Постанова

від 11.06.2019 по справі 465/7237/15-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/7237/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Масендич В.В.

Провадження № 22-ц/811/169/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Жукровській Х.І.

з участю представника відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Транс-Спорт на рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 червня 2017 року в складі судді Масендича В.В. в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватного підприємства Транс-Спорт , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , про стягнення суми відшкодування шкоди,-

встановила:

В листопаді 2015 року позивач ОСОБА_3 , з урахуванням заяви про залучення співвідповідачів, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватного підприємства Транс-Спорт , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про стягнення суми відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 19.02.2014 р. о 20:00 год. вона потрапила в ДТП, в якому ОСОБА_6 , на регульованому перехресті вул. Кульпарківська - вул. Зв`язкова - вул. Антоновича у м. Львові, порушуючи п.8.7.3/е ПДР, керуючи автобусом марки БАЗ , реєстраційний номер НОМЕР_1 , продовжив рух на червоний сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Nisan Juke, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням та який належав на праві власності позивачці.

Відповідно до постанови Яворівського районного суду Львівської області від 06.05.2014р. ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. Постановою апеляційного суду Львівської області від 26.06.2014 р. постанову Яворівського районного суду залишено без змін. У довідці № 9362641 про ДТП зазначено, що автобус марки БАЗ , реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_5 , а винуватець ДТП ОСОБА_6 працює водієм на ПП Тран-Спорт , керував автобусом марки БАЗ , реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП, виконуючи свої професійні обов`язки. Також зазначає, що автобус марки БАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 під час ДТП був забезпеченим в розумінні Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Страховиком було Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія згідно полісу № АС/1799697 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно висновку № 4613 експертного автотоварознавчого дослідження від 26.03.2014 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Nisan Juke реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 155337,82 грн. В подальшому позивач повторно звернулась до судового експерта Холодцова Д.В. про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Nisan Juke, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який отримав пошкодження внаслідок ДТП, згідно висновку № 4781 експертного автотоварознавчого дослідження від 22.09.2014р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Nisan Juke складає 189872,13 грн. при ринковій вартості автомобіля 277240,51 грн. У зв`язку із задоволенням заяви про перегляд заочного рішення від 26 грудня 2016 року, позивач повторно звернулась до судового експерта про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику пошкодженого в ДТП 19.02.2014 року автомобіля NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з врахуванням його строку експлуатації на момент скоєння ДТП (1,5 року) і особливостей його стану на момент проведення експертного огляду 13.03.2014 року, в цінах на дату виконання додаткового дослідження в січні 2017 року. Згідно висновку додаткового експертного автотоварознавчого дослідження від 05 січня 2017 року № 5397 вартість збитку становить 368402,73 грн. Також позивач зазначає, що внаслідок ДТП їй завдано сильних душевних страждань, вона понесла додаткові витрати за послуги евакуатора, проведення додаткового експертного автотоварознавчого дослідження.

Таким чином, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та уточненої позовної заяви позивач вважає, що відповідачі повинні виплатити їй суму відшкодування у розмірі 368 402,73 грн., вартість послуг евакуатора у розмірі 300,00 грн., вартість витрат на оплату вартості послуг виконавця додаткового експертного автотоварознавчого дослідження 1500,00 грн., моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн., та понесені позивачем витрати на оплату судового збору.

Оскаржуваним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватного підприємства Транс-Спорт , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , про стягнення суми відшкодування шкоди - задоволено частково.

Стягнутщ з Приватного підприємства Транс-Спорт (місцезнаходження юридичної особи: 82000, Львівська обл., Старосамбірський район, місто Старий Самбір, вул. Дністрова, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи: 31318998) на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) суму відшкодування шкоди в розмірі 368402,73 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства Транс-Спорт (місцезнаходження юридичної особи: 82000, Львівська обл., Старосамбірський район, місто Старий Самбір, вул. Дністрова, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи: 31318998) на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) у відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 25000,00 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства Транс-Спорт (місцезнаходження юридичної особи: 82000, Львівська обл., Старосамбірський район, місто Старий Самбір, вул. Дністрова, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи: 31318998) на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) вартість витрат на оплату послуг Виконавця додаткового експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1500,00 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства Транс-Спорт (місцезнаходження юридичної особи: 82000, Львівська обл., Старосамбірський район, місто Старий Самбір, вул. Дністрова, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи: 31318998) на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1917,73 грн.

Рішення суду оскаржив відповідач ПП Транс-Спорт , вважає, що оскаржуване рішення постановлено за неповно з`ясованих обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Покликається на те, що автобус БАЗ А079, реєстраційний номер НОМЕР_1 на умовах договору № 7 від 01.04.2013 року та згідно акту прийому-передачі від 01.04.2013 року передано у фактичне володіння та користування підприємця ОСОБА_7 , умовами цього договору передбачено обов`язок орендодавця забезпечити транспортний засіб екіпажем. Таким чином, на момент ДТП фактичним володільцем транспортного засобу ПП Транс-Спорт не було.

Також відмічає, що судом першої інстанції прийнято як доказ про розмір матеріальної шкоди три висновки експертного авто товарознавчого дослідження № 4613 від 26.03.2014 року, № 4781 від 22.09.2014 року та № 5397 від 05.01.2017 року, усі висновки мають однакове доказове значення, проте містять різні суми відшкодування.

Крім цього, розмір нанесених позивачу внаслідок ДТП збитків вже встановлено рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23 квітня 2015 року та рішенням Апеляційного суду Львівської області від 18 червня 2015 року у справі № 462/6781/14-ц. Проте, суд першої інстанції вважав, що в основу рішення у справі № 462/6781/14-ц покладено договірні відносини позивача та ТзОВ Страхова компанія Гарант і Я , які визначені договором добровільного страхування наземного транспорту, а тому не є пов`язаними із наявним спором. Проте, на думку апелянта, такий висновок суперечить вимогам ст. 61 ЦПК України, оскільки для преюдиції мають значення обставини, факти, а не правовідносини.

Апелянт також вважає безпідставним висновок суду про заподіяння позивачу моральної шкоди, оскільки витрати вільного часу, порушення робочого графіку чи режиму життя не є втратою немайнового характеру, а відтак не є моральними збитками.

Просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.

04 жовтня 2018 року у газеті Голос України опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.

В судовому засіданні представник відповідача ПП Транс-Спорт Романушко П.П. апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування надав пояснення, аналогічні доводам скарги.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить врахувати пояснення, надані в запереченні на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи позивач ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_4 , представник відповідача ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судові засідання не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів на підтримку доводів скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на момент дорожньо-транспортної пригоди за участю автобусу БАЗ А.079.19, номерний знак НОМЕР_1 водій ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ПП Транс-Спорт , тому виходячи з приписів ст. 1172 ЦК України саме це підприємство повинне нести відповідальність за шкоду заподіяну позивачу, а не ОСОБА_4

Визначаючи розмір відшкодування, суд виходив з того, що останнім до моменту винесення рішення у справі є висновок № 5397 судового експерта додаткового авто товарознавчого дослідження, яким визначено вартість матеріального збитку в цінах на дату виконання додаткового дослідження в січні 2017 року завданого власнику пошкодженого в ДТП 19.02.2014 року автомобіля NISSAN JUKE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з врахуванням його строку експлуатації та момент скоєння ДТП 1,5 року, тому саме такий відображає реальну ринкову вартість завданого збитку на час розгляду справи.

Таким чином, з ПП Транс-Спорт суд стягнув суму відшкодування в розмірі 368402,73 грн. та вартість витрат на оплату послуг виконавця додаткового експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1500,00 грн.

При цьому, суд врахував, що між ТДВ СК Гарант і Я та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, і у зв`язку з настанням ДТП, ТзДВ СК Гарант і Я виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 1100 грн., яке складається із вартості послуг евакуатора в сумі 300 грн. і вартості авто товарознавчого дослідження.

Щодо відшкодування ТзДВ СК Гарант і Я вартості автотоварознавчого дослідження у розмірі 800 грн., суд звернув увагу, що таке відшкодування здійснене за експертне дослідження № 34613 від 26.03.2014 року, в той час, як позивач просить стягнути вартість витрат на оплату послуг Виконавця додаткового експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1500,00 грн. за проведення іншої експертизи, тому відмовив у задоволенні такої вимоги.

Крім цього, виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_3 , які вона зазнала внаслідок пережитої дорожньо-транспортної пригоди, суд стягнув в користь позивачки з ПП Транс-Спорт відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2014 року о 20.00 год. на регульованому перехресті вулиць Кульпарківська-Звязкова-Антоновича в м.Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Nissan Juke , номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 , та автобуса БАЗ , номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , в результаті якої автомобіль позивача отримав пошкодження.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 06.05.2014 року, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 26.06.2014 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.

Згідно довідки № 9362641 від 24.03.2014 р. про дорожньо-траспортну пригоду, джерело підвищеної небезпеки - автобус марки БАЗ , реєстраційний номер НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_5 , належить ОСОБА_5 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 розділ, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , а винуватцем ДТП є ОСОБА_4 , який керував даним автобусом (т. 1 а.с. 39-40).

За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до роз`ясень, які наведені у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 01 березня 2014 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Суд першої інстанції встановив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди за участю автобуса БАЗ А.079.19, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , останній перебував у трудових відносинах з ПП Транс-Спорт , відтак прийшов висновку, що саме Приватне підприємство Транс-Спорт має нести відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу.

Разом з тим, з долученого до апеляційної скарги договору №7 оренди транспортного засобу з екіпажем від 01.04.2013 року встановлено, що ПП Транс-Спорт передало фізичні особі-підприємцю ОСОБА_7 на строк з 01.04.2013 року по 31.03.2016 року за плату, визначену цим договором, транспортні засоби, перелік яких зазначено в додатку до даного договору.

Згідно із Актом приймання-передачі автобуса від 01.04.2013 року ПП Транс-Спорт передало ФОП ОСОБА_7 у платне строкове користування автобус БАЗ А079.19, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазначено про пошкодження, отримані внаслідок експлуатації, стан розкомплектований.

При цьому, відповідно до п. 5.2. договору № 7 від 01.04.2013 року орендар ФОП ОСОБА_7 ) несе самостійну відповідальність за шкоду здоров`ю та/або майну третіх осіб, у т.ч. моральну шкоду, завдану в процесі експлуатації автобуса.

В свою чергу, відповідно до ст. 804 ЦК України наймач зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв`язку з використанням транспортного засобу, відповідно до глави 82 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить переконання, що відповідно до положень ст.804 ЦК України та п. 5.2. договору № 7 від 01.04.2013 року, відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу ОСОБА_3 внаслідок ДТП, яка мала місце 19.02.2014 року, повинен нести фізична особа-підприємець Федів А.В., як орендар автобуса БАЗ А079.19, реєстраційний номер НОМЕР_1 за договором оренди транспортного засобу з екіпажем.

Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Виходячи з положень цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення належності відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Суд у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості самостійно визначити суб`єктний склад учасників справи, проте встановивши, що у справі не залучено усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, суд відмовляє у позові з цих підстав.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, відтак оскаржуване рішення в частині стягнення з ПП Транс-Спорт на користь ОСОБА_3 суми відшкодування майнової та моральної шкоди, а також судових витрат необхідно скасувати, з одночасним ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПП Транс-Спорт про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, 372, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Транс-Спорт - задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 червня 2017 року в частині стягнення з Приватного підприємства Транс-Спорт на користь ОСОБА_3 суми відшкодування шкоди в розмірі 368402,73 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000,00 грн., 1500 грн. витрат на оплату послуг Виконавця додаткового експертного автотоварознавчого дослідження та судового збору в сумі 1917,73 грн. - скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Приватного підприємства Транс-Спорт про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Врешті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 14 червня 2019 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк