допомога від замовників .

Проте, зазначені положення порядку містять посилання про фактичні витрати, які вже зроблені особою, тобто на реальні збитки передбачені абз. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України.

А від так, вимога про стягнення збитків на суму 80 000,00 грн. у вигляді упущеної вигоди є безпідставною.

Проаналізувавши матеріали справи з огляду на приписи чинного законодавства та позицію Вищого господарського суду України, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Направляючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України зазначив, що при задоволенні позовних вимог, необхідно детально дослідити природу виникнення та підстави для стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 80 000,00 грн, які заявлені до стягнення.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання за договором.

За приписом ст. 22 Цивільного кодексу України відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є:

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконаний зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позивачем, як власником існуючого газопроводу, визначено вартість приєднання нових споживачів в сумі 40 000,00 грн. та відповідно до закону він вправі розраховувати на отримання зазначеної суми на підставі укладених договорів від усіх наступних споживачів, які бажали отримати дозвіл на приєднання своїх газових мереж до газопроводу позивача, як дольову участь у створенні додаткової потужності.

Але, позивачем не враховано той факт, що згідно з приписами статті 22 ЦК України та статті 224 Господарського кодексу України покладення на особу обов'язку відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди можливе тільки за умови реальної можливості одержання відповідного доходу особою, яка вважає, що їй завдано шкоди, тобто, такі доходи (вигода) не повинні бути абстрактними.

Ціни за надання дозволу позивачем на оформлення технічних умов для проектування та підключення газопроводу не відносяться до регульованих та встановлюються за домовленістю сторін, у тому числі з урахуванням сумарного максимального об'єму споживання відповідним газовим обладнанням.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаних статей, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов'язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань. Вказану позицію наведено в оглядовому листі №01-06/20/2014 від 14.01.2014р. Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків .

Враховуючи зміст ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України, при зверненні до суду з вимогами про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки заподіювача збитків; наявність заподіяних діями особи збитків; причинний зв'язок між ними, вину заподіювача збитків.

Відповідно до ст.33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами частини першої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, ціну договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

У ст.632 Цивільного кодексу України закріплено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Наразі, позивачем у розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними доказами протиправної поведінки відповідача, докази які наведені позивачем побудовані лише на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджують порушення умов договору, укладеного між сторонами у справі.

За таких обставин, враховуючи зміст ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України, при зверненні до суду з заявленою вимогою, позивачем повинно бути доведено, протиправність поведінки відповідача; наявність заподіяних позивачу діями відповідача збитків в заявленому до стягнення розмірі; причинно-наслідковий зв'язок між ними. При цьому, суд зазначає, що вина у відповідності до приписів чинного законодавства презюмується.

Таким чином, суд не може дійти остаточного висновку стосовно розміру, який позивач хоче стягнути з відповідача, а саме: 80 000,00 грн. Виходячи з положень норм чинного законодавства сторони вільні в укладенні договору, а тому, керуючись припущеннями позивача стосовно недоотриманого ним доходу, суд не може остаточно стверджувати, що розмір завданого збитку нанесеного позивачу відповідачем вираховується на заявлену суму.

У відповідності до п.п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги позицію Вищого господарського суду України, з огляду на зміст заявлених позовних вимог та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" в особі Києво - Святошинської філії з експлуатації газового господарства Публічним акціонерним товариством "КИЇВОБЛГАЗ" про стягнення 80 000,00 грн, є не доведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСОЮЗ "ФАКЕЛ" відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 20.06.2017

Суддя В.М. Антонова