Постанова

від 12.06.2017 по справі 922/3741/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р. Справа № 922/3741/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.,

при секретарі Бєлкіній О.М.,

за участю представників:

прокурора - Ногіна О.М. - посв. № 032167 від 11.02.2015р.,

позивача за первісним позовом - не з'явився,

відповідача за первісним позовом - ОСОБА_1 - дов. б/н від 18.11.2016 р.,

1-ї третьої особи - ОСОБА_2 - дов. № 32-20-14-1938/0/19-17 від 26.01.2017 р.,

2-ї третьої особи - не з'явився,

3-ї третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги відповідача за первісним позовом (вх. №917 Х/3) та заступника прокурора Харківської області (вх. №991 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2017 р. у справі № 922/3741/16,

за позовом Харківської місцевої прокуратури № 6, м. Харків, в інтересах держави в особі Харківської районної державної адміністрації, м. Харків,

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,

2) Покотилівська селищна рада Харківського району Харківської області, смт. Покотилівка, Харківська обл.,

3) Харківська ОДПІ ГУ ДФСУ в Харківській області, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Т", смт. Буди Харківського району Харківської області,

про стягнення заборгованості за договором оренди землі, припинення дії договору оренди шляхом його розірвання,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Т", смт.Буди Харківського району Харківської області,

до 1) Харківської місцевої прокуратури № 6, м. Харків,

2) Харківської районної державної адміністрації, м. Харків,

треті особи:

1) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,

2) Покотилівська селищна рада Харківського району Харківської області, смт. Покотилівка, Харківська обл.,

3) Харківська ОДПІ ГУ ДФСУ в Харківській області, м. Харків,

про припинення договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.02.2017 (суддя Лаврова Л.С.) відмовлено в задоволенні первісного позову Харківської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Харківської районної адміністрації Харківської області до ТОВ "Альянс-Т" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення 62402,28 грн. заборгованості з орендної плати та про припинення дії договору оренди землі від 17.12.2007. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ТОВ" Альянс-Т" до Харківської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Харківської районної адміністрації про припинення дії договору оренди землі від 17.12.2007.

Відповідач за первісним позовом, ТОВ "Альянс-Т", звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2017, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічну позовну заяву та визнати договір оренди землі припиненим з 01.01.2016.

Заступник прокурора Харківської області також не погодився з рішенням суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2017, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісну позовну заяву.

Відповідач за первісним позовом надав до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2017 підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та залишенню без змін в частині відмови у задоволенні первісного позову Харківської місцевої прокуратури № 6.

Також, відповідач за первісним позовом надав додаткові пояснення, в яких зазначає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що з договору оренди земельної частки (паю) вибув суб'єкт (орендодавець) та предмет оренди, тому слід вважати, що цей договір припинено. Проте, на думку відповідача за первісним позовом, в резолютивній частині оскаржуваного рішення дане твердження суду не знайшло свого вираження, у зв'язку чим, права та законні інтереси позивача за зустрічним позовом порушені, оскільки договір оренди землі від 17.12.2007р. так і не був припинений з 01.01.2016р.

Позивач за первісним позовом відзиву на апеляційні скарги не надав, свого представника в судове засідання не направив та про причини неявки суд не сповістив.

Третя особа, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, у відзиві на апеляційні скарги зазначає, що до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 6 вересня 2012 року № 5245-VІ, розпорядження землями відбувалось відповідно до вимог п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області як юридична особа утворена у травні 2015 року, тому не приймало будь-якої участі у розпорядженні земельною ділянкою за вказаним договором оренди землі від 17.12.2007, отже, не є стороною за вищевказаним договором та не наділене правами орендодавця, в тому числі стосовно внесення змін до діючого договору оренди землі, чи його припинення в односторонньому порядку.

Третя особа, Покотилівська селищна рада Харківського району Харківської області, в судове засідання не з'явилась, у наданому відзиві просить прийняти законне та обґрунтоване рішення на підставі наявних у справі матеріалів. Також, просить справу розглядати без участі представника Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області.

Третя особа, Харківська ОДПІ ГУ ДФСУ в Харківській області, відзиву на апеляційні скарги не надала, свого представника в судове засідання не направила та про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та у відзиві на неї доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з державним актом на право колективної власності ХР № 25-00-001053, зареєстрованого 26.02.1999 за № 11, землі за кадастровим номером 6325158200040020275 відносяться до земель колективної власності ЗАТ "Харківської овочевої фабрики", які в 2007 році були надані ТОВ" Альянс-Т" в оренду.

17.12.2007 між Харківською районною державною адміністрацією ("орендодавець") та ТОВ" Альянс-Т" ("орендар") був укладений договір оренди землі, у відповідності до умов якого "орендодавець" (позивач по справі) на підставі розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 25.10.2007 за № 2535 (зі змінами) надав, а "орендар" (відповідач по справі) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку - землі сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області (п.1 договору).

В оренду передалась земельна ділянка, загальною площею 76,6146 га, у тому числі: сільськогосподарських угідь - 65,5708 га, багаторічних насаджень та несільськогосподарських угідь - 11,0438 га та господарських шляхів та прогонів (п. 2 договору). На земельній ділянці є об'єкти нерухомого майна (п. 3 договору). Земельна ділянка передається без об'єктів нерухомого майна, а також інших об'єктів інфраструктури (п. 4 договору).

Даний договір укладено на 50 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

В п. 9 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Покотилівської селищної ради у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в сумі 28691,15 грн. на рік. Обчислення орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затвердженим Кабінетом Міністрів України, нормами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 договору). Орендна плата вноситься щомісячно, в розмірі 1/12 частини річної орендної плати, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п. 11 договору).

Згідно з п. 13 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Пунктом 27 договору передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 34 договору сторони визначили зміни умов договору та припинення його дії, а саме, дія договору припиняється у разі, в тому числі у разі отримання власником земельної ділянки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.

Відповідно до п. 35 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата орендної плати у строки, встановлені цим договором та отримання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації (п. 36 договору).

Актом приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором № 040870300001 від 15.01.2007 Харківська районна державна адміністрація передала ТОВ "Альянс-Т" земельну ділянку, загальною площею 76,6146 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області.

Звертаючись з позовом про стягнення 62402,28 грн. заборгованості з орендної плати та про припинення дії договору оренди землі від 17.12.2007 з урахуванням збільшення позовних вимог прокурор зазначив, що станом на 26.12.2016 сума основного боргу у ТОВ" Альянс-Т" за договором оренди від 17.12.2007 складає 53668,20 грн., посилаючись на ст. ст. 526, 625, 759, 762, 782 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ" Альянс-Т" звернувся з зустрічним позовом про припинення дії договору оренди землі від 17.12.2007, укладеного між ТОВ "Альянс-Т" та Харківською РДА за межами населеного пункту на території Покотилівської селищної ради, за кадастровим номером 6325158200:04:002:0275 з 01 січня 2016 року, в обґрунтування якого позивач за зустрічним позовом посилається на ті обставини, що на початку 2016 року йому стало відомо про надання фізичним особам у власність земельних ділянок (паїв), які були надані ТОВ"Альянс-Т" в оренду згідно договору, так заявник за зустрічним позовом вважає, що у нього є всі наявні обставини для визнання договору оренди землі від 14.12.2007 року припиненим починаючи з 01.01.2016 року.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходячи з положень статті 122, 124 Земельного Кодексу України, ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановив відсутність в матеріалах справи доказів щодо провадження розподілу ділянок на місцевості - в натурі, по спірним земельним ділянка (паям), дійшов висновку про те, що земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об'єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", а норми ст.79-1 Земельного кодексу України та статті 3 Закону України "Про оренду землі" відносно визначення об'єкта оренди - не поширюється на відносини щодо оренди земельної частки (паю).

Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи містяться державні акти на право власності на земельну ділянку, які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею ще в жовтні 2012 року, які видані на підставі розпорядження Харківської РДА від 12.09.2012 року № 2281.

Разом з цим, враховуючи встановлені статтею 31 Закону України «Про оренду землі» підстави припинення договору оренди, умови п. 34 договору щодо припинення дії договору з моменту з моменту отримання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації, а також, факт звернення ТОВ" Альянс-Т" до Харківської РДА з листом з вимогою про припинення дії договору та з проханням звернутись до компетентного державного органу для державної реєстрації припинення даного договору, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у Харківська РДА компетенції щодо вирішення заявленого клопотання сторони по договору, оскільки статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єктом оренди є земельна ділянка.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «г» ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року №720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Чинним законодавством прямо визначено наявність права, зокрема, державним адміністраціям розпоряджатися невитребуваними (нерозподіленими) земельними ділянками з метою надання їх в оренди. При цьому, законодавець також передбачив, певні обмеження щодо такого надання, а саме строки - до моменту отримання власниками земельним часток (паїв) державних актів на право власності на земельну ділянку. І саме з цього моменту, державні адміністрації втрачають право на розпорядження відповідними земельними ділянками.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання документального підтвердження надання власникам земельних часток (паїв) державних актів на право власності на земельну ділянку та їх державної реєстрації, ТОВ «Альянс-Т« з початку 2016 року неодноразово звертався до компетентних органів, а саме:18.12.2015 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області направлено лист за № 7 щодо надання інформації (а.с. 78 том І);15.01.2016 до Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області направлено лист за № 1 щодо надання інформації (а.с. 80 том І); 19.02.2016 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області направлено лист за № 5 щодо надання інформації та припинення дії договору оренди землі від 17.12.2007 (а.с. 82 том І).

В листі-відповіді Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 12.01.2016 № 01-31/86 зазначено, що у 2011-2012 роках в рамках Проекту Світового банку «ОСОБА_2 державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру« фірмою-розробником ПП НВФ «Нові технології - ГІС« були виготовлені проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) кормових угідь та багаторічних насаджень, які виділені в натурі (на місцевості) та передані у власність громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель реформованих КСП, зокрема, СВК «Харківська овочева фабрика« (а.с. 79 том І).

Згідно з листом Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області № 32-20.06-0.4-377/2-16 від 03.02.2016 (а.с. ) ПП НВФ «Нові технології-С« в 2012 році розроблено «Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого СВК «Харківська овочева фабрика« на території Комунарської сільської, Безлюдівської, Покотилівської, Височанської селищних рад Харківського району Харківської області, яким площа 73,73 га багаторічних насаджень, розташованих за межами населених пунктів Височанскьої та Покотилівської селищних рад розподілена на земельні ділянки (паї), що відповідають кількості власників сертифікатів на земельні частки (паї) реформованого СВК. З матеріалами цього проекту ПП НВФ «Нові технології-ГІС« було складено «Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (державних актів на право власності на земельні ділянки) із земель реформованого СВК «Харківська овочева фабрика« , а також виготовлені державні акти та видані громадянам - власникам сертифікатів СВК.

В листі від 21.03.2016 № 01-19/784 Харківська районна державна адміністрація Харківської області (а.с. 83 том І) зазначила, що згідно з вимогами діючого законодавства ведення Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані в межах Харківського району, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами відноситься до компетенції Управління Держгеокадастру у Харківському районі.

Листом № 14-20.06-0.4-1741/2-16 від 19.04.2016 Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області повідомило Харківську районну державну адміністрацію про те, що відповідно до Книги записів про державну реєстрацію договорів оренди на земельну ділянку на території Покотилівської селищної ради, обліковується спірний договір оренди землі за ТОВ "Альянс-Т". Разом з тим, згідно з державним актом на право колективної власності серія ХР № 25-00-001053, зареєстрованого 26.02.1999 за № 11 та виданого ЗАТ "Харківська овочева фабрика", землі, які були надані "Альянс-Т", відносяться до земель колективної власності Харківської овочевої фабрики. Також, зазначено про те, що спори про право оренди земельної ділянки або припинення такого права у встановленому законом порядку, є цивільно-правовими та вирішуються у судовому порядку.

Враховуючи викладене, питання щодо спірного договору земельної ділянки компетентними органами та відповідачем за первісним позовом не було погоджено, це і стало підставою для звернення Харківської місцевої прокуратури № 6 з відповідним позовом.

Обставини, на які посилається відповідач за первісним позовом, а саме, що землі в межах укладеного спірного договору виділені на місцевості та належать на праві власності фізичним особам, є недоведеними та такими, що не є підставою вважати, що відповідач за первісним позовом не користувався земельною ділянкою у спірний період, оскільки договір оренди є дійсним та не є розірваним.

Навіть при наявності діючого договору оренди землі від 17.12.2007, сам відповідач за первісним позовом підтвердив те, що за певний період він сплачував орендну плату за спірним договором оренди, не дивлячись на розпаювання цієї земельної ділянки та наявність державних актів.

Також, судова колегія зазначає, що факт державної реєстрації договору оренди землі має не просто важливе, а вирішальне значення для чинності такого договору. Відповідно до ст. 18 Закону «Про оренду землі« договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, а згідно із ст. 20 цього ж Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Згідно із частиною третьою ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Згідно інформації управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області від 02.12.2016 №10-20.06-0.5-4641/2-16, від 03.02.2016 № 32-20.06-0.4-377/2-16, від 19.04.2016 № 14-20.06-0.4-1741/2-16, державна реєстрація спірного договору не скасована.

Вказана обставина також підтверджується відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-яких записів про скасування державної реєстрації спірного договору, що свідчить про його чинність на час розгляду справи та створення правових наслідків для його сторін, у тому числі обов'язку відповідача за первісним позовом сплачувати орендну плату за землю у належному розмірі та строки.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено умовами договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2007 становить 2869115,64 грн. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Пунктом 13 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Крім того, п. 27 договору передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Станом на 26.12.2016 відповідач за первісним позовом має заборгованість за оренду землі за 2016 рік у розмірі 53668,20 грн.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст. ст. 526, 759, 762, 782 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно розраховуватись за орендоване ним майно. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу. Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Статтею 96 Земельного кодексу України закріплено обов'язки землекористувачів, до яких належить обов'язок щодо своєчасної сплати земельного податку або орендної плати.

Як зазначає прокурор та не спростовано відповідачем за первісним позовом, спірний договір оренди землі від 17.12.2007 є чинним на момент розгляду справи, державна реєстрація якого не скасована, останній порушив свій обов'язок щодо своєчасної і в повному обсязі сплати орендних платежів за період січень-вересень 2016 року, чим порушив умови спірного договору.

Чинне законодавство пов'язує факт укладення договору з досягненням сторонами згоди щодо всіх його істотних умов (ч. 2 ст. 180 ГК України, ст. 638 ЦК України), під якими визнає умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі", ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» встановлені підстави припинення договору оренди землі, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). При цьому, зазначений перелік підстав є невичерпним. В односторонньому порядку розірвання договору оренди землі можливе лише в тому випадку, якщо це прямо передбачено в договорі оренди землі.

Пунктом 35 спірного договору також передбачена можливість припинення договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Отже, законодавство та умови договору пов'язують можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду у зв'язку з невиконанням сторонами обов'язків, передбачених укладеним між ними договором.

Таким чином, позовні вимоги Харківської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Харківської районної адміністрації Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Т" на користь держави 53668,20 грн. суми основного боргу та про припинення дії договору оренди землі від 17.12.2007, укладеного Харківською райдержадміністрацією з ТОВ «Альянс-Т» щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6325158200:04:002:0275, який зареєстровано Харківським районним відділом ХРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» у Державному реєстрі земель за №040870300001 від 15.01.2008, шляхом його розірвання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Водночас, ст. 3 Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки п. 13 договору розмір пені перевищує подвійну облікову ставку НБУ, її розрахунок повинен здійснюватися відповідно до положень ст. 3 зазначеного Закону.

Також, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що окрім суми основного боргу підлягають нарахуванню та стягненню з відповідача за первісним позовом 3% річних у сумі 933,07 грн., інфляційні нарахування у сумі 2880,54 грн. та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення - 4920,47 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції не враховані вищевикладені обставини справи, тому судова колегія дійшла висновку про задоволення позовних вимог Харківської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Харківської районної адміністрації Харківської області та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог.

Щодо зустрічного позову про припинення договору оренди землі від 17.12.2007 з 01.01.2016, судова колегія дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки чинним законодавством не передбачено визнання договору таким, що припинив дію з певного моменту.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області знайшли підтвердження в матеріалах справи, а тому, рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2017 р. у справі № 922/3741/16 підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга заступника прокурора Харківської області - задоволенню, а апеляційна скарга відповідача за первісним позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Т", смт. Буди Харківського району Харківської області - залишенню без задоволення.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Т", смт. Буди Харківського району Харківської області, залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2017 р. у справі № 922/3741/16 скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову Харківської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Харківської районної адміністрації Харківської області до ТОВ "Альянс-Т" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення 62402,28 грн. заборгованості з орендної плати та про припинення дії договору оренди землі від 17.12.2007 та прийняти в цій частині нове рішення, яким первісний позов Харківської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Харківської районної адміністрації Харківської області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Т" (62456, Харківська обл., Харківський район, смт. Буди, вул. Залізнична, буд. 1, код ЄДРПОУ 32227006) на користь держави (на рахунок Височанської селищної ради № 332218812700442, одержувач: УДКСУ у Харківському районі, код одержувача: 37999633, банк ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) заборгованість з орендної плати у розмірі 62402,28 грн., з них: 53668,20 грн. суми основного боргу, 4920,47 грн. пені, 3% річних, 2880,54 грн. інфляційних.

Припинити дію договору оренди землі від 17.12.2007, укладеного Харківською райдержадміністрацією з ТОВ «Альянс-Т» щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6325158200:04:002:0275, який зареєстровано Харківським районним відділом ХРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» у Державному реєстрі земель за №040870300001 від 15.01.2008, шляхом його розірвання.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Т" (62456, Харківська обл., Харківський район, смт. Буди, вул. Залізнична, буд. 1, код ЄДРПОУ 32227006) на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2756,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 3031,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.