Рішення

від 12.06.2017 по справі 925/174/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р.Справа № 925/174/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 135 "д" від 24.05.2017р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 925/174/17:

За позовом: Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожне управління» ВАТ «ДАК»Автомобільні дороги України» ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкерн Трейд» ;

про стягнення 142930, 56 грн., -

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожне управління» ВАТ «ДАК»Автомобільні дороги України» (далі - Позивач) звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю „Касан» (далі - Відповідач) із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 7-98 від 10.12.1998р. (далі - Договір) з підстав неналежного виконання відповідачем умов Договору.

З посиланням на приписи ст.ст. 526, 530, 782 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 18 ЗУ Про оренду комунального та державного майна , ст.ст. 1, 2, 12, 54, 55 ГПК України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.03.2017р. (суддя Пащенко А.Д.) справу №925/174/17 направлено за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2017р. справу №925/174/17 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчуку М.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2017р. суддя Никифорчук М.І. прийняв справу №925/174/17 до провадження та призначив до розгляду у засіданні суду.

За клопотанням позивача строк вирішення спору продовжений на 15 днів до 13.06.2017 р. за правилами ст. 69 ГПК України.

В засіданні суду 12.06.2017 р. за правилами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, 10.12.1998 між державним підприємством Шляхово-експлуатаційна дільниця № 639 (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Касан (орендарем) укладено договір № 7-98 на оренду нежитлових приміщень.

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України, частині 1 статті 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в користування нежитлові приміщення площею 207 кв.м., які розташовані на території загальною площею 1500 кв.м. і які знаходяться на балансі державного підприємства Шляхово-експлуатаційна дільниця № 639 . Приміщення знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 46 і надаються для використання під офіс, магазин, підсобні приміщення та приміщення для зберігання транспортних засобів, номерних агрегатів, проведення передпродажної підготовки та сервісного обслуговування.

Відповідно до п. 1.1 Договору, а також Плану прилеглої території та нежитлових приміщень, переданих в оренду згідно договору № 7-98 від 10.12.1998, що є Додатком №1 до Договору, до даних нежитлових приміщень площею 207 кв.м. належать:

- офіс та продмагазин площею 110,89 кв.м.;

- їдальня площею 20,5 кв.м.;

- майстерня площею 76,5 кв.м.

Пунктом 7.1 визначено строк дії Договору - з 10.12.1998 по 31.12.2001.

Відповідно до п. 7.3 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

На підставі даного пункту Договір продовжувався до 22.01.2005, 13.02.2008, 07.03.2011, 29.03.2014, 20.04.2017.

Відповідно до п. 5.3 Договору реорганізація Орендодавця не є підставою для зміни умов або припинення договору.

Шляхово-експлуатаційна дільниця № 639 01.09.2001 втратила статус юридичної особи та була реорганізована в Київське дорожньо-експлуатаційне управління, яке на даний час є філією Дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - ДП Київський Облдорупр ), відповідно і Орендодавцем за укладеним Договором. Майно ДП Київський Облдорупр закріплене за ним на праві господарського відання та перебуває у власності Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - ПАТ ДАК Автомобільні дороги України ),

Відповідно до умов Договору орендодавцем були виконані взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Водночас Орендар свої обов'язки за Договором не виконує, порушуючи цим умови Договору, вимоги чинного законодавства, внаслідок чого створюються перешкоди в реалізації прав ДП Київський Облдорупр . Дані порушення полягають в наступному.

Відповідно до ч. 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із пунктом 2.1 Договору розмір орендної плати за орендоване приміщення встановлюється на рівні 5,0 відсотків від експертної оцінки вартості майна і становить 1129,17 грн. за жовтень місяць 1998 року. В орендну плату не входить оплата комунальних послуг і ПДВ.

У свою чергу, Додатковою угодою до Договору від 01.01.2001 зазначений пункт Договору було змінено, а вказану умову договору викладено в наступній редакції:

2.1 Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, ердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 з врахуванням використання орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням і складає:

15 відсотків від експертної оцінки за оренду приміщення під авторемонтну майстерню, що становить за грудень 2000 2618,18 грн.;

10 відсотків від експертної оцінки за оренду приміщення під офіс і приміщення для зберігання транспортних засобів і номерних агрегатів, що становить за грудень 2000 р. 1381,20 грн.;

12 відсотків від експертної оцінки за оренду приміщення під магазин продовольчих товарів підакцизної групи, що становить за грудень 2000 838,75 грн.

Всього орендна плата за грудень - 4 838,13 грн. В орендну плату не входить плата за комунальні послуги.

Пунктом 2.2 Договору (в редакції Додаткової угоди до Договору від 01.01.2011) передбачено, що перерахування орендної плати здійснюється Орендарем на рахунок Орендодавця до 30 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Вказане кореспондується із положеннями п. 4.2 Договору та частиною 3 статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального права , за якими Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату.

Водночас Орендарем проігноровано зазначені приписи. Сплата коштів за

користування майном на користь орендодавця у визначені угодою строки не виконувалася.

Так, заборгованість орендаря перед орендодавцем за липень 2016 - листопад 2016 становить 142930 (сто сорок дві тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 56 коп.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин суд вважає вимоги позивача законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім цього суд зазначає наступне.

Позивачем у позовній заяві зазначено реквізити відповідача, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю «Касан» - 02160, м. Київ, Харківське шосе, 46, ідентифікаційний номер: 19120296.

Разом з тим, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що під ідентифікаційним номером 19120296 є товариство з обмеженою відповідальністю «Анкерн Трейд» - 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 35

Вказана інформація підтвержується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.01.2017р.

Крім того, як вбачається з абз. 1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Анкерн Трейд» , воно є правоприємником товариства з обмеженою відповідальністю «Касан» .

Разом з цим позивачем 30.05.2017р. були надані пояснення, за якими останній також зазначив вірно відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкерн Трейд» , у зв'язку із змінами до установчих документів юридичної особи відповідача.

З урахуванням викладеного, ухвалою суду від 12.06.2017р. у справі №925/174/17 виправлено описку у вступних частинах ухвал господарського суду Одеської області від 30.03.2017р., від 19.04.2017р., від 22.05.2017р., від 29.05.2017р. та зазначено вірно відповідача, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкерн Трейд» .

За таких обставин, аналізуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача такими, що відповідають наявним у справі доказами, необґрунтованими, законними і тому підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожне управління» ВАТ «ДАК»Автомобільні дороги України» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкерн Трейд» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, код ЄДРПОУ 19120296) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожне управління» ВАТ «ДАК»Автомобільні дороги України» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) заборгованість у сумі 142930 (сто сорок дві тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 56 коп. та судовий збір у сумі 2143 (дві тисячі сто сорок три) грн. 96 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук