Рішення

від 17.03.2017 по справі 911/5032/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2017 р. Справа № 911/5032/15

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Бабкіна В.М. - головуючий, судді Конюх О.В., Кошик А.Ю. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Трипільської філії

до Закритого акціонерного товариства «Локотранс» , Російська Федерація, м. Ярославль

про стягнення 93517,61 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 24 від 15.02.2016 р.), ОСОБА_2 (довіреність № 295 від 10.11.2016 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (далі - ПАТ Київ-Дніпровське МППЗТ , позивач) в особі Трипільської філії звернулось до Закритого акціонерного товариства «Локотранс» , Російська Федерація, м. Ярославль (далі - ЗАТ Локотранс , відповідач) про стягнення 93517,61 грн. майнової шкоди.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 р. компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав мала місце дія або інша обставина, що стала основою для вимог щодо відшкодування шкоди.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що 20.03.2015 р. о 04-25 за Київським часом на залізничній колії № 1 V-го маневрового району (Обухівський район, Київської області), яка є власністю Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» , при проходженні маневрового складу з 11 завантажених критих вагонів (вантаж целюлоза) при тепловозі ТГМ-4 № 2507 з вини власника вагону трапився схід вагону № 52405057, який був завантажений целюлозою та прибув на адресу ПАТ «Київський КПК» , відправником вантажу є ВАТ «АРХБУМ» (Росія), а власником вагону - ЗАТ «Локотранс» (м. Ярославль, Росія).

У зв'язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у вигляді витрат за роботу відновлюваного поїзду та витрат, понесених позивачем на ліквідацію наслідків сходу вагону № 52405057, у загальній сумі 93517,61 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Крім того, при поданні даного позову ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Трипільської філії було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ЗАТ «Локотранс» , а саме - на вагон № 52405027, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 3, яке було залишене судом без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 16 від 26.12.2011 р., відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позивачем у даному випадку не доведено наявності зазначених вище фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову, та не надано відповідних доказів.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у даній справі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Закрите акціонерне товариство «Локотранс» є нерезидентом, який не має свого представництва на території України. Місцезнаходженням названого товариства є: 150003, Російська Федерація, м. Ярославль, вул. Кооперативна, 7.

Відповідно до ст. 125 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 р., до якої Україна приєдналася 19.12.1992 р., прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України від 19.12.1992 р. N 2889-XII «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» .

Згідно зі ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться один з одним безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Враховуючи вищенаведене, ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2015 р. позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 911/5032/15, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 21.03.2016 р., оскільки встановлено, що місцезнаходженням відповідача - Закритого акціонерного товариства «Локотранс» , є: 150003, Російська Федерація, м. Ярославль, вул. Кооперативна, 7, і судом зобов'язано позивача в термін до 25.12.2015 р. подати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на російську мову ухвали господарського суду Київської області від 23.11.2015 р. про порушення провадження у справі № 911/5032/15 та позовної заяви у двох примірниках та враховуючи необхідність звернення до Арбітражного суду Ярославської області (Російська Федерація) із судовим дорученням. Водночас, ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2015 р. провадження у даній справі було зупинено.

14.12.2015 р. до господарського суду Київської області від позивача на виконання ухвали від 23.11.2016 р. надійшов лист б/н, б/д про надання нотаріально засвідченого перекладу російською мовою ухвал суду, позовної заяви та додатків до неї.

16.12.2015 р. господарським судом Київської області було надіслано до Арбітражного суду Ярославської області (Російська Федерація) судове доручення про вручення документів Закритому акціонерному товариству «Локотранс» .

22.02.2016 р. до господарського суду Київської області надійшла ухвала Арбітражного суду Ярославської області про виконання судового доручення господарського суду Київської області, відповідно до якої представник відповідача 10.02.2016 р. отримала ухвалу господарського суду Київської області від 23.11.2015 р. про порушення провадження у справі та позовну заяву № 940 від 18.11.2015 р. разом з додатками.

29.02.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 565 від 16.02.2015 р., відповідно до якого ЗАТ «Локотранс» заперечує проти позовних вимог у повному обсязі через відсутність належних доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а також через недоведеність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками. Також відповідачем було заявлено клопотання б/н, б/д про розгляд справи без участі представника відповідача.

Так, відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав, що позивачем не було своєчасно та належним чином повідомлено ЗАТ «Локотранс» про схід з рейок вагону № 52405057, в той час як розслідування для встановлення причин сходу повинно було проводитись за участі представника ЗАТ «Локотранс» як власника вагону. У зв'язку з тим, що позивач своєчасно не повідомив відповідача про схід вагону, розслідування, на переконання останнього, було проведене зацікавленою особою в односторонньому порядку.

Між тим, 26.03.2015 р. представники ЗАТ «Локотранс» , що прибули на місце сходу вагону, оглянули шлях, на якому стався схід, і склали акт, в якому вказали на наступні відступи від норм утримання шляху: «Кріплення рейки до бетонної шпали виконане за допомогою милиць. У деяких місцях рейок шпали взагалі не прикріплений. У місці сходу праворуч від ходу руху рейка з внутрішньої сторони має бічний знос, що округляє, до 10 мм. Є одна гнила шпала. На відстані двух метрів один від одного встановлені стягувальні рейки з арматури. У колії знаходиться гравій на відстані 40 мм від голівки рейки» . Вказані дефекти залізничного полотна з великою долею вірогідності могли стати причиною сходу вагону, який стався 20.03.2015 р. Разом з тим, аргументи позивача про те, що шлях перебуває в справному стані відповідно до Правил технічної експлуатації, на думку відповідача, мають бути відхилені як не підтверджені документально.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2016 р. було поновлено провадження у справі.

31.03.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача було подано додаткові пояснення б/н від 31.03.2016 р., відповідно до яких позивач заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві, щодо неналежного стану колії № 1, на якій стався схід вагона, і зазначав, що щомісячно кваліфікованими працівниками позивача проводиться комісійний огляд колії, заміри шляху проводяться каліброваними (повіреними) приладами (шаблон ЦУП-2Д № 410, остання повірка - 04.02.2015 р.), а також що дана колія утримується згідно вимог Правил технічної експлуатації міжгалузевого підприємства залізничного транспорту та Правил технічної експлуатації залізниць України.

Як наголошував позивач, представники відповідача не можуть робити висновки щодо технічного стану колії, оскільки не мають спеціальних знань. Крім того, ними не використовувалися спеціальні прилади, тому зробити правильні заміри вони не могли, а відтак твердження відповідача, що причиною сходу вагону № 52405057 був незадовільний стан під'їзної залізничної колії позивача є лише припущенням і не може братись до уваги.

Натомість, комісією було проведено розслідування даного інциденту і встановлено, що причиною сходу вагона № 52405057 стало заклинювання першого по ходу руху візка у зв'язку з різницею баз бічних рам даного візка. Заміри показали, що різниця баз рами візка становить 4 мм, а згідно норми не повинна була перевищувати 2,5 мм. Дана несправність мала бути виявлена та усунена при останньому ремонті вагону.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2016 р. було встановлено, що для встановлення причин сходу вагону № 52405057 з рейок і, відповідно, особи винуватця даного інциденту необхідні спеціальні знання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у справі необхідно призначити судову залізнично-транспортну експертизу. Розгляд справи був відкладений на 05.09.2016 р. та було ухвалено запропонувати сторонам надати перелік питань, які необхідно поставити на розгляд експертам, та запропонувати експертну установу для проведення залізнично-транспортної експертизи з метою встановлення причин сходу вагону № 52405057 з рейок та встановлення особи винуватця даного інциденту.

Водночас, ухвалою господарського суду від 25.04.2016 р. було зупинено провадження у справі № 911/5032/15, оскільки відповідач у справі, якому необхідно було вручити копію ухвали про відкладення розгляду справи з пропозицією надати перелік питань, які необхідно поставити на розгляд експертам, і запропонувати експертну установу для проведення залізнично-транспортної експертизи, знаходиться на території іншої держави - Російської Федерації, яка є учасником Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 р. Відтак, суду необхідно звернутись з відповідним судовим дорученням до іноземного суду в порядку, встановленому вказаною Угодою, щодо вручення ухвали відповідачу.

30.05.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача на виконання вимог ухвали суду від 25.04.2016 р. надійшли пропозиції щодо експертної установи та щодо запитань для проведення залізнично-транспортної експертизи з метою визначення причини сходу з рейок вагону та встановлення особи винуватця даного інциденту, за змістом якого позивач пропонує доручити проведення експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

29.08.2016 р. до господарського суду Київської області надійшла ухвала Арбітражного суду Ярославської області про виконання судового доручення господарського суду Київської області, відповідно до якої представник відповідача 15.08.2016 р. отримала ухвалу господарського суду Київської області від 25.04.2016 р.

30.08.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано клопотання № 2998 від 23.08.2016 р., за змістом якого ЗАТ «Локотранс» пропонує доручити проведення судової залізнично-транспортної експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз або Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а також просить поставити на розгляд експертів низку запитань. Крім того, до господарського суду Київської області від відповідача було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 17666/16 від 30.08.2016 р.) про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2016 р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2016 р. було призначено судову залізнично-транспортну експертизу у справі № 911/5032/15, проведення експертизи було доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом Київської області висновків експертів.

11.10.2016 р. до господарського суду Київської області від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом з матеріалами справи № 911/5032/15 надійшов лист № 6793 від 06.10.2016 р. із клопотанням експертів про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи (вх. № 21262/16 від 11.10.2016 р.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.2016 р. було поновлено провадження у справі № 911/5032/15, призначено до розгляду клопотання експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, у судовому засіданні на 16 січня 2017 р. та ухвалено зобов'язати сторони надати суду витребувані експертами документи для проведення судової залізнично-транспортної експертизи. Окрім того, п. 4 даної ухвали було зобов'язано позивача в термін до 21 листопада 2016 р. надати до суду її переклад на російську мову у двох примірниках.

14.11.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н, б/д (вх. № 23543/16 від 14.11.2016 р.) про продовження терміну виконання п. 4 ухвали суду від 19.10.2016 р., мотивована тим, що сторонами у справі на даний час здійснюється вирішення питання про мирне врегулювання спору, яка ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2016 р. була задоволена та продовжено термін виконання п. 4 ухвали щодо зобов'язання позивача надати суду переклад на російську мову вказаної ухвали в двох примірниках до 15 грудня 2016 р.

Поряд з цим, 16.11.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява № 4007 від 10.11.2016 р. (вх. № 23738/16 від 16.11.2016 р.) про визнання позову, в якій відповідач - ЗАТ «Локотранс» зазначає, що визнає суму позовних вимог у розмірі 93517,61 грн. Проте, на даний час виникли проблеми з перерахуванням суми заборгованості, тому відповідач спільно з позивачем вирішують питання про здійснення оплати. У зв'язку з викладеним, відповідач вважає, що необхідність у проведенні залізнично-транспортної експертизи відпала, та просить суд поновити провадження у даній справі.

У зв'язку з надходженням 16.11.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача заяви № 4007 від 10.11.2016 р. (вх. № 23738/16 від 16.11.2016 р.) про визнання позову, ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2016 р. провадження у даній справі було поновлено, розгляд справи був призначений на 12.12.2016 р.

21.11.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н, б/д (вх. № 23986/16 від 21.11.2016 р.) про виконання п. 4 ухвали суду від 19.10.2016 р., зокрема, в частині надання у 2 примірниках нотаріально завіреної та перекладеної на російську мову ухвали господарського суду Київського області від 19.10.2016 р.

05.12.2016 р. до господарського суду Київської області від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 7999 від 30.11.2016 р. (вх. № 25191/16 від 05.12.2016 р.) про залишення без виконання ухвали господарського суду Київської області від 05.09.2016 р. про призначення судової залізнично-транспортної експертизи, у зв'язку з тим, що станом на 30.11.2016 р. не було здійснено оплати вартості зазначеної експертизи.

У судових засіданнях 12.12.2016 р. та 16.01.2017 р. представники позивача заявляли суду про те, що на даний час сторони вирішують питання щодо механізму мирного врегулювання спору шляхом перерахування відповідачем коштів позивачеві, та клопотали про надання сторонам часу для вирішення зазначеного питання з огляду на перебування відповідача на території Російської Федерації та з урахуванням визнання позову відповідачем.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2017 р. на підставі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України було призначено колегіальний розгляд даної справи.

На підставі проведеного 18.01.2017 р. автоматизованого визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 911/5032/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Конюх О.В., Щоткін О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.2017 р. справу було прийнято до провадження колегією суддів у вказаному складі та призначено розгляд справи на 17.03.2017 р.

У зв'язку з перебуванням судді Щоткіна О.В. у відпустці, згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.03.2017 р., для розгляду справи № 911/5032/15 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Конюх О.В., Кошик А.Ю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2017 р. справу було прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Конюх О.В., Кошик А.Ю.

У судовому засіданні 17.03.2017 р. представники позивача зазначали, що між сторонами ведуться перемовини щодо мирного врегулювання спору.

У судовому засіданні 17.03.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

20.03.2015 р. о 04:25 год. за Київським часом на залізничній колії № 1 V-го маневрового району (Обухівський р-н, Київська область), яка є власністю Трипільської філії ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ (позивач), при проходженні маневрового складу при тепловозі ТГМ-4 № 2507 з одинадцяти завантажених критих вагонів трапився схід вагону № 52405057, власником якого є ЗАТ Локотранс (м. Ярославль, Росія).

Відправником вантажу, який знаходився у вагоні № 52405057, а саме - целюлози, є ВАТ АРХБУМ (Росія).

Згідно з п. 5.1 Статуту ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ , засновником та єдиним акціонером товариства є держава в особі Міністерства інфраструктури України, а відповідно до п. 9.1 Статуту Міністерство інфраструктури України є вищим органом управління товариства.

У відповідності до п. 3.1 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 113 від 01.03.2010 р. Про затвердження нормативних документів щодо класифікації, обліку та порядку розслідування транспортних подій у службовому розслідуванні транспортних подій під час розслідування зобов'язані брати участь як представники структурного підрозділу підприємства МПЗТ, на території якого сталася транспортна подія, так і представники інших організацій, підприємств, працівники яких причетні до цієї події. Повідомлення причетним і транспортної події керівникам організацій повинно бути надіслано не пізніше ж протягом чотирьох годин після її скоєння. Якщо представники інших організацій і підприємств, які причетні до транспортної події, не прибудуть протягом 24 годин із часу одержання повідомлення або не повідомлять потягом 12 годин про їх можливу затримку, то розслідування проводиться без їх участі. Результати розслідування та висновки є обов'язковими для всіх.

Трипільська філія ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ повідомила представника ЗАТ Локотранс про транспортну пригоду, що сталася 20.03.2015 р. шляхом повідомлення за телефоном (№ +78185263219) та направлення на електронну адресу (belova.tatyana@аррm.ru) листа, за змістом яких позивач просив відповідача про термінове відрядження уповноваженого представника для прийняття участі в розслідуванні транспортної пригоди, а також вирішення питання щодо ремонтних і відновлювальних робіт. Факт повідомлення відповідача про надзвичайну ситуацію був зазначений у відповідних актах б/н від 20.03.2015 р. та б/н від 21.03.2015 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Однак, 21.03.2015 р. та 22.03.2015 р. представник відповідача для участі в розслідуванні не з'явився та не звернувся до представників позивача з приводу відстрочки або призначення дати прибуття відповідача для участі в розслідуванні транспортної пригоди.

Відповідними фахівцями позивача було проведено службове розслідування транспортної пригоди згідно наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 113 від 01.03.2010 р. Про затвердження нормативних документів щодо класифікації, обліку та порядку розслідування транспортних подій без участі представника відповідача, про що складено Акт службового розслідування інциденту під час поїзної та маневрової роботи форми РБУ-3 від 20.03.2015 р., відповідно до якого комісією позивача було встановлено, що причиною сходу вагона стало неповернення першого по ходу руху візка вагону № 52405057 в кривій ділянці колії радіусом 570 м у зв'язку з різницею баз бічних рам першого по ходу руху візка вагону. Копію даного акту долучено до матеріалів справи.

Відповідно до технічного висновку про причини інциденту під час проведення виїзної роботи на Трипільській філії ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ , причиною транспортної події стала технічна несправність вагона, що належить відповідачу.

Для підняття вагонів, що зійшли з колії, позивачем на підставі гарантійного листа № 220 від 21.03.2016 р. було викликано відновлювальний поїзд № 3174 ст. Дарниця, який належить Відокремленому підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця , для виконання роботи по ліквідації наслідків сходу з рейок завантаженого критого вагону № 52405057, у зв'язку з чим між ДТГО Південно-Західна залізниця та Трипільською філією ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ було підписано акт виконаних робіт б/н від 23.03.2015 р. (копію долучено до матеріалів справи).

За послуги відновного поїзда ДТГО Південно-Західна залізниця виставила позивачу рахунок-фактуру № 562 від 30.03.2015 р. на суму 68368,75 грн. (копію долучено до матеріалів справи).

Поряд з цим, виконання відновлювальних робіт згідно виставленого позивачу рахунку-фактури № 562 від 30.03.2015 р. підтверджується актами від 30.03.2015 р., а саме - № 29 на суму 10000,00 грн., № 73 на суму 5000,00 грн., № 100 на суму 13368,74 грн., № 280 на суму 15000,00 грн., № 436 на суму 25000,00 грн. (копії долучено до матеріалів справи).

Факт оплати наданого ДТГО Південно-Західна залізниця позивачем гарантійного листа № 220 від 21.03.2016 р. за виконані роботи з ліквідації наслідків сходу з рейок вагону № 52405057 підтверджується долученими до матеріалів справи платіжним дорученням № 175 від 23.04.2015 р. на суму 15000,00 грн., № 187 від 30.04.2015 р. на суму 25000,00 грн., № 217 від 19.05.2015 р. на суму 5000,00 грн., № 205 від 12.05.2015 р. на суму 10000,00 грн., № 224 від 21.05.2015 р. на суму 13368,75 грн.

Крім цього, згідно доданого до матеріалів справи розрахунку позивач поніс витрати по відновленню роботи залізничної колії № 1 V-го маневреного р-ну в сумі 25148,86 грн., на виконання чого згідно складених маршрутних листів № 104/03 від 22.03.2015 р., № 109/03 від 22-23.03.2015 р., № 112/03 від 23.03.2015 р. було залучено 6 осіб бригади, три тепловози, з використанням 380 л дизпалива та 15,2 л мастила та 90 тонн щебеню для вирівнювання колії.

Таким чином, загальний розмір майнової шкоди, завданої позивачеві, становить 93517,61 грн.

На даний час вагон № 52405057 відповідача простоює на коліях позивача.

Позивач своїми листами неодноразово звертався до відповідача з проханням щодо компенсації збитків, які поніс позивач в результаті транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача. Зокрема, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 477/ю від 08.06.2015 р., яка залишилась без відповіді з боку ЗАТ Локотранс , у зв'язку з чим ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ в особі Трипільської філії звернулось з даним позовом до суду з вимогою про відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно встановити такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку (дію або бездіяльність), внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). Шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вину завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Суб'єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала.

Частина 2 вказаної статті 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була подана до суду заява № 4007 від 10.11.2016 р. (вх. № 23738/16 від 16.11.2016 р.), за змістом якої ЗАТ Локотранс визнає позовні вимоги у розмірі 93517,61 грн. Як зазначалось у поданій відповідачем заяві, у сторін виникли проблеми з перерахуванням суми заборгованості, тому відповідач спільно з позивачем вирішують питання про здійснення оплати.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на все вищевикладене колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Локотранс» (150003, Російська Федерація, м. Ярославль, вул. Кооперативна, 7, код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 37, код 04737111) в особі Трипільської філії (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 3, код 34425533) 93517 (дев'яносто три тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 61 коп. шкоди, 1402 (одну тисячу чотириста дві) грн. 76 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 03.04.2017 р.

Головуючий суддя В.М. Бабкіна

Суддя О.В. Конюх

Суддя А.Ю. Кошик