Ухвала

від 20.06.2017 по справі 642/3832/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/3390/17 Головуючий 1 інст. - Шрамко Л.Л.

Справа № 642/3832/14-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Каюкова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Колінс , треті особи: арбітражний керуючий Беліков Олексій Петрович, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна звернувся до суду з зазначеним та у подальшому уточненим позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Колінс та просив в рахунок задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна звернути стягнення на нежитлову будівлю літ. А-4 по АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Колінс , код 39025902; визначити спосіб реалізації нежитлової будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1 шляхом надання права її продажу будь-якій особі покупцеві Товариству з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна з усіма правами продавця для укладення відповідної угоди, крім іншого: отримання дублікатів правовстановлюючих документів, замовлення у відповідних організаціях технічної документації, подання заяв та отримання довідок в будь-яких установах, необхідних для проведення реалізації; за рахунок коштів отриманих від продажу нежитлової будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1 задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна за кредитним договором № СМ-SME 703/212/2007 від 26 грудня 2007 року у розмірі 3103393,64 грн., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 1286549,24 грн., заборгованості за відсотками в сумі 265147,08 грн., пені в розмірі 1551696,32 грн.; заборгованість за кредитним договором № СМ-SME 703/184/2008 від 22 травня 2008 року у розмірі 536827,88 грн., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 221463,28 грн., заборгованості за відсотками в сумі 46950,66 грн., пені в розмірі 268413,94 грн.; встановити початкову вартість продажу нежитлової будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1 на рівні 1488000,00 грн., з правом її зниження в порядку та умовах визначених договором іпотеки № РМ-SME 703/212/2007 від 26 грудня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстраційним № 2302; до моменту реалізації нежитлової будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1 надати Товариству з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна право оперативного управління зазначеною будівлею, в тому числі: право доступу, обладнання новими охоронними пристроями та укладення відповідних угод на охорону зі спеціалізованими організаціями.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2017 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду - скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції. При цьому посилався на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що Комінтернівським районним судом м. Харкова від 24 грудня 2012 року видано виконавчі листи по справі № 2-2791/2011 щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь товариства заборгованості за кредитним договором № СМ-SME 703/212/2007 від 26 грудня 2007 року у розмірі 3103393,64 грн. та заборгованості за кредитним договором № СМ-SME 703/184/2008 від 22 травня 2008 року у розмірі 536827,88 грн., які знаходяться на виконання у Комінтернівському відділі виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, однак борг не погашений; що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року, яке є чинним, по справі № 642/7313/15-ц позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Колінс про визнання правочину недійсним - задоволено, визнано недійсними результати відкритих торгів у формі аукціону з продажу нежитлової будівлі літ. А-4 по АДРЕСА_1; що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18 січня 2017 року, яке є чинним, по справі № 642/7556/16-ц позов ОСОБА_1 - задоволено, витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Колінс та визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю літ. А-4 по АДРЕСА_1.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна необхідно задовольнити, ухвалу суду - скасувати.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що власником іпотечного майна є юридична особа, тому справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства.

Проте, з таким висновком суду повністю погодитися не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Колінс про звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотечним майном є нежитлова будівля літ. А-4 по АДРЕСА_1, яка відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 27 березня 2017 року належала ОСОБА_1

В суді апеляційної інстанції представник банку надав Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, в якій зазначено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 29 березня 2017 року власником іпотечного майна є ОСОБА_5

Оскільки власником іпотечного майна як на час розгляду справи в суді першої інстанції, так і на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є фізичні особи, одна з яких не залучена до участі у справі, судова колегія вважає, що підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства, оскільки іпотечне майно належить Товариству з обмеженою відповідальністю Колінс не вбачається.

Однак, судова колегія звертає увагу на те, що зі змісту позовних вимог вбачається, що в позові об'єднані вимоги як до фізичної особи ОСОБА_1, так і до Товариства з обмеженою відповідальністю Колінс .

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За положеннями статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з чим суду першої інстанції при подальшому розгляді справи необхідно звернути увагу на суб'єктний склад та зміст позовних вимог та ухвалити відповідне судове рішення щодо позову в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Колінс .

Таким чином порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст.307, п.4 ч.1 ст.311, ст.313, п.2 ч.1.ст.314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2017 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді колегії