Постанова

від 20.06.2017 по справі 812/554/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/554/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

суддів: Петросян К.Є.,

Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Ларіної П.Є.,

представника позивача: не прибув,

представника першого відповідача: не прибув,

представника другого відповідача: Трофименко М.Є. (довіреність від 21.09.2016

№ 99-99-10-03/17/141),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛФ Енергосервіс до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій щодо відмови у підписанні договору та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛФ Енергосервіс (далі - позивач, ТОВ ЛФ Енергосервіс ) до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ДПІ в Артемівському районі), у якому заявлено такі вимоги:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в підписанні договору про визнання електронних документів від 20.02.2017 № 5;

- зобов'язати відповідача прийняти та зареєструвати договір про визнання електронних документів від 20.02.2017 № 5;

- зобов'язати відповідача прийняти та зареєструвати податкові накладні від 14.02.2017 № 1, від 16.02.2017 № 2 датою їх фактичного подання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивачем 20.02.2017 направлено до ДФС України на підписання договір про визнання електронних документів від 20.02.2017 № 5, але 31.03.2017 на електронну адресу підприємства надійшла квитанція № 2, в якій вказано, що договір про визнання електронних документів не прийнятий, виявлені помилки - відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, не відповідають реєстраційним даним в Єдиному банку даних згідно статті 66 (пункт 66.4) Податкового кодексу України. Така відмова є безпідставною, оскільки починаючи з 2011 року на підприємстві не відбувалося жодних змін. Єдиною особою-підписантом позивача є його директор Шакало С.А.

Внаслідок протиправної відмови у прийнятті договору про визнання електронних документів від 20.02.2017 № 5, позивач також позбавлений можливості зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.02.2017 № 1 на суму 131316 грн, покупець ПАТ Алчевський металургійний комбінат , податкову накладну від 16.02.2014 № 2 на суму 5040 грн, покупець ТОВ Завод сталевої дробі , оскільки діючим законодавством не встановлено будь-якого іншого способу подання до реєстрації податкових накладних, окрім як в електронній формі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд адміністративної справи за його відсутності (арк. спр. 86, 127).

Представником позивача надіслано до матеріалів справи додаткові пояснення (арк. спр. 72-73, 129-132, 176-178).

Представник Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Луганська ОДПІ, перший відповідач) заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що органом ДФС правомірно не прийнято договір від 20.02.2017 № 5, оскільки станом на 20.02.2017 ще не закінчився строк дії договору від 23.02.2016 № 4. Крім того, при обробці договору від 20.02.2017 № 5 виявлено помилки, а саме: відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, не відповідають реєстраційним даним в Єдиному банку даних. Так, згідно з реєстраційними даними АІС Податковий блок станом на 20.02.2017 наявна інформація про головного бухгалтера ТОВ ЛФ Енергосервіс Алексєєву М.О. При цьому, згідно з реєстраційними даними АІС Податковий блок відсутні відомості щодо отримання посиленого сертифіката відкритого ключа головним бухгалтером. У таблиці наявні відомості тільки про керівника ТОВ ЛФ Енергосервіс (арк. спр. 188-190).

У судове засідання представник Луганської ОДПІ не прибув, надіслав заяву про розгляд адміністративної справи за його відсутності.

Представник Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, другий відповідач) заперечувала проти задоволення позовних вимог. Надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову Луганської ОДПІ.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

ТОВ ЛФ Енергосервіс , ідентифікаційний код 33242198, є юридичною особою, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями реєстраційних та установчих документів (арк. спр. 21-44).

Позивач перебуває на податковому обліку в Луганській ОДПІ (Артемівське відділення), яка є правонаступником ДПІ в Артемівському районі, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 107-113).

Згідно із свідоцтвом № 100312045 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (арк. спр. 45).

20.02.2017 позивачем оформлено та направлено до ДФС України договір про визнання електронних документів від 20.02.2017 № 5, що укладається між Луганською ОДПІ (Артемівське відділення) та ТОВ ЛФ Енергосервіс (арк. спр. 6-8).

Факт отримання договору про визнання електронних документів від 20.02.2017 № 5 ДФС України 20.02.2017 підтверджено квитанцією № 1 (арк. спр. 9).

Згідно з квитанцією № 2 договір про визнання електронних документів від 20.02.2017 № 5 не прийнято, виявлені помилки: відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, не відповідають реєстраційним даним в Єдиному банку даних (арк. спр. 10).

02.03.2017, 16.03.2017 та 27.03.2017 позивач направив до ДФС України скарги на бездіяльність Артемівського відділення Луганської ОДПІ щодо не надіслання останнім протягом тривалого часу квитанції № 2, що підтверджено копією скарги (арк. спр. 17-18) та копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (арк. спр. 19-20).

ГУ ДФС у Луганській області листами від 31.03.2017 № 571/10/12-32-08-07 та від 11.04.2017 № 663/10/12-32-08-07 надало відповідь ТОВ ЛФ Енергосервіс на заяви від 01.03.2017 б/н та від 16.03.2017 № 16/03/17/01, у яких зазначено, що до Луганської ОДПІ (Артемівське відділення) 20.02.2017 надійшов договір про визнання електронних документів ТОВ ЛФ Енергосервіс , на який накладено ЕЦП керівника та ЕЦП печатки платника податків. Згідно з інформацією Єдиного банку даних платника податків - юридичних осіб станом на 30.03.2017 керівником ТОВ ЛФ Енергосервіс є Шакало С.А., головний бухгалтер - Алексєєва М.О. Посадовими особами Артемівського відділення Луганської ОДПІ у телефонному режимі запропоновано ТОВ ЛФ Енергосервіс для підписання договору подати форму 1-ОПП про відсутність на підприємстві головного бухгалтера або надіслати новий договір, вже з даними по головному бухгалтеру (арк. спр. 74, 75).

Також, позивачем до матеріалів справи подано 2 податкові накладні, сформовані в електронному вигляді: від 14.02.2017 № 1 на загальну суму 131316,00 грн, у тому числі ПДВ 21886,00 грн, покупець ПАТ Алчевський металургійний комбінат (арк. спр. 11), від 16.02.2017 № 2 на загальну суму 5040,00 грн, у тому числі ПДВ 840,00 грн, покупець ТОВ Завод сталевої дробі (арк. спр. 12).

Доказів вжиття позивачем будь-яких дій щодо реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних суду не надано.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідачів, суд виходить з такого.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України від 22.05.2003 № 851-IV Про електронні документи та електронний документообіг (далі - Закон № 851-IV).

Відповідно до статті 9 Закону № 851-IV електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (далі - Інструкція № 233).

Пунктом 1 Інструкції № 233 визначено, що у цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

база даних державної податкової служби (далі - база даних ДПС) - база даних в електронному вигляді, створена в органах державної податкової служби (далі - органи ДПС) на основі показників звітних документів платників податків та призначена для централізованого накопичення та багаторазового використання в інформаційних системах органів ДПС;

квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді;

квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС;

система подання податкових документів в електронному вигляді - сукупність організаційних, правових заходів та програмних, програмно-апаратних, телекомунікаційних засобів, що забезпечують подання податкових документів в електронному вигляді до органів ДПС.

Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначено розділом ІІІ Інструкції № 233.

Так, пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції № 233 визначено, що платник податків:

- отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці (підпункт 5. 1);

- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді (підпункт 5.2);

- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) (підпункт 5.3);

- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії (підпункт 5.4);

- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (підпункт 5.5).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Інструкції № 233 орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит:

- видає два примірники договору (підпункт 6.1);

- приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів (підпункт 6.3);

- звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору (підпункт 6.4);

- після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору (підпункт 6. 5).

Пунктом 7.1 розділу ІІІ Інструкції № 233 визначено, що платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Згідно з підпунктом 7.4 розділу ІІІ Інструкції № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції (підпункт 7.5 розділу ІІІ Інструкції № 233).

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин (підпункт 7.6 розділу ІІІ Інструкції № 233).

Як вже вищевказано, підставою для відмови у прийнятті договору від 20.02.2017 № 5 стала розбіжність реквізитів, вказаних у цьому договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС щодо наявності на ТОВ ЛФ Енергосервіс головного бухгалтера.

Судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним підписантом товариства є його керівник - Шакало С.А. Будь-які інші особи, які мають право підписувати договори від імені товариства, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні (арк. спр. 141-144).

Більш того, вивченням витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що останні зміни відомостей про керівника юридичної особи та про підписантів відбулися 22.03.2011 (арк. спр. 143зв.).

Отже, судом встановлено, що починаючи з 22.03.2011 єдиною особою, що має право підписувати будь-які договори від імені ТОВ ЛФ Енергосервіс , є його керівник.

Відповідно до пункту 63.11 статті 63 Податкового кодексу України контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Згідно з пунктом 64.1 статті 64 Податкового кодексу України взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей контролюючими органами.

Пунктом 66.1 статті 66 Податкового кодексу України визначено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації (підпункт 66.1.1.); інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків (підпункт 66.1.2.); документально підтверджена інформація, що надається платниками податків (підпункт 66.1.3.); інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків (підпункт 66.1.4.); рішення суду, що набрало законної сили (підпункт 66.1.5.); дані перевірок платників податків (підпункт 66.1.6.).

Згідно з пунктом 66.4 статті 66 Податкового кодексу України платники податків - юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов'язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідальність за неподання такої інформації визначається цим Кодексом.

Пунктом 66.5 статті 66 Податкового кодексу України визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з цією главою, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов'язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Закон № 755-IV) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частиною першою статті 10 Закону № 755-IV визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 755-IV інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем, зокрема, центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, - відомостей про проведення такої реєстраційної дії (частина 2 статті 13 Закону № 755-IV).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Луганській ОДПІ достеменно відомо, що починаючи з 22.03.2011 єдиною особою, що має право підписувати будь-які договори від імені ТОВ ЛФ Енергосервіс , є його керівник.

Більш того, отримавши від державного реєстратора інформацію про проведення реєстраційної дії, контролюючий орган зобов'язаний був внести відповідні зміни до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб.

За таких обставин суд вважає безпідставними посилання представника Луганської ОДПІ на наявність в Єдиному банку даних про платника податків - юридичної особи відомостей про іншого підписанта, окрім як керівника позивача, як на підставу для відмови у підписанні договору про визнання електронних документів.

Твердження представника відповідача про невиконання позивачем вимог пункту 66.4 статті 66 Податкового кодексу України щодо неподання за місцем обліку повідомлення про зміну в облікових даних платників податків, суд до уваги не приймає, оскільки така бездіяльність платника податків за положеннями Податкового кодексу України тягне настання інших наслідків, а не відмову у прийнятті та реєстрації договору про визнання електронних документів.

Інших підстав для відмови у прийнятті та підписанні договору від 20.02.2017 № 5 у квитанції № 2 не зазначено. Не повідомлено про такі підстави представником другого відповідача й у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено відсутність у Луганської ОДПІ законних підстав для відмови у прийнятті та підписанні договору від 20.02.2017 № 5.

У позовній заяві позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій ДПІ в Артемівському районі щодо відмови у підписанні договору про визнання електронних документів від 20.02.2017 № 5, зобов'язання ДПІ в Артемівському районі прийняти та зареєструвати цей договір, які за своїм змістом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом встановлено, що належним відповідачем за цими вимогами є Луганська ОДПІ, в Артемівському відділенні якої перебуває на обліку позивач як платник податків. Помилкове зазначення відповідачем ДПІ в Артемівському районі замість Луганської ОДПІ, на думку суду, не змінює суті правильно та обґрунтовано заявлених вимог та не має наслідком відмову у їх задоволенні.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Луганської ОДПІ щодо відмови в підписанні договору про визнання електронних документів від 20.02.2017 № 5, зобов'язати Луганську ОДПІ прийняти та зареєструвати договір про визнання електронних документів від 20.02.2017 № 5.

Що стосується вимог про зобов'язання відповідача прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14.02.2017 № 1, від 16.02.2017 № 2 датою їх фактичного подання, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України, зокрема, визначено таке:

- при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою;

- якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин;

- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Абзацом 2 пункту 1 Порядку № 1246 визначено, що подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1246 постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис та Про електронні документи та електронний документообіг . Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація (пункт 7 Порядку № 1246).

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (пункт 8 Порядку № 1246).

Пунктом 9 Порядку № 1246 визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України .

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття (пункт 10 Порядку № 1246).

Судом встановлено, що позивачем на виконання пункту 5 Порядку № 1246 складено податкові накладні від 14.02.2017 № 1, від 16.02.2017 № 2.

Разом з тим, всі подальші дії, такі як накладення цифрового підпису, шифрування та направлення до ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку, позивачем не здійснювалися.

Як зазначив представник позивача у письмових поясненнях, такі дії не здійснювалися внаслідок того, що контролюючим органом не прийнято та не зареєстровано договір про визнання електронних документів від 20.02.2017 № 5.

Разом з тим, такі твердження суд вважає безпідставними, оскільки, як вже вище зазначено, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу (частина перша статті 14 Закону № 851-IV).

Так, дослідженням тексту договору від 20.02.2017 № 5 про визнання електронних документів встановлено, що предметом договору є визнання податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (пункт 1 договору); договір надає Платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом (пункт 2 договору).

Натомість обов'язок платника податків по складанню та направленню податкових накладних до ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку прямо визначений Податковим кодексом України.

Тобто цей вид електронного документообігу між платником податків та ДФС здійснюється відповідно до законодавства України та жодним чином не пов'язаний із електронним документообігом позивача з органом ДФС на договірній основі.

Більш того, вивченням положень пункту 9 Порядку № 1246 встановлено відсутність такої причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, як відсутність договору про визнання електронних документів.

За таких обставин, зважаючи на недотримання позивачем Порядку № 1246 у суду відсутні законні підстави для зобов'язання ДФС України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14.02.2017 № 1, від 16.02.2017 № 2 датою їх фактичного подання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивач сплатив судовий збір за подання адміністративного позову до Луганського окружного адміністративного суду у розмірі 3200,00 грн, що підтверджено квитанцією від 05.04.2017 № 1213F418С7 (арк. спр. 2).

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги є частково обґрунтованими, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганської ОДПІ на користь ТОВ ЛФ Енергосервіс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20 червня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 22 червня 2017 року, про що згідно вимог частини четвертої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛФ Енергосервіс задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області щодо відмови у підписанні договору про визнання електронних документів від 20 лютого 2017 року № 5.

Зобов'язати Луганську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області прийняти та зареєструвати договір про визнання електронних документів від 20 лютого 2017 року № 5.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, ідентифікаційний код юридичної особи: 39892287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛФ Енергосервіс (місцезнаходження юридичної особи: 91021, Луганська область, місто Луганськ, Артемівський район, вулиця А. Ліньова, будинок 75, ідентифікаційний код юридичної особи: 33242198) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22 червня 2017 року.

Головуючий суддя К.О. Пляшкова Суддя Суддя К.Є. Петросян Т.І. Чернявська