Постанова

від 09.10.2017 по справі 914/3214/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 року Справа № 914/3214/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С. суддів:Катеринчук Л.Й., Панової І.Ю. розглянувши касаційну скаргу Національного університету "Львівська політехніка"

на постанову та на рішення Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 господарського суду Львівської області від 06.03.2017

у справі№ 914/3214/16 господарського суду Львівської області за позовомНаціонального університету "Львівська політехніка" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадр"; 2. Громадської організації працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В'ячеслава Чорновола "Освітянин"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю МКМ "Євробуд"; провизнання недійсним договору № 1 від 19.03.2009 про спільну діяльність по організації будівництва житлового будинку для працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В'ячеслава Чорновола в судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "Квадр"Фаренюк О.Л. В С Т А Н О В И В :

Національний університет "Львівська політехніка" звернувся до господарського суду Львівської з позовом до ТОВ "Квадр" та Громадської організації працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола "Освітянин" про визнання недійсним договору № 1 від 19.03.2009 про спільну діяльністю по організації будівництва житлового будинку для працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола, що укладений між Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола (правонаступником якого є Національний університет "Львівська політехніка" та Громадською організацією працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола "Освітянин" та ТОВ "Квард", із змінами внесеними Додатковою угодою від 18.09.2009 року до Договору №1 від 19.03.2009 про спільну діяльність по організації будівництва житлового будинку для працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола. Предметом цього договору є врегулювання відносин сторін щодо здійснення ТОВ "Квард" інвестування у будівництво нової житлової будівлі, прокладення та підключення комунікацій, виконання монтажних, проектних, пусконалагоджувальних, інших робіт, пов'язаних з будівництвом на території земельної ділянки площею 0,172 га, що знаходиться у м. Львові, вул. Генерала Т.Чупринки, 130.

Позивачем зазначено, що про оспорюваний правочин він дізнався лише у червні 2016 року з листів від ТОВ "Квадр, тому строк позовної давності останнім не пропущено. З огляду на те, що спірний договір укладений з порушенням встановленого спеціального порядку щодо укладення такого виду договорів, спірний договір на підставі ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2017 (суддя Горецька З.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 (колегія суддів: Скрипчук О.С., Дубник О.П., Матущак О.І.) в позові Національного університету "Львівська політехніка" відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що спірний договір укладено з порушенням чинного на час його укладення законодавства та існуючої на той час процедури укладення такого виду договорів, а тому позовна вимога про визнання останнього недійсним є обґрунтованою, оскільки згідно із ч.ч. 1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Водночас, суди, встановивши обставини обізнаності позивача про наявність порушеного права ще у квітні 2013 року та обставини спливу позовної давності на момент звернення з позовною заявою (грудень 2016 року), про застосування якої заявлено стороною у спорі, відмовили у задоволенні позовних вимог.

Національний університет "Львівська політехніка" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що судами першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. Заявником зазначено, що суд першої інстанції не дослідив обставин щодо неукладеності додаткової угоди від 18.09.2009 року до договору №1 від 19.03.2009 року, внаслідок чого не застосував ст. 207 ЦК України та безпідставно взяв до уваги заяву ТОВ "Квадр" про застосування строку позовної давності.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що між Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола (правонаступником якого є Національний університет "Львівська політехніка"), Громадською організацією працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола "Освітянин" та ТОВ МКМ "ЄВРОБУД" 19.03.2009 укладено договір № 1 про спільну діяльністю по організації будівництва житлового будинку для працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола.

В подальшому 18.09.2009 шляхом укладення додаткової угоду до договору №1 від 19.03.2009 між Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола, Громадською організацією працівників Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола "Освітянин" та ТОВ "Квадр", за участю МКМ "ЄВРОБУД", замінити Сторону договору - ТОВ МКМ "ЄВРОБУД" на відповідача - ТОВ "Квадр".

Предметом оспорюваного правочину є врегулювання відносин сторін договору щодо здійснення ТОВ "Квард" інвестування у будівництво нової житлової будівлі, прокладення та підключення комунікацій, виконання монтажних, проектних, пусконалагоджувальних, інших робіт, пов'язаних з будівництвом на території земельної ділянки площею 0,172 га, що знаходиться у м. Львові, вул. Генерала Т.Чупринки, 130.

Судами встановлено, що на підставі розпорядження №2109-р "Про реорганізацію Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола" та наказу №1284 "Про реорганізацію Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола", реорганізовано Львівський державний інститут новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола шляхом його приєднання до Національного університету "Львівська політехніка".

На підставі зазначених вище нормативних актів, Національний університет "Львівська політехніка" є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола, в тому числі земельної ділянки площею 0,172 га, що знаходиться у м. Львові, вул. Генерала Т.Чупринки, 130, яка належала на праві постійного користування Львівському державному інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола.

З матеріалів справи вбачається, що у травні та у липні 2016 року ТОВ "Квадр" зверталося до Національного університету "Львівська політехніка" з вимогою про укладення про укладення додаткової угоди до договору №1 від 19.03.2009 про спільну діяльність у зв'язку з необхідністю заміни сторони угоди - Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола на правонаступника - Національний університет "Львівська політехніка".

Натомість, позивач звернувся у грудні 2016 року до суду з вимогами про визнання недійсним оспорюваного правочину.

Суди при прийнятті судових рішень виходили з того, що позовна вимога про визнання спірного договору недійсним є обґрунтованою, оскільки Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола був вищим навчальним закладом державної форми власності, тому спірний договір №1 міг бути укладений за його участі виключно у разі прийняття Кабінетом міністрів України відповідного рішення, однак такого рішення прийнято не було. За відсутності зазначеного рішення Кабінету Міністрів України у Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола не було достатніх правомочностей щодо укладення Договору №1 від 19.03.2009 року. Зважаючи на те, що Кабінет Міністрів України не приймав рішення щодо укладення Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола спірного договору №1, спірний договір укладено з порушенням чинного на час його укладення законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Квадр" подано до суду першої інстанції заяву б/н від 27.01.2017 про застосування строку позовної давності, обґрунтовану тим, що доводи позивача про те, що він дізнався про спірний договір №1 від 19.03.2009 року в червні 2016 року із листів ТОВ "Квадр" від 24.05.2016 року та 01.07.2016 року не відповідає дійсності та спростовуються листом Національного університету "Львівська політехніка" за №68-01-659 від 10 квітня 2013 року.

Судами встановлено, що про існування оспорюваного правочину, а саме договору №1 від 19 березня 2009 року, позивачу було відомо ще в квітні 2013 року. (лист Національного університету "Львівська політехніка" за №68-01-659 від 10 квітня 2013 року підписаний ректором п. Ю.Бобалом )

Зі змісту вказаного листа вбачається, що Національний університет "Львівська політехніка" отримав пропозицію про укладання додаткової угоди до договору №1 від 19.03.2009 про спільну діяльність у зв'язку з необхідністю заміни сторони угоди - Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола на правонаступника - Національний університет "Львівська політехніка". (т. а.с. 90-91). У відповідь на вказану пропозицію, позивач просив ТОВ "Квадр" надати відповідну інформацію: щодо перебування договору про спільну діяльність від 19.03.2009 на обліку ДПІ, та щодо забезпечення ТОВ МКМ "ЄВРОБУД" отримання необхідної проектної документації на здійснення будівництва.

Таким чином, про оспорюваний правочин позивачу було відомо ще у квітні 2013 року.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитися у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі Відкрите акціонерне товариство Нафтова компанія Юкос проти Росії ; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).

Відповідно до статті 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Оскільки судами вірно встановлено початок перебігу строку позовної давності, а саме квітень 2013 року, встановлено, що позов подано в грудні 2016 року, встановлено відсутність поважності причин пропущення позивачем строку позовної давності, колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відмову позивачеві у позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Доводи заявника касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 та на рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2017 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Національного університету "Львівська політехніка" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 та на рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2017у справі №914/3214/16 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді Л.Й. Катеринчук

І.Ю. Панова