Рішення

від 15.06.2017 по справі 5013/1788/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 рокуСправа № 5013/1788/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1788/11

за позовом: приватного підприємства "Леодр Плюс"

до відповідача 1: департаменту комунальної власності Кіровоградської міської ради

до відповідача 2: Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради

про стягнення 139 704,25 грн.

представники:

від позивача - ОСОБА_1, арбітражний керуючий;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали.

Приватне підприємство "Леодр Плюс" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з департаменту комунальної власності Кіровоградської міської ради на користь позивача заборгованості за договорами підряду № 45 та № 46 від 17.03.2009 р. в сумі 46 248,16 грн.

Згідно ухвали суду від 23.12.2011 р. на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України за ініціативою господарського суду залучено до участі у справі іншого відповідача - департамент житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради (відповідач 2).

Ухвалою від 24.05.2017 р. здійснено заміну відповідача 2 - департаменту житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради його правонаступником - Головним управлінням житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради.

25.01.2012 р. позивачем до суду подавалась заява про припинення провадження у справі (а.с. 23 том 2).

Згідно письмових пояснень від 01.06.2017 р., позивач просить вважати відкликаною подану 25.02.2012 р. заяву про припинення провадження у справі та розглядати спір по суті (а.с. 119-121 том 2).

06.06.2017 р. позивачем подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у відповідності до якої приватне підприємство "Леодр Плюс" просить стягнути з Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради на користь позивача заборгованість в сумі 139 704,25 грн., з яких: 46 248,40 грн. - основна заборгованість, 4 618,50 грн. - 3% річних, 35 472, 52 грн. - інфляційні нарахування та 53364,83 грн. - пеня (а.с. 124-135 том 2).

У відповідності до п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Оскільки у поданій заяві позивачем пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача 2 крім суми основного боргу також пені, інфляційних втрат та 3% річних, зазначене не може бути розцінене господарським судом як збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Тобто подана позивачем заява не є заявою про збільшення позовних вимог в розумінні процесуального закону щодо вимог про стягнення пені, відсотків від інфляції та 3% річних. В частині ж стягнення з відповідача основної заборгованості, подана позивачем заява відповідає вимогам, що ставляться до заяв про збільшення розміру позовних вимог.

Разом з цим, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача на зміну предмета або підстави позову, яке може бути реалізоване до початку розгляду господарським судом справи по суті. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведені рекомендації суду касаційної інстанції, господарський суд дійшов висновку, що подана позивачем заява по своїй суті є заявою про збільшення позовних вимог відносно суми основного боргу та заявою про зміну предмету позову відносно вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, оскільки щодо зазначених вимог позивачем змінено позовну вимогу та доповнено позов новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин.

Оскільки збільшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, яке може бути реалізоване в будь-який момент до вирішення спору, а заява в частині вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних подана до початку розгляду справи по суті, а, отже, позивачем дотримано вимоги процесуального закону, господарський суд приймає заяву позивача та розглядає позовні вимоги з урахуванням її змісту.

12.06.2017 р. позивачем подано до суду заяву про відмову від позовних вимог до відповідача 1 - Департаменту комунальної власності Кіровоградської міської ради (а.с. 181 - 184 том 2).

У судовому засіданні 15.06.2017 р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви, підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 участі в судовому засіданні не брали, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надали.

Разом з цим, департамент комунальної власності Кіровоградської міської ради та Головне управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання відповідачем 1 та відповідачем 2 ухвали суду від 06.06.2017 р. (а.с. 189-190 том 2).

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

17.03.2009 р. між департаментом житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради (далі - Замовник) та приватним підприємством "Леодр Плюс" (далі - Підрядник) укладено договори підряду за № 45 та за № 46 (далі - Договір № 45, Договір № 46, а.с. 2425 том 1), за умовами яких Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик власними силами виконати у відповідності до умов даних Договорів роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією.

Згідно розділів 2, 3 Договорів, предметом підряду та ціною Договору визначено:

- за Договором № 45 - капітальний ремонт рулонної покрівлі житлового будинку 2А по вул. Варшавській в м. Кіровограді; вартість робіт, доручених до виконання Підряднику складає 133500,00 грн.;

- за Договором № 46 - капітальний ремонт рулонної покрівлі житлового будинку 12 по вул. Бєляєва в м. Кіровограді; вартість робіт, доручених до виконання Підряднику складає 120999,60 грн.

У розділах 5 Договорів сторони погодили порядок розрахунків за Договором № 45 та Договором № 46. Так, Замовником та Підрядником визначено, що остаточна оплата вартості виконаних робіт здійснюється Замовником протягом десяти днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, за умови наявності коштів на рахунку Замовника.

У відповідності до змісту розділів 5, 6 Договору № 45 та Договору № 46, Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом трьох діб з моменту підписання Договорів; Підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 150 днів з правом дострокового виконання; після закінчення виконання робіт Підрядник зобов'язаний письмово повідомити Замовника про готовність об'єкту до здачі; здачі-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами та представником КРЕП за актом приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох днів з моменту повідомлення Замовника про готовність об'єкту підряду до приймання (на підставі загального журналу актів робіт, актів прихованих робіт відповідно до вимог ДБН А.З.1-5-96).

Договори набирають чинності з моменту підписання їх сторонами та діють до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2009 р. (розділ 10 Договорів).

Договір № 45 та Договір № 46 підписані повноважними представниками Замовника і Підрядника, скріплені круглими печатками сторін.

Укладені між позивачем та відповідачем 2 Договір № 45 та Договір № 46 за своєю правовою природою є договорами підряду, правовідносини за якими регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи (а.с. 26-42, 47-61 том 1), Підрядник свої зобов'язання за Договорами виконав належним чином та в повному обсязі, здійснивши підрядні роботи за Договором № 45 на загальну суму 86 284,80 грн. та за Договором № 46 на загальну суму 120 999,60 грн.

Так, сторонами у відповідності до вимог законодавства та без будь-яких претензій з боку Замовника підписано акти приймання виконаних підрядних робіт за Договором № 45: за грудень 2009 року на суму 21 248,40 грн., за жовтень 2009 року на суму 65 036,40 грн. та за Договором № 46: за червень 2009 року на суму 120 999,60 грн., всього на суму 207 284,40 грн. (а.с. 34-35, 39-40, 56-57 том 1).

У відповідності до 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Однак, як стверджує позивач, відповідач 2 свої зобов'язання за Договором № 45 та за Договором № 46 належним чином не виконав, за виконані позивачем роботи розрахувався лише частково в загальній сумі 161 036,00 грн., на підтвердження чого до суду надано відповідні банківські виписки (а.с. 43-46, 62-65, 96-104 том 1).

У відповідності до призначень платежу, вказаних у зазначених банківських виписках, відповідачем 2 частково оплачено підрядні роботи за Договором № 45 в загальній сумі 65036,40 грн. та за Договором № 46 в загальній сумі 95 999,60 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача 2 за Договором № 45 складає 21 248,40 грн. (86284,80 грн. - 65036,40 грн.), за Договором № 46 - 25 000,00 грн. (120999,60 грн. - 95999,60 грн.).

Наявність у відповідача 2 зазначеної вище заборгованості за Договором № 45 та за Договором № 46 позивач підтверджує також актами звірки взаєморозрахунків, які неодноразово складались Підрядником та пропонувались для звірки та підписання Замовнику, однак, останнім підписані не були (а.с. 110-117, 191 том 2).

15.03.2011 р. позивач звертався до Замовника з претензією за № 37 про сплату основної заборгованості за Договорами (а.с. 66 том 1).

У відповідь на претензію Підрядника листом від 01.04.2011 р. № 936 Замовник зазначив, що претензія не може бути задоволена, оскільки місцевим бюджетом не передбачені видатки на оплату заборгованості за Договорами № 45 та № 46 (а.с. 67 том 1).

Оскільки в обумовлені Договором строки відповідач заборгованість за Договорами не сплатив, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом за захистом порушених прав.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів оплати заборгованості за Договором 45 в сумі 21 248,40 грн. та за Договором № 46 в сумі 25 000,00 грн., всього в розмірі 46 248,40 грн., відповідачем 2 до суду не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Таким чином, вимоги позивача до відповідача 2 в цій частині підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 2, як Замовника - 53 364,83 грн. пені, 4 618,50 грн. - 3% річних та 35 472, 52 грн. - інфляційних нарахувань.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 11.1. Договору № 45 та Договору № 46, при порушенні Підрядником зобов'язань, визначених умовами Договорів, Підрядник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сум Договорів за кожен день невиконання зобов'язань.

Таким чином, умовами Договорів передбачена відповідальність лише Підрядника за невиконання (неналежне виконання) взятих на себе зобов'язань, тоді як умов щодо відповідальності Замовника Договори не містять.

З огляду на викладене, господарський суд вважає помилковим посилання позивача на чинне законодавство про відповідальність за порушення грошових зобов'язань в частині нарахування пені, оскільки підставою такого нарахування має бути укладений між сторонами правочин або пряма вказівка закону щодо можливості та порядку такого нарахування.

Поряд з цим, господарський суд критично сприймає посилання позивача на п.п. 12.1. та 13.1. Договорів, з огляду на те, що дані умови не стосуються підстав та порядку застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Так, у відповідності до правової позиції Вищого господарського суду України, висловленої в постанові пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", у господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або не зазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Оскільки укладені між позивачем та відповідачем 2 Договори не містять умов щодо відповідальності Замовника за невиконання (неналежне виконання) грошового зобов'язання, а нормами чинного законодавства не передбачено відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у сфері відносин підряду, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 пені є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, інфляційні втрати позивача склали 35 472,52 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - 4 618,50 грн., які нараховані позивачем з 01.01.2014 р. по 30.04.2017 р.

Оскільки розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних відповідає фактичним обставинам справи та є обґрунтованим, вимоги позивача до відповідача 2 в цій частині підлягають задоволенню.

В ході судового розгляду справи позивачем заявлено письмове клопотання про припинення провадження у справі 12.06.2017 р. щодо департаменту комунальної власності Кіровоградської міської ради, у зв'язку з відмовою від позовних вимог до відповідача 1(а.с. 181 - 184 том 2).

Розглядаючи по суті заявлене позивачем клопотання, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з підстав, що в ньому заявлені.

Так, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка є загальнодоступною, відповідач 1 - департамент комунальної власності Кіровоградської міської ради станом на 23.11.2011 р. (дата порушення провадження у даній справі) в реєстрі не значиться.

Крім того, згідно наданого представником позивача до суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) станом на 2017 рік вбачається, що реєстрація юридичної особи як-то Департамент комунальної власності Кіровоградської міської ради в Реєстрі не знайдена (а.с. 185-187 том 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Таким чином, оскільки на момент порушення провадження у справі відповідач 1 не був зареєстрований як юридична особа, провадження у справі щодо нього порушено господарським судом помилково.

Про відсутність відповідача 1 в структурі органів місцевого самоврядування Кіровоградської міської ради зазначає також позивач у своєму клопотанні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 1- департаменту комунальної власності Кіровоградської міської ради підлягає припиненню на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тоді як підстави для припинення провадження у справі відносно відповідача 1 згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у господарського суду відсутні.

Таким чином, вимоги позивача щодо відповідача 2 підлягають частковому задоволенню, в решті позову до відповідача 2 позивачу слід відмовити. Провадження в частині вимог до відповідача 1 слід припинити.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 75, 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги до відповідача 2 - Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 03365245, рахунки не відомі) на користь приватного підприємства "Леодр Плюс" (25026, м. Кропивницький, вул. Севастопольська, 9, код ЄДРПОУ 33254271, р/р 26008010627744 в ПАТ "ВТБ Банк", код банку 321767) заборгованість в сумі 86 339,42 грн., з яких: 46 248,40 грн. - основна заборгованість, 4 618,50 грн. - 3% річних, 35 472,52 грн. - інфляційні нарахування, а також судовий збір в сумі 1 278,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 146,32 грн.

Наказ видати після набрання законної сили.

В решті позовних вимог до відповідача 2 - Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради відмовити.

Провадження у справі в частині вимог до відповідача 1 - департаменту комунальної власності Кіровоградської міської ради припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення надіслати

відповідачу 1 (департаменту комунальної власності Кіровоградської міської ради) за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41.

відповідачу 2 (Головному управлінню житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради) за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41.

Повне рішення складено 20.06.2017 року.

Суддя Л.С. Вавренюк