Рішення

від 15.06.2017 по справі 925/546/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Справа № 925/546/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., , із секретарем Петрик І.О. за участю представників сторін: позивача -ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз і К" до дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" (ПАТ НВП "Більшовик") про стягнення 889 940,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача коштів в сумі 889 940 грн., що включають в себе 822 100 грн. боргу за поставлені відповідачу запасні частини відповідно до договору № 204/9 від 21.09.2009 та 67 840 грн. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 06.06.2012 по 06.03.2015.

Рішенням суду від 02.06.2015 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 882100.00 грн. основного боргу 67801,56 грн. 3% річних.

За результатами перегляду вказаних рішень Вищим господарським судом України постановою від 19.01.2016 р. вони були скасовані а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції вказав на передчасний висновок судів про доведеність факту поставки товару, заборгованість за який і є предметом спору. Також суд вказав на непереконливість висновків судів про відсутність підстав для призначення у справі судової експертизи.

В ході нового розгляду справи позивач збільшив суму позовних вимог та просив стягнути з відповідача крім основного боргу 882100.00 грн., нараховані 3% річних в сумі 91441,78 грн. за період з 06.06.2012 по 19.02.2016 а також інфляційні в сумі 647518,12 за той же період. ОСОБА_3 заяву прийнято судом до розгляду ухвалою від 24.03.2016.

У відзивах на позовну заяву відповідач та його представник у судових засіданнях повністю заперечив проти позову з мотивів його безпідставності та необґрунтованості, виходячи з такого: акт звірки взаєморозрахунків від 01.03.2013 підписаний головним бухгалтером ОСОБА_4 без наявності повноважень на його підписання, тому він не може бути належним та допустимим доказом по даній справі; акти приймання-передачі запасних частин від 12.05.2010 та від 20.05.2010 підписані зі сторони відповідача працівником ОСОБА_5С без довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, а у графі "затверджено" підпис виконаний не директором ДП ОСОБА_6, тому у даній справі необхідним є призначення судово-почеркознавчої експертизи; заявив про застосування до позовних вимог позивача позовної давності.

В процесі розгляду спору 12.05.2015 відповідач подав клопотання про застосування строків позовної давності, в якому просив застосувати позовну давність до вимоги позивача, оскільки позовну давність необхідно застосовувати по кожному факту поставки товару, як це вказано в п. 3.3.1. договору, а строки давності щодо стягнення коштів по актах приймання-передачі від 23.10.2009, 18.12.2009, 20.04.2010 спливли до подання даного позову.

24.03.2016 відповідач подав клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи у даній справі, в якому просить призначити по справі судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання про те, чи виконано директором ДП "Жашківський машинобудівний завод" ОСОБА_6 підписи на Договорі № 204/9 від 21.09.2009 і на Додатку 1 до цього договору.

Представник позивача повністю заперечив проти доводів відповідача щодо відсутності доказів отримання товару на підставі договору та накладних, вказаних у позовів та наполягав на задоволені позову повністю.

На виконання постанови Вищого господарського суду України у даній справі в ході її нового розгляду ухвалою суду від 24.03.2016 р. призначалась судова експертиза. На вирішення експерту були поставлені наступні запитання:

1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_6 на договорі №204/9 від 21 вересня 2009 року та на додатку №1 до цього договору ОСОБА_6?

2. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_6 на актах приймання-передачі запасних частин від 12.05.2010, від 20.05.2010 ОСОБА_6?

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносоюз і К" в особі директора ОСОБА_7, що іменується далі Продавець (позивач у справі), що діє на підставі Статуту, і Дочірнє підприємство "Жашківмаш" (ВАТ "Більшовик"), що іменується далі Покупець (Відповідач у справі), який є, в особі директора ОСОБА_6, який діє на підставі статуту, уклали Договір № 204/9 від 21.09.2009 (далі - Договір), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує обладнання згідно Додатку № 1 (Специфікація № 1) до даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору сума договору складає 822 100 грн., в тому числі ПДВ 137 016 грн. 67 коп.

В пункті 4.1. Договору вказано, що відвантаження продукції Продавцем здійснюється протягом дії договору та після підписання договору і оформляється видатковою накладною та посвідчується актом приймання-передачі.

Пунктом 3.3.1 Договору передбачено, що оплата вартості продукції здійснюється Покупцем на протязі 485 банківських днів після останнього відвантаження продукції.

Додатком № 1 до Договору є Специфікація № 1 від 21 вересня 2009 року, в якій наведений перелік товару, його кількість, ціна та загальна вартість - 822 100 грн.

За доводами позивача ним було поставлено дочірньому підприємству "Жашківський машинобудівний завод" (ПАТ НВП "Більшовик") у період з 23.10.2009 по 30.06.2010 обладнання - запасні частини по таких видаткових накладних: № ТЕ-00173-1 від 23.10.2009, № ТЕ-0000218 від 18.12.2009, № ТЕ-00074-1 від 20.04.2010, № ТЕ-0000099 від 12.05.2010, № ТЕ-0000104 від 20.05.2010, № ТЕ-0000157 від 30.06.2010 на загальну суму 822 100 грн. Відповідними датами до кожної накладної складено та підписано представниками обох сторін ОСОБА_3 приймання-передачі запасних частин згідно Договору № 204/9 від 21 вересня 2009 року. Підписи на видаткових накладних скріплені печатками сторін. Зі сторони відповідача видаткові накладні і акти приймання-передачі підписані ОСОБА_5 із посиланням на довіреності. Акти приймання передачі крім того затверджені підписами директорів: від позивача - ОСОБА_7, від відповідача - ОСОБА_6

Позивачем додано до позовної заяви завірену копію акту звірки взаємних розрахунків від 01 березня 2013 року, в якому названі всі суми поставки товару та підтверджено сальдо на 01.03.2013 на користь позивача в сумі 822 100 грн. ОСОБА_3 підписаний головними бухгалтерами підприємств та скріплений їх печатками. Крім того, позивачем, у зв'язку з не оплатою відповідачем вартості отриманих запасних частин направлялась відповідачу претензія від 29.03.2013 із вимогою розрахунку у сумі 822 100 грн. відповідно до договору № 204/9 від 21.09.2009. ОСОБА_3 претензія отримана 29.03.2013, вх. № 87 та підпис особи, що отримала претензію, скріплений печаткою ДП "Жашківський машинобудівний завод". Оскільки відповідач на вказану претензію не відповів та борг не сплатив, позивач звернувся до господарського суду із даним позовом.

Відповідач повністю заперечив проти позову з підстав відсутності заборгованості перед позивачем та відсутності самого факту отримання такого товару у позивача.

За висновками, призначеної у справі експертизи:

- підписи від імені ОСОБА_6 в договорі № 204/9 від 21.09.2009, в додатку №1 до договору № 204/9 від 21.09.2009, в акті приймання-передачі запасних частин від 12.05.2010, від 20.05.2010 виконані самим ОСОБА_6

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на таке.

Договір № 204/9 від 21 вересня 2009 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є господарським договором поставки. ОСОБА_3 Договір містить всі істотні умови для договорів даного виду.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовою пункту 4.1. Договору відвантаження продукції оформляється видатковою накладною та посвідчується актом приймання-передачі.

В силу статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено і належними доказами підтверджено, що позивач поставив відповідачу, а останній прийняв відповідно до Договору запасні частини по видаткових накладних № ТЕ-00173-1 від 23.10.2009, № ТЕ-0000218 від 18.12.2009, № ТЕ-00074-1 від 20.04.2010, № ТЕ-0000099 від 12.05.2010, № ТЕ-0000104 від 20.05.2010, № ТЕ-0000157 від 30.06.2010 на загальну суму 822 100 грн. ОСОБА_3 сума відповідає сумі Договору, зазначеній в пункті 2.1., та загальній сумі по Специфікації від 21.09.2009.

Відповідно до умови пункту 4.1. Договору до кожної видаткової накладної складено та підписано ОСОБА_3 приймання-передачі запасних частин згідно Договору № 204/9 від 21 вересня 2009 року. Зі сторони відповідача видаткові накладні і акти приймання-передачі підписані ОСОБА_5 із посиланням на довіреності, підписи скріплені печаткою підприємства.

Крім того сам договір, додаток до нього(специфікація) підписані директором відповідача ОСОБА_6 Ним же затверджено акти прийому- передачі цих запасних частин. Отже, матеріалами справи доведено і належними доказами підтверджено факт отримання відповідачем у позивача товару на загальну суму 822 100 грн.

Головними бухгалтерами позивача та відповідача підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01 березня 2013 року, згідно якого підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 822 100 грн. Підписи головних бухгалтерів на акті звірки скріплені печатками підприємств.

Пунктом 3.3.1. Договору передбачено здійснення Покупцем оплати вартості продукції на протязі 485 банківських днів після останнього відвантаження продукції.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої викладено у статті 627 Цивільного кодексу України та полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи із цього, викладені в Договорі умови є обов'язковими для сторін Договору. Оскільки в Договорі вказана ціна товару 822 100 грн. та у Специфікації № 1 від 21 вересня 2009 року наведений перелік товару на цю суму, по вказаних вище видаткових накладних передано товар на всю суму Договору - 822 100 грн., що узгоджується із підписаними сторонами актами прийому-передачі запасних частин, тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідно до умови пункту 3.3.1. Договору оплата вартості продукції повинна бути здійснена відповідачем протягом 485 банківських днів після останнього відвантаження продукції. Тобто, вказаний період необхідно розраховувати, починаючи із 01.07.2010. Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за отриманий у позивача товар не пізніше 05.06.2012, отже після цієї дати починається перебіг позовної давності для вимоги про стягнення боргу та трьох процентів річних, яка відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України складає три роки.

До суду із даним позовом позивач звернувся 30.03.2015, тобто до спливу строку позовної давності.

З огляду на викладене, доводи представника відповідача про пропуск позивачем позовної давності є безпідставними.

У зв'язку з не оплатою відповідачем вартості отриманого товару позивач вручив представнику відповідача претензію від 29 березня 2013 року вих. № 319 про здійснення розрахунків із позивачем по наявній заборгованості за отримані запасні частини, відмітка про отримання 29.03.2013, вх. № 87 скріплена печаткою ДП "Жашківський машинобудівний завод".

Виходячи з викладеного та враховуючи те, що підписи на договорі та додатку до нього виконані самим директором відповідача, також ним затверджено акти прийому передачі запасних частин, що узгоджуються зі специфікацією та накладними, підписи на цих документах скріплені печаткою ДП "Жашківський машинобудівний завод", дійсність якої не заперечується відповідачем, суд вважає безпідставними та не обґрунтованими доводи відповідача про недоведеність позивачем факту поставки матеріальних цінностей відповідачу.

Доводи відповідача про те, що акт звірки від 01.03.2013 підписаний головним бухгалтером ОСОБА_4, який не мав повноважень на його підписання, суд вважає також безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на головного бухгалтера або особу, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, покладено обов'язок організації контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, які проводяться на підставі первинних облікових документів та регістрів бухгалтерського обліку, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідачем не подано доказів того, що головний бухгалтер ДП "Жашківський машинобудівний завод" у 2010 році виконував свої службові обов'язки виключно на підставі довіреності. Разом з тим, виходячи із приписів вказаного вище Закону та враховуючи встановлений Договором термін оплати вартості запасних частин, суд вважає логічним підписання головним бухгалтером акта звірки розрахунків від 01.03.2013 із посиланням на первинні документи (видаткові накладні).

Подана відповідачем довідка від 27.05.5015 № 91 про те, що станом на 27.05.2015 заборгованість перед позивачем не обліковується, не може свідчити про відсутність факту поставки товару в 2010 році.

Решту доводів відповідача суд вважає такими, що не заслуговують на увагу та не спростовують доводів позивача.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладені вище обставини та подані суду докази, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 822 100 грн. боргу за передані відповідачу запасні частини є законною і обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, тому є підлягаючою до задоволення.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає законною і обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача відповідно до статті 625 ЦК України трьох процентів річних та інфляційних за прострочення відповідачем проведення розрахунку, виходячи із такого:

судом встановлено порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого відповідачем товару у встановлений Договором строк;

частиною 2 статті 20 ГК України встановлено можливість особи захищати своє право способами, передбаченими законом;

оплата за отриманий товар є грошовим зобов'язанням відповідача;

вимога до відповідача про сплату цієї суми заявлена позивачем у позовній заяві і подання окремих вимог законом не вимагається.

Однак, в результаті перерахунку заявленої суми трьох процентів річних, суд приходить до висновку, що розрахунок виконаний позивачем невірно. Встановлена судом сума річних становить 91441,78 грн.

Розрахунок інфляційних позивачем здійснено вірно.

З огляду на викладене, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 28883 грн. 18 коп.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" (Черкаська область, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 3, ідентифікаційний код 05767284) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз і К" (м. Київ, вул. Олександра Довженка, 10, ідентифікаційний код 31815357) - 822 100,00 грн. основного борг 91441,79 грн. 3% річних, 647 518,12 грн. інфляційних, 28883,18 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 19.06.2017.

СУДДЯ К.І.Довгань