Рішення

від 01.02.2017 по справі 911/257/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Справа № 911/257/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 73 від 11.08.2016 р.);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Хрещатик» , м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства „Бориспільський райагропостач» , с. Іванків, Бориспільський район

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю „Проект К» , м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ВАТ „Бориспільський райагропостач» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі права власності на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно площею 3 352, 2 кв.м., а саме: механізований склад для автозапчастин (літ. А), площею 1 540, 3 кв.м., склад № 2 (літ. Б) площею 454, 4 кв.м., склад № 3 (літ. В) площею 544, 3 кв.м., склад № 4 (літ. Е) площею 519, 0 кв.м., пункт складання сільськогосподарських машин (літ. Д) площею 294, 2 кв.м., заглиблена споруда для тимчасового зберігання запчастин (літ. 6), асфальтована площадка, (літ. 7), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16-а, та належить ВАТ „Бориспільський райагропостач» , за ціною 4 009 231, 00 грн, в рахунок часткового виконання зобов'язань за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р. в сумі 7 758 686, 08, в тому числі:

- заборгованість за кредитом в сумі 5 180 494, 76 грн;

- заборгованість за відсотками в сумі 1 127 202, 09 грн;

- пеня за прострочення сплати кредиту із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки в сумі 425 734, 75 грн;

- пеня за прострочення сплати відсотків із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки в сумі 50 547, 53 грн;

- плата за порушення грошового зобов'язання в сумі 974 706, 95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням третьою особою свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р., укладеним між ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик» та ТОВ „Проект К» , виконання якого забезпечене нерухомим майном, а саме приміщеннями та іншим, що належать відповідачу, згідно з договором іпотеки № 18-47/1-08-01 від 30.10.2008 р., укладеного між ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик» та ВАТ „Бориспільський райагропостач» .

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2015 р. (суддя Лилак Т. Д.) порушено провадження у справі № 911/257/15 за позовом ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик» до ВАТ „Бориспільський райагропостач» про звернення стягнення на предмет іпотеки і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 12.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2015 р. призначено у справі № 911/257/15 судову експертизу та зупинено провадження у справі № 911/257/15 до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2015 р. поновлено провадження у справі і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 26.11.2015 р.

26.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.12.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2015 р. призначено у справі № 911/257/15 повторну судову експертизу та зупинено провадження у справі № 911/257/15 до закінчення проведення судової експертизи.

18.01.2016 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 24235/24236/15-42 від 13.01.2016 р., у якому Інститут просить суд погодити строк проведення призначеної судової експертизи у строк понад три місяці, із доданим до нього клопотанням б/н б/д судових експертів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою, у якому експерти просять суд надати для проведення експертизи додаткові матеріали та відповідні роз'яснення.

У відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу № 911/257/15 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2016 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 911/257/15 за позовом ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик» до ВАТ „Бориспільський райагропостач» про звернення стягнення на предмет іпотеки, поновлено провадження у справі і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 03.02.2016 р.

03.02.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.02.2016 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2016 р. клопотання б/н б/д судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_2, ОСОБА_3 про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою, у справі задоволено та зупинено провадження у справі № 911/257/15 до завершення судової експертизи та отримання господарським судом Київської області відповідного експертного висновку та матеріалів справи № 911/257/15.

15.09.2016 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли висновок № 24235/24236/15-42 від 13.09.2016 р. за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи у господарській справі № 911/257/15, акт здачі-приймання висновку та матеріали справи № 911/257/15.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2016 р. поновлено провадження у справі і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.11.2016 р.

09.11.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.11.2016 р.

23.11.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 07.12.2016 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю „Проект К» .

07.12.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.01.2017 р.

11.01.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.02.2017 р.

01.02.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08335, вул. Центральна, 1, с. Іванків, Бориспільський район, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2008 р. між позивачем та ЗАТ „Форум-ДС» було укладено кредитний договір № 18-47/1-08, згідно з умовами п. 1.1. якого (в редакції договору № 29 від 21.12.2012 р. про внесення змін до кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р.) кредитор надає позичальнику кредит в сумі 8 061 372, 56 грн, строком на 2 072 дня терміном повернення до 24 грудня 2013 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку:

- 21 % річних до 28 лютого 2011 року включно;

- 18 % річних починаючи з 01 березня 2011 року;

- 14, 75 % річних починаючи з 01 грудня 2012 року.

Згідно з п. 1.3. кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, комісії, штрафні санкції (неустойку) та інші видатки у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути кредитору суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору (в редакції договору № 29 від 21.12.2012 р. про внесення змін до кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р.) за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору відсотки із розрахунку:

- 21 % річних до 28 лютого 2011 року включно;

- 18 % річних починаючи з 01 березня 2011 року;

- 14, 75 % річних починаючи з 01 грудня 2012 року.

У разі зміни вартості кредитних ресурсів, зміни чинних законодавчих актів та нормативних актів НБУ, що якимось чином впливають на кредитну політику кредитора, кредитор має право, попередньо письмово повідомивши позичальника, змінити відсоткову ставку за користування кредитом, а також внести інші зміни до цього договору про що укладається відповідна додаткова угода. Якщо позичальник протягом 30 днів з дня отримання повідомлення банку (враховуючи час поштового перебігу) не надасть кредитору згоди на внесення змін до цього договору кредитор має право припинити кредитування і вимагати дострокового повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Пунктом 4.2. кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитними коштами розраховуються за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитними коштами на фактичну суму заборгованості із врахуванням фактичної кількості днів у році (методом „факт/факт» ). При розрахунках враховується перший день видачі кредиту (його частини) і не враховується день повернення кредиту (його частини).

Пунктом 4.3. кредитного договору передбачено, що нараховані відсотки позичальник сплачує на рахунок доходів майбутніх періодів № 3600.2.0003.12702 у ВАТ КБ „Хрещатик» , МФО 300670, щомісяця не пізніше останнього банківського дня місяця, в якому здійснюється нарахування відсотків.

Пунктом 4.11. кредитного договору передбачено, що боргові зобов'язання позичальника по цьому договору погашаються в такому порядку:

4.12.1. прострочені відсотки та комісії за користування кредитом (у випадку, якщо таке буде мати місце) та одночасно штрафні санкції (неустойку) за несвоєчасну сплату відсотків та комісій (у випадку, якщо таке буде мати місце);

4.12.2. строкові відсотки та комісії за користування кредитом;

4.12.3. прострочена сума кредитних коштів (у випадку, якщо таке буде мати місце) штрафні санкції (неустойку) за несвоєчасне погашення кредитних коштів (у випадку, якщо таке буде мати місце);

4.12.4. строкова сума кредитних коштів;

4.12.5. інші видатки, понесені кредитором за цим договором.

Пунктом 10.3. кредитного договору визначено строк його дії, згідно з умовами якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання всіма сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

25.01.2010 р. між позивачем та ЗАТ „Форум-ДС» було підписано договір № 11 про внесення змін до кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р.

13.01.2012 р. між позивачем, ЗАТ „Форум-ДС» та третьою особою - ТОВ „Проект К» було укладено договір про переведення боргу № 18-47/1-08/ПБ, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2., 1.3. якого цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає з кредитного договору № 18-47/1-08 від 22 квітня 2008 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між первісним боржником та кредитором. Первісний боржник переводить на нового боржника кредитну заборгованість в сумі 8 073 372, 56 грн та з усіма належними відсотками, штрафами, пенями і всіма іншими зобов'язаннями первісного боржника (грошове зобов'язання), що виникають на підставі основного договору, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за основним договором. Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 6.1. договору про переведення боргу визначено строк його дії, згідно з умовами якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором та основним договором.

21.12.2012 р. між позивачем та третьою особою - ТОВ „Проект К» було підписано договір № 29 про внесення змін до кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р.

На виконання умов кредитного договору позивачем у період з 22.04.2008 р. по січень 2015 р. було надано третій особі кредит та перераховано грошові кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 8 061 372, 56 грн, що підтверджується кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р., договором про переведення боргу № 18-47/1-08/ПБ від 13.01.2012 р., розрахунком заборгованості станом на 16.01.2015 р., доданим до позовної заяви, відповідними виписками по особовому рахунку відповідача за період з 13.01.2012 р. по 16.01.2015 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії кредитного договору та на його виконання третьою особою було лише частково виконано свій обов'язок по поверненню кредиту та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 2 880 877, 80 грн, що підтверджується кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р., договором про переведення боргу № 18-47/1-08/ПБ від 13.01.2012 р., розрахунком заборгованості станом на 16.01.2015 р., доданим до позовної заяви, відповідними виписками по особовому рахунку відповідача за період з 13.01.2012 р. по 16.01.2015 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії кредитного договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по поверненню нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 1 599 941, 87 грн та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 472 739, 78 грн, що підтверджується кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р., договором про переведення боргу № 18-47/1-08/ПБ від 13.01.2012 р., розрахунком заборгованості станом на 16.01.2015 р., доданим до позовної заяви, відповідними виписками по особовому рахунку відповідача за період з 13.01.2012 р. по 16.01.2015 р., наявними у матеріалах справи.

У 2013 р. позивач звернувся до третьої особи із претензією № 47/1-428/1 від 05.04.2013 р., у якій на підставі п. 5.2.2. договору вимагав від останнього достроково погасити заборгованість за кредитним договором, а саме 8 058 372, 56 грн основної заборгованості по кредиту, 390 865, 91 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1 121, 34 грн штрафних санкцій.

30.10.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки № 18-47/1-08-01, згідно з умовами п. 1.1. (в редакції додаткового договору № 4 від 21.12.2012 р. про внесення змін до договору іпотеки № 18-47/1-08-01 від 30.10.2008 р.) якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Проект К» (Код ЄДРПОУ - 37394461, далі по тексту цього договору „боржник» ) зобов'язань, що випливають із кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р. зі змінами та доповненнями до нього, укладеного між іпотекодержателем та боржником, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю в термін до 24 грудня 2013 року кредитні кошти в сумі 8 061 372, 56 гривні, сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку;

- 21 % річних до 28 лютого 2011 року включно;

- 18 % річних починаючи з 01 березня 2011 року;

- 14, 75 % річних починаючи з 01 грудня 2012 року,

а також комісії, можливі штрафні санкції відповідно до умов кредитного договору, надає в іпотеку іпотекодержателю предмет іпотеки, зазначений у п. 1.2. цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором є майно згідно переліку загальною площею - 3 352, 2 кв.м., (реєстраційний номер: 8547362), а саме:механізований склад для автозапчастин (Літ. А) площею 1 540, 3 кв.м., склад № 2 (Літ. Б) площею 454, 4 кв.м.; склад № 3 (Літ. В, Г) площею 544, 3 кв.м.; склад № 4 (Літ. Е) площею 519, 0 кв.м.; пункт складання сільськогосподарських машин (Літ. Д) площею 294, 2 кв.м.; заглиблена споруда для тимчасового зберігання запчастин (Літ. 6); асфальтована площадка (Літ. 7), що знаходиться за адресою: Київська обл. м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 16-а.

Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується дублікатом Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія ЯЯЯ №078049, виданим Бориспільською міською радою 20.11.2004 р., на підставі рішення виконкому Бориспільської міської ради від 10.04.2001 року за № 228, та зареєстрованим Бориспільським міським бюро 20.11.2004 року за реєстраційним № 8547362, в книзі № 1 за номером запису 65, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5517566 від 20.11.2004 року.

Відповідно до пунктів 4.1.1., 4.1.2. договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником основного зобов'язання в цілому, або тієї чи іншої його частини, а також в інших випадках, передбачених цим договором, реалізувати своє право за цим договором, тобто звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному законодавством України та цим договором та задовольнити в повному обсязі за рахунок цього свої вимоги за кредитним договором та цим договором;

У разі порушення позичальником основного зобов'язання або тієї чи іншої його частини, надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення такого порушення в тридцяти денний строк із попередженням про задоволення вимог іпотекодержателя із предмета іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3. договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право на задоволення вимог із предмета іпотеки у випадку, якщо на момент настання строку виконання позичальником основного зобов'язання та/або відповідної його частини воно не буде виконано, а також у будь - який час (незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання) - у випадку невиконання іпотекодавцем будь - яких зі своїх обов'язків, передбачених цим договором, а також у випадку, якщо будь - яка з гарантій або запевнень, наданих іпотекодавцем відповідно до цього договору, виявиться недійсною.

Крім того, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки в разі порушення щодо позичальника справи про банкрутство.

Іпотекодавець погоджується з тим, що в разі настання випадків, передбачених цим договором, які надають право іпотекодержателю на задоволення своїх- вимог за рахунок предмету іпотеки, предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя в рахунок виконання зобов'язання позичальника, і це застереження є правовою підставою для оформлення права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки за цим договором. Іпотекодержатель може також від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі зі спрямуванням отриманих коштів на погашення боргу за кредитним договором.

У разі настання випадків, передбачених п. 6.1. та п. 6.2., а також інших, передбачених цим договором випадків, які надають право іпотекодержателю на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю попередження про своє право на реалізацію предмета іпотеки через 30 (тридцять) днів з моменту отримання іпотекодавцем такого попередження.

Пунктом 8.4. договору іпотеки визначено строк його дії, згідно з умовами якого цей договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення підписаних сторонами примірників та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Вказаний договір іпотеки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 5391.

25.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір № 1 до договору іпотеки № 18-47/1-08-01 від 30.10.2008 р.

15.07.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір № 2 до договору іпотеки № 18-47/1-08-01 від 30.10.2008 р.

13.01.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір № 3 до договору іпотеки № 18-47/1-08-01 від 30.10.2008 р.

21.12.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додатковий договір № 4 до договору іпотеки № 18-47/1-08-01 від 30.10.2008 р.

У 2013 р. позивач звернувся до відповідача із повідомленням № 47-15/2329 від 05.04.2013 р., у якому повідомив останнього про порушення третьою особою умов кредитного договору та про вимогу від нього достроково погасити заборгованість за кредитним договором, а саме 8 058 372, 56 грн основної заборгованості по кредиту, 390 865, 91 грн основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1 121, 34 грн штрафних санкцій.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений кредитним договором строк і станом на час розгляду справи третя особа обов'язок щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом у повному обсязі не виконала і її заборгованість перед позивачем складає 6 307 696, 85 грн, з якої 5 180 494, 76 грн - основна заборгованість по кредиту, 1 127 202, 09 грн - основна заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, що підтверджується кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р., договором про переведення боргу № 18-47/1-08/ПБ від 13.01.2012 р., розрахунком заборгованості станом на 16.01.2015 р., доданим до позовної заяви, відповідними виписками по особовому рахунку відповідача за період з 13.01.2012 р. по 16.01.2015 р., наявними у матеріалах справи.

Крім того, позивачем при зверненні із даним позовом до відповідача в суд заявлено до погашення пеню від суми основної заборгованості, передбачену кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р., за періоди прострочення третьою особою виконання зобов'язання по поверненню кредиту з 24.12.2013 р. по 24.06.2014 р. всього на загальну суму 425 734, 75 грн та за періоди прострочення третьою особою виконання зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом з 30.03.2013 р. по 30.09.2013 р. всього на загальну суму 50 547, 53 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1.2. кредитного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів, своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язань від дня виникнення відповідної прострочки до повного її погашення, але в межах строків позовної давності, визначеної цим договором.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому вимоги позивача про стягнення із третьої особи пені від суми основної заборгованості по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом у вищевказані періоди у загальному розмірі 476 282, 28 грн за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р. є законними і обґрунтованими.

Крім того, позивачем при зверненні із даним позовом до відповідача в суд заявлено до погашення 17 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення третьою особою виконання зобов'язання по поверненню кредиту з 24.12.2013 р. по 16.01.2015 р. всього на загальну суму 974 706, 95 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1.1. кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення кредитних коштів (їх частини) позичальник зобов'язаний повернути прострочену суму кредитних коштів з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, та сплатою 17% річних від простроченої суми кредиту.

Розрахунок 17 % річних від суми основної заборгованості по поверненню кредиту, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому вимоги позивача про стягнення із третьої особи 17 % річних від суми основної заборгованості по поверненню кредиту у вищевказані періоди у розмірі 974 706, 95 грн за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р. є законними і обґрунтованими.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ „Проект К» перед ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик» за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р. у загальному розмірі 7 758 686, 08 грн, що складається із:

- заборгованість за кредитом в сумі 5 180 494, 76 грн;

- заборгованість за відсотками в сумі 1 127 202, 09 грн;

- пеня за прострочення сплати кредиту із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки в сумі 425 734, 75 грн;

- пеня за прострочення сплати відсотків із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки в сумі 50 547, 53 грн;

- плата за порушення грошового зобов'язання в сумі 974 706, 95 грн;

звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик» права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 18-47/1-08-01 від 30.10.2008 р., укладеним між ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик» та ВАТ „Бориспільський райагропостач» , а саме на механізований склад для автозапчастин (літ. А), площею 1 540, 3 кв.м., склад № 2 (літ. Б) площею 454, 4 кв.м., склад № 3 (літ. В) площею 544, 3 кв.м., склад № 4 (літ. Е) площею 519, 0 кв.м., пункт складання сільськогосподарських машин (літ. Д) площею 294, 2 кв.м., заглиблена споруда для тимчасового зберігання запчастин (літ. 6), асфальтована площадка, (літ. 7), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16-а, та належить ВАТ „Бориспільський райагропостач» , за ціною 4 009 231, 00 грн.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із забезпеченням виконання зобов'язання іпотекою здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про заставу» , Законом України „Про іпотеку» , іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно з ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 582 цього ж кодексу визначено, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 589 цього ж кодексу у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 2 ст. 590 цього ж кодексу передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1 Закону України „Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 19 цього ж закону за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частинами 1, 5 ст. 20 цього ж закону передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України „Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Частинами 1, 2 ст. 7 цього ж закону передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Частиною 1 ст. 12 цього ж закону передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1, 3 ст. 33 цього ж закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ст. 35 цього ж закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Частинами 2, 3 ст. 36 цього ж закону передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 37 цього ж закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до пунктів 4.1.1., 4.1.2. договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником основного зобов'язання в цілому, або тієї чи іншої його частини, а також в інших випадках, передбачених цим договором, реалізувати своє право за цим договором, тобто звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному законодавством України та цим договором та задовольнити в повному обсязі за рахунок цього свої вимоги за кредитним договором та цим договором;

У разі порушення позичальником основного зобов'язання або тієї чи іншої його частини, надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення такого порушення в тридцяти денний строк із попередженням про задоволення вимог іпотекодержателя із предмета іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3. договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право на задоволення вимог із предмета іпотеки у випадку, якщо на момент настання строку виконання позичальником основного зобов'язання та/або відповідної його частини воно не буде виконано, а також у будь - який час (незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання) - у випадку невиконання іпотекодавцем будь - яких зі своїх обов'язків, передбачених цим договором, а також у випадку, якщо будь - яка з гарантій або запевнень, наданих іпотекодавцем відповідно до цього договору, виявиться недійсною.

Крім того, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки в разі порушення щодо позичальника справи про банкрутство.

Іпотекодавець погоджується з тим, що в разі настання випадків, передбачених цим договором, які надають право іпотекодержателю на задоволення своїх- вимог за рахунок предмету іпотеки, предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя в рахунок виконання зобов'язання позичальника, і це застереження є правовою підставою для оформлення права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки за цим договором. Іпотекодержатель може також від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі зі спрямуванням отриманих коштів на погашення боргу за кредитним договором.

У разі настання випадків, передбачених п. 6.1. та п. 6.2., а також інших, передбачених цим договором випадків, які надають право іпотекодержателю на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю попередження про своє право на реалізацію предмета іпотеки через 30 (тридцять) днів з моменту отримання іпотекодавцем такого попередження.

Отже, сторонами при укладенні договору іпотеки досягнуто домовленості щодо надання можливості іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку за вибором іпотекодержателя шляхом передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателя в рахунок виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У зв'язку із невиконанням третьою особою своїх обов'язків щодо повернення кредиту у розмірі 5 180 494, 76 грн, щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1 127 202, 09 грн, щодо сплати пені від суми основної заборгованості по поверненню кредиту у розмірі 425 734, 75 грн, щодо сплати пені від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 50 547, 53 грн, щодо сплати 17 % річних від суми основної заборгованості по поверненню кредиту у розмірі 974 706, 95 грн за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р. та договорами про внесення змін до нього, укладеними між позивачем та третьою особою, вимоги позивача про стягнення з позичальника (третьої особи) 5 180 494, 76 грн основної заборгованості по кредиту, 1 127 202, 09 грн основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 425 734, 75 грн пені від суми основної заборгованості по поверненню кредиту, 50 547, 53 грн пені від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 974 706, 95 грн 17 % річних від суми основної заборгованості по поверненню кредиту підлягають задоволенню за рахунок заставного (іпотечного) нерухомого майна, а саме: механізований склад для автозапчастин (літ. А), площею 1 540, 3 кв.м., склад № 2 (літ. Б) площею 454, 4 кв.м., склад № 3 (літ. В) площею 544, 3 кв.м., склад № 4 (літ. Е) площею 519, 0 кв.м., пункт складання сільськогосподарських машин (літ. Д) площею 294, 2 кв.м., заглиблена споруда для тимчасового зберігання запчастин (літ. 6), асфальтована площадка, (літ. 7), що знаходяться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16-а, що належить відповідачеві відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія ЯЯЯ №078049, виданим Бориспільською міською радою 20.11.2004 р., на підставі рішення виконкому Бориспільської міської ради від 10.04.2001 року за № 228, та є предметом договору іпотеки № 18-47/1-08-01 від 30.10.2008 р. шляхом передачі у власність позивачу предмету іпотеки.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що згідно з Висновком експертів № 24235/24236/24237/15-42 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, складеного 13.09.2016 р. та проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, ринкова вартість предмету іпотеки, а саме: механізованого складу для автозапчастин, А, 1 540, 3 кв.м; складу № 2 Б 454, 4 кв.м; складу № 3, В, Г, 544, 3 кв.м; складу № 4, Е, 519, 0 кв.м; пункту складання сільськогосподарських машин, Д, 294, 2 кв.м; заглибленої споруди для тимчасового зберігання запчастин, 6; асфальтованої площадки, 7, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16-а, та належить Відкритому акціонерному товариству „Бориспільський райагропостач» (код ЄДРПОУ 00904606), станом та в цінах на момент проведення дослідження, складає 7 400 313, 00 грн.

Отже, вимоги позивача до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно за договором іпотеки № 18-47/1-08-01 від 30.10.2008 р. шляхом передачі у власність позивачу предмету іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості третьої особи за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Проект К» (ідентифікаційний код 37394461) перед Публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Хрещатик» (ідентифікаційний код 19364259) за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Хрещатик» (ідентифікаційний код 19364259) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Проект К» (ідентифікаційний код 37394461), у загальному розмірі 7 758 686 (сім мільйонів сімсот п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 08 (вісім) коп., що складається з 5 180 494 (п'ять мільйонів сто вісімдесят тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн 76 (сімдесят шість) коп. - основна заборгованість по кредиту, 1 127 202 (один мільйон сто двадцять сім тисяч двісті дві) грн 09 (дев'ять) коп. - основна заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 425 734 (чотириста двадцять п'ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн 75 (сімдесят п'ять) коп. - пеня від суми основної заборгованості по поверненню кредиту, 50 547 (п'ятдесят тисяч п'ятсот сорок сім) грн 53 (п'ятдесят три) коп. - пеня від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 974 706 (дев'ятсот сімдесят чотири тисячі сімсот шість) грн 95 (дев'яносто п'ять) коп. - 17 % річних від суми основної заборгованості по поверненню кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Публічному акціонерному товариству „Комерційний банк „Хрещатик» (ідентифікаційний код 19364259) права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 18-47/1-08-01 від 30.10.2008 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Хрещатик» (ідентифікаційний код 19364259) та Відкритим акціонерним товариством „Бориспільський райагропостач» (ідентифікаційний код 00904606), нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за № 5391, та належить Відкритому акціонерному товариству „Бориспільський райагропостач» (ідентифікаційний код 00904606), за загальною ціною (вартістю) 7 400 313 (сім мільйонів чотириста тисяч триста тринадцять) грн 00 (нуль) коп., а саме на нерухоме майно: механізований склад для автозапчастин (літ. А), площею 1 540, 3 кв.м., склад № 2 (літ. Б) площею 454, 4 кв.м., склад № 3 (літ. В) площею 544, 3 кв.м., склад № 4 (літ. Е) площею 519, 0 кв.м., пункт складання сільськогосподарських машин (літ. Д) площею 294, 2 кв.м., заглиблена споруда для тимчасового зберігання запчастин (літ. 6), асфальтована площадка, (літ. 7), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16-а.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Бориспільський райагропостач» (ідентифікаційний код 00904606) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Хрещатик» (ідентифікаційний код 19364259) судові витрати 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

20 квітня 2017 р.