Рішення

від 14.06.2017 по справі 914/3329/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2017р. Справа № 914/3329/16

Господарський суд Львівської області у складі

Колегії суддів: Фартушок Т.Б. - суддя-головуючий, судді Бортник О.Ю. та Пазичев В.М.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропласт» , Львівська область, Бродівський район, с.Смільне,

до Відповідача: Приватного підприємства «Гарантія - Сервіс» , м.Львів,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Залізничний відділ Державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів,

про визнання права власності на квартиру

ціна позову: 489600,00 грн.

Представники:

Позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 23.12.2016 року б/н);

Відповідача: не з'явився;

Третьої особи: не з'явився

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропласт» до Приватного підприємства «Гарантія - Сервіс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Залізничного відділу Державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання права власності на квартиру; ціна позову 489600,00грн.

У позовній заяві Позивач просить визнати за ним право власності на об'єкт інвестування, а саме квартиру №24, загальною площею 102кв.м, яка знаходиться в 4-поверховому житловому будинку за адресою: м.Львів-Винники, вул.Кільцева, 12 (кадастровий № земельної ділянки 461016030040030018) (далі по тексту також - Спірне майно).

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 30.12.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2017р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалах суду від 31.01.2017р. та від 14.02.2017р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 28.02.2017р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.03.2017р. визначено склад колегії: ОСОБА_2 - суддя-головуючий, судді Бортник О.Ю. та Горецька З.В.

Ухвалою суду від 03.03.2017 року прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.04.2017 року.

Ухвалою суду від 05.04.2017 року відкладено розгляд справи на 26.04.2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.04.2017р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Горецької З.В., яка бере участь у колегіальному розгляді справи № 914/3329/16 визначено наступний склад колегії суддів: Фартушок Т. Б. - головуючий суддя, судді Бортник О. Ю. та Іванчук С.В.; замінені (вилучені) судді: Горецька З.В.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.04.2017 року відкладено розгляд справи на 17.05.2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.05.2017 року, у зв'язку із перебуванням судді Іванчук С.В. у відпустці, її замінено суддею Пазичевим В.М.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2017 року відкладено розгляд справи на 14.06.2017 року.

Представникам Сторін по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38, 59 ГПК України. Крім того, в ухвалі суду у даній справі, яку скеровано чи оголошено Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення про оголошення перерв в судових засіданнях) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38, 59 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, аналогічні до викладених у позовній заяві, заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Впродовж розгляду справи представник Відповідача проти позову заперечив повністю з причин та підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, про причини неявки суду не повідомила, була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання.

Впродовж розгляду справи представником Третьої особи надано усні пояснення, аналогічні викладеним у письмових поясненнях від 16.05.2017р. за вх.№17408/17.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 -3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 -3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Сторонам щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4 -7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судових засіданнях впродовж розгляду справи суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників Сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.07.2016р. у справі №914/563/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропласт» до Приватного підприємства «Гарантія-Сервіс» про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії вирішено: позов задоволити частково; зобов'язати Приватне підприємство «Гарантія - Сервіс» ( Код ЄДРПОУ 30274688, 79054, м.Львів, вул.Баштанна, 3) передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Добропласт» (80600, Львівська область, Бродівський район, с.Смільне, вул.Привокзальна, 4, код ЄДРПОУ 35603053, ) квартиру № 24, загальною площею 102 кв.м., яка знаходиться в 4-поверховому житловому будинку за адресою м. Винники, вул.Кільцева, 12 (кадастровий № земельної ділянки 461016030040030018) за актом прийому - передачі; стягнути з Приватного підприємства «Гарантія - Сервіс» ( Код ЄДРПОУ 30274688, 79054, м.Львів, вул..Баштанна, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропласт» (80600, Львівська область, Бродівський район, с.Смільне, вул.Привокзальна, 4, код ЄДРПОУ 35603053 ) 7344грн. судового збору; в решті позовних вимог у задоволенні відмовити.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016р. у справі №914/563/16 рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2016р. залишено без змін.

Відтак, вказане рішення набрало законної сили в порядку статті 87 ГПК України, та, у відповідності до приписів частини п'ятої статті 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2016 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 року, які набрали законної сили 17.10.2016 року, 01.11.2016 року видано накази про примусове виконання судового рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Добропласт» подано заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 06.07.2016р.у справі № 914/563/16.

Як зазначено в ухвалі Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. у справі №914/563/16: товариство з обмеженою відповідальністю «Добропласт» просить суд винести ухвалу про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2016 р. у справі № 914/563/16 шляхом реєстрації за товариством з обмеженою відповідальністю «Добропласт» права власності на квартиру № 24 за адресою м. Львів-Винники, вул. Кільцева, 12. .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. у справі №914/563/16, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропласт» про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду від 06.07.2016р. у справі №914/563/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропласт» до Приватного підприємства «Гарантія-Сервіс» про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

В поясненнях від 16.05.2017р. вх.№17408/17 Третя особа зазначила, що у Залізничному ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області перебувало виконавче провадження №52857598 з примусового виконання Наказу №914/563/16 виданого 01.11.2016р. Господарським судом Львівської області про зобов'язання Приватного підприємства Гарантія-Сервіс (код ЄДРПОУ 30274688, 79054, м.Львів, вул.Баштанна, 3) передати Товариству з обмеженою відповідальністю Добропласт (80600, Львівська обл., Бродівський район, с.Смільне, вул.Привокзальна, 4, код ЄДРПОУ 35603053) квартиру №24, загальною площею 102 кв.м., яка знаходиться в 4-поверховому житловому будинку за адресою: м.Винники, вул.Кільцева, 12 (кадастровий № земельної ділянки 461016030040030018) за актом прийому-передачі.

Державним виконавцем, в прядку вимог статей 18, 26, 28, 63 Закону України Про виконавче провадження , 10.11.2016р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої, скеровано сторонам виконавчого провадження для відома та виконання. Даною постановою зобов'язано боржника виконати рішення суду у строк до 21.11.2016р.

Державним виконавцем 30.11.2016р. здійснено вихід за адресою місцезнаходження боржника, вказаною у виконавчому документі, а саме м.Львів, вул.Баштанна, 3 та встановлено що боржником ПП Гарантія-Сервіс рішення суду не виконано, про що складено відповідний акт державного виконавця та 16.01.2017р. винесено постанову про накладення штрафу на боржника, якою повторно зобов'язано боржника виконати рішення суду в термін 10 робочих днів; копію даної постанови про накладення штрафу скеровано на адресу боржника, згідно вимог ст.28 Закону України Про виконавче провадження , для відома та виконання.

03.04.2017р. року державним виконавцем встановлено, що боржником ПП Гарантія-Сервіс рішення суду повторно не виконано, про що складено відповідний акт державного виконавця.

Керуючись положеннями ст.ст.63,75 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем 04.04.2017р. винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі, копію якої скеровано боржнику до відома.

05.05.2017р. державним виконавцем підготовлено та скеровано до Залізничного ВП м.Львів РУНП у Львівській області заяву про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування по факту невиконання боржником ПП Гарантія-Сервіс рішення суду.

Оскільки вимоги наказу №914/563/16, виданого 01.11.2016р. Господарським судом Львівської області не можуть бути виконані без участі боржника, державним виконавцем, керуючись вимогами п.11 ч.1 ст.39, ст.ст.40,63,75 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої скеровано сторонам виконавчого провадження.

Викладене в поясненнях Третьої особи від 16.05.2017р. вх.№17408/17 підтверджується доданими до пояснення документами, а саме копіями: постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №52857598 від 10.11.2016р.; акту державного виконавця від 30.11.2016р.; постанови про накладення штрафу від 16.01.2017р.; акту державного виконавця від 03.04.2017р.; постанови про накладення штрафу від 04.04.2017р.; заяви про внесення даних до ЄРДР від 04.05.2017р.; постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.05.2017р.

Позивач зазначає, що підстави позовних вимог у даному позові є відмінними від підстав, зазначених у позовній заяві, що розглядалась у справі №914/563/16. Оскільки, як на підставу позову Позивач покликається на те, що Відповідач не виконує Рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2016р. у справі №914/563/16 та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016р. у справі №914/563/16, а відтак, не визнає право власності Позивача на Спірне майно.

При цьому, Позивач покликається на ст.392 ЦК України.

З даного приводу суд зазначає наступне.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Приписами ч.1 ст.15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до вимог ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З даного приводу суд зазначає правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 23.12.2014р. у справі №3-191г14, прийнятій за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.12.2012р. з підстав, передбачених пунктом 1 статті 111 16 ГПК України.

Так, за змістом наведеної норми права (ст.392 ЦК України) позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах.

Права, у тому числі право власності осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права.

Відповідно до ч.3 ст.82 ГПК України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

При цьому суд зазначає, що вищезгаданим рішенням Господарського суду Львівської області від 06.07.2016р. у справі №914/563/16, яке набрало законної сили, встановлено: У даній справі, спір щодо визнання права на майнові права на об'єкт нерухомості виник між позивачем та відповідачем як між сторонами договору №02/02-13 від 18.02.13р. , тобто із зобов'язальних відносин. .

Крім того, рішенням Господарського суду Львівської області від 06.07.2016р. у справі №914/563/16 встановлено: підписання сторонами договору №02/02-13 від 18.02.13р. було, дією спрямованою на набуття цивільних прав та обов'язків, зокрема і права на майнові права на квартиру № 24, загальною площею 102 кв. м., яка знаходиться в 4-поверховому житловому будинку за адресою м. Львів - Винники, вул. Кільцева, 12 (кадастровий № земельної ділянки 461016030040030018), що не заперечується та визнається відповідачем. .

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім цього суд зазначає, що невиконання Відповідачем рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2016р. у справі №914/563/16 в частині передання Спірного майна на користь Позивача не є невизнанням Відповідачем права власності Позивача на Спірне майно, а відтак, не є підставою для визнання за Позивачем права власності на Спірне майно .

При цьому також суд зазначає, що Позивач у своєму позові покликається і на ст.182, п.3 ч.2 ст.331 ЦК України, відповідно до яких, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Суд звертає увагу, що в описаній вище ухвалі Господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. у справі №914/563/16 зазначено: Колегія суддів вважає, що зміна способу та порядку виконання рішення суду у справі №914/563/16 шляхом реєстрації за товариством з обмеженою відповідальністю «Добропласт» права власності на квартиру № 24 за адресою м. Львів-Винники, вул. Кільцева, 12, про яку просить заявник, є окремим способом захисту порушених або оспорюваних законом інтересів … .

Однак, незважаючи на покликання Позивача на ст.182, п.3 ч.2 ст.331 ЦК України, предметом позову у справі №914/3329/16 не є реєстрація за Позивачем права власності на Спірне майно.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову, а відтак, в позові слід відмовити за безпідставністю та необгрунтованістю.

Відповідно до вимог ст.4 -7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

14.06.2017 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 19.06.2017р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід залишити за Позивачем.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4 -5 , 4 -7 , 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя-головуючий ОСОБА_2

Суддя Бортник О.Ю.

Суддя Пазичев В.М.