Рішення

від 13.06.2017 по справі 465/7237/15-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7237/15-ц

2/465/757/17

РІШЕННЯ

Іменем України

13.06.2017 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Масендича В.В.

при секретарі Левицькому М. І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного підприємства Транс-Спорт , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , про стягнення суми відшкодування шкоди,-

встановив:

Позивач з урахуванням заяви про залучення співвідповідачів звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного підприємства Транс-Спорт , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про стягнення суми відшкодування шкоди. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.02.2014 р. близько 20:00 год. вона потрапила в ДТП, в якому ОСОБА_3, на регульованому перехресті вул. Кульпарківська - вул. Зв`язкова - вул. Антоновича у м. Львові порушуючи п.8.7.3/е ПДР, керуючи автобусом марки БАЗ д.н.з. НОМЕР_1, продовжив рух на червоний сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Nisan Juke д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням та який належав на праві власності позивачу. Також вказує, що відповідно до постанови Яворівського районного суду Львівської області від 06.05.2014 р. ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. Постановою апеляційного суду Львівської області від 26.06.2014 р. постанову Яворівського районного суду залишено без змін. У довідці № 9362641 про ДТП зазначено, що автобус марки БАЗ д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_4, а винуватець ДТП ОСОБА_3, працює водієм на ПП Транспорт та керував автобусом марки БАЗ д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП, виконуючи свої професійні обов`язки. Також зазначає, що автобус марки БАЗ д.н.з. НОМЕР_1 під час ДТП був забезпеченим в розумінні Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Страховиком було Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія згідно полісу № АС/1799697 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно висновку № 4613 експертного автотоварознавчого дослідження від 26.03.2014 р. встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Nisan Juke д.н.з. НОМЕР_3 становить 155 337,82 грн. В подальшому позивач повторно звернулась до судового експерта Холодцова Д. В. про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Nisan Juke д.н.з. НОМЕР_3, який отримав пошкодження внаслідок ДТП, станом на дату подання позовної заяви до суду, оскільки з моменту проведення попередньої оцінки минуло більше 6 місяців. Згідно висновку № 4781 експертного автотоварознавчого дослідження від 22.09.2014р. встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Nisan Juke становить 189 872,13 грн. при ринковій вартості автомобіля 277 240,51 грн. У зв'язку із задоволенням заяви про перегляд заочного рішення від 26 грудня 2016 року, позивач повторно звернулась до судового експерта про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику пошкодженого в ДТП 19.02.2014 року автомобіля NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_3, з врахуванням його строку експлуатації на момент скоєння ДТП (1,5 року) і особливостей його стану на момент проведення експертного огляду 13.03.2014 року, в цінах на дату виконання додаткового дослідження в січні 2017 року. Згідно висновку додаткового експертного авто товарознавчого дослідження від 5 січня 2017 року № 5397 вартість збитку становить 368 402,73 грн.Також позивач зазначає, що внаслідок ДТП їй завдано сильних душевних страждань, та нею понесено додаткові витрати за послуги евакуатора, та проведення додаткового експертного автотоварознавчого дослідження.

Таким чином, позивач з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та уточненої позовної заяви вважає, що відповідачі повинні виплатити їй суму відшкодування шкоди у розмірі 368 402,73 грн., вартість послуг евакуатора у розмірі 300,00 грн., вартість витрат на оплату вартості послуг Виконавця додаткового експертного автотоварознавчого дослідження 1500,00 грн., моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн., та понесені позивачем витрати на оплату судового збору. Просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві, просять такий задоволити, проти розгляду справи у відсутності відповідачів не заперечують.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник Приватного підприємства Транс-Спорт , предстаник Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи. Приватне підприємство Транс-Спорт та Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія також були повідомлені про розгляд справи через публікацію оголошення про виклик у газеті Львівська пошта .

ОСОБА_4, в поясненнях наданих в заяві про перегляд заочного рішення (а.с. 119-121) вказав, що є лише власником автобуса марки БАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1, та на час ДТП не керував вказаним транспортним засобом, а такий перебував у володінні та користуванні ОСОБА_3. Вказує, що позовні вимоги до нього є необгрутованими, а солідарне стягнення шкоди є безпідставним, оскільки жодної участі в заподіяні шкоди не приймав, та не являється учасником ДТП.

Відповідач, ОСОБА_3, в поясненнях наданих в заяві про перегляд заочного рішення (а. с. 126-127) вказав, що на момент ДТП автобус марки БАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував у користуванні Приватного підприємства Транс-Спорт , а відповідач перебував в трудових відносинах з вказаним підприємством і на момент скоєння ДТП перебував при виконанні трудових обов'язків. Також зазначає, цивільно-правова відповідальність ПП Транс-Спорт щодо зазначеного транспортного засобу на момент ДТП була застрахована, про що вказує наявність полісу № АС/1799697 від 04.09.2013 року. Таким чином, відповідальність повинні нести роботодавець та страховик.

Від Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія надійшли заперечення на позовну заяву, в яких вказує, що характер правовідносин, що виникли між позивачем та Приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія не є деліктними, оскільки страховик не є завдавачем шкоди, а також зазначає, що Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентовано порядок та умови отримання страхового відшкодування потерпілою особою, зокрема шляхом подання заяви про страхове відшкодування, огляд пошкодженого транспортного засобу страховиком, а позивачем такий порядок не дотримано, тому вважає пред'явлені до них позовні вимоги передчасними, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, щоОСОБА_3 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП за те, що 19.02.2014 р. близько 20:00 год. створив ДТП, оскільки на регульованому перехресті вул. Кульпарківська - вул. Зв`язкова-вул. - Антоновича у м. Львові порушуючи п.8.7.3/е ПДР, керуючи автобусом марки БАЗ д.н.з. НОМЕР_1, продовжив рух на червоний сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Nisan Juke д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1. Вказані відомості підтверджуються постановою Яворівського районного суду Львівської області від 06.05.2014 р. у справі № 460/907/14-п та постановою Апеляційного суду Львівської області від 26.06.2014 р., якою рішення Яворівського районного суду залишено без змін.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачу, ОСОБА_1, завдано майнової шкоди у зв'язку з пошкодженням автомобіля Nisan Juke д.н.з. НОМЕР_3, належного на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 41).

Висновком № 5397 судового експерта додаткового авто товарознавчого дослідження по заяві ОСОБА_1 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику пошкодженого в ДТП 19.02.2014 року автомобіля NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_3, з врахуванням його строку експлуатації та момент скоєння ДТП 1,5 року і особливостей його стану на момент проведення експертного огляду 13.03.2014 року, в цінах на дату виконання додаткового дослідження, встановлено, що вартість такого матеріального збитку в цінах на дату виконання додаткового дослідження в січні 2017 року становить 368 402, 73 грн. (триста шістдесят вісім тисяч чотириста дві гривні сімдесят три копійки)( а.с.151-158).

Згідно довідки № 9362641 від 24.03.2014 р. про ДТП зазначено, що джерело підвищеної небезпеки - автобус марки БАЗ д.н.з. НОМЕР_1№ кузова НОМЕР_5 належить ОСОБА_4, що проживає за адресою АДРЕСА_1, а винуватцем ДТП є ОСОБА_3, який керував даним автобусом (39-40 а.с.).

Як вбачається з пояснень ОСОБА_3 викладених у заяві про перегляд заочного рішення від 2 жовтня 2016 року (а.с. 126-127 ), останній працює водієм на ПП Транс-Спорт та керував автобусом марки БАЗ д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП, яка сталася 19.02.2014 р. близько 20:00 год. на регульованому перехресті вул. Кульпарківська-вул. Зв`язкова-вул. Антоновича у м. Львові, виконуючи свої професійні обов'язки.

Судом також встановлено, що 04.09.2013 року між Приватним підприємством Транс-Спорт , з однієї сторони як Страхувальником та Приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія , з іншої сторони як Страховиком укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який оформлено полісом № АС/1799697. Забезпеченим транспортним засобом є транспортний засіб типу D 2 моделі БАЗ А.079.19, номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_4. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 50 000 тисяч гривень, розмір франшизи - нуль (а.с.130).

Нормою ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Оскільки ОСОБА_4 є лише власником автобуса марки БАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1, та на час ДТП не керував вказаним транспортним засобом, а таким на відповідній правовій підставі керував ОСОБА_3, суд не знаходить підстав для задоволення пред'явлених позовних вимог до ОСОБА_4.

Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування) (ч.1 статті 999 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається із висновку № 5397 судового експерта додаткового автотоварознавчого дослідження по заяві ОСОБА_1 від 5 січня 2017 року вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого в ДТП 19.02.2014 року автомобіля NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_3, з врахуванням його строку експлуатації та момент скоєння ДТП 1,5 року і особливостей його стану на момент проведення експертного огляду 13.03.2014 року, в цінах на дату виконання додаткового дослідження становить 368 402, 73 грн.

Згідно п. 35.1 статті 35 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 37.1.4 ч. 1 статті 37 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

З огляду на те, що позивачем не було подано заяви про страхове відшкодування до ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія , а з моменту ДТП 19.02.2014 р. пройшло більше одного року, не дотримано інших норм Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , які регламентують порядок та умови отримання, виплати страховиком відшкодування за договором обов'язково страхування цивільно-правовї відповідальності власників наземних транспортних засобів, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія задоволенню не підлягають.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.6, 13 постанови № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України.

Виходячи з фактичних обставин справи, що на момент дорожньо-транспортної пригоди за участю автобусу БАЗ А.079.19, номерний знак НОМЕР_1під керуванням ОСОБА_3, останній виконував трудові функції, перебуваючи у трудових відносинах з Приватним підприємством Транс-Спорт , суд приходить до висновку, що саме Приватне підприємство Транс-Спорт повинне нести відповідальність за шкоду заподіяну позивачу, а не ОСОБА_3 виходячи з приписів частини першої статті 1172 ЦК України.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України викладеній у справі № 6-2808цс15 від 20 січня 2016 року право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, з Приватного підприємства Транс-Спорт підлягає стягненню сума в розмірі 368 402, 73 грн. у відшкодування вартості матеріального збитку завданого позивачу пошкодженням в ДТП 19.02.2014 року автомобіля NISSAN JUKE реєстраційний номер НОМЕР_3 та вартість витрат на оплату послуг виконавця додаткового експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1500,00 грн.

Згідно ч. 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як встановлено рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23 квітня 2015 року по справі № 462/6781/14-ц, та рішенням Апеляційного суду Львівської області від 18 червня 2015 року по справі № 464/6781/14 (провадження 22-ц/783/4191/15) між ТДВ СК Гарант і Я та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, а саме NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_3. У зв'язку з настанням ДТП, ТДВ СК Гарант і Я виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 1100 грн., яке складається із вартості послуг евакуатора в сумі 300 грн. і вартості авто товарознавчого дослідження.

Враховуючи те, що позивачем жодним чином не підтверджено здійснення витрат, пов'язаних з користування послугами евакуатора у розмірі 300 грн., і враховуючи, що така сума уже виплачена як встановлено рішеннями у справі № 464/6781/14, тому така вимога задоволенню не підлягає. Щодо відшкодування ТДВ СК Гарант і Я вартості авто товарознавчого дослідження у розмірі 800 грн., то таке відшкодування здійснене за експертне дослідження № 34613 від 26.03.2014 року, в той час, як позивач просить стягнути вартість витрат на оплату послуг Виконавця додаткового експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1500,00 грн. за проведення іншої експертизи, тому така вимога підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) суд звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Крім цього, в п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано моральних страждань, порушився його звичайний режим життя та робочий графік, відчував душевний дискомфорт, витрачав багато вільного часу при підготуванні, документів, запитів, необхідних для відновлення порушеного права та інтересу при тривалому розгляді справи.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь - яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний характер.

Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_1, які вона зазнала внаслідок пережитої дорожньо-транспортної пригоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення для справи, суд приходить до переконання, що позовну вимогу про стягнення з Приватного підприємства Транс-Спорт моральної шкоди на користь позивача слід задовольнити частково в розмірі 25 000,00 грн.

Виходячи з того, що ОСОБА_3 завдав шкоду, будучи працівником ПП Транс-Спорт під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, тому, відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України в задоволені позовних вимог до нього слід відмовити.

Сторонами у справі до матеріалів справи додано також рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23 квітня 2015 року по справі № 462/6781/14-ц, та рішенням Апеляційного суду Львівської області від 18 червня 2015 року по справі № 464/6781/14 (провадження 22-ц/783/4191/15). По вказаній справі ОСОБА_1 зверталась до Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Гарант і Я про стягнення страхового відшкодування, враховуючи те, що між ТДВ СК Гарант і Я та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, а саме NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_3, а внаслідок ДТП завдано пошкоджень автомобілю. Рішенням Апеляційного суду Львівської області в позові ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гарант і Я про стягнення на її користь 189872,13 грн. страхового відшкодування, 800 грн. за проведення експертизи та 19564,41 грн. пені відмовлено Суд мотивував рішення, тим, що пунктом 20.16. договору № 03-619.04/13 добровільного страхування наземного транспорту від 03.09.2013 року передбачено, що у разі настання страхового випадку, внаслідок якого знищено транспортний засіб (коли розмір збитку за оцінкою Страховика перевищує 75% ринкової вартості на день настання страхового випадку), Страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі ринкової вартості за вирахуванням безумовної франшизи і залишкової вартості транспортного засобу, а також інших витрат, проведених за рахунок страхового відшкодування. Висновком автотоварознавчого дослідження №34613 від 26.03.2014 року встановлено, що ринкова вартість автомобіля ОСОБА_1 на момент настання ДТП становить 179405,77 грн., а відновлювальна вартість - 155337,82 грн. (розмір збитку становить 87%). Висновком експертного автотоварознавчого дослідження №4752 від 18.08.2014 року встановлено, що утилізаційна вартість пошкодженого в ДТП автомобіля становить 163500 грн. Застосовуючи положення п.20.16 Договору добровільного страхування, виходячи з того, що ринкова вартість автомобіля на момент ДТП є меншою від залишкової вартості та вартості франшизи, Апеляційний суд Львівської області відмовив в задоволені позову.

Проаналізувавши обставини встановлені рішеннями судів по справі № 464/6781/14, суд приходить до висновку, що останні не можуть бути застосовані як преюдиційні в частині встановленого розміру ринкової, відновлювальної та утилізаційної вартості виходячи із наступного.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1,2 статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до абз. 2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27.03.92 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Оскільки останнім до моменту винесення рішення у справі є висновок № 5397 судового експерта додаткового авто товарознавчого дослідження, яким визначено вартість матеріального збитку в цінах на дату виконання додаткового дослідження в січні 2017 року завданого власнику пошкодженого в ДТП 19.02.2014 року автомобіля NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_3, з врахуванням його строку експлуатації та момент скоєння ДТП 1,5 року, тому саме такий відображає реальну ринкову вартість завданого збитку на час розгляду справи, та береться судом до уваги. Більше того, в основу рішення у справі № 464/6781/14 лежать договірні відносини ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гарант і Я , які визначені договором добровільного страхування наземного транспорту, а тому не є пов'язаними із наявним спором, який ґрунтується виключно на законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати судом присуджено позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 10, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.22, 23,1166, 1167, 1172, 1194 ЦК України, суд-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного підприємства Транс-Спорт , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , про стягнення суми відшкодування шкоди - задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Транс-Спорт (місцезнаходження юридичної особи: 82000, Львівська обл., Старосамбірський район, місто Старий Самбір, вул. Дністрова, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи: 31318998) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_2) суму відшкодування шкоди в розмірі 368 402, 73 грн. (триста шістдесят вісім тисяч чотириста дві гривні сімдесят три копійки).

Стягнути з Приватного підприємства Транс-Спорт (місцезнаходження юридичної особи: 82000, Львівська обл., Старосамбірський район, місто Старий Самбір, вул. Дністрова, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи: 31318998) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_2) у відшкодування маральної шкоди суму в розмірі 25 000, 00 грн. (двадцять п'ять тисяч нуль копійок).

Стягнути з Приватного підприємства Транс-Спорт (місцезнаходження юридичної особи: 82000, Львівська обл., Старосамбірський район, місто Старий Самбір, вул. Дністрова, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи: 31318998) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_2) вартість витрат на оплату послуг Виконавця додаткового експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1500,00 грн. (тисячу п'ятсот гривень нуль копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства Транс-Спорт (місцезнаходження юридичної особи: 82000, Львівська обл., Старосамбірський район, місто Старий Самбір, вул. Дністрова, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи: 31318998) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_2)судові витрати у вигляді судового збору в розмірі грн. ().

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Масендич В.В.