Рішення

від 13.06.2017 по справі 908/877/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/72/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2017 Справа № 908/877/17

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Фрам Ко”, 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 114

до відповідача: приватного підприємства “Пігмаліон”, 71700, Запорізька обл., м. Токмак, вул. Гоголя, 62/14

про стягнення 145 641,31 грн.

                                                                       суддя Корсун Віталій Леонідович

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Фрам Ко” (далі “Фрам Ко”) з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства “Пігмаліон” (надалі ПП “Пігмаліон”) заборгованості за договором поставки товару від 24.12.14 № 1779 в сумі 145 641,31 грн., з якої: 144066,32 грн. основний борг, 423,26 грн. індексу інфляції, 111,17 грн. – 3 % річних та 1040,56 грн. – пені.

24.04.17 автоматизованою системою документообігу господарського суду вищевказану позовну заяву визначено до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.04.17 судом порушено провадження у справі № 908/877/17, якій присвоєно № провадження 17/72/17. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 17.05.17.

Ухвалою від 17.05.17 судом розгляд справи відкладено на 13.06.17.

У засіданні суду 13.06.17, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ст. ст. 11, 526, 530, 549, 550-552, 625 ЦК України, ст.ст.7, 20, 144, 147, 173-175, 193, 229-231 ГК України та на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки товару від 24.12.14 № 1779 щодо оплати поставлено позивачем відповідачу товару на загальну суму 144066,32 грн. У зв'язку із чим, просить суд стягнути з відповідача 144066,32 грн. основного боргу. Крім того, за порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 423,26 грн. індексу інфляції, 111,17 грн. – 3 % річних та 1040,56 грн. – пені.

Відповідач в судові засідання призначені на 17.05.17 та 13.06.17 не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, яка отримана на запит суду 25.04.17 з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (роздруківка з сайту долучена до матеріалів справи), тобто станом на час направлення ухвали про порушення провадження у справі № 908/877/17 на адресу відповідача, місцезнаходженням приватного підприємства “Пігмаліон” є: 71700, Запорізька обл., м. Токмак, вул. Гоголя, 62/14, що співпадає з адресою зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи були надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Також судом прийнято до уваги ту обставину, що згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвалу суду (про порушення провадження у цій справі від 24.02.17, яку було направлено судом 26.04.17), яке (повідомлення) долучено до матеріалів цієї справи, вказану ухвалу суду отримано за довіреністю представником відповідача 28.04.17.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

24.12.14 між товариством з обмеженою відповідальністю “Фрам Ко” (Постачальник) та приватним підприємством “Пігмаліон” (Покупець) укладено договір № 1779, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби), та інше (надалі за текстом товар), а Покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

          Пунктом 1.2. договору передбачено, що загальна кількість товару, що має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в видаткових накладних. Видаткові накладені є специфікаціями та складають невід'ємну частину цього договору. Постачання товару здійснюється партіями. Партією є товар наведений в одній видатковій накладній (далі накладна).

          Загальна сума договору визначається фактично сумарною вартістю товару, що був поставлений згідно цього договору за весь строк його дії (п. 1.3. договору).

          Згідно із п. 2.3 та 2.4. договору, товари, що поставлені без письмового, факсового або електронного замовлення та прийняті Покупцем, вважаються поставленими та сплачуються на умовах цього договору. Отримання товару здійснюється уповноваженою на це особою покупця. Повноваження особи на отримання товару підтверджується довіреністю.

          Пунктами 4.1., 4.2. договору закріплено, що строк оплати товару, сума кожної поставки, вказуються в накладних. Розрахунки за товар здійснюються в безготівковій, або у готівковій формі відповідно до законодавства.

          Відповідно до п. 5.2. договору, Покупець зобов'язаний прийняти, а також оплатити товар у строк визначений у накладних.

          Згідно із п. 8.1. договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє по 31.12.14. Якщо протягом 10 днів до закінчення строку дії даного договору жодна з сторін не виявить бажання його розірвати, то він вважається пролонгованим на наступний та кожний наступний календарний рік.

          Пунктом 8.4 договору сторони домовились вважати належним чином уповноваженими представниками сторін з питань узгодження цін, кількості, асортименту (номенклатури), місця та умов доставки, строків доставки та строків оплати товару осіб, які підписують від імені сторін накладні, або інші двосторонні документи, які є невід'ємною частиною даного договору.

Розглядаючи справу по суті спору суд виходив з того, що вказаний договір в установленому законом порядку не розірвано, його дія не припинена. Доказів зворотнього представники сторін суду не надали.

Крім того, що за умовами п. 8.4. зазначеного договору сторони домовились вважати належним чином уповноваженими представниками сторін з питань узгодження цін, кількості, асортименту (номенклатури), місця та умов доставки, строків доставки та строків оплати товару осіб, які підписують від імені сторін накладні, або інші двосторонні документи, які є невід'ємною частиною даного договору.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму.

Як вбачається з матеріалів цієї справи за № 908/877/17, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі договору поставки товару від 24.12.14 № 1779, ТОВ «Фрам Ко» поставило, а ПП «Пігмаліон» прийняло медикаменти на загальну суму 145 250,39 грн. за наступними видатковими накладними, а саме:

- від 23.02.17 №79512/1; від 23.02.17 № 79884/1; від 24.02.17 № 82015/1; від 24.02.17 № 82061/1; від 24.02.17 № 82062/1; від 24.02.17 № 82062/1; від 24.02.17 № 82063/1; від 24.02.17 № 82064/1; від 24.02.17 № 82127/1; від 24.02.17 № 82128/1; від 24.02.17 № 82120/1; від 24.02.17 № 82129/1; від 25.02.17 № 84142/1; від 28.02.17 № 85429/1; від 28.02.17 № 85430/1; від 28.02.17 № 85521/1, від 28.02.17 № 85522/1; від 28.02.17 № 85523/1; від 28.02.17 № 86733/1; від 28.02.17 № 86799/1; від 28.02.17 № 86331/1; від 28.02.17 № 86332/1, від 28.02.17 № 86333/1; від 28.02.17 № 86335/1; від 28.02.17 № 87007/1; від 01.03.17 № 88963/1; від 01.03.17 № 87962/1; від 01.03.17 № 88962/1; від 01.03.17 № 89090/1; від 01.03.17 № 89121/1; від 02.03.17 № 90502/1; від 02.03.17 № 90104/1; від 02.03.17 № 90504/1; від 02.03.17 № 90505/1; від 03.03.17 № 92229/1; від 03.03.17 № 92084/1; від 03.03.17 № 92029/1; від 03.03.17 № 92030/1; від 03.03.17 № 92081/1; від 03.03.17 № 92083/1; від 03.03.17 № 92228/1; від 03.03.17 № 92230/1; від 03.03.17 № 92271/1; від 03.03.17 № 92272/1; від 07.03.17 № 95044/1; від 07.03.17 № 95045/1; від 07.03.17 № 95101/1; від 07.03.17 № 95102/1; від 07.03.17 № 95103/1; від 07.03.17 № 95747/1; від 07.03.17 № 95857/1; від 07.03.17 № 95686/1; від 07.03.17 № 95687/1; від 07.03.17 № 95689/1; від 07.03.17 № 95690/1; від 07.03.17 № 95878/1; від 09.03.17 № 97108/1; від 09.03.17 № 97372/1; від 09.03.17 № 97373/1; від 09.03.17 № 97390/1; від 09.03.17 № 97461/1; від 10.03.17 № 99069/1; від 10.03.17 № 98617/1; від 10.03.17 № 98618/1; від 10.03.17 № 98619/1; від 10.03.17 № 98620/1; від 10.03.17 № 98681/1; від 10.03.17 № 99068/1; від 10.03.17 № 98683/1; від 10.03.17 № 98684/1; від 10.03.17 № 98685/1; від 10.03.17 № 98706/1; від 10.03.17 № 98929/1; від 14.03.17 № 101924/1; від 14.03.17 № 101876/1; від 14.03.17 № 101946/1; від 14.03.17 № 101949/1; від 14.03.17 № 101950/1; від 14.03.17 № 101966/1; від 14.03.17 № 102740/1; від 14.03.17 № 102791/1; від 14.03.17 № 102509/1; від 14.03.17 № 102795/1; від 14.03.17 № 102926/1; від 14.03.17 № 102927/1; від 14.03.17 № 103090/1; від 14.03.17 № 103141/1; від 14.03.17 № 103142/1; від 15.03.17 № 103944/1; від 15.03.17 № 103974/1; від 15.03.17 № 103975/1; від 15.03.17 № 104114/1; від 15.03.17 № 104146/1.

Розглянувши надані до матеріалів позовної заяви ТОВ “Фрам Ко” товарно-транспортні накладні, які підписані та засвідчені печатками позивача та відповідача (кожною стороною окремо), суд дійшов висновку, що факт поставки відповідачу товару за договором від 24.12.14 № 1779 підтверджується на загальну суму 141 613,74 грн., а саме за переліченими вище видатковими накладними (належним чином засвідчені копії яких надані до матеріалів справи), за винятком накладної від 23.02.17 № 79512/1 на суму 3 636,65 грн.

Так, зокрема, судом не прийнято до уваги посилання позивача на товарно-транспортну накладну від 23.02.17 № 79512/1 на суму 3 636,65 грн., оскільки ТОВ «Фрам Ко» до позовної заяви надано лише 2 сторінку вказаної накладної, у зв'язку із чим, суд, з причин не залежних від нього, не мав можливості пересвідчитись, що вказана накладна стосується наведеного вище договору і що строк оплати за нею настав.

Згідно із переліченими вище видатковими накладними (за винятком накладної від 23.02.17 № 79512/1 на суму 3 636,65 грн.), строк оплати товару 14 днів з моменту одержання товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар згідно із поясненнями позивача здійснив частково, а саме за поставку товару по накладній від 23.02.17 № 79884/1 відповідачем платіжним доручення від 22.03.17 № 14355 сплачено 1184,07 грн.

Отже, відповідач порушив умови договору.

Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять та сторонами у справі станом на 13.06.17 суду не надано.

Таким чином, станом на час розгляду справи № 908/877/17 в суді, основний борг відповідача за поставлений товар за спірним договором складає 140 429,67 грн.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми заборгованості, або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовна вимога про стягнення 140 429,67 грн. основного боргу з ПП «Пігмаліон» на підставі договору від 24.12.14 № 1779 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Як вже зазначалось вище, у зв'язку із ненаданням позивачем, у т.ч. на виконання ухвали від 24.04.17 по справі № 908/877/17, до суду першої сторінки товарно-транспортної накладної від 23.02.17 № 79512/1 (надано лише 2 сторінку), у суду відсутня можливість вирішити спір в цій частині та встановити фактичні обставини справи, а саме: що вказана накладна складена на виконання договору від 24.12.14 № 1779; що строк оплати за вказаною накладною настав.

Частиною п. 5 ч. 1 та ч. 4 ст. 81 ГПК України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 636,65 грн. основного боргу за договором від 24.12.14 № 1779 та за товарно-транспортною накладною від 23.02.17 № 79512/1 без розгляду на підставі ч. 5 ст. 81 ГПК України.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 423,26 грн. індексу інфляції, 111,17 грн. – 3 % річних та 1040,56 грн. – пені (розрахунки містять в матеріалах справи та розраховані за кожною накладною окремо).

Враховуючи, залишення без розгляду вимоги позивача про стягнення 3 636,65 грн. основного боргу за товарно-транспортної накладною від 23.02.17 № 79512/1 через відсутність 1 сторінки вказаної накладної, суд вважає за доцільне також залишити без розгляду пов'язані з даною накладною вимоги позивача про стягнення з відповідача 32,73 грн. індексу інфляції, 5,96 грн. – 3 % річних та 55,79 грн. – пені.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Перерахувавши розрахунок 3 % річних (за винятком розрахунку за видатковою накладною від 23.02.17 № 79512/1 вимоги за якою залишені судом без розгляду) суд дійшов висновку, що до стягненню з відповідача підлягає сума 3 % річних в розмірі 105,19 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % відхиляються через необґрунтованість.

Щодо розрахунку індексу інфляції (за винятком розрахунку за видатковою накладною від 23.02.17 № 79512/1 вимоги за якою залишені судом без розгляду) суд зазначає про наступне.

Згідно із роз'ясненнями викладеними в п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці) у якому (яких) мала місце інфляція.

Крім того, судом прийняті до уваги рекомендації викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ. Так, із змісту зазначеного листу Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. вбачається, що при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розглянувши розрахунок позивача по нарахування індексу інфляції (за винятком розрахунку за видатковою накладною від 23.02.17 № 79512/1 вимоги за якою залишені судом без розгляду), суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок здійснено без врахування наведених вище роз'яснень викладених у п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 та рекомендацій викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. та є не обґрунтованим.

У зв'язку із чим, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції не підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1. договору від 24.12.14 № 1779 передбачено, що Покупець за цим договором, за порушення строку оплати товару, сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту погашення заборгованості.

Перевіривши заявлену позивачем до стягнення суму пені (за винятком розрахунку за видатковою накладною від 23.02.17 № 79512/1 вимоги за якою залишені судом без розгляду), суд знаходить її обґрунтованою в сумі 984,50 грн. У зв'язку з чим, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені задовольняються судом частково в сумі 984,50 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються через необґрунтованість.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 2 122,79 грн. покладається на відповідача, в іншій частині на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 75, ч. 5 ст. 81, ст.ст. 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Пігмаліон” (71700, Запорізька обл., м. Токмак, вул. Гоголя, 62/14, код ЄДРПОУ 24904404) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фрам Ко” (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 114, код ЄДРПОУ 39443405) - 140 429 (сто сорок тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 67 коп. основного боргу, 105 (сто п'ять) грн. 19 коп. 3 % річних, 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 50 коп. пені та 2 122 (дві тисячі сто двадцять дві) грн. 79 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.           

Позовні вимоги в частині стягнення 3 636,65 грн. основного боргу за товарно-транспортною накладною від 23.02.17 № 79512/1, а також 32,73 грн. - індексу інфляції, 5,96 грн. – 3 % річних та 55,79 грн. пені (які нараховані на суму по накладній від 23.02.17 № 79512/1) залишити без розгляду.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 20.06.17.

          Суддя В.Л. Корсун