Постанова

від 07.06.2017 по справі 910/9482/16

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2017 року м. Київ

Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Берднік І.С., суддів:Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,

за участю представників:

товариства з обмеженою відповідальністю

Аладін-2013 - Діденка І.В.,

Оксененка В.П.,

комунального підприємства

Печерськсервіс - Рижкової Л.Є.,

департаменту комунальної власності

міста Києва виконавчого органу

Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) - Ваховської І.Б., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 та доповнення до заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27 грудня 2016 року у справі

№ 910/9482/16 за позовом комунального підприємства Печерськсервіс до товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 , третя особа - департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про стягнення заборгованості, розірвання договору та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року комунальне підприємство Печерськсервіс (далі - КП Печерськсервіс ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 (далі - ТОВ Аладін-2013 ) про стягнення 56 256,79 грн заборгованості з орендної плати, 22 009,72 грн заборгованості з компенсації витрат балансоутримовача за користування земельною ділянкою; 4 615,14 грн пені, 346,41 грн - 3 % річних, 1 372,77 грн інфляційних збитків, розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва від

20 жовтня 2015 року № 2051 (далі - договір № 2051); зобов'язання

ТОВ Аладін-2013 передати за актом приймання-передачі

КП Печерськсервіс нежитлове приміщення площею 401,30 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літ. М , корпус 4.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ Аладін-2013 неналежним чином виконало взяті на себе зобов'язання за договором № 2051 у частині внесення орендної плати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 1 серпня 2016 року припинено провадження у справі в частині стягнення з ТОВ Аладін-2013 заборгованості з орендної плати у розмірі 320,00 грн.

Позовні вимоги КП Печерськсервіс в іншій частині задоволено. Стягнуто з ТОВ Аладін-2013 на користь КП Печерськсервіс заборгованість з орендної плати у розмірі 55 936,79 грн, заборгованість з компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою в розмірі 22 009, 72 грн, пеню у розмірі 4 615,14 грн, 3 % річних у розмірі 346,41 грн, інфляційні збитки у розмірі 1 372,77 грн, судовий збір у розмірі 4 134,00 грн. Розірвано договір № 2051, виселено ТОВ Аладін-2013 із нежилого приміщення площею 401,30 кв. м за адресою: м. Київ,

вул. Військовий проїзд, 1, літ. М , корпус 4, та передано це приміщення за актом приймання-передачі КП Печерськсервіс .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - департамент комунальної власності КМДА).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від

25 жовтня 2016 року рішення Господарського суду міста Києва від 1 серпня 2016 року залишено без змін.

Вищий господарський суд України постановою від 27 грудня 2016 року залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 1 серпня

2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від

25 жовтня 2016 року.

Вищий господарський суд України погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що порушення відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендної плати відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) є підставою для розірвання договору № 2051 та повернення спірного майна на баланс КП Печерськсервіс , яке є балансоутримувачем орендованого нерухомого майна, а отже має право звернутися до суду з позовом про розірвання договору в судовому порядку та про повернення позивачеві орендованого майна за актом приймання-передачі.

У заяві про перегляд судових рішень господарських судів у справі

№ 910/9482/16 (з урахуванням доповнень), поданій з підстав, передбачених пунктами 1 і 3 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ТОВ Аладін-2013 , посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 14, 202, 598, 651, 782 ЦК і невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від

27 грудня 2016 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 1 серпня 2016 року в частині розірвання договору № 2051, виселення та передачі спірного майна КП Печерськсервіс , відмовивши у позові в цій частині

На обґрунтування своїх доводів ТОВ Аладін-2013 долучило до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від

20 липня 2006 року у справі № 16/725, від 12 лютого 2015 року у справі

№ 916/3285/14, від 11 січня 2017 року у справі № 914/1084/16 та копію постанови Верховного Суду України від 8 травня 2012 року у справі

№ 5021/966/2011 (№ 3-26гс12).

У справі № 16/725 Вищий господарський суд України погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для розірвання договору оренди комунального майна, оскільки не підтвердився факт несплати в повному розмірі суми орендних платежів протягом трьох місяців, що відповідно до умов договору оренди є підставою його розірвання (постанова від 20 липня 2006 року).

У справі № 914/1084/16 за позовом управління комунальної власності департаменту економічної політики міської ради про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості Вищий господарський суд України скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначивши про необхідність встановити під час нового розгляду фактичні обставини справи, зокрема щодо наявності суттєвих порушень з боку відповідача умов договору оренди та направлення позивачем повідомлення відповідачеві про відмову від договору оренди (постанова від 11 січня 2017 року).

У справі № 5021/966/2011 (№ 3-26гс12) за позовом прокурора в інтересах держави в особі міської ради про розірвання договору оренди комунального майна Верховний Суд України погодився з висновками Вищого господарського суду України, викладеними у постанові від

27 грудня 2011 року, та висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині розірвання договору оренди комунального майна, оскільки істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) (постанова від 8 травня 2012 року).

Отже, зазначені рішення суду касаційної інстанції, постанови Верховного Суду України, копії яких додано до заяви, а також оскаржувана постанова Вищого господарського суду України не підтверджують різного змісту висновків судів, неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та невідповідності висновків суду касаційної інстанції висновку Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У справі № 916/3285/14 Вищий господарський суд України, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції, яким у задоволенні позову балансоутримувача про розірвання договору оренди державного майна відмовлено, погодився із висновком про те, що згідно з частиною другою

статті 651 ЦК позивач, який є балансоутримувачем спірного об'єкта оренди,

не має права на звернення до суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди (постанова від 12 лютого 2015 року).

У справі № 910/9482/16, яка розглядається, Вищий господарський суд України зазначив, що балансоутримувач орендованого нерухомого майна має право на звернення до суду з позовом про розірвання договору та про повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

Таким чином, йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права (положень статей 202, 598, 651, 782 ЦК) у подібних правовідносинах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява ТОВ Аладін-2013 підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі № 910/9482/16, яка розглядається, судами встановлено, що згідно з розпорядженням Печерської районної в місті Києві ради від

3 серпня 2010 року № 222-р Про тимчасове перезакріплення з

КП Плодоовочі на КП Печерськблагоустрій нежилих приміщень, що розташовані на Військовому проїзді, 1 нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, 1, були закріплені на праві господарського відання за комунальним підприємством Печерськблагоустрій (далі - КП Печерськблагоустрій ) та передані йому на баланс за актом від 6 серпня

2010 року № 03-1.

Рішеннями Київської міської ради від 27 жовтня 2011 року за

№ 405/6621 Про деякі питання діяльності комунальних підприємств, установ,організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передаються до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та від 20 вересня 2012 року за № 37/8321 Про деякі питання діяльності комунального підприємства по благоустрою Печерського району міста Києва Печерськблагоустрій , що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва КП Печерськблагоустрій було перейменовано на КП Печерськсервіс та віднесено до сфери управління КМДА.

20 жовтня 2015 року між департаментом комунальної власності міста Києва КМДА (орендодавцем) і ТОВ Аладін-2013 (орендарем), а також

КП Печерськсервіс (підприємство, балансоутримувач) було укладено договір № 2051.

Відповідно до умов зазначеного договору орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, площею 401,30 кв. м. за адресою: м. Київ,

вул. Військовий проїзд, 1, літ. М , корпус 4, для розміщення складу (пункти 1.1, 2.1 договору № 2051).

Пунктом 3.1 договору № 2051 встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280, і становить без ПДВ: 45,27 грн за 1 кв. м орендованої площі, в цілому за базовий місяць розрахунку серпень 2015 року - 18 165,50 грн.

За змістом пункту 3.2 договору № 2051 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований у поточному місяці.

Відповідно до пункту 3.5 договору № 2051 додатково до орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та в порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, компенсацією витрат підприємства та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 4.2.20 договору № 2051 орендар зобов'язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно за актом приймання-передачі підприємству - балансоутримувачу.

Крім того, відповідно до пунктів 6.7, 9.4, 9.6 договору № 2051, у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов договору його може бути розірвано достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду. Договір припиняється, зокрема, у разі невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших причин, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 7.5 договору № 2051 передбачено, що у разі закінчення/припинення дії цього договору або його розірвання орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди балансоутримувачу у стані, не гіршому за той, якому перебував об'єкт на момент його передачі в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

За змістом пункту 9.1 договору № 2051 він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 20 жовтня 2015 року по 18 жовтня

2018 року.

На виконання умов договору 20 жовтня 2015 року між орендарем, орендодавцем і балансоутримувачем було підписано та скріплено печатками сторін акт прийому-передачі нежитлового приміщення площею 401, 3 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд,1, літ. М корпус 4.

Станом на 16 травня 2016 року відповідач у порушення покладеного на нього законом та договором № 2051 обов'язку зі сплати орендної плати за користування приміщенням у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати в сумі 56 256,79 грн (листопад - грудень 2015 року, лютий, березень, квітень, травень 2016 року) та за користування земельною ділянкою у розмірі 22 009,72 грн у період листопад, грудень 2015 року, лютий, квітень, травень 2016 року.

У зв'язку із наведеним 10 березня 2016 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 08-12 про сплату боргу, яка залишилася без відповіді та задоволення.

У подальшому 16 березня 2016 року орендодавець направив на адресу відповідача лист № 062/07/15-2667 про сплату заборгованості з орендної плати, в якому зазначено про наявність станом на 1 березня 2016 року боргу у розмірі 61 789,00 грн (4 місяці), який просило відповідача погасити в строк до 25 березня 2016 року.

Також у цьому листі орендодавець зазначив, що у випадку неотримання інформації після 25 березня 2016 року лист буде розцінюватися як відмова від договору оренди з урахуванням змісту пункту 5.1.3 договору № 2051, а тому ТОВ Аладін-2013 з 25 березня 2016 року у разі несплати заборгованості необхідно звільнити орендоване приміщення та передати його відповідно до пункту 4.2.20 договору № 2051 за актом приймання-передачі балансоутримувачу.

У листі від 6 квітня 2016 року № 46 відповідач повідомив позивачеві про відсутність у нього станом на 31 березня 2016 року заборгованості за оренду нежитлових приміщень протягом трьох місяців поспіль із дня закінчення строку платежу з урахуванням здійснених ним проплат за оренду приміщень у сумі 77 624,37 грн від 18 березня 2016 року та в сумі

80 700,00 грн від 30 березня 2016 року на виконання умов договорів оренди, зокрема й договору № 2051.

25 березня 2016 року КП Печерськсервіс направило ТОВ Аладін-2013 лист № 01-16, в якому зазначило, що 18 березня 2016 року на рахунок балансоутримувача від орендаря надійшли кошти в розмірі 77 624,37 грн, які було зараховано у рахунок погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи із найбільш ранньої дати її виникнення. Отже, заборгованість відповідача за спірним договором не було погашено в повному обсязі за зазначений позивачем період.

КП Печерськсервіс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ Аладін-2013 про стягнення заборгованості за договором

№ 2051, про розірвання цього договору і зобов'язання ТОВ Аладін-2013 передати за актом приймання-передачі КП Печерськсервіс спірне нежитлове приміщення.

Погоджуючись із висновком судів попередніх інстанцій про розірвання договору № 2051 і зобов'язання передати об'єкт оренди за актом приймання-передачі, Вищий господарський суд України виходив з наявності підстав для розірвання договору № 2051, а також із того, що

КП Печерськсервіс , яке є балансоутримувачем орендованого нерухомого майна, має право на звернення до суду з таким позовом.

У справі № 916/3285/14 Вищий господарський суд України погодився із висновком про те, що згідно з частиною другою статті 651 ЦК балансоутримувач спірного об'єкта оренди не має права на звернення до суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до статті 759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі - ГК) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10 квітня 1992 року № 2269-XII (далі - Закон № 2269-XII), у частині першій статті 2 якою наведено аналогічне визначення оренди.

Таким чином, відповідно до положень ЦК, ГК та Закону № 2269-XII сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов'язками є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар).

Відповідно до положень пунктів 2, 3 частини першої статті 287 ГК та абзаців 3, 5 статті 5 Закону № 2269-XII орендодавцями щодо нерухомого майна комунальної власності, загальна площа якого не перевищує 200 кв. м, є підприємство, установа, організація, а щодо нерухомого майна комунальної власності, загальна площа якого перевищує 200 кв. м, - органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, яке перебуває у комунальній власності.

Аналогічні положення наведено у пункті 2.1 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280.

На виконання зазначених нормативно-правових актів 20 жовтня

2015 року було укладено договір № 2051 оренди нежитлового приміщення площею 401,30 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1 літ. М , корп. 4, за яким орендодавцем є департамент комунальної власності КМДА, орендарем - ТОВ Аладін-2013 .

Третьою стороною зазначеного договору є балансоутримувач

КП Печерськсервіс , на якого договором покладено обов'язок лише забезпечувати дотримання вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки та контролювати виконання орендарем умов договору щодо сплати орендарем орендної плати та інших платежів (пункти 4.3.1, 4.3.2 договору

№ 2051).

За умовами договору № 2051 право ініціювати розірвання цього договору належить орендодавцю, тобто департаменту комунальної власності КМДА (пункти 5.1.2, 5.1.3 договору № 2051).

Такі умови договору № 2051 ґрунтуються на вимогах закону.

Так, статтею 782 ЦК встановлено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. При цьому відповідно до статті 785 ЦК наймодавець вправі вимагати повернення речі.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 291 ГК договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК для розірвання договору найму, з настанням правових наслідків, передбачених ЦК.

При цьому слід враховувати приписи частини 2 статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону № 2269-XII підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань. У разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцеві (частина перша статті 27 Закону № 2269-XII).

Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва також визначено, що порушення умов договору оренди та суборенди є підставою для розірвання договору оренди або суборенди в установленому законодавством порядку (пункт 14.3).

При цьому наведена норма застосовується з урахуванням викладених вище загальних положень ГК, ЦК і Закону № 2269-XII.

Отже, чинне законодавство не надає право КП Печерськсервіс виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна площею 401,30 кв. м та мати права орендодавця, зокрема права вимагати розірвання договору оренди.

Статтею 3 ЦК визначено свободу договору, однак положення договору

№ 2051, який укладено між орендодавцем, балансоутримувачем і орендарем, не можуть суперечити закону, зокрема тому, що лише у наймодавця (орендодавця) є право розірвати договір оренди.

З огляду на викладене Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява ТОВ Аладін-2013 підлягає задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 27 грудня 2016 року, постанова Київського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2016 року і рішення Господарського суду міста Києва від

1 серпня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору № 2051, виселення ТОВ Аладін-2013 із нежилого приміщення площею 401,30 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літ. М , корпус 4 та зобов'язання передати спірне нежитлове приміщення за актом приймання-передачі - скасуванню з постановленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК, якщо Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Згідно з платіжними дорученнями від 9 серпня 2016 року № 85,

від 4 листопада 2016 року № 95 та від 14 березня 2017 року № 3

ТОВ "Аладін-2013" сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 547,40 грн, за подання касаційної скарги у розмірі 4 960,80 грн та за подання заяви до Верховного Суду України у розмірі 5 374,20 грн відповідно.

Відтак, на КП "Печерськсервіс" покладається судовий збір за двома вимогами як вимогами немайнового характеру, а саме за подання апеляційної скарги у розмірі 3 031,60 грн, за подання касаційної скарги у розмірі 3 307,20 грн та за подання заяви до Верховного Суду України у розмірі 3 582,80 грн, а разом - 9 921,60 грн.

Таким чином, із КП "Печерськсервіс" підлягають стягненню на користь ТОВ "Аладін-2013" витрати зі сплати судового збору у розмірі

9 921,60 грн.

Керуючись пунктом 6 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року

№ 1402-VIII, статтями 49, 111 16 , 111 23 , 111 24 , 111 25 ГПК , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 27 грудня

2016 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від

25 жовтня 2016 року і рішення Господарського суду міста Києва від

1 серпня 2016 року у справі № 910/9482/16 в частині задоволення позовних вимог комунального підприємства Печерськсервіс до товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 , третя особа - департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від

20 жовтня 2015 року № 2051, виселення ТОВ Аладін-2013 із нежилого приміщення площею 401,30 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літ. М , корпус 4, та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 передати за актом приймання-передачі комунальному підприємству Печерськсервіс нежитлове приміщення площею 401,30 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд,1, літ. М , корп. 4, скасувати.

Прийняти у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог комунального підприємства Печерськсервіс до товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 , третя особа - департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20 жовтня 2015 року № 2051, виселення ТОВ Аладін-2013 із нежилого приміщення площею 401,30 кв. м за адресою: м. Київ,

вул. Військовий проїзд, 1, літ. М , корпус 4, та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 передати за актом приймання-передачі комунальному підприємству Печерськсервіс нежитлове приміщення площею 401,30 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літ. М , корп. 4.

Стягнути з комунального підприємства "Печерськсервіс" (01103,

м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, код ЄДРПОУ 19024635) на користь ТОВ "Аладін-2013" (01103, м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, код ЄДРПОУ 38706293) 9 921,60 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять одна гривня шістдесят копійок) витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, касаційної скарги та заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 111 16 ГПК.

Головуючий І.С. Берднік судді:А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок