ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2017 р. Справа № 914/3214/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Дубник О.П.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 університету Львівська політехніка за вих. № 20/03-17/юр від 20.03.2017 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2017 року
у справі № 914/3214/16
за позовом: ОСОБА_2 університету Львівська політехніка , м. Львів
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Квадр , м. Львів
до відповідача-2: Громадської організації працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 Освітянин , м. Львів
до відповідача-3: ТОВ МКМ Євробуд , м. Львів
про визнання недійсним договору № 1 від 19.03.2009 року про спільну діяльністю по організації будівництва житлового будинку для працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3, що укладений між Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 (79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 130, код ЄДРПОУ 23968081), правонаступником якого є ОСОБА_2 університет Львівська політехніка (79013, м. Львів, вул. Бандери, 12, код ЄДРПОУ 02071010), Громадською організацією працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 Освітянин (79013, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 130, код ЄДРПОУ 36312456) та Товариством з обмеженою відповідальністю Квадр , із змінами внесеними Додатковою угодою від 18.09.2009 року до Договору № 1 від 19.03.2009 року про спільну діяльність по організації будівництва житлового будинку для працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: ОСОБА_4 - довіреність б/н від 01.11.2016 року
від відповідача-2: ОСОБА_5 - керівник
від відповідача-3: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 університет Львівська політехніка звернувся до Господарського суду Львівської із позовом до ТзОВ Квадр та Громадської організації працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 Освітянин про визнання недійсним договору № 1 від 19.03.2009 року про спільну діяльністю по організації будівництва житлового будинку для працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3, що укладений між Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 (правонаступником якого є ОСОБА_2 університет Львівська політехніка та Громадською організацією працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 Освітянин та ТзОВ Квард , із змінами внесеними Додатковою угодою від 18.09.2009 року до Договору №1 від 19.03.2009 року про спільну діяльність по організації будівництва житлового будинку для працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.03.2017 року у справі № 914/3214/16 (суддя Горецька З.В.) в позові ОСОБА_2 університету Львівська політехніка відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_2 університет Львівська політехніка подав апеляційну скаргу за вих. № 20/03-17/юр від 20.03.2017 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2017 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції не дослідив обставин щодо неукладеності додаткової угоди від 18.09.2009 року до договору № 1 від 19.03.2009 року, внаслідок чого не застосував ст. 207 ЦК України та безпідставно взяв до уваги заяву відповідача1 про застосування строку позовної давності.
Відповідачами було подано до суду відзиви на апеляційну скаргу б/н від 05.04.2017 року, в яких просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
17.11.2010 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №2109-р Про реорганізацію Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 , яким вирішено прийняти пропозицію Міністерства освіти і науки щодо реорганізації Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 шляхом його приєднання до ОСОБА_2 університету Львівська політехніка з утворенням на базі Інституту структурного підрозділу Університету.
24.12.2010 року Міністерством освіти і науки України прийнято наказ №1284 Про реорганізацію Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 , яким на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2010 року №2109-р Про реорганізацію Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 реорганізовано Львівський державний інститут новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 шляхом його приєднання до ОСОБА_2 університету Львівська політехніка та встановлено, що ОСОБА_2 університет Львівська політехніка є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3. А також, згідно даного наказу вирішено створити на базі реорганізованого навчального закладу структурний підрозділ ОСОБА_2 університету Львівська політехніка , який іменувати - Навчально - науковий інститут новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 ОСОБА_2 університету Львівська політехніка , який у своїй діяльності використовує ліцензії про надання освітніх послуг та сертифікати про акредитацію, видані Львівському державному інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3, до переоформлення їх у встановленому законодавством порядку.
02.12.2011 року проведено державну реєстрацію припинення Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3, про що міститься запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 14151120012008222.
Позивач стверджує, що враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2010 року №2109-р Про реорганізацію Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 та наказ Міністерства освіти і науки України від 24.12.2010 року №1284 «Про реорганізацію Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 ОСОБА_2 університет Львівська політехніка став правонаступником Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 з усіма належними йому майном, правами та обов'язками. Зокрема, ОСОБА_2 університету Львівська політехніка як правонаступнику Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 належить право постійного користування земельною ділянкою площею 0.172 га., яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки. 130, що належала на праві постійного користування Львівському державному інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 на підставі ухвали Львівської міської ради №1956 від 10.07.2008 року Про затвердження Львівському державному інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. ОСОБА_6Чупринки, 130 у м. Львові та Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №177022.
В червні 2016 року на адресу ОСОБА_2 університету Львівська політехніка надійшов лист від Товариства з обмеженою відповідальністю Квадр від 24.05.2016 року б/н щодо підписання Додаткової угоди до Договору №1 про спільну діяльність по організації будівництва житлового будинку для працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 від 19.03.2009 року, яка стосується заміни сторони Договору №1 з Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 на правонаступника - ОСОБА_2 університет Львівська політехніка , а також щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,172 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 130. Аналогічний повторний лист б/н від 01 липня 2016 року надійшов до НУ Львівська політехніка в липні 2016 року.
Позивач зазначає, що з вищевказаних листів від 24.05.2016 року б/н та від 01.07.2016 року б/н ОСОБА_2 університет Львівська політехніка дізнався, що 19.03.2009 року між Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3, Громадською організацією працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 Освітянин та ТзОВ МКМ Євробуд було укладено договір №1 про спільну діяльність по організації будівництва житлового будинку для працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3.
Відповідно до умов п.1 Договору №1 від 19.03.2009 року цей договір має на меті врегулювання відносин Сторін щодо здійснення ТОВ МКМ Євробуд інвестування у будівництво нової житлової будівлі, прокладення і підключення комунікацій, виконання монтажних, проектних, пусконалагоджувальних, інших робіт, пов'язаних з будівництвом на території земельної ділянки площею 0,172 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Генерала Чупринки, 130 та перебуває в користуванні Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3, для будівництва житлового будинку з комунікаціями.
Позивач зазначає, що 18.09.2009 року між Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3, Громадською організацією працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 Освітянин та відповідачем по справі - ТзОВ Квадр , за участю ТзОВ МКМ Євробуд , відповідно до п. 12.3. та 12.4. договору №1 від 19.03.2009 року було укладено додаткову угоду до договору №1 від 19.03.2009 року, якою вирішено замінити Сторону 3 - ТОВ МКМ Євробуд на відповідача - ТзОВ Квадр , яке нестиме усі права та обов'язки передбачені для цієї сторони умовами договору №1 від 19.03.2009 року, зокрема, та не виключно щодо здійснення інвестування у будівництво нової житлової будівлі, прокладення і підключення комунікацій, виконання монтажних, проектних, пусконалагоджувальних, інших робіт, пов'язаних із будівництвом на території земельної ділянки площею 0,172 га, яка перебуває в користуванні Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 і надається ТОВ Квадр для будівництва будинку з комунікаціями.
ОСОБА_2 університет Львівська політехніка звертається з цим позовом до Господарського суду Львівської області, вважаючи, що укладений між Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3, Громадською організацією працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 Освітянин та ТзОВ Квадр договір №1 від 19.03.2009 року підлягає визнанню недійсним з огляду на наступне.
Договір №1 від 19.03.2009 року суперечить положенням розпорядження Кабінету Міністрів України № 703-р від 07.05.2008 року Питання укладення деяких договорів та укладений з порушенням встановленого спеціального порядку щодо укладення такого виду договорів.
Згідно до підпункту «з» ч.4 ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на дату укладення спірного договору) до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми власності.
Позивач вказує, що оскільки, Львівський державний інститут новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 був вищим навчальним закладом державної форми власності, а предметом спірного договору №1 від 19.03.2009 року було здійснення інвестування у будівництво нової житлової будівлі, прокладення і підключення комунікацій, виконання монтажних, проектних, пусконалагоджувальних, інших робіт, пов'язаних з будівництвом на території земельної ділянки державної Форми власності, яка фактично є внеском в спільну діяльність, то діяльність Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 щодо користування та розпоряджання цією земельною ділянкою повинна була здійснюватись у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України №703-р від 07.05.2008 року «Питання укладення деяких договорів» (яке діяло на дату укладення Договору №1 від 19.03.2009 року та яке втратило чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 року).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 703-р від 07.05.2008 року «Питання укладення деяких договорів» регулювалось питання щодо укладення окремих видів договорів та визначено, що для підвищення ефективності управління об'єктами державної власності, забезпечення прозорої процедури їх відчуження та недопущення порушення інтересів держави центральним органам виконавчої влади, іншим суб'єктам управління об'єктами державної власності, у тому числі ОСОБА_2 та галузевим академіям наук необхідно забезпечити укладення підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління (віднесені до їх відання), господарськими товариствами, у статутному Фонді яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну (зокрема інвестиційну) діяльність, договорів комісії, доручення, управління майном виключно на підставі відповідних рішень Кабінету Міністрів України.
Зі змісту зазначеного розпорядження вбачається, що ним встановлювався спеціальний порядок укладення державними підприємствами, установами та організаціями певного виду договорів, а саме визначено безумовну вимогу про попереднє погодження Кабінетом Міністрів України укладення, зокрема, договору про спільну діяльність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 року № 1074 (яка була чинна на дату укладення Договору №1 та яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №28 від 28.01.2015 року) було затверджено Положення про державний вищий навчальний заклад, відповідно до п.2 якого вищий навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міносвіти, міністерств і відомств та цим Положенням.
Із змісту договору №1 від 19.03.2009 року не вбачається, що його укладенню передувало прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Як зазначено в ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 1130 Цивільного кодексу України визначено, що договором про спільну діяльність визнається договір, за яким сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до п.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно до пп. «з» ч.4 статті 84 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на дату укладення спірного договору) до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми власності.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №703-р від 07.05.2008 року «Питання укладення деяких договорів» , яке діяло на дату укладення договору №1 від 19.03.2009 року, врегульовано особливості укладення окремих договорів та визначено, що для підвищення ефективності управління об'єктами державної власності, забезпечення прозорої процедури їх відчуження та недопущення порушення інтересів держави, центральним органам виконавчої влади, іншим суб'єктам управління об'єктами державної власності, у тому числі ОСОБА_2 та галузевим академіям наук необхідно забезпечити укладення підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління (віднесені до їх відання), господарськими товариствами, у статутному фонді яких частка держави перевищує 50%, договорів про спільну діяльність (зокрема, інвестиційну), договорів комісії, доручення, управління майном виключно на підставі відповідних рішень кабінету міністрів України.
Тобто, зазначеним розпорядженням встановлювався спеціальний порядок укладення державними підприємствами, установами та організаціями певного виду договорів, а саме визначено безумовну вимогу про попереднє погодження Кабінетом Міністрів України укладення, зокрема, договору про спільну діяльність.
Враховуючи те, що Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім.В.Чорновола був вищим навчальним закладом державної форми власності, то спірний договір №1 міг бути укладений за його участі виключно у разі прийняття Кабінетом міністрів України відповідного рішення.
Однак, зі змісту договору №1 від 19.03.2009 року не вбачається, що його укладенню передувало прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення.
За відсутності зазначеного рішення Кабінету Міністрів України у Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені ОСОБА_3 не було достатніх правомочностей щодо укладення Договору №1 від 19.03.2009 року.
Відтак, зважаючи на те, що Кабінет Міністрів України не приймав рішення щодо укладення Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління ім.В.Чорновола спірного договору №1, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що цей договір укладено з порушенням чинного на час його укладення законодавства та існуючої на той час процедури укладення такого виду договорів, а тому позовна вимога про визнання останнього недійсним є обґрунтованою. Адже, згідно із ч.ч. 1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Судом встановлено, що відповідачем 1 було подано до суду першої інстанції заяву б/н від 27.01.2017 року про застосування строку позовної давності, в якій стверджує, що твердження позивача про те, що він дізнався про спірний договір №1 від 19.03.2009 року в червні 2016 року із листів ТзОВ Квадр від 24.05.2016 року та 01.07.2016 року не відповідає дійсності та спростовуються листом ОСОБА_2 університету Львівська політехніка за №68-01-659 від 10 квітня 2013 року.
Як вбачається із першого абзацу зазначеного листа, про існування оспорюваного правочину, а саме договору №1 від 19 березня 2009 року, позивачу було відомо ще в квітні 2013 року. ОСОБА_2 університету Львівська політехніка за №68-01-659 від 10 квітня 2013 року підписаний ректором п.Ю.Бобалом .
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Враховуючи те, що в квітні 2013 року позивач дізнався про спірний договір, а позов у даній справі що визнання останнього подав до суду першої інстанції 19.12.2016 року (згідно відмітки суду), з пропуском строку позовної давності.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачеві у позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2017 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані та висновку місцевого господарського суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. В задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2017 року залишити без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Матущак О.І.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2017 |
Оприлюднено | 26.06.2017 |
Номер документу | 67284720 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Скрипчук О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні