Ухвала

від 20.06.2017 по справі 823/2051/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2051/16 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

20 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Гусакове на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Гусакове до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Гусакове (далі - Позивач, СТОВ Гусакове ) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ Держеокадастру у Черкаській області) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Черкаській області щодо ненадання СТОВ Гусакове інформації стосовно прийнятих (ухвалених) рішень та вчинених дій відносно земельних ділянок, які знаходяться в адміністративних межах Гусаківської сільської ради за межами с. Гусакове Звенигородського району загальною площею 240,2384 га ріллі, у тому числі: 82,1584 га, кадастровий номер НОМЕР_1:0001; 138,5200 га кадастровий номер НОМЕР_2:0003; 19,56 га кадастровий номер НОМЕР_2:0004, що надані СТОВ Гусакове в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди землі від 19.08.2009 року, зареєстрованого у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.08.2009 року за №040978300028, який на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 30.06.2016 у справі 925/463/15 поновлений на той самий строк;

- визнати недійсним погодження ГУ Держземагентства у Черкаській області від 11.02.2015 року №305/0/300-15-СГ про надання згоди на розподіл земельних ділянок, які знаходяться в адміністративних межах Гусаківської сільської ради за межами с. Гусакове Звенигородського району Черкаської області площею 138,5200 га з кадастровим номером НОМЕР_2:0003; площею 19,56 га з кадастровим номером НОМЕР_2:0004; площею 82,1584 га з кадастровим номером НОМЕР_1:0001;

- визнати протиправними дії ГУ Держземагентства у Черкаській області з поділу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходяться в адміністративних межах Гусаківської сільської ради за межами с. Гусакове Звенигородського району Черкаської області, які передані в оренду СТОВ Гусакове , а саме: - площею 138,5200 га з кадастровим номером НОМЕР_2:0003 на 70 земельних ділянок з кадастровими номерами з кадастровими номерами: НОМЕР_1:0264 - НОМЕР_1:0333; - площею 19,56 га з кадастровим номером НОМЕР_2:0004 на 10 земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_1:0212 - НОМЕР_1:0221; - площею 82,1584 га з кадастровим номером НОМЕР_1:0001 на 42 земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1:0222 - НОМЕР_1:0263;

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Черкаській області вчинити дії щодо відновлення правового статусу та цільового призначення земельних ділянок, які знаходяться в адміністративних межах Гусаківської сільської ради за межами с. Гусакове Звенигородського району Черкаської області, а саме: земельної ділянки площею 82,1584 га, кадастровий номер НОМЕР_1:0001; земельної ділянки площею 138,5200 га кадастровий номер НОМЕР_2:0003; земельної ділянки площею 19,56 га кадастровий номер НОМЕР_2:0004, що надані СТОВ Гусакове в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди землі від 19.08.2009 року, зареєстрованого у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.08.2009 року за №040978300028, який поновлений на той самий строк на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 30.06.2016 у справі 925/463/15, що набрало законної сили.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - Третя особа, ОСОБА_2.).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2017 року позов задоволено частково - визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Черкаській області щодо надання СТОВ Гусакове інформації стосовно прийнятих (ухвалених) рішень та вчинених дій відносно земельних ділянок, які знаходяться в адміністративних межах Гусаківської сільської ради за межами с. Гусакове Звенигородського району загальною площею 240,2384 га ріллі, у тому числі: 82,1584 га, кадастровий номер НОМЕР_1:0001; 138,5200 га кадастровий номер НОМЕР_2:0003; 19,56 га кадастровий номер НОМЕР_2:0004, що надані СТОВ Гусакове в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди землі від 19.08.2009 року, зареєстрованого у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.08.2009 року за №040978300028, який на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 30.06.2016 у справі 925/463/15 поновлений на той самий строк. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки поданий СТОВ Гусакове запит про надання публічної інформації відповідав всім нормативно визначеним вимогам, правових підстав у ненаданні запитуваної інформації у ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не було. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд зазначив, що Відповідачем не було здійснено поділ спірних земельних ділянок, а лише надано згоду на його проведення, оскільки такий поділ здійснювався землекористувачем. Крім того суд підкреслив, що чинним законодавством не передбачено правового механізму відновлення правового статусу земельних ділянок, кадастрові номери яких скасовано. Крім іншого, Черкаський окружний адміністративний суд зауважив, що частина земельних ділянок, яка перебувала в оренді Позивача, належить на праві власності Третій особі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині відмови у позові та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неврахуванні судом ряду фактичних обставин, встановлених у судових рішеннях, які набрали законної сили. Вказує на залишення поза увагою суду порушення Відповідачем порядку та процедури надання погодження на поділ земельної ділянки, як і проведення поділу як такого. Підкреслює, що оскаржуваними діями ГУ Держгеокадастру у Черкаській області порушено підтверджене у судовому порядку права користування спірними земельними ділянками згідно кадастрових номерів, що існували до їх поділу.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 41 КАС України.

Водночас, до канцелярії суду представником СТОВ Гусакове ОСОБА_3 20.06.2017 року подано клопотання (вх. №20092) про відкладення розгляду справи з підстав: перебування ОСОБА_3 на лікарняному та неможливістю представляти інтереси Позивача; перебування другого представника товариства - ОСОБА_4, на санаторно-курортному лікуванні.

Надаючи оцінку заявленому клопотання, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, заявником не було подано доказів перебування одного з представників на лікарняному, а іншого - на санаторно-курортному лікуванні, по-друге, чинне законодавство передбачає можливість представляти інтереси юридичної особи як її керівником в силу закону, так і будь-якою іншою особою, яка наділена відповідними повноваженнями.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що явка сторін обов'язковою не визнавалася, а в силу ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.08.2009 року між СТОВ Гусакове та Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 240,2384 га (у тому числі - 82,1584 га, кадастровий номер НОМЕР_1:0001; 138,5200 га кадастровий номер НОМЕР_2:0003; 19,56 га кадастровий номер НОМЕР_2:0004) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області строком до 19.08.2014 року (далі - Договір). Даний Договір було зареєстровано у Звенигородському районному відділу Черкаської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.08.2009 року №040978300028.

Крім того, матеріали справи свідчать, що 03.06.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача окремі клопотання про поновлення Договору.

Зі змісту листа-заперечення ГУ Держземагентства у Черкаській області від 11.07.2014 року №245-1/0/300-14-СГ (т. 1 а.с. 40) вбачається, що останнє не вбачає за можливе поновити Договір.

21.08.2014 року до Відповідача звернувся ОСОБА_5 із заявами про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок площею 82,1584 га; 138,5200 га; 19,56 га. Наказами ГУ Держземагенства у Черкаській області від 03.10.2014 року №23-3817/14-14-СГ, №23-3816/14-14-СГ та 27.10.2014 року №23-5022/14-14-СГ затверджені проекти землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок та передано ОСОБА_6 земельні ділянки у довгострокову оренду терміном на 20 років.

03.10.2014 року та 27.10.2014 року між ОСОБА_5 та ГУ Держземагентства у Черкаській області були укладені договори оренди земельних ділянок, які зареєстровані у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

30.01.2015 року ГУ Держемагентства у Черкаській області було прийнято рішення про припинення ОСОБА_5 права користування земельними ділянками на підставі нотаріально посвідчених заяв від 27.01.2015 року, в яких останній не заперечував проти вилучення їх з користування та передання їх в оренду ОСОБА_7

У той же день між ОСОБА_7 та ГУ Держземагентства у Черкаській області були укладені договори оренди земельних ділянок площею 82,1584 га, кадастровий номер НОМЕР_1:0001; 138,5200 га кадастровий номер НОМЕР_2:0003; 19,56 га кадастровий номер НОМЕР_2:0004 строком на 49 років.

Крім того, 10.02.2015 року ОСОБА_7 звернувся до ГУ Держземагентства у Черкаській області із заявою (вх. №1181), в якій просив надати дозвіл на поділ земельних ділянок загальною площею 240,2384 га, які розташовані за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, адмінмежі Гусаківської сільської ради, кадастрові номери: НОМЕР_1:0001; НОМЕР_2:0003; НОМЕР_2:0004 (т. 2 а.с. 47).

Листом від 11.02.2015 року №305/0/300-15-СГ Відповідачем було надано ОСОБА_7 повідомлення про надання згоди на розподіл земельних ділянок (т. 2 а.с. 51).

16.02.2015 року між ОСОБА_7 та ФГ Зернятко Плюс було укладено договори суборенди вказаних земельних ділянок.

Крім того, згідно заяв ОСОБА_7, від імені якого діяв ОСОБА_8, орендарем погоджено розподіл земельних ділянок НОМЕР_1:0001; НОМЕР_2:0003; НОМЕР_2:0004 та здійснено їх поділ на 42, 70 та 10 земельних ділянок відповідно (т. 2 а.с. 52-340, т. 3 а.с. 1-249, т. 4 а.с. 1-9).

Поряд з іншим, як вбачається з матеріалів справи, представник СТОВ Гусакове звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із запитом від 01.09.2016 року про надання інформації (т. 2 а.с. 9-10), в якому просив надати Позивачу письмову повну інформацію про всі рішення, дії, що були прийняті (вчинені) суб'єктами владних повноважень у період з серпня 2014 року по 01.09.2016 року стосовно земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходяться в адміністративних межах Гусаківської сільської ради за межами с. Гусакове Звенигородського району, а саме: 82,1584 га, кадастровий номер НОМЕР_1:0001; 138,5200 га кадастровий номер НОМЕР_2:0003; 19,56 га кадастровий номер НОМЕР_2:0004. Крім того, у вказаному запиті Позивач просив відобразити дату, номери рішення органу (посадової особи), у тому числі рішення, на підстав яких змінені (анульовані) кадастрові номери вказаних земельних ділянок, правові підстави вчинення рішень (дій), чи внесені відповідні записи до Поземельної книги, якщо так, то їх дату і підставу.

Листом від 03.10.2016 року №27-23-0.52-13940/2-16 Відповідач повідомив представника СТОВ Гусакове про те, що звернення оформлене неналежним чином, у зв'язку з чим надання інформації не є можливим (т. 2 а.с. 8).

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 1, 6, 13, 19 Закону України Про доступ до публічної інформації , ст. ст. 26, 56 Закону України Про землеустрій , ст. 186 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр , ряду положень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 Порядку ведення Державного земельного кадастру, суд першої інстанції прийшов до висновку відповідність запиту Позивача про надання публічної інформації вимогам чинного законодавства та безпідставність відмови Відповідача у наданні запитуваної інформації. Поряд з цим, суд зазначив, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не було вчинено дій з поділу спірних земельних ділянок, а лише надано погодження на проведення такого поділу. Крім того, суд зауважив, що законодавство не містить механізму поновлення кадастрових номерів земельних ділянок, а задоволення позовних вимог в указаній частині може допустити безпідставне порушення прав їх власника - Третьої особи.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Закон України Про доступ до публічної інформації (далі - Закон) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Приписи ч. 5 ст. 6 Закону визначають, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

У частині 1 статті 13 Закону закріплено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Відповідно до статті 19 Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

У статті 22 Закону визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону, запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зі змісту запиту від 01.09.2016 року (т. 2 а.с. 9-10) вбачається, що останній відповідає всім передбаченим вимогам до таких запитів, встановлених ст. 19 вказаного Закону.

Посилання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області в якості підстави для відмови у наданні інформації на вказаний запит на те, що СТОВ Гусакове у вказаному запиті не зазначено номеру засобу зв'язку або вказівку про його відсутність, судом першої інстанції критично оцінено вірно, оскільки, по-перше, підстави для відмови у наданні інформації у відповіді не містилися, по-друге, у запиті наявні всі необхідні передбачені ст. 19 Закону реквізити.

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо надання відповіді на запит Позивача.

Надаючи оцінку твердженню суду першої інстанції в частині необхідності відмови у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 79-1 Земельного кодексу формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, яке здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Приписи ч. 6 ст. 79-1 Закону визначають, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Закон України Про землеустрій (далі - Закон про землеустрій) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

У статті 56 вказаного Закону закріплено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за умови дотримання ініціатором поділу чи об'єднання земельних ділянок вимог щодо технічної документації із землеустрою, уповноважений орган на здійснення розпорядження земельною ділянкою не вправі відмовити у наданні згоди у здійсненні її поділу.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні земельні ділянки є землями сільськогосподарського призначення державної власності, у зв'язку з чим саме ГУ Держземагентства у Черкаській області було надано повноваження здійснювати розпорядження останніми. При цьому, оскільки технічна документація із землеустрою щодо поділу даних земельних ділянок містила всі необхідні документи (пояснювальну записку; технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; кадастрові плани частин земельних ділянок, які виділяються в окрему земельну ділянку; матеріали польових геодезичних робіт; акти приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; нотаріально посвідчені згоди на поділ земельної ділянки користувача земельними ділянками; згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ), правові підстави для ненадання згоди не її поділ у Відповідача не було.

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним погодження ГУ Держземагентства у Черкаській області від 11.02.2015 року №305/0/300-15-СГ про надання згоди на розподіл земельних ділянок.

Посилання Апелянта на те, що фактичним користувачем земельних ділянок на момент виникнення спірних правовідносин було СТОВ Гусакове , що, на переконання Позивача, свідчить про безпідставність погодження Відповідачем поділу земельних ділянок, судовою колегією оцінюється критично з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, 30.01.2015 року між ОСОБА_7 та ГУ Держземагентства у Черкаській області були укладені договори оренди земельних ділянок площею 82,1584 га, кадастровий номер НОМЕР_1:0001; 138,5200 га кадастровий номер НОМЕР_2:0003; 19,56 га кадастровий номер НОМЕР_2:0004 строком на 49 років.

У подальшому, рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 13.07.2016 року у справі №694/1066/15-ц (т. 2 а.с. 25-29), залишеного без змін ухвалою Апеляційним судом Черкаської області від 31.08.2016 року (т. 2 а.с. 30-33) та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2017 року, було задоволено позовні вимоги СТОВ Гусакове до ОСОБА_7, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, фермерського господарства Зернятко Плюс та визнано недійсними з моменту укладення договори оренди землі від 30.01.2015 року, укладені між ОСОБА_7 та ГУ Держземагентства у Черкаській області, а також договори суборенди від 16.02.2015 року, укладені між ОСОБА_7 та ФГ Зернятко Плюс .

Разом з тим, у період з 30.01.2015 року по 31.08.2016 року ОСОБА_7 вважався належним землекористувачем спірних земельних ділянок, у зв'язку з чим твердження Апелянта про неможливість надання Відповідачем згоди на поділ земельних ділянок з підстав звернення із відповідною заявою особою, що не має відношення до земельних ділянок, є помилковим.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог про визнання протиправними дії ГУ Держземагентства у Черкаській області з поділу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходяться в адміністративних межах Гусаківської сільської ради за межами с. Гусакове Звенигородського району Черкаської області, які передані в оренду СТОВ Гусакове , судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, визначаються Законом України Про Державний земельний кадастр (далі - Закон про ДЗК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного Закону державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 5 Закону про ДЗК ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

При цьому приписами ч. ч. 1, 4 ст. 9 Закону про ДЗК визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор, зокрема, здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам.

В силу вимог п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 (далі - Положення №15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно п. 4 Положення №15 до завдань Держгеокадастру належить, зокрема, ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні; здійснення землеустрою, у тому числі забезпечення проведення державної інвентаризації земель.

Приписи п. 7 Положення №15 визначають, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин, територіальним органом Держгеокадастру у Черкаській області був Відповідач.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону про ДЗК порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

На виконання вимог наведеного законодавчого припису Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.10.2012 року №1051, якою затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок №1051).

Згідно п. 4 Порядку №1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

Держателем Державного земельного кадастру є Держземагентство.

Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держземагентством за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держземагентства.

Пунктом 5 Порядку №1051 закріплено, що до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України Про Державний земельний кадастр та цим Порядком.

Відповідно до п. 7 Порядку №1051 до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства в Автономній Республіці Крим, областях належать: 1) внесення до Державного земельного кадастру або надання відмови у внесенні відомостей (змін до них) про: землі в межах районів, міст, селищ, сіл; обмеження у використанні земель; 2) здійснення реєстрації: заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру; 3) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства; 4) узагальнення відомостей про землі в межах районів, міст, селищ, сіл за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; 5) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні; 6) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту; 7) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держземагентства: відомостей щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту; дати та номера реєстрації заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, їх стислого змісту та інформації про результати розгляду.

Пунктом 10 Порядку №1051 передбачено, що відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.

Згідно п. 12 Порядку №1051 відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

За правилами п. 14 Порядку №1051 відомості про об'єкти Державного земельного кадастру вносяться до нього відповідно до пунктів 66-137 цього Порядку.

Приписи п. 29 зазначеного Порядку визначають, що кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер.

Відповідно до пп. 2 п. 109 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Згідно п. п. 110-112 Порядку №1051 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком №22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ.

Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

- здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;

- приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам законодавства; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держземагентству або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

До Поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї.

Приписи п. 113 Порядку №1051 визначають, що після отримання від органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить інформацію про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Відповідно до пп. 1 п. 114 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання.

Положеннями ст. 27 Закону про ДЗК визначено особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж.

Так, у частинах 1-3 вказаної статті закріплено, що у разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

Порядок внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж регламентовано окремим розділом Порядку №1051 (п. п. 135-137).

Так, згідно п. 135 Порядку №1051 внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

У разі коли відомості вносяться до Державного земельного кадастру про земельну ділянку (в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж), на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості вносяться до відповідної Поземельної книги після її відкриття відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Пунктом 136 Порядку №1051 передбачено, що відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою вносяться на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, яка утворилася в результаті такого поділу чи об'єднання, шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором таких дій:

1) скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

2) здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об'єднання, згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку;

3) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об'єднання земельних ділянок, запису про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованого кадастрового номера земельної ділянки шляхом: проставлення на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначки про утворення земельної ділянки в результаті поділу чи об'єднання за формою згідно з додатком 28, в якій зазначаються скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстава для поділу чи об'єднання земельної ділянки, дата такого поділу чи об'єднання, відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку; проставлення на титульному аркуші Поземельної книги в електронній формі відповідної електронної позначки за власним електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора;

4) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об'єднання земельних ділянок, запису про обмеження у використанні земельної ділянки, яка поділена чи об'єднана з іншою (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої земельної ділянки).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством було визначено послідовний алгоритм проведення державної реєстрації поділу земельної ділянки, починаючи від технічної документації і закінчуючи державною реєстрацією земельних ділянок, що утворилися у результаті такого поділу.

Водночас, вказуючи на протиправність дій ГУ Держземагентства у Черкаській області щодо поділу спірних земельних ділянок, Позивач не зазначає, що саме було порушено Відповідачем при проведенні вказаної процедури. Посилання ж Апелянта на те, що сам поділ є протиправним з огляду на відсутність у ОСОБА_7 повноважень ініціювати його проведення, судовою колегією оцінюється критично з огляду на встановлену вище наявність у Відповідача правових підстав для державної реєстрації поділу земельних ділянок.

Рішення ж Звенигородського районного суду Черкаської області від 13.07.2016 року №694/1066/15-ц, яким визнано недійсним з моменту укладення договори оренди земельних ділянок від 30.01.2015 року та договори суборенди земельних ділянок від 16.02.2015 року, набрало законної сили лише 31.08.2016 року, що, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про те, що на момент проведення реєстрації поділу земельних ділянок Відповідач був уповноважений його здійснювати.

Крім того, судовою колегією враховується, що ухвала Звенигородського районного суду Черкаської області у справі №694/1085/15-ц (т. 2 а.с. 34), якою вжито заходи забезпечення позову та заборонено ГУ Держгеокадастру у Черкаській області вчиняти будь-якій дії, зокрема, приймати рішення про надання дозволів на виготовлення технічної документації на спірні земельні ділянки, погоджувати нову технічну документацію щодо них, змінювати їх правовий статус або передавати їх в оренду (суборенду) іншим особам, укладати нові договори оренди (суборенди), постановлена лише 24.06.2015 року, тобто після проведення Відповідачем поділу земельних ділянок.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ГУ Держземагентства у Черкаській області з поділу земельних ділянок.

Надаючи оцінку твердженню Черкаського окружного адміністративного суду про необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області вчинити дії щодо відновлення правового статусу та цільового призначення земельних ділянок, які знаходяться в адміністративних межах Гусаківської сільської ради за межами с. Гусакове Звенигородського району Черкаської області, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 16 Закону про ДЗК земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

З наведеного випливає, що підставою скасування кадастрового номеру є скасування державної реєстрації земельної ділянки. В інших випадках зміна відомостей про власника чи користувача земельної ділянки, відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Згідно п. 114 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі даних про те, що протягом одного року Державному кадастровому реєстраторові органом державної реєстрації прав не надано відповідної інформації в порядку інформаційного обміну.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпункті 2 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу згідно з додатком 23, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок.

Вказані положення Порядку №1051 кореспондують приписам ч. 9 ст. 24 Закону про ДЗК.

Тобто, законодавцем передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких у Державного кадастрового реєстратора виникає обов'язок здійснити скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Однак, як було встановлено раніше, поділ спірних земельних ділянок на момент виникнення спірних правовідносин був проведений у відповідності до вимог чинного законодавства. І при цьому, доказів скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок матеріли справи не містять.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області вчинити дії щодо відновлення правового статусу та цільового призначення земельних ділянок з кадастровими №№ НОМЕР_1:0001; НОМЕР_2:0003; НОМЕР_2:0004, оскільки чинне законодавство не пов'язує необхідність скасування державної реєстрації земельних ділянок у випадку зміни відомостей про неї.

Крім того, судовою колегією враховується, що зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках, органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватись від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Таким чином, законодавець передбачає, що прийняття рішення про внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про земельну ділянку здійснюється лише на розсуд відповідного органу виконавчої влади, тобто надає йому суб'єктивне право прийняття такого рішення, що за своєю правовою природою є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу Держгеокадастру.

Відповідно до рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Посилання Апелянта на безпідставність набуття Третьою особою частини земельних ділянок, що утворилися внаслідок поділу спірних, судовою колегією відхиляються, оскільки не охоплюються предметом доказування у межах даної справи, а відтак не підлягають оцінці.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Гусакове - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Гусакове до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.